Розробка бізнес-плану діяльності підприємства

На протязі робочого дня кожна одиниця обладнання працюватиме 2,75 зміни, що дасть можливість максимально збільшити використання обладнання та призведе до збільшення обсягів виробництва.

 

2. Планування показників по праці

 

Планування  праці - встановлення доцільних і  бажаних пропорцій праці,  її продуктивності,  чисельності персоналу,  фонду заробітної плати для виконання виробничої програми і є частиною загальної системи організації праці,  яка забезпечує ефективне її функціонування [6].  І дійсно,  метою планування праці та персоналу є визначення економічно обґрунтованої потреби підприємства в персоналі,  забезпечення ефективності його використання та мотивації в плановому періоді.

Існують наступні підстави для розробки плану з  праці та персоналу: забезпечення виконання  планового товарообороту; залежність ефективності діяльності підприємства від роботи персоналу;  можливість підвищити заробітну плату завдяки раціональному плануванню праці.

Чисельність основних робітників визначають, виходячи з  трудомісткості виробничої програми дільниці (цеху) і балансу часу одного робітника. Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий  рік складається з календарного, номінального і ефективного (розрахункового) річних фондів часу роботи.

Календарний річний фонд часу - повна кількість днів за рік.

Номінальний  річний   фонд  часу  роботи  − це  кількість годин   в   році 
відповідно до режиму роботи (без урахування втрат). 
      Ефективний (розрахунковий) річний фонд часу - це номінальний фонд часу за вирахуванням неминучих втрат. Втрати робочого часу на підприємствах пов'язані з щорічними відпустками, відпустками по навчанню, хворобі, вагітності і пологами, а також, іншими невиходами, дозволеними законом.

Усіх працівників  підприємства розподіляють на дві групи: персонал основної діяльності (промислово-виробничий персонал); персонал неосновної діяльності (непромислових організацій, які перебувають на балансі підприємства).

Чисельність робітників-погодинників основного виробництва визначають, виходячи з трудомісткості почасових робіт.

Потребу у допоміжних робітників-відрядників визначають виходячи з трудомісткості робіт, середнього процента виконання норм і балансу робочого часу, аналогічно розрахунку чисельності робітників-відрядників основного виробництва.

 Чисельність допоміжних  робітників-відрядників розраховують по робочих місцях і нормах обслуговування згідно з типовими нормами.

Слід зазначити, що планування праці та персоналу  має певні особливості,  що пов`язані  зі самою специфікою діяльності підприємства. 

 При плануванні праці та персоналу на підприємстві слід враховувати зростаючий вплив як позитивних, так і негативних змін у динаміці досліджуваних показників на результати процесу планування.

Ефективність  діяльності підприємства буде забезпечено,  якщо заплановані цілі діяльності будуть інтегровані з показниками господарської діяльності підприємства.

Продуктивність праці – це кількість продукції, випущеної в одиницю часу на одного працюючого. Для забезпечення росту продуктивності праці на підприємстві здійснюють її планування, що знаходить практичне відображення в складанні плану по праці і кадрах.

У ринковій економіці  підвищення продуктивності праці —  основний чинник вирішення економічних  проблем підприємства.

Зміна співвідношення між  затратами робочого часу і кількістю  виробленої продукції характеризує рух продуктивності праці.

Рівень і динаміка продуктивності праці визначаються складною взаємодією чинників: матеріально-технічних, організаційних, економічних, соціальних, природно-кліматичних, структурних [8].

Існують 2 методи планування продуктивності праці:

• метод прямого рахунку (обсяг виробництва продукції поділити на кількість промислово-виробничого персоналу);
• метод непрямого рахунку (пофакторний метод) дає змогу визначити вплив техніко-економічних факторів на рівень продуктивності праці.

