Міністерство  освіти та науки України 

Київський національний економічний  університет імені  Вадима гетьмана 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисциплін: "Менеджмент" 

на тему: "Поняття, характеристика та методи аналізу внутрішнього середовища організації" 
 
 
 
 

 
 
 
 

Харків-2009

ЗМІСТ 

Вступ

 
 

       Сучасна глобалізована ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства. Вони обумовлюються наявністю жорсткої конкуренції та необхідністю гнучко реагувати на неоднозначні зміни ситуації на ринках і в галузях діяльності підприємств. При цьому, успіх підприємства залежатиме від здатності адаптуватися до змін в середовищі їх діяльності: передбачати і змінювати структуру бізнесу, розробляти і впроваджувати у виробництво нові види продукції, правильно визначати напрями інвестицій за різними видами діяльності тощо, щоб досягти успіху і забезпечити процвітання підприємства у перспективі.

       Згідно  із системним підходом до управління кожна організація – це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Його проектування і створення відбувається з огляду на специфіку діяльності організації, кола споживачів, ринкової кон'юнктури, умов господарювання тощо. Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.

       Оскільки  організації створюють люди, то внутрішнє  середовище організації формується, в основному, внаслідок прийняття і реалізації управлінських рішень. Це свідчить, що внутрішні чинники організації піддаються регулюванню. Але не всі з них можна безпосередньо контролювати, оскільки вони є також наслідком впливу зовнішнього середовища (соціальних, технологічних, організаційних чинників).

       Внутрішнє середовище організації визначають склад і взаємодія таких елементів, як організаційна форма і структура  організації, люди, соціально-психологічний  клімат, цілі, завдання, технологія.

       Центром діяльності організації є людина, яка може бути співробітником або зовнішньою зацікавленою особою. Соціальні системи не є абстрактними побудовами, вони функціонують як групи мотивованих, ініціативних і готових до підвищення рівня своїх знань людей. Місце людського компонента у внутрішньому середовищі організації залежить від поведінки окремих людей, людей у групах, керівника, його впливу на поведінку окремих людей та їх груп.

       Завданням керівника є створення в організації  такого внутрішнього середовища, яке  б підтримувало бажаний тип поведінки індивіда і груп працівників.

       Отже, внутрішнє середовище організації  є дуже складною системою елементів  і взаємозв’язків між ними, які, як правило, контролюються і регулюються  керівництвом.

       Таким чином, вищевикладене зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

       Метою роботи є дослідження ролі внутрішнього середовища в процесі функціонування українських підприємств. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі, а саме:

• дослідити теоретичні основи поняття, характеристики та розвитку внутрішнього середовища підприємств;
• проаналізувати особливості розвитку внутрішнього середовища українських підприємств, визначити методи аналізу внутрішнього середовища;
• розробити шляхи удосконалення елементів внутрішнього середовища підприємств.

       Об’єктом  дослідження є українські підприємства, які здійснюють господарчу діяльність на території України.

       Предметом дослідження в роботі є особливості  характеристики та методи аналізу внутрішнього середовища українських підприємств.

       Курсова робота виконана на основі вітчизняних і зарубіжних джерел з теорії і практики управління сучасними організаціями. При підготовці курсової роботи враховувалися загальні тенденції розвитку науки управління.

Розділ 1. 
сутність, поняття та характеристика внутрішнього середовища організації

       1.1. Загальні поняття про середовище підприємства та організації

 

       Кожне підприємство функціонує у певному  середовищі. В ринковій економіці  середовище переважно і забезпечує ефективність діяльності підприємства, навіть, значною мірою, детермінує його існування. Саме тому розробка стратегії і починається з діагностування та прогнозування розвитку середовища підприємства, а результати цього стануть базою для формування його місії, цілей, вибору стратегій.

       Розглядаючи структуру середовища, виявляємо його елементи, тобто складові. Ці ж елементи, з точки зору впливу на підприємство, є факторами. Середовище підприємства поділяють на такі групи елементів-факторів: S зовнішнє середовище: макросередовище; мікросередовище; S внутрішнє середовище.

       Макросередовище складається з елементів-факторів непрямої дії, тобто вони переважно  прямо не пов'язані з конкретним підприємством, зате створюють певне  сприятливе або несприятливе середовище для його господарсько-бізнесової діяльності.

