Планування виробництва насіння соняшника

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 20:06, дипломная работа

Описание работы

Метою дослідження, проведеного в дипломній роботі, є вивчення сучасного стану та визначення напрямків перспективного розвитку виробництва соняшнику.
Об’єктом дослідження виступає Товариство Обмеженої Відповідальності «Агрофірма Степове», Мелітопольського району, Запорізької області.
Для досягнення зазначеної мети в роботі будуть вирішені такі завдання:
дати оцінку і визначені тенденції сучасного стану виробництва сої;
запропонувати заходи для здійснення виробництва сої більш ефективними;
визначити шляхи зниження собівартості продукції.
обґрунтування виробничої програми галузі.

Работа содержит 1 файл

курсовая.doc

— 605.00 Кб (Скачать)

 

Аналізуючи таблицю 1.3 можна зробити висновок що підприємство в 3 році починає отримувати збитки, це може бути пов’язано з тим, що воно почало більше випускати продукції тваринництва, та інвестують туди більшу частину коштів та не отримують гарних результатів. Так у 2011 році підприємство отримує збитки у розмірі 1027 тис. грн., коли у 2009 році отримували прибуток розміром 285,5 тис. грн. Хоча підприємство і отримує збитки в цілому, але по рослинництву прибуток збільшився порівняно з базисним роком на 307,8 тис. грн. В таблиці ми бачимо що по даним видам продукції, як озима пшениця, ячмінь та соняшник у підприємства поступово зменшується величина чистого прибутку.

 

РОЗДІЛ 2

 

СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ  РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

 

2.1. Значення і роль  рослинництва в економіці підприємства

 

Рослинництво забезпечує населення  продуктами харчування, тваринництво – кормами, харчову, переробну і  легку промисловість – сировиною, зовнішню торгівлю – експортними  товарами. Від розвитку рослинництва залежить розвиток інших галузей  сільського господарства і найбільше тваринництва.

Проаналізуємо роль рослинництва в економіці ТОВ «Агрофірма Степове».

Розглянувши таблицю можна зробити висновки, що рослинництво є основною галуззю підприємства. Валової продукції рослинництва припадає 57,53% від всієї товарної продукції ТОВ «АФ Степове». Виручка від реалізації рослинництва займає 57,9%. Тому в економіці підприємства рослинництва займає головне місце, що видно із показників таблиці.

 

2.2 Площі, порідний і сортовий склад сільськогосподарських культур

 

Україна належить до європейських держав з найвищою розораністю земель, яка досягла 57,1 % всього земельного фонду, в тому числі 79,8 – с/г угідь, що є значним недоліком.

Одним з основних показників використання орних земель є структура  посівних площ. Під нею слід розуміти процентне співвідношення окремих культур або їх груп у загальній посівній площі. Склад і структура земельних угідь не постійні. З розвитком техніки, меліорації в обробіток і використання включають такі землі, які раніше не використовувались. Отже, одні угіддя переходять в інші (пасовища в орні, болота в сіножаті тощо). Перехід одних видів земельних угідь в інші називають їх трансформацією.

 

Таблиця 2.1

Роль рослиництва в  економіці підприємства

Показники

Підприємство

Рослинництво

Показники галузі у % до підприємства

(У середньому)

2009

2010

2011

у серед-

ньому

2009

2010

2011

у серед-

ньому

Валова продукція ( в  співставних цінах), тис. грн 

2517,7

3007,5

6403,9

3976,3

2465,6

2341,8

2055,8

2287,7

57,53

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

4221,1

4606,8

12069,2

6965,7

4132,8

4537,2

3429,9

4033,3

57,90

Прибуток, тис. грн.

285,5

287,1

-1913,6

-447,0

369,2

359,2

677,0

468,5

-

Затрати праці, тис. люд.-год.

