Планування виробництва насіння соняшника

 

З даної таблиці 3.9 ми можемо порахувати кількість необхідних працівників.

Так, як у нас 5-ти денний робочий тиждень, то

Кпр=3781/236=16 чол.

В перед плановому  періоді у нас 35 працівників, також  у пікові сезони виробництва краще мати резерв робочої сили тому кількість персоналу залишаємо незмінним.

 

3.4 Основні економічні  показники роботи підприємства

 

Сільськогосподарські підприємства реалізують продукцію виробництв згідно з договорами, укладеними з організаціями споживчої кооперації, державної чи приватної торгівлі, промисловим підприємствам та іншим організаціям на ринку. Ціни встановлюють за домовленістю сторін, або використовують біржові ціни.

Головними результативними  показниками роботи сільськогосподарського підприємства є врожайність, трудомісткість, собівартість, прибуток і рівень рентабельності. Прибуток перебуває в безпосередньому зв’язку з обсягом реалізації продукції, її якістю та асортиментом, рівнем витрат на її виробництво, каналами та умовами реалізації. Планування та аналіз прибутку і рентабельності має практичне значення для виявлення впливу змін в асортименті продукції на зміну середнього рівня рентабельності всієї продукції, визначення цін на конкретну продукцію.

Визначення економічної  ефективності виробництва продукції рослинництва розпочнемо з порівняльної характеристики вартості валової продукції у співставних цінах 2005 року

Таблиця 3.10

Вартість валової продукції  рослинництва у співставних цінах 2005 року

Продукція	Порівняльна ціна 1 ц. грн.	Обсяги виробництва				План у % до середнього
		У середньому за три роки		План
		ц.	Тис. грн.	ц.	Тис. грн.
пшениця озима	40,58	19720	800,2	19300	783,2	97,87
гречка	84,74	191	16,2	191	16,2	100,00
ячмінь озимий	47,54	1512	71,9	1510	71,8	99,87
ячмінь ярий	38,53	7861	302,9	7920	305,2	100,75
горох	40,53	437	17,7	340	13,8	77,80
просо	30,93	545	16,9	560	17,3	102,75
інші зернові та зернобобові	50,88	281	14,3	187	9,5	66,55
Соняшник	88,02	8756	770,7	9420	829,1	107,58
Всього	-	-	2010,8	-	2046,1	101,76

 

Аналізуючи дану таблицю 3.10 можна зробити висновок, що вартість валової продукції по плану у порівняні з фактичною зросла. Так по соняшнику вартість валової продукції збільшилась на 7,58%, по просу на 2,72%, але при цьому спостерігається і зменшення певних видів продукції пшениця озима на 2,13%, це викликано тим, що ми збільшили площі посіву соняшнику, зменшуючи площі посіву для озимої пшениці, а також зменшення валової продукції по гороху на 22,2%.

Маючи розрахунки попередніх таблиць ми можемо підвести підсумки в наступній таблиці.

Таблиця 3.11

Основні економічні показники  розвитку галузі

Показники	У середньому за 2009-2011 роки	План	Відхилення (+/-) плану  від факту
Врожайність, ц. з га	15,6	19,7	4,1
Трудомісткість 1 ц. люд.-год.	6,9	7,1	0,2
Виробнича собівартість 1 ц. грн.	128,3	141,81	13,51
Середня ціна реалізації 1ц. грн..	254,94	327,59	72,65
Прибутку у розрахунку 1 ц, грн	126,64	185,78	59,14
Прибутку у розрахунку 1 га, грн.	1634,13	1875,31	241,18
Рівень рентабельності у розрахунку на 1ц,%	98,71	131,00	32,29

 

Аналізуючи дані показники  можна зробити висновок, що урожайність  соняшнику збільшилась на 4.1 ц  з га. Трудомісткість на 1 ц люд.-год. Збільшились на 0.2,  виробнича  собівартість 1 ц соняшнику зросла на 13,51 грн., але ж при цьому і збільшилась ціна реалізації цього виду продукції на 72,65 грн. Прибуток у розрахунку на 1 га став більшим на 241,18 грн, це викликано збільшенням площі посівів соняшнику. Загальний рівень рентабельності збільшився на 32,29%. Це нормальні показники порівняно до фактичних показників в середньому за 3 роки.

Ці показники значно вищі за показники попередніх років. Ціль курсового проекту досягнуто.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідивши ТОВ «Агрофірма Степове» ми дійшли висновку, що загалом підприємство в нормальному стані: економічно гарне розташування, добрі ґрунти, але потребує розвитку.

В цілому спеціалізація  підприємства відповідає вимогам зони розташування, забезпеченості наявними ресурсами. Земельні ресурси в нормі. Але підприємство потребує збільшення трудового персоналу, покращення фінансового стану. Всі ці аспекти були включені в третьому розділі даного курсового проекту.

Основною галуззю підприємства є галузь рослинництва. Це говорить про перехід на вузькоспеціалізоване виробництво. Що є вигідним для поглибленого дослідження галуззі рослинництва.

Майже весь дохід отримуваний  минулими роками давала галузь рослинництва. При детальному аналізі галуззі, виявлено – неефективне використання земельної площі і отримання  надто низької врожайності по вирощуваним культурам. Тому в 3 розділі збільшено площу обробітку і вжиті заходи (прийоми) по підвищенню врожайності.

