Поняття, характеристика та методи аналізу внутрішнього середовища організації

       Цільовий  аналіз - системний аналіз з точки  зору цілей підприємства за допомогою  побудованого „дерева цілей».

       Функціональний  аналіз - системний аналіз з точки зору виконуваних робіт, заходів, функцій за допомогою „дерева робіт (функцій)».

       Функціонально-цільовий аналіз - системний аналіз одночасно  як завдань (цілей), так і заходів (функцій) щодо їх виконання (досягнення) за допомогою побудовано-го змішаного графіка.

       Проблемний  аналіз - системний аналіз з точки  зору основних проблем, кожна з яких аналізується і подається в такій послідовності:

       проблема → цілі її розв'язання → функції, заходи, яких слід вжити для розв'язання проблеми даного рівня і одночасно для розв'язання проблеми вищого (пріоритетного) рівня на „дереві проблем».

       Користуватись можна будь-яким із наведених способів, залежно від ситуації. Але при  цьому слід пам'ятати, що складні  функції і цілі необхідно декомпонувати (виділити, розкласти) на складові за певними правилами. Декомпозицію проводять доти, доки цілі і функції на останньому рівні декомпози-ції не стануть відповідати двом вимогам:

       • виконання кожної декомпонованої функції (завдання) можна доручити конкретному  структурному підрозділу підприємства або виконавцю;

       • ступінь виконання кожної декомпонованої функції (завдання) можна виміряти за допомогою певного показника (критерію).

       3.2. Оцінка внутрішнього середовища підприємства ЗАТ «Смак»

 

       ЗАТ «Смак» є закритим товариством, яке має статутний фонд поділений на визначену кількість акцій, однакової номінальної вартості, які реалізуються лише серед членів товариства. Метою діяльності ЗАТ «Смак» є виробництво м’яса і ковбаси; кінцевою метою є отримання прибутку.  

       Оцінка  внутрішнього середовища організації.

       Структура організації

       Процес  прийняття рішень є більш децентралізованим  ніж централізованим. Тобто менеджери  середнього рівня приймають більшість  рішень, але ці рішення регулюються  і уточнюються з менеджерами  верхнього рівня.

       Організація структурована за географічними принципом.

       Структура організації цілком задовольняє  працівників, адже через децентралізацію  управлінських рішень у кожної виробничої дільниці є один керівник. Він знає своїх підлеглих, а працівники знають що вони підпорядковані лише одному керівнику.

       На  даний момент існуюча структура  задовольняє цілі організації на достатньому рівні, хоча завжди є  можливості для покращення. В близькому  майбутньому можлива подальша децентралізації  керівних повноважень на підприємстві.

       Корпоративна культура знаходиться на середньому рівні. Це зумовлено менталітетом місцевого населення, який передбачає в першу чергу власні інтереси і хоча постійно ведеться роз’яснювальна робота з приводу залежності власної вигоди працівників від прибутковості компанії, поки що зацікавленість працівників у роботі тримається лише на матеріальному стимулюванні.

       Ресурси і сфера діяльності

       Працівники.

       Найпершою ціллю підвищення задоволеності  працівників своєю роботою, створення  корпоративного духу на комбінаті. Другорядною ціллю є проведення перепідготовки працівників відповідно до застосування на підприємстві сучасного обладнання, автоматизації процесу виробництва. Планується ввести премії по цехах залежно від результатів роботи.

       Плинність кадрів на підприємстві достатньо низька, кадрова політика спрямована на її скорочення, як суттєвого недоліку у управлінській політиці. За всю історію існування комбінату не відбулося жодного страйку, на нашу думку це передусім спричинено децентралізацією управління, коли кожен менеджер управляє в середньому 20 підлеглими. Щорічно перепідготовку проходять до 50 працівників комбінату.

       Лінійні менеджери збирають інформацію по підприємстві і подають її на вищі рівні для  інформування про стан справ на підприємстві. Також, кожен місяць лінійні менеджери оформлюють умовний «відгук» про роботу підприємства, в якому вказують власні думки стосовно вдосконалення роботи, описують «вузькі місця» у організації і виробництві. При розробці прогнозів ці дані використовуються для коригування прогнозних значень. 

       Фінанси.

       Фінанси підприємств як складова частина  фінансової системи займають визначальне  місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

       Фінансам  підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.  

       Маркетинг.

       Враховуючи  той фактор, що продукти харчування завжди користуватимуться попитом, а також сучасне ринкове середовище можна зробити висновок що маркетинг, для галузі харчових продуктів, відіграє надзвичайно важливу роль. Саме вдала маркетингова стратегія дозволить витримати конкуренцію і вийти переможцем. Для докладнішого аналізу системи маркетингу на м’ясокомбінаті ми пропонуємо використати наступну таблицю. 