372,2

320,1

338,5

343,6

176,6

140,1

186,8

167,8

48,85

Фонд оплати праці, тис. грн

499,2

491

2318,6

1102,9

415,5

402,6

935,7

584,6

53,00

Виробничі витрати, тис. грн

3713,2

3982,8

16539,7

8078,6

3426,1

3544,5

6239,6

4403,4

54,51


 

 

 

 

Таблиця 2.2

Склад та структура орних  земель

Культури та види угідь

2 009р.

2 010р.

2 011р.

У середньому за три роки

га

%

га

%

га

%

га

%

Рілля, всього 

1917

100

1918

100

1898

100

1911

100

Чисті пари 

-

-

251

13,09

 

-

84

4,38

Площа посіву 

1917

100

1667

86,91

1898

100

1827

95,62

У т.ч.: зернові і зернобобові 

1320

68,86

1127

58,76

1361

71,71

1269

66,42

пшениця озима

624

32,55

598

31,18

878

46,26

700

36,63

гречка

87

4,54

39

2,03

47

2,48

58

3,02

ячмінь озимий

47

2,45

182

9,49

44

2,32

91

4,76

ячмінь ярий

448

23,37

261

13,61

400

21,07

370

19,34

горох

-

-

31

1,62

57

3,00

29

1,53

просо

84

4,38

-

-

31

1,63

38

2,01

інші зернові та зернобобові

29

1,51

6

0,31

-

-

12

0,61

Соняшник 

597

31,14

540

28,15

537

28,29

558

29,20


 

Аналізуючи таблицю 2.2, ми бачимо, що кількість ріллі в 2011 році порівняно з базовим роком зменшилась на 20 га. В середньому по підприємству площа посіву складає 1827 га. Найбільшу площу під посів займають зернові та зернобобові в середньому за три роки складає 1269 га, або 66,42% від всієї площі посіву та 29,20 % припадає на соняшник. Серед зернових найбільшу питому вагу займають пшениця озима 36,63% та ячмінь ярий 19,34%. Тому у сучасних умовах в економіці підприємства зерновиробництво грає важливу роль.

Істотно підвищилася  за останні десятиріччя роль сортів у підвищенні врожайності сільськогосподарських  культур. Тому кожному господарстві в процесі планування слід передбачати прискорене впровадження у виробництво нових сортів та гібридів. У свою чергу насіння того самого сорту, вирощене в різних умовах може істотно відрізнятися врожайними властивостями. Добре організоване насінництво своєчасне сортооновлення можуть сприяти підвищенню врожайності зернових культур на 20%. Це забезпечується збереженням чистосортності й господарсько-цінних властивостей сорту. Тому важливо своєчасно проводити сортооновлення й приділяти належну увагу вирощуванню, післязбиральному обробітку та зберіганню насіння. Сортовий склад польових культур наведемо у таблиці нижче.

Таблиця 2.3

Сортовий склад польових культур

Культура

Сорт

Площа, га

Озима пшениця

Миронівська 66

503

Одеська 162

375

Озимий ячмінь

Вавилон

44

Ярий ячмінь

Дніпровський 425

400

Соняшник

Гетьман F1

537

Гречка

Київська

47

Просо

Таврійське

31


 

Судячи з таблиці 2.3 ми бачимо, що підприємство в цілому вирощує по одному сорту кожного виду продукції, крім озимої пшениці. Не завадило б додати ще декілька сортів ячменю і соняшнику.

 

2.3 Врожайність культур  та валові збори продукції

 

Система натуральних  і вартісних показників характеризує ефективність використання землі. Натуральні показники характеризують рівень використання певної частини с/г угідь при виробництві окремих видів продукції рослинництва, їх застосовують щодо підприємств з однаковою галузевою структурою виробництва. До натуральних показників належать: урожайність с/г культур, ц/га; виробництво окремих видів с/г продукції з розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь, ц.