Для планування продуктивності праці на підприємстві можуть використовуватися вартісні і натуральні показники виробництва. Проте вимірювання продуктивності в натуральних одиницях практично не застосовується через різноманітність і непорівнянність продукції. Вона часто обновлюється, змінюються її споживчі властивості. Цим пояснюється повсюдне використання вартісних показників. Під час планування продуктивності праці визначають рівень, темпи і фактори її зростання.

 

•  Складаємо баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий  рік  з  розбивкою  по  кварталах.

     Табельний фонд часу (Дтабл) визначається як різниця між календарним фондом робочого часу і вихідними та святковими днями.

 днів

Чисельність робітників-відрядників  на початок планового періоду визначається за формулою:

,     (2.2)

де Т_пл – планова трудомісткість програми, нормо-годин;

Ф_б -  корисний фонд робочого часу працівника у базовому періоді, годин.

К_внпл – середній коефіцієнт виконання форм виробітку у плановому періоді.

 н-год

 чол

Визначаємо явочний фонд часу одного робітника в днях:

,                             (2.3)

де Д_таб – табельний фонд часу, дні;

Д_нев  - невиходи на роботу, всього дні;

 дн

Розраховуємо планову тривалість робочої зміни:

,            (2.4)

де Т_зм – тривалість робочої зміни, годин;

В_тр– витрати робочого часу у зв’язку зі скороченням робочого дня, годин.

 год

Розраховуємо корисний фонд робочого часу одного виробничого робітника на плановий рік.

,         (2.5)

 год

Кінцеві дані розрахунків занесені до табл. 2.1.

 

2.2. Визначаємо чисельність робітників на нормованих роботах та загальну чисельність працівників у базисному періоді, на початок планового періоду і на плановий період.

1.Визначаємо обсяг товарної продукції, грн.

,      (2.6)

де Ц_і – ціна одиниці виробу і-го виду, грн.;

ВП_і -  виробнича програма виробництва і-го виду виробу, одиниць.

 тис грн

_. тис грн

 тис грн

 

Таблиця 2.1.Баланс робочого часу середньооблікового робітника на плановий рік

Показник	За рік	У тому числі  по кварталах
		I	II	III	IV
1.Календарний фонд робочого часу, дні: а) вихідні дні; б) святкові дні.	365 109 10	91 26 3	92 28 6	91 27 1	91 28 -
2.Табельний фонд робочого часу, дні.	246	61	60	62	63
3.Невиходи на роботу, всього, дні. У тому числі: щорічні відпустки; учбові відпустки; відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами; по хворобі; невиходи з дозволу адміністрації.	35   29 2 2   2 1	10   10 1 -   1 -	6   3 - 1   - -	14   13 1 1   - 1	5   3 - - 1   -
4. Явочний фонд часу, дні	211	57	54	48	58
5. Тривалість  робочої зміни	8	8	8	8	8
6. Втрати робочого  часу у зв’язку зі скороченням  робочого дня, години	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
7. Планова (розрахункова) тривалість робочої зміни, годин	7,9	7,9	7,9	7,9	7,9
8. Корисний фонд  робочого часу, годин.	1666,9	450,3	426,6	379,2	458,2

 

2. Розраховуємо трудомісткість виробничої програми, нормо-годин.

,             (2.7)

де t_a t_в t_c – трудомісткість одиниці виробу А, В, С, нормо-годин.

 н-год

 н-го

 н-год

3. Визначаємо чисельність робітників – відрядників на нормованих роботах у базисному періоді, на початок планового періоду та у плановому періоді.

        (2.8)

де  - трудомісткість виробничої програми у базисному періоді, на початок планового періоду іу плановому періоді, нормо-годин;

- корисний фонд робочого часу  одного робітника у базисному і плановому періоді, годин;

- середній коефіцієнт виконання  норм виробітку відповідно у  базисному та плановому періоді.

 чол

 чол

 чол

4. Чисельність інших  категорій працівників:

 чол

 чол

 чол.