В плановому році провідною культурою є соняшник. В розробленій виробничій програмі розвитку галузі за рахунок збільшення площі обробітку, внесення мінеральних і органічних добрив, використання засобів захисту рослин, дотримання оптимальних строків сівби, зрошення посівної площі, застосування нового перспективного сорту – зросла собівартість та урожайність вирощуваних культур. Соняшник є тією культурою, яка чутливо реагує на технологічні операції та вологість ґрунту. Його врожайність в радгоспі відзначається нестабільністю по роках. Причина полягає, перш за все, у ненауковому підході до вирощування соняшнику, коли не повністю враховуються погодні особливості, не дотримується агротехніка, використовується неякісний посівний матеріал (переважно сорти 2, 3 репродукції. Динаміка врожайності соняшнику за категоріями господарств свідчить про занадто малий її рівень у фермерських господарствах та високий – в особистих підсобних господарствах громадян.

А далі при проведені  аналізу економічної ефективності галузі ми отримуємо 185,78 грн. прибутку за 1 ц (що на 59,14 грн. більше за попередні роки) і рівень рентабельності – 131,00 % (на 32,29% більше).  
Тому розроблена виробнича програма галузі рослинництва ефективна. Виконані агротехнічні, економічні прийоми окупилися. Ціль курсового проекту досягнуто. Дані розрахунки можна використовувати на виробництві.

На наступний плановий рік (2012р.) хотілось би додати, крім досягнутого в цьому плановому році, впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництв; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва, раціональне використання необоротних активів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; переробку виробленої продукції на підприємстві (олійня, млин, хлібопекарня і т.д.); широке використання прогресивних форм організації праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Андрійчук В.Г. Економіка  аграрних підприємств: підручник  - 2 - ге вид. доп. і перероб. - К. КНЕУ. 2002р.

2. Андрійчук В.Г., Вихор  Н.В. Підвищення ефективності  агропромислового виробництва. - Київ: Урожай, 1990-232 с.

3. Беляков Г.И. Практикум  по охране труда. - М.: Агропромиздат, 1998 - 11с.

4. Бронин О.В. До  питання економічної ефективності  виробництва насіння соняшнику  в умовах становлення ринкової  економіки України. // Вісник аграрної  науки, 1999р. - №11. - с.78-79.

5. Горкавий В.К. Статистика. Навчальний посібник для студентів. - К.: Вища школа, 1994. - 94 с.

6. Гаврилюк В.М. Напрями  розвитку виробництва олійних  культур в Україні / Економіка  АПК, 1999р.

7. Добрынин В.А. Экономика  сельского хозяйства. - М.: Агропромиздат, 1990, - 160 с

8. Дудко С.С. Нові  перспективні гібриди соняшнику  від Євраліс Семанс. // Пропозиція, 2005р. - № 2.

9. Жаркова Г.П. Характеристики  сортів та гібридів олійних,  технічних та інших культур. // Пропозиція. - 2002р. - № 11, с.40-42.

10. Закон України “Про  насіння і садивний матеріал”  від 26 грудня 2002р. № 411-ІV // Голос  України. - 2003. - №16 - (3016). - 28 січ.

11. Зайцев О.М. Використання  якісного насіння - найшвидший  шлях до підвищення ефективності  сільськогосподарського виробництва. // Пропозиція, 2002р. - № 5.

12. Зайцев О.М. Запровадження  нових гібридів соняшнику - шлях  до підвищення рентабельності  сільськогосподарського виробництва. // Пропозиція, 2002р. - № 8-9.

13. Зайцев О.М. Вирощування  генетично стійких до хвороб  і стресів гібридів соняшнику - значний резерв підвищення його врожайності. // Пропозиція, 2002р. - № 12.

14. Кириленко І.Г. Вишукувати  шляхи підвищення ефективності  виробництва. // Економіка АПК. - 2000. - №2. - с.31-34.

15. Кириленко І.Г. Вишукувати  шляхи підвищення ефективності виробництва. // Економіка АПК. - 2000. - №2. - с.31-34.

16. Кованов С.И., Свободин  В.А. Экономические показатели  деятельности сельскохозяйственных  предприятий. - М.: Агропромиздат, 1991. - 14 с.

17. Козырев В.М. Основы  современной экономики. - М. 1999. - 184 с.

18. Наумов О.Б. Визначення  економічної ефективності виробництва  за узагальнюючими показниками. // Економіка АПК. - 2000. - №5. - с.39-42.

19. Економіка сільського  господарства / Мацибора В.Г. - К.: Вища  школа, 1994р.

20. Экономика предприятий и отраслей АПК: Учебник / Под ред. П.В. Лещиловского, Л.Ф. Догиля, В.С. Тонковича. - Мн.: БГЭУ, 2001. - 575 с.

21. Економіка сільського  господарства / Мацибора В.Г. - К.: Вища  школа, 1994. - 415

22. Економіка сільського  господарства / Мертенс Н.І. та ін. - М.: Урожай., 1989.

23. Економіка сільського  господарства П.П. Руснак, В.В.  Жебко та ін. За ред.П. П. Руснака  - К.: Урожай, 1998.

24. Русак П.П. Економіка  підприємства: Навчальний посібник / за ред.П. П. Руснака, 2003р.

25. Удова Л.О. Підвищення стійкості виробництва соняшнику. // Економіка АПК, 1999р. - №9.

26. Шкільов О.В., Жеревчук В.М. Внутрішньогосподарські резерви ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств. // Економіка АПК, 2000р. - № 5 с.64-70.