       Таблиця 3.1

Аналіз  системи маркетингу

       Відділ  постачання працює в складних умовах, оскільки в державі має місце криза сільського господарства: селяни не вирощують худобу на продаж, бо це не вигідно, прибутки від продажу не покривають витрат. Проте поки що вдається забезпечувати виробництво сировиною у достатньому обсязі. Із закупівлею добавок до ковбаси, спецій чи обладнання не виникає жодних проблем.

       Відділ  збуту забезпечує стабільно високий  обсяг продажу продукції в  західному регіоні. Оскільки правлінням комбінату ще не затверджений план на розширення ринку збуту по всій Україні, то відділ успішно справляється з своєю роботою: наша продукція відома і користується попитом. Підприємство має високий імідж. 

       Технологія.

       Якщо  розглядати безпосередню технологію виробництва  м’яса і ковбаси, то в цьому  напрямі значних вдосконалень технології досягти важко. В основному вдосконалювалось технологічне обладнання підприємства. Зараз спеціалісти комбінату якраз працюються над винайденням принципово нової технології сукупної організації виробничого процесу, яка б дала нам відчутну перевагу над конкурентами. З метою цього постійно досліджуються передові досягнення у галузі, науково-дослідні роботи і інші розробки. Наші фахівці присутні на захисті усіх дипломних робіт у даній сфері. Ведеться співпраця з навчальними закладами стосовно розробки нової технології.

       Існуюча технологія не має принципових відмінностей від аналогічних підприємств і представлена на рис. 3.1. 
 
 
 
 
 

     

1. Подрібнене  сало
2. Спеції і нітрит натрію
3. Сухе молоко, меланж
4. Фосфати, вода, кров
5. Вершкове масло, маргарин
6. Соєве борошно, препарат гемоглобіну
7. Штучні оболонки

 
 
 
 
 

       Рис. 3.1. Технологічний процес виготовлення ковбаси 

       Цілі.

       Основною  ціллю організації є отримання  прибутку. Якщо розділити загальну ціль на тактичні цілі то можна виділити наступні:

1. Збільшення сегменту у західному ринку м’ясопродуктів за рахунок освоєння ширшого асортименту виробів
2. Підвищення продуктивності праці через створення «корпоративного духу» на комбінаті
3. Пошук інвестора для розширення виробничих потужностей і спрямованості на експорт продукції

       Фонди підприємства – це матеріальні та грошові ресурси, потрібні для розвитку виробництва, створення продукції (послуг)

       Виробничі фонди підприємства мають наступну суть:

1. Виробництво здійснюється тільки при наявності фондів, передусім виробничих. Фонди є важливим чинником виробництва. При цьому мова йде не про якесь абстрактне поняття, а про конкретні засоби виробництва.
2. Якість фондів демонструє рівень використання досягнень науково-технічного прогресу.
3. Фонди підприємств – це основна частина національного багатства країни.
4. Ефективне використання фондів – це нагальна проблема економічного розвитку суспільства і кожного підприємства. Багато показників ефективного використання засобів виробництва ґрунтуються на понятті «фонди». Досить сказати, що фонди є складовою частиною таких показників, як фондовіддача, фондомісткість, фондооснащеність.
5. З поняттям «фонди» пов'язано багато важливих економічних категорій – фізична і моральна зношеність фондів, амортизація основних фондів, кругооборот і оборот фондів тощо.

       На  комбінаті частка активної частини  основних фондів складає 70%. До пасивної частини відноситься сама будівля комбінату, у якій розміщені виробничі цехи і всі адміністративні приміщення. До активної частини належить устаткування призначене для виробництва продукції.

       Зношеність  основних фондів складає 50 %, капітальний ремонт будівлі комбінату проводився 1 раз, 30% виробничого обладнання пройшло капітальний ремонт.

       Підвищення  рівня механізації виробництва  здійснюється шляхом механізації ручних робіт, упровадження засобів малої  механізації, комплексної механізації робіт на дільницях та в цехах. Автоматизація виробництва забезпечується впровадженням верстатів-автоматів, автоматизованого устаткування, автоматичних систем виробництва.

       Окремої будівлі складу немає. Для забезпечення безперебійного виробництва у приміщенні комбінату обладнані морозильні камери, які дозволяють зберігати необхідний виробничий запас сировини. Готова продукції зберігається також у морозильній камері, значних запасів готової продукції підприємство не створює і працює в основному безпосередньо на замовлення. Тобто виготовлену продукцію відразу вантажать і відвозять до місць продажу. Поставки сировини здійснюються відповідно до вичерпання основного запасу. Резервного запасу сировини підприємство не створює.