5.Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу:

,       (2.9)

 чол

 чол

 чол

6. Середньорічний виробіток  одного працівника:

,                 (2.10)

 тис грн./чол.

 тис грн./чол

 тис грн./чол.

Дані розрахунків занесену до табл. 2.2.

 

2.3. Планування росту  продуктивності праці працівників у плановому періоді.

1. У відповідності  з планом техніко-економічних  заходів та підвищення ефективності  виробництва розраховуємо:

а) економію чисельності  робітників за рахунок зниження трудомісткості продукції.

,                 (2.11)

де t_п.плі, t_плі – трудомісткість і-го виробу відповідно на початок планового періоду і по плану, нормо-годин;

ВП_плі – випуск і-го виду продукції у натуральному виразі по плану (виробнича програма), одиниць;

К_внпл – середній коефіцієнт використання норм виробітку у плановому періоді.

 чол

 

Таблиця 2.2.Розрахунок чисельності та продуктивності праці

Показники	Одиниці вимірювання	Базисний період	На початок  пл. періоду	Плановий період
Виробнича програма: Вибір А	тис одиниць	128	128	128,04
2. Ціна одиниці  виробу: Вибір А	грн.	32	32	32
3. Обсяг товарної  продукції	тис грн.	4096	4096	4097,28
4. Трудомісткість  одиниці виробу		0,54	0,535	0,52
5. Трудомісткість  виробничої програми	тис нормо-год	69,19	68,5	69,39
6. Корисний фонд робочого часу одного робітника	годин	1666,9	1666,9	1666,9
7. Середній коефіцієнт  виконання норм виробітку		1,2	1,2	1,35
8. Чисельність  робітників-відрядників	осіб	35	33	30
9. Чисельність  інших категорій персоналу.	осіб	4	3	3
10. Чисельність  ПВП, всього	осіб	39	36	33
11. Середньорічний  виробіток одного працівника.	тис грн./особу	105,03	113,78	124,16

 

б) економію чисельності  робітників у зв’язку з підвищенням  середніх норм виробітку робітниками-відрядниками.

,                (2.12)

 чол

в) економію чисельності  робітників у зв’язку з покращенням  використання робочого часу.

,               (2.13)

 чол

г) економію чисельності  інших категорій персоналу

,                 (2.14)

де Ч_{іншп.пл,} Ч_іншпл – чисельність інших категорій персоналу відповідно на початок періоду і на плановий період, осіб.

 чол

2.Загальну економію  чисельності:

а) промислово-виробничого  персоналу.

,                (2.15)

 чол

б) робітників-відрядників.

,                 (2.16)

 чол.

3. Планову чисельність:

а) персоналу

,                 (2.17)

 чол

б) робітників-відрядників

,                (2.18)

 чол

4. Продуктивність праці (середньорічний виробіток) працівника у плановому періоді.

,                (2.19)

тис грн/чол

5. Зростання продуктивності  праці у порівнянні з її  рівнем на початок періоду:

а) через виробіток

,         (2.20)

б) через економію чисельності

,              (2.21)

6. Зростання продуктивності праці за рахунок кожного фактора:

,                (2.22)

де Е_і – економія чисельності за розрахунок і-го фактора, осіб.

1. Порівюємо темпи зростання продуктивності праці планового періоду з темпами зростання продуктивності праці у базисному.

2. Зростання продуктивності праці робітників-відрядників.

,               (2.23)

де Е_рв – загальна економія робітників-відрядників за всіма факторами, осіб.

9. Число нормо-годин,  які відпрацював один робітник  – відрядник на початок періоду  і по плану.

,                (2.24)

 н-год

 н-год

10. Зростання середньої  заробітної плати робітників-відрядників

,                (2.25)

11. Визначаємо чи є можливість на підприємстві збільшити середню заробітну плату робітникам-відрядникам, для цього порівнюємо темпи зростання продуктивності праці з темпами зростання заробітної плати робітників-відрядників.