Під час аналізу врожайності  необхідно вивчити динаміку її росту  по кожній культурі чи групі культур  за певний період часу і виявити, які  міри приймає підприємство для підвищення її рівня. У процесі аналізу також слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини. Цими факторами є:  
-         агротехнічні: кількість, якість і структура внесених добрив; якість і строки виконання всіх польових робіт; якість посівного матеріалу; сортооновлення; дотримання сівозмін, боротьба з шкідниками, бур’янами і хворобами рослин; вапнування та гіпсування ґрунту.  
-         Організаційно-економічні: матеріальне стимулювання працівників; організація робочих процесів; забезпечення підприємства матеріальними та трудовими ресурсами, підвищення кваліфікації працівників.

Таблиця 2.4

Врожайність і валові збори продукції

Продукція

2 009р.

2 010р.

2 011р.

У середньому за три роки

Урож., ц/га

Вал.

збір, ц

Урож., ц/га

Вал.

збір, ц

Урож., ц/га

Вал.

збір, ц

Урож., ц/га

Вал.

збір, ц

пшениця озима

38,41

23967

19,93

11921

26,51

23273

28,17

19720

гречка

3,10

270

4,56

178

2,66

125

3,29

191

ячмінь озимий

32,64

1534

10,79

1963

23,59

1038

16,61

1512

ячмінь ярий

21,93

9823

15,94

4161

24,00

9599

21,25

7861

горох

0,00

0

13,84

429

15,47

882

15,07

437

просо

10,71

900

0,00

159

18,55

575

14,33

545

інші зернові та зернбобові

25,48

739

17,33

104

0,00

0

23,42

281

Соняшник 

18,14

10830

15,56

8400

13,11

7039

15,69

8756


 

Аналізуючи таблицю 2.4 можна зробити висновок, що урожайність за розрахунковий період знижується, а саме по озимої пшениці на 19,6 ц/га, по ячміню озимому на 9,05 ц/га, по соняшнику на 5,03 ц/га. До цього призводить зменшення обсягів валового збору по кожній культурі. В таблиці бачимо, що обсяги валового збору зменшились майже по всім видам продукції.

Для встановлення як і  за рахунок чого змінилися валові збори продукції соняшник у звітному році порівняно з базовим проведемо факторний аналіз (таблиця 2.5.)

Таблиця 2.5

Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на валовий збір соняшнику

Показники 

2 010р.

2 011р.

Факторні:

-

-

Площа посіву, га 

540

537

Врожайність, ц/га 

15,56

13,11

Результативний:

-

-

Валовий збір, ц 

8400

7039

Загальне відхилення 

 

-1362


 

Зміна обсягів виробництва соняшнику за рахунок зміни врожайності визначається за допомогою прийому ланцюгових перетворень за формулою:

ВПу=(Пз*Уз)-(Пз*Уз)

де – Впу – зміна  обсягів виробництва

Пз і Уз – посівні  площі та урожайності культур  у звітному році.

ВПу=(537*13,11)-(537*15,56)=-1315,65

Зміна обсягів виробництва  соняшнику за рахунок зміни посівних площ розраховується по формулі:

ВПп=(Пз*Уб)-(Пб*Уб)

де – Пб і Уб –  посівні площі та урожайності  культур у базисному році.

ВПп=(537*15,56)-(540*15,56)=-46,68

Перевіряємо:

ВПу+ВПп=-1315,65-46,68=-1362

Валове виробництво соняшнику у звітному періоді знижується порівняно з базисним. Переважний вплив на зменшення результативного показника здійснює зменшення урожайності, під впливом якісного фактору валове виробництво знизилась на 1315,65 ц. Загальний зменшення результативного показника становить -1362 ц і має переважно екстенсивний напрямок, що збільшує витрати на виробництво одиниці продукції.

Отже, є два шляхи  підвищення валового виробництва: 
-збільшення площі посіву (екстенсивний напрямок);

-збільшення врожайності  (інтенсивний напрямок).

Информация о работе Планування виробництва насіння соняшника