Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 20:06, дипломная работа
Метою дослідження, проведеного в дипломній роботі, є вивчення сучасного стану та визначення напрямків перспективного розвитку виробництва соняшнику.
Об’єктом дослідження виступає Товариство Обмеженої Відповідальності «Агрофірма Степове», Мелітопольського району, Запорізької області.
Для досягнення зазначеної мети в роботі будуть вирішені такі завдання:
дати оцінку і визначені тенденції сучасного стану виробництва сої;
запропонувати заходи для здійснення виробництва сої більш ефективними;
визначити шляхи зниження собівартості продукції.
обґрунтування виробничої програми галузі.
У собівартість продукції входять такі витрати: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, насіння та садивний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів та інші витрати, все це відобразимо у таблиці нижче.
Таблиця 2.9
Склад та структура собівартості 1ц продукції 2011р.
Статті витрат |
Пшениця озима |
Ячмінь |
Соняшник | |||
грн. |
% |
грн. |
% |
грн. |
% | |
Витрати на оплату праці |
10,56 |
11,45 |
7,88 |
8,79 |
20,3 |
12,39 |
Відрахування на соціальні заходи |
3,92 |
4,25 |
2,92 |
3,26 |
7,54 |
4,60 |
насіння та садівний матеріал |
6,35 |
6,89 |
6,02 |
6,72 |
23,27 |
14,20 |
Добрива |
17,92 |
19,44 |
14,67 |
16,37 |
10,26 |
6,26 |
Засоби захисту рослин |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Роботи та послуги |
- |
- |
5,88 |
6,56 |
- |
- |
Витрати на утримання основних засобів |
17,97 |
19,49 |
17,33 |
19,33 |
27,45 |
16,75 |
Інші витрати |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Непродуктивні витрати |
14,63 |
15,87 |
9,99 |
11,14 |
24,38 |
14,88 |
Витрати на управління та обслуговування виробництва |
20,85 |
22,61 |
24,96 |
27,84 |
50,65 |
30,91 |
Разом витрат(виробнича собівартість) |
92,21 |
100 |
89,64 |
100 |
163,84 |
100 |
З таблиці 2.9 ми бачимо, що виробнича собівартість соняшнику більша за собівартість пшениці та ячміня, тому необхідно більш детальніше планувати виробництво насіння соняшнику на ТОВ «Агрофірма Степове».
Проведемо порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції за останні 3 роки у таблиці нижче.
Таблиця 2.10
Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів продукції за 2011 р.
Види продукції |
Прибуток на 1 га, грн |
Рівень рентабельності, % |
Пшениця озима |
-313,21 |
-31,6 |
Ямінь |
189,5 |
9,42 |
Соняшник |
1356,05 |
66,6 |
На підставі отриманих даних можна виявити найбільш прибуткові види продукції. Найбільший прибуток на 1 га дав соняшник у розмірі 1356,05 грн. з рівнем рентабельністю 66,6%. Від вирощування озимої пшениці підприємство отримує лише збитки у розміру на 1 га 313,21 грн. Тому підприємству бажано відмовитись від виробництва цього виду продукції або зробити зміни, що до вирощування пшениці. З таблиці 2.9 ми бачимо, що найбільша собівартість продукції у соняшника, тому треба більш детальніше розглянути планування виробництва насіння соняшнику.
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ГАЛУЗІ
3.1 Планування врожайності сільськогосподарських культур
Важливість обґрунтованого
планування врожайності
Прогнозуючи урожайність, а також аналізуючи її тенденції, користуються методом екстраполяції: знаходження наступних рівнів динамічного ряду за відомих попередніх. Перевага цього методу полягає в доступності розрахунків.
Під час планування та факторного аналізу урожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. З огляду на це виділяють фактори позитивного і негативного впливу на приріст урожаю, залежні, мало залежні від людини та змінні, тривалої дії і тимчасові, зовнішні і внутрішні. Так, збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів – це керовані фактори, а погодні умови, склад грунту – некеровані; тип грунту, рельєф, світло, тепло, повітря – постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умовах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння – динамічні.
Програмування врожайності передбачає розробку програми, тобто оптимального кількісного поєднання керованих факторів з урахуванням некерованих погодних умов, які в системі технологічного процесу забезпечують одержання планової врожайності за найефективнішого використання наявних ресурсів.
Таблиця 3.1
Розрахунок планової врожайності
Культури |
Фактична врожайність, ц з 1 га |
Приріст врожайності за рахунок |
Планова врожайність, ц з 1 га | ||
Заміна сорту |
додаткового внесення добрив |
захисту рослин | |||
Соняшник на зерно |
13,1 |
1,5 |
4,3 |
0,8 |
19,7 |
З таблиці 3.1 ми бачимо, що за умови виконання намічених агротехнічних прийомів в плановому році ми отримаємо таку врожайність соняшнику 19,7 ц з 1 га. Більшу врожайність планувати не можливо, тому що підприємство не велике і обмежено в можливостях.
3.2 Планування посівних площ, валових зборів і використання продукції
При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур на підприємстві необхідно виходячи з:
- потреби конкретних видів продукції рослинництва;
- конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур;
- обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.
Обчислюючи планову потребу в продукції рослинництва, ураховують:
1. Попит на продукцію певного виду, асортименту та якості на ринку. Основними напрямами реалізації продукції рослинництва можуть бути:
- реалізація продукції за договорами з переробними, сільськогосподарськими, заготівельними, торгівельними та іншими організаціями. При цьому особливу увагу приділяють виконанню державних замовлень (за їх наявності) на продукцію;
- поставки за міжгосподарською
кооперацією;
- експорт продукції;
- поставки відповідно до бартерних договорів;
- реалізації на міських ринках, у власних магазинах, ларьках, населенню.
2. Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва:
- створення основних і страхових насіннєвих і фуражних фондів, а також задоволення потреби в кормах і насінні особистих господарств населення;
- видача і продаж продукції працівникам відповідно до чинного в господарстві положення про оплату праці;
- виділення в рахунок оплати за земельні та майнові паї;
- виділення для громадського харчування у фонд допомоги;
- використання для переробки на підсобних промислових виробництвах господарства.
Таким чином, потребу підприємства в продукції рослинництва необхідно визначити маючи на увазі ефективність виробництва окремих її видів, попит на неї і вимоги сівозмін.
Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів продукції рослинництва проводиться окремо щодо товарних і кормових культур. Так, ефективність виробництва товарних культур може бути визначена наступники показниками, які відображені у таблиці нижче.
Таблиця 3.2
Ефективність виробництва товарних культур
Культури |
Прибуток на 1 га, грн |
Рентабельність |
Порядковий номер культури |
Пшениця |
-313,21 |
-31,6 |
3 |
Ячмінь ярий |
189,5 |
9,42 |
2 |
Соняшник |
1356,05 |
66,6 |
1 |
Проаналізувавши ефективність виробництва товарних культур за 2011 рік можна зробити висновок, що найбільш рентабельна продукція – це соняшник, прибуток на 1 га, якого складає 1356,05 грн. з рентабельністю 66,6%. По пшениці підприємство отримує збитки, у розмірі 313,21 грн. на 1 га.
Необхідно пам’ятати, що потреба в насінні ярих культур визначається під посів у році, наступному за плановим, але з врожаю планового року. Потреба в насінні озимих культур визначається під планові площі незавершеного виробництва і також з врожаю планового року. Отже, на момент складання виробничої програми по рослинництву площі посіву ярих культур ще не визначені.
Отже розраховуємо потреби в насінні на підставі даних про посівні площі, які передбачені сівозмінами на після плановий рік, та вартості насіння.
З таблиці 3.3 можна зробити висновок, що для запланованої площі посіву підприємству необхідно 9,82 ц насіння соняшнику вартістю 4854 грн., вартість 1 ц зерна становить 494,3 грн. Вартість купленого насіння становить 1130 грн.
Вирішуючи питання планування посівної площі слід виходити з того, що пріоритетними тут мусять бути підходи, націлені на забезпечення реальних потреб підприємства в продукції рослинництва. Бездумне дотримання вимог сівозмін, запроваджених переважно ще в часи планово-адміністративної економіки, може привести до того, що частина вирощеної продукції так і не знайде свого споживача, або навпаки, потреби споживачів повністю не будуть задоволені. Але й ігнорувати сівозміни також не можна.
Відобразимо площі посівів на плановий рік у наступній таблиці.
Таблиця 3.4
Площі та структура посівів
Культури |
Фактично у середньому за 3 роки |
По плану | ||
га |
% |
га |
% | |
пшениця озима |
700 |
37,72 |
655 |
35,29 |
гречка |
58 |
3,13 |
58 |
3,13 |
ячмінь озимий |
91 |
4,90 |
91 |
4,90 |
ячмінь ярий |
370 |
19,94 |
370 |
19,94 |
горох |
29 |
1,56 |
29 |
1,56 |
просо |
38 |
2,05 |
38 |
2,05 |
Таблиця 3.3
Розрахунок потреби і вартості насіння
культури |
площа, га |
Норма висіву на 1 га, кг |
Загальна потреба |
У тому числі |
Купівля |
Обмін |
Вартість доставляння, грн |
Загальна вартість, грн | ||||||
за нормою |
з урахуван-ням страхово-го фонду |
насіння власного |
ц |
грн |
ц |
грн |
Купле-ного |
Обмі-няного |
всього |
1ц | ||||
ц |
грн | |||||||||||||
Соняшник гибрид Українский F-1 |
603 |
15 |
9 |
9,82 |
7,56 |
3024 |
2,26 |
1130 |
- |
- |
700 |
- |
4854 |
494,3 |
Информация о работе Планування виробництва насіння соняшника