Планування виробництва насіння соняшника

 

 

 

 

 

 

інші зернові та зернобобові	12	0,65	12	0,65
Соняшник	558	30,06	603	32,49
Всього посівів	1856	100	1856	100

Продовження таблиці 3.4

 

Проаналізувавши таблицю 3.4 можна зробити висновок, що площа посівів залишається не змінною, але при цьому збільшується площа посівів соняшнику з 558 га до 603 га., а озимої пшениці знижується на 45га. Питома вага площі соняшнику займає 32,49% від всієї посівної площі, по пшениці складає 32,29%, по іншим культурам посівні площі залишаються незмінними. Ці заходи спрямовані на підвищення врожайності соняшнику за рахунок певних змін.

 

3.3 Планування собівартості  і рентабельності соняшника

 

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це витрати підприємства, пов’язані  з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства. Від її рівня залежить рентабельність підприємства, окремих його виробничих одиниць, галузей, культур чи видів продукції. Урожайність вирощуваних культур, продуктивність наявного поголів’я тварин, валовий обсяг виробництва, рівень механізації, електрифікації та хімізації виробництва, освоєння досягнень науки та передового досвіду в господарстві, продуктивність праці — усе це відбивається в собівартості продукції. Зниження собівартості продукції — одне з найважливіших джерел зростання рентабельності її виробництва, збільшення нагромаджень і забезпечення розширеного відтворення, удосконалення технологічних процесів виробництва для поліпшення умов праці та підвищення матеріального добробуту населення.

Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог систем землеробства і тваринництва та охорони довкілля. Обґрунтоване планування витрат, собівартості виробництва продукції та виконання робіт — необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах підприємницького (комерційного) розрахунку. Тому план собівартості продукції, робіт та послуг є одним з найважливіших розділів плану кожного господарства.

Витрати на виробництво  планують одночасно і в безпосередньому  зв’язку з розрахунками врожайності  сільськогосподарських культур  і продуктивності тварин, агрохімічних і зоотехнічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і придбання, а також ураховують їх ефективність та кількісний вплив на величину врожайності культур і продуктивності тварин. Тому процес планування витрат на виробництво продукції як рослинництва, так і тваринництва охоплює такі стадії: аналіз величини і структури витрат у попередньому (базовому) періоді; уточнення норм і нормативів матеріальних і трудових затрат та їх узгодження з плановими показниками розвитку рослинництва і тваринництва, продуктивності й оплати праці з планами капітальних вкладень і матеріально-технічного постачання; обчислення розміру витрат на виробництво продукції планового року та її собівартості.

У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами ґрунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогосподарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції, розширене відтворення родючості ґрунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.

Таблиця 3.5

Розрахунок вартості добрив

Культури	Мінеральні						Загальна вартість, грн..
	Азотні		Фосфорні		Калійні
	Середня вартість 1т - 7000 грн..		Середня вартість 1т - 7650 грн..		Середня вартість 1т - 2300 грн..
	т..	грн..	т..	грн..	т..	грн..
Соняшник	0.765	5355	0.1755	1342.58	25.28	58144	64841.58

 

З таблиці 3.5 бачимо, що для збільшення врожайності соняшника на 4,3 ц/га необхідно придбати азотних добрив на 5355 грн., фосфорних на 1342,58 грн., та калійних на суму 58144 грн. Затрати на придбання добрив складуть 64841,58 грн.

План підприємства щодо захисту  сільськогосподарських культур  розробляється на основі прийнятої  в країні науково-обґрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвиткові бур’янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт.

У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах, спосіб виконання заходів власними засобами, із залученням спеціалізованих організацій, за допомогою сільськогосподарської авіації, а також вартість цих робіт.

 

 

Таблиця 3.6

Розрахунок потреби  у хімічних засобах захисту рослин

Культура та назва препарату	Пло-ща посіву, га	Площа обробіт-ку, га	Норма витрат препарату  на 1 га, кг. л.	Потреба препарату, ц.	Вартість 1ц. препа-рату,  грн..	Загальна вартість, грн..
Соняшник-2.4-Д Амінна сіль 68.5 % -Байлетон 25% з.п. -БІ-58 новий 40% к.с.	603	603     1002   603	1           0.6   1	603     601,2   603	117     465   248	70551     279558   149544

 

З таблиці 3.6 видно, що розрахувавши потреби господарства у хімічних засобах рослин можна зробити висновок, що на захист посівів від бур’янів господарству необхідно 70551 грн., на захист від хвороб – 279558 грн., на захист від шкідників необхідно – 149544грн., за рахунок цих заходів урожайність соняшника зросте на 0,8 ц/га.

Оскільки планування та облік виробничих витрат і обчислення собівартості сільськогосподарської продукції сприятимуть підвищенню ефективності суспільного виробництва, то здійснювати їх потрібно так, щоб забезпечити постійний дійовий контроль за використанням виробничих ресурсів господарства.

Витрати на виробництво  планують одночасно і в безпосередньому зв’язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, агрохімічних і зоотехнічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції.

Отже для того щоб  узагальнити витрати зробимо  таблицю, де відобразимо витрати на виробництво продукції, тис. грн.

 

 

Таблиця 3.7

Витрати на вирощування  соняшнику, тис.грн

Культура	Оплата праці	Відрахування на соціальні  заходи	Насіння і садовий  матеріал	Добрива	Засоби захисту рослин	Пальне і матеріали	Амортизаційні відрахування	Інші витрати	Всього витрат
Соняшник	142,9	53,1	4,9	64,9	499,7	193,2	4,2	171,6	1134,5

 

З даної таблиці 3.7 ми бачимо, що загальні витрати на виробництво продукції соняшнику складатимуть 1134,5 тис. грн. Найбільші затрати складають по засобам захисту рослин у розмірі 499,7 тис. грн. Пальне і матеріали складають 193,2 тис. грн. Витрати на оплату праці складають 142,9 тис. грн.

Заплановані витрати складають  собівартість окремих культур та їх груп, а також продукції рослинництва в цілому. Поряд з цим обчислимо собівартість одиниці продукції.

Таблиця 3.8

Калькуляція собівартості продукції рослинництва за 2011

Культури	Продукція	Кількість, ц.	Собівартість продукції
			Всього, тис. грн.	Одиниці, грн..
Пшениця	Зерно	23273	2145,9	92,2
Ярий ячмінь	Зерно	9599	859,7	89,56
Соняшник	Насіння соняшнику	7039	1153,3	163,84

 

Проаналізувавши таблицю 3.8, ми бачимо, що найбільша собівартість одиниці продукції серед перелічених культур,  у соняшнику, яка складає 163,84 грн. У ярого ячменю найменша собівартість, вона складає 89,56 грн. за одиницю продукції.

Головна мета планування чисельності  працівників — визначити необхідну  і достатню для виконання виробничої програми підприємства чисельність  працівників і забезпечити найбільш повне і раціональне використання трудових ресурсів. Весь персонал сільськогосподарського підприємства, як правило, складається з трьох великих груп: персонал, зайнятий у сільському господарстві; на промислових виробництвах; в обслуговуючих та інших виробництвах.

Залежно від строку роботи в господарстві працівники розподіляються на постійних, тимчасових і сезонних. Постійними вважають працівників, які  прийняті на роботу без установлення строку закінчення робіт. До сезонних відносять працівників, яких беруть на роботу в господарства на період сезонних робіт (строком не більше шести місяців), а до тимчасових — прийнятих на строк до двох місяців, а при заміщенні тимчасово відсутніх працівників — до чотирьох місяців. Сюди відносять студентів вищих і середніх навчальних закладів, учнів шкіл, котрих направляють на сільськогосподарські роботи або які працюють у період канікул і в окремі дні, а також осіб, яких залучають для роботи в господарстві за спеціальними договорами з іншими організаціями та підприємствами, пенсіонерів тощо.

За характером участі у виробничому процесі робітників розподіляють на основних і допоміжних. Перші безпосередньо виконують  технологічні операції виробництва  продукції, а другі зайняті забезпеченням  основного виробництва усім необхідним (транспортом, інструментами, ремонти тощо). лужбовці поділяються на зайнятих безпосередньо в цехах (цеховий персонал) і загальногосподарський персонал.

 

 

Таблиця 3.9

Розрахунок витрат праці

Культури	Площа, га	Потреба
		На 1 га	На 1 га	На всю площу	На всю площу
		люд-год.	люд-днів	люд-год.	люд-днів
пшениця озима	655	21	3	13755	1965
гречка	58	8	2	464	116
ячмінь озимий	91	11	2	1001	182
ячмінь ярий	370	11	2	4070	740
горох	29	7	3	203	87
просо	38	5	2	190	76
інші зернові та зернобобові	12	3	1	36	12
Соняшник	603	4	1	2412	603
Всього	1856	-	-	22131	3781