Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Ноября 2012 в 00:59, курсовая работа
Підприємництво, з точки зору часового періоду його існування в історії людства, відносно молоде явище. Як системний процес воно виникає у європейських країнах у XVIІ ст. як суспільна реакція на фундаментальні зрушення у розвитку продуктивних сил, які створили базу для історичного стрибка економічної еволюції цивілізації від аграрного до технологічного укладу виробництва суспільно-необхідних матеріальних благ. Провідником цього процесу стало й залишається донині підприємництво, яке є головним провідником процесу економічної еволюції цивілізації та ствердження й розвитку ринкових відносин.
Вступ……………………………………………………………………….......2-3
Розділ 1 Загальна характеристика підприємства в
Україні………………………………………………………………………...4-14
1.1. Історія розвитку поняття підприємства, його суть
і фунція ………………………………………………………………………..4-7
1.2. Проблеми розвитку та шляхи зміцнення інноваційного
підприємства в Україні……………………………………………………....8-10
1.3. Правове забезпечення розвитку підприємства……………………....11-14
Розділ 2 Формування систем підприємств в Україні……………………..15-21
2.1. Конституція України, конституційний лад і підприємство…….......15-16
2.2. Інструкційні гарантії реалізації права громадян на
підприємську діяльність: законодавчі та виконавчі аспекти…………….17-21
Розділ 3 Перспективи розвитку підприємства в Україні………………....22-44
3.1. Програмування розвитку підприємства: державний і
регіональний рівень ………………………………………………………..22-26
3.2. Механізми підтримки підприємства……………………………… ...27-34
3.3. Податкова політика сприяння розвитку підприємства та Податковий кодекс: податок на прибуток підприємств…….………….………………35-43
Висновки ……………………………………………………………………44-45
Література……………………………
В рамках розширення міжнародного співробітництва приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств передбачає реалізацію низки заходів актуальних для розвитку малого і середнього бізнесу України за наступними напрямками: професійна підготовка кадрів, забезпечення дешевого та швидкого входження в бізнес, удосконалення законодавства, оптимізація системи оподаткування та доступу до фінансових ресурсів, посилення технологічного потенціалу та забезпечення ефективного представлення інтересів малих підприємств України в ЄС.
В Указі Президента “Про державну підтримку малого підприємництва” від 12.05.98 органам державної влади та місцевого самоврядування було рекомендовано виділяти для підтримки малого підприємництва кошти у розмірі не менш як 0,5 відсотка річних доходів відповідних бюджетів. Після прийняття Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року така норма втратила чинність.
Отже, з метою подолання значних регіональних диспропорцій у фінансуванні заходів з підтримки малого підприємництва необхідно законодавчо закріпити рекомендовані норми фінансового забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”.
Одним з ключових напрямків регіональних програм є надання фінансово-кредитної допомоги суб’єктам малого підприємництва шляхом відшкодування відсоткових ставок за банківськими кредитами для реалізації інвестиційних проектів відповідно до спільного наказу Міністерства економіки та Держкомпідприємництва «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів».
Нині така практика набула поширення в більшості регіонів України (АР Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська області та м. Київ)
Із 27 регіонів більше половини (15) не спрямували у 2007 році на ці заходи кошти з обласного бюджету. Це в свою чергу негативно впливає на ефективність діяльності об’єктів інфраструктури та доступність їх послуг (вартісну, територіальну) для широкого кола підприємців, особливо для підприємців-початківців.
На цей час відбувається процес формування проектів регіональних та місцевих програм на 2009-2010 роки. У зв’язку з цим та з метою надання методично-консультативної допомоги місцевим органам виконавчої влади Держкомпідприємництвом розроблено та надіслано в регіони методичні рекомендації.
З реалізацією основного принципу державної регіональної політики – децентралізації мають посилитись повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування, в тому числі в сфері підтримки та розвитку малого бізнесу, що позитивним чином відобразиться на підприємницькому та інвестиційному кліматі в регіонах України.
3.2. Механізми підтримки підприємства
Дієвим інструментом сприяння ефективному
розвитку малого та середнього підприємництва
є інфраструктура його підтримки -
своєрідна опорно-руховою
Найголовніша функція такої інфраструктури - створення умов для ефективного здійснення підприємницької діяльності суб’єктів господарювання, подолання труднощів та вирішення проблем, пов’язаних з відсутністю знань, досвіду з питань ведення бізнесу, доступу до кредитів та необхідної інформації, сприяння створенню нових робочих місць, подолання диспропорцій в економічному розвитку регіонів, збільшення експортної спроможності малих підприємств, зростання виробництва та його структурна перебудова, спрощення доступу малого підприємництва до сучасних інноваційних технологій.
Фактично формування інфраструктури малого підприємництва розпочалося із схваленням у 1996 році Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва та затвердженням Програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.1997 №86), а також прийняттям регіональних програм підтримки малого підприємництва на 1997-1998 роки, які передбачали конкретні заходи та механізми формування інфраструктури підтримки малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному й місцевому рівнях, розробку законодавчих і нормативних актів з питань регулювання підприємницької діяльності.
На сучасному етапі державна політика щодо розвитку окремих елементів інфраструктури підтримки малого підприємництва спрямована на:
Реалізація державної політики розвитку інфраструктури інноваційного малого підприємництва через заходи державних і регіональних програм дає змогу сконцентрувати ресурси для підтримки найважливіших сфер функціонування малого підприємництва, що відповідають державним і регіональним інтересам.
В рамках реалізації заходів
Національної та регіональних програм
розвитку малого підприємництва постійно
розширюється і удосконалюється
мережа об’єктів інфраструктури з
надання різноманітних
На розвиток інноваційної інфраструктури підтримки малого підприємництва також спрямована Державна цільова економічна програма „Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки”.
Інфраструктура підтримки
Станом на 01.07.2008 на території України діяло 467 бізнес-центрів, 70 бізнес-інкубаторів, 41 технологічний парк, 2974 інформаційно-консультативні установи, 1657 громадських об’єднань суб’єктів підприємництва.
Основні тенденції та динаміку змін у формуванні основних об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва в Україні з 1999 по І півріччя 2008 року .
Нинішній етап формування мережі об’єктів
інфраструктури демонструє їх кількісне
зростання в регіонах України, перш
за все, за рахунок створення бізнес-
Бізнес-центри країни „вирощують
підприємців нової формації”
та надають суб’єктам
Серед послуг, які використовують суб’єкти господарювання через бізнес-центри, найбільшим попитом користуються такі як: підготовка бізнес-планів, експертна оцінка нерухомості, тренінги, проведення курсів з навчання користуванню програмними продуктами ведення бухгалтерського обліку, підготовка спеціалістів з ведення бізнесу в різних сферах тощо.
Потенційними носіями передових технологій підтримки малого бізнесу та інновацій є бізнес – інкубатори (БІ), що надають такі послуги, як оренда приміщень за нижчими цінами, ніж ринкові; надання в оренду офісного обладнання; бухгалтерські, консалтингові, інформаційні, секретарські, комунікаційні послуги тощо.
З 69 наявних в Україні бізнес-інкубаторів 24 значаться як інноваційні. Кількість бізнес-інкубаторів в окремих регіонах країни коливається від 1 до 11 одиниць. Однак, ефективно працюючими можна відзначити лише такі бізнес-інкубатори, як Інкубатор-Центр „Львівська політехніка”, БІ у м. Біла Церква, муніципальний БІ м. Славутич, приватний БІ м. Хмельницького, Харківський віртуальний БІ, Київський БІ, Волинський обласний БІ, студентський БІ Київського національного економічного університету.
Інноваційний пульс економіки зумовлює формування мережі таких спеціалізованих установ як технологічні парки. Тенденція щодо кількісного зростання зареєстрованих технопарків країни є помітною (з 9 до 40 одиниці), але недостатньою, оскільки лише 16 з них фактично діючі. Найбільша кількість технопарків зареєстрована в столиці - 7. В обласних центрах (Донецьку, Дніпропетровську, Львові, Харкові, Херсоні) діють по 1-2 технопарки.
Особливості етапу інтеграційного розвитку держави обумовлюють підвищення ефективності діяльності таких установ, які зарекомендували себе як реальний провідник інноваційних ідей від науково-технічного відкриття до виробництва продукції, просування конкурентоспроможної продукції на міжнародний ринок.
Останнім часом в Україні дещо збільшилась кількість інноваційних фондів і компаній (всього 732 одиниці). Таке зростання зумовлено, перш за все, приведенням законодавства у сфері інноваційного розвитку до норм і стандартів. Однак, майже 67% всіх інноваційних фондів і компаній країни функціонує у місті Києві та Вінницькій області. В більшості областей створено лише по 1 або 2 таких заклади.
Серед активно діючих інноваційних фондів варто виділити заснований Вінницькою обласною радою місцевий інноваційний фонд, який в середньому фінансує 3-5 інноваційних проектів малих підприємств щорічно.
Успішне ведення бізнесу, особливо на його початковому етапі, неможливе без вчасного та повного отримання суб’єктами підприємницької діяльності інформаційно-консультативної допомоги. Підвищенню поінформованості підприємців регіонів України з різних аспектів їх діяльності сприяє мережа інформаційно-консультативних установ. Їх кількість на сьогодні становить 3233 установи.
Послуги цих установ найрізноманітніші: від підготовки бізнес-планів, проведення виставок, захисту та представлення інтересів членів асоціацій, проведення семінарів та тренінгів із загальних та спеціальних питань, сприяння розвитку фермерського руху, консультаційних та юридичних послуг, захисту прав підприємців та роботодавців, координації господарської діяльності, пошуку ділових партнерів, розвитку конструктивного партнерства з органами влади до навчань з питань розробки регуляторних актів.
У підтримці малого бізнесу зросла роль громадських організацій підприємців (1714). Багато організацій та об'єднань підприємців налагодили партнерські контакти з регіональними і місцевими органами виконавчої влади; ними проводяться спільні заходи, семінари, «круглі столи» та зустрічі з питань подальшого розвитку підприємництва в нових умовах роботи економіки. Спільно з громадськими об'єднаннями підприємців в Україні організовані і діють громадські приймальні, працюють телефони довіри та «гарячі лінії».
В регіонах України створені та функціонують понад 100 агенцій регіонального розвитку. Найбільш ефективними в своїй діяльності є: Агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції (м. Львів), Агенція регіонального розвитку Прикарпаття (м. Самбір).
Однією із ефективних інноваційних структур, яка здатна стійко генерувати новинки технологій, ноу-хау, відкриття є інноваційні промислові кластери.
Різні моделі промислових кластерів функціонують в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Севастополі.
Аналіз реалізації регіональних програм підтримки підприємництва засвідчує, що лише 5,2% коштів місцевих бюджетів спрямовується на розвиток інфраструктури. Як наслідок, в більшості регіонів або ще не сформовано базової мережі фінансово-кредитної та навчально-консультативної інфраструктури підтримки бізнесу, або формується вона спонтанно без координуючої ролі місцевої влади, що знижує ефективність її функціонування для забезпечення потреб розвитку місцевого малого бізнесу.
Наслідком відсутності ефективної
інституційної системи
До виявлених проблем у розвитку інфраструктури слід віднести також існуючі диспропорції у формуванні окремих її елементів в більшості регіонів, зокрема:
Слід враховувати, що зі вступом України до СОТ та впровадженням принципів Європейської Хартії для малих підприємств висуваються нові вимоги до формування об’єктів інфраструктури.
Информация о работе Перспективи розвитку підприємства в Україні