Оптимізація складу і структури кадрового потенціалу в аграрних підприємствах

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.2, можна зробити висновок, що склад і структура основних фондів підприємства у 2010 році порівняно із 2008 роком змінилася таким чином: зросла наявність будинків, споруд та передавальних пристроїв на 7619 тис. грн.(62,3%), машини та обладнання на 6095 тис. грн., інструменти та прилади – на  146 тис. грн., багаторічні насадження – на 0,2 тис. грн.(20 %), транспортні засоби – на 1136  тис. грн. (98 %),.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва органічно поєднана з його розміщенням. Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах , підприємствах чи підрозділах.

Узагальнюючим показником, який характеризує рівень спеціалізації є коефіцієнт спеціалізації, який визначається за формулою:

                             ,                                                         (2.1)

де Ут – питома вага окремих галузей в обсязі товарної продукції; і –порядковий номер окремих галузей за питомою вагою кожного виду продукції в ранжируваному рядку.

Визначимо виробничий напрямок та спеціалізацію підприємства за допомогою таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Склад і структура товарної продукції

у ДПДГ ім. «9 Січня», 2008-2010 рр.

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.4, можна зробити висновок, що ДПДГ ім. «9 Січня» має зерново-молочний напрям спеціалізації, структура товарної продукції зерна у 2010 році становить 14,7 %, молока – 13,7 %.

Підприємство має середній рівень спеціалізації і є багатогалузевим, оскільки Ксп = 0,33.

Ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах широкого вжитку із сільськогосподарської сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств. Залежно від економічного змісту і цільового призначення цих результатів розрізняють такі їх види: валова продукція, товарна продукція, кінцева продукція і прибуток. Розглянемо динаміку економічних показників діяльності господарства за допомогою даних таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Результати виробничо-комерційної діяльності

у ДПДГ ім. «9 Січня», 2008-2010 рр.

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.5, можна зробити висновок, що виробництво валової продукції у господарстві у 2010р. порівняно із 2008р. зросло на 6103 тис. грн. (46,3 %), у т.ч. на 100га сільськогосподарських угідь – на 93,8 тис. грн. (52,5 %), на 1 середньорічного працівника – на 23,3 тис. грн. (58,7 %), виручка від реалізації продукції та послуг також зросла на 6465 тис. грн. (43,4 %), чистий прибуток зріс на 5 тис. грн. (1,7 %), коефіцієнт автономії та загальний коефіцієнт ліквідності залишилися незмінними і становлять відповідно 0,5 і 1,0, рівень рентабельності зріс на 0,1 %, норма прибутку зросла на 50%.

Отже, можна зробити висновок, що в умовах ринкової економіки підприємство не може функціонувати без певної кількості ресурсів, без обраних цілей і завдань діяльності.

2.2. Оцінка кадрового забезпечення підприємства

Трудовий потенціал кожного аграрного підприємства характеризується абсолютним показником – середньообліковою чисельністю працівників. Усі працівники, які своєю працею беруть участь у господарській діяльності підприємства становлять його трудовий колектив. Склад і кількісне співвідношення окремих категорій працівників характеризують структуру персоналу [ 8, c.117].

Розглянемо склад і структуру персоналу у ДПДГ ім.. «9 Січня» на основі таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Наявність та склад персоналу у ДПДГ ім. «9 Січня»,

2008-2010 рр., осіб

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.6, можна зробити висновок, що наявність та склад персоналу у господарстві у 2010 р. порівняно із 2008р. змінився таким чином: облікова кількість штатних працівників зросла на 8 осіб

(1,9 %), кількість працюючих у віці 15-28 років зменшилась на 6 осіб (96 %), у віці 50-54 роки – зросла на 6 осіб (7,4 %), 55-59 років зменшилась на 7 осіб (17,5 %). Чисельність працівників, які закінчили вищі навчальні заклади 1-2 рівнів акредитації зросла на 2 особи (22,2 %), 3-4 рівнів акредитації – на 3 особи (10 %).

Підприємство, прагнучи до найвищої продуктивності праці, зацікавлене в стабільному колективі і вживає з економічних міркувань заходів щодо обмеження числа небажаних звільнень.

Аналіз раціональності використання персоналу на підприємстві здійснюють за такими показниками: кількість днів, відпрацьованих одним працівником, коефіцієнт використання річного фонду робочого часу, коефіцієнт використання робочого дня, загальний коефіцієнт використання робочого часу.

Проаналізуємо раціональність використання персоналу на підприємстві за даними таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Показники рівня використання робочого часу

у ДПДГ ім. «9 Січня» , 2008-2010 рр.

Продовження таблиці 2.7