       При розробці стратегії варто враховувати вплив наступних факторів макросередовища:

       а) стану економіки країни;

       б) політико-правових відносин;

       в) ефективності державного регулювання  економіки;

       г) рівня НТП;

       д) рівня соціального розвитку;

       ж) стану культури, ціннісних орієнтацій в суспільстві;

       з) дієвості профспілок, партій і громадських  організацій;

       е) демографії;

       к) природних умов, екології;

       л) міжнародного становища;

       м) надзвичайних обставин, яким не могли  запобігти керівники (форс-мажорних).

       Мікросередовище - це середовище безпосереднього впливу на підприємство, тобто це учасники ринку, які безпосередньо контактують з підприємством.

       Фактори мікросередовища: а) конкуренти і конкурентне  середовище в цілому; б) покупці; в) постачальники; г) партнери; д) місцеві органи профспілок, партій, громадських організацій; ж) місцеві органи влади тощо.

       Внутрішнє середовище - це елементи та фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і  слабкі сторони і, значною мірою, ефективність діяльності підприємства.

       Фактори внутрішнього середовища підприємства:

       а) його виробничий потенціал;

       б) кадрово-управлінський потенціал;

       в) конкурентоспроможність продукції  і конкурентний потенціал;

       г) організація маркетингу і збуту;

       д) фінансовий стан;

       е) ефективність виробництва;

       є) стратегія, місія і цілі;

       ж) організаційна структура і культура;

       з) організація виробництва і праці;

       к) мотиваційні механізми;

       л) екологічність виробництва;

       м) соціальна ефективність;

       н) імідж підприємства тощо.

       Середовище  підприємства можна зобразити наступним чином (рис. 1.1).

         

       Рис. 1.1 Схема середовища підприємства 

       Логіка  вивчення середовища підприємства наступна:

       а) спочатку визначають (роблять перелік) факторів макро-, мікро- і внутрішнього середовища, що впливають на підприємство і будуть справляти вплив на нього в стратегічному періоді;

       б) потім отримують про ці фактори  максимальну інформацію;

       в) далі оцінюють отриману інформацію про  кожний фактор впливу середовища на підприємстві і прогнозують величину можливого впливу;

       г) результатом оцінювання величини впливу кожного фактора на підприємство в стратегічному періоді є визначення можливостей і загроз зовнішнього середовища та сильних і слабких сторін - внутрішнього;

       д) як підсумок отримуємо базу для стратегічного  аналізу і визначення альтернативних стратегій.

       1.2. Сутність та поняття внутрішнього середовища та характеристика його основних елементів

 

       Оскільки  організації створюють люди, то внутрішнє  середовище організації формується, в основному, внаслідок прийняття  і реалізації управлінських рішень. Це свідчить, що внутрішні чинники організації піддаються регулюванню. Але не всі з них можна безпосередньо контролювати, оскільки вони є також наслідком впливу зовнішнього середовища (соціальних, технологічних, організаційних чинників).

       Внутрішнє середовище організації – комплекс змінних параметрів, які характеризують ситуативний стан організації, формуються та контролюються керівництвом або виникають під впливом зовнішнього середовища, процесів усередині організації і вимагають відповідних дій керівництва.

       Будь  яка організація є системою, утвореною  певною кількістю внутрішніх змінних  елементів. Межі системи залежать від  набору елементів, від нього залежить і склад змінних внутрішнього середовища організації. Якщо, наприклад, за такий критерій взяти територіальне розташування елементів, то до внутрішнього середовища належатимуть елементи, які утворюють певну систему у територіальному поєднанні (виробничо-господарська організація, яка охоплює певну кількість підприємств). Її елементами є господарські одиниці, розташовані у межах певного адміністративно-територіального утворення, а змінними – територіальна структура організації, обсяг діяльності господарських одиниць, загальна технологія, технологія процесів в окремих господарських одиницях тощо. Якщо критерієм вважати технологічну єдність елементів, то внутрішнє середовище не завжди збігатиметься з територіальними межами системи “організація”, а буде ширшим чи вужчим за неї.

       Основні змінні в самій організації, які  потребують уваги керівництва, це мета, структура, задачі, технологія та люди. 

       1. Мета.

       Організація, за визначенням, це принаймні дві  людини з усвідомленою загальною  метою. Організацію можна тлумачити  як засіб досягнення мети, яка дозволяє людям виконати колективно те, що вони не змогли б виконати індивідуально. Мета - це конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, який прагне досягти група, що працює разом. Спеціалісти стверджують, що правильне формулювання мети та постановка задачі на 50% зумовлюють успішність вирішення.

       Основною  метою роботи більшості організацій є отримання прибутку. Прибуток це ключовий показник організації. Виділяють три основних типи орієнтації організації на прибуток: