Оптимізація складу і структури кадрового потенціалу в аграрних підприємствах

Аналіз раціональності використання персоналу на підприємстві здійснюють і за такими показниками.

Коефіцієнт використання запасу праці як частка від ділення фактичної кількості відпрацьованих постійними працівниками людино-годин у цілому по підприємству на запас праці. В свою чергу запас праці визначають з урахуванням ефективного річного фонду робочого часу одного працівника. Останній розраховують так: від 365 днів віднімають 60 вихідних і святкових днів, а також 29 днів відпустки і невиходів на роботу через хворобу. В результаті отримують явочний фонд робочого часу в кількості 276 днів. Множенням цієї кількості днів на середню тривалість робочого дня (6,83 год.) отримують ефективний річний фонд робочого часу одного працівника – 1885 год. Звідси запас праці можна визначити з виразу:

                       ,                                                                (1.1)

де ЧПп – чисельність постійних працівників підприємства.

За раціонального використання трудових ресурсів коефіцієнт використання запасу праці може дорівнювати одиниці.

З розглянутим показником тісно пов’язаний показник трудової активності працівників. Його розраховують діленням відпрацьованих по підприємству постійними працівниками людино-годин на їх кількість. Із зростанням даного показника підвищується також коефіцієнт використання запасу праці, і навпаки.

Коефіцієнт (ступінь) виконання норм виробітку як частка від ділення фактичного обсягу виконаних робіт (виробленої продукції) на змінну норму виробітку. Його розраховують по окремих технологічних операціях, і він досить повно характеризує ступінь раціонального використання робочої сили за умови забезпечення необхідної якості виконуваних робіт.

Коефіцієнт виконання норм виробітку можна визначати і в цілому по підприємству, враховуючи при цьому сукупність усіх технологічних операцій. Розрахунок ведеться за формулою:

,                                                                (1.2)

де Нз – відпрацьовані на технологічних операціях нормо-зміни; Лз – відпрацьовані людино-зміни, які визначають діленням фактично відпрацьованих людино-годин при виконанні технологічних операцій на тривалість зміни в годинах.

Якщо даний показник дорівнює одиниці або більший за неї, то це свідчить про раціональне використання на підприємстві трудових ресурсів.

Ступінь виконання норм виробітку значною мірою залежить від коефіцієнта використання робочого часу зміни, що визначається як частка від ділення фактичного чистого робочого часу зміни на нормативну тривалість зміни в годинах (7 год.). з підвищенням рівня цього показника до науково обґрунтованих меж зростатиме коефіцієнт виконання норми виробітку, і навпаки.

Отже, будь-яке підприємство повинно проводити оцінку ефективності використання кадрового потенціалу для підтримки на належному рівні процесу виробництва і загалом господарської діяльності.

Таким чином, в умовах ринкової економіки роль трудових ресурсів суттєво зростає. При усій важливості матеріально-речових елементів виробництва на підприємстві саме його персонал є визначальним чинником зростання продуктивності праці, поліпшення і використання основних і оборотних фондів. Тому добре підібраний трудовий колектив є важливим завданням підприємця [1, c. 341].

РОЗДІЛ 2. ДОСЯГНУТИЙ РІВЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Державне підприємство «Дослідне господарство імені 9 Січня Полтавського інституту агропромислового виробництва імені М.І. Вавілова Української академії аграрних наук» (скорочене найменування ДПДГ ім. 9 Cічня) розташоване в с. Ялосовецьке Хорольського району Полтавської області. Організаційно-правова форма: державне підприємство. Господарство створене наказом Міністерства сільського господарства УРСР від 30 серпня 1960р. №790.

Господарство створено з метою організаційно-господарського забезпечення науково-дослідним установам Академії умов для проведення досліджень, випробувань і доопрацювань наукових розробок, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво та іншої господарської діяльності.

Основними напрямами діяльності господарства є:

- виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби і птиці;

- активне сприяння науковій установі, якій воно підпорядковане;

- ефективне власне господарювання як приклад застосування власних результатів організаційних та наукових здобутків.

Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва, а сільському господарстві – головним засобом виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу.

Проаналізуємо динаміку сільськогосподарських угідь підприємства за даними таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка складу і структури сільськогосподарських угідь

у ДПДГ ім. «9 Січня», 2008-2010 рр.

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.1, можна сказати, що склад сільськогосподарських угідь у підприємстві у 2010 році порівняно з 2008 змінився, зокрема загальна площа сільськогосподарських угідь збільшилась на 420,4га (5,7 %), ріллі – на 0,4га (0,01 %), багаторічні насадження – на 0,3га (2,8%). Навпаки зменшились площі сінокосів – на 0,2га  (0,2 %), пасовищ – на 0,1га ( 0,2 %),. Що стосується структури угідь, то як ми бачимо у 2010 році як і у 2008 найбільшу частку у питомій вазі структури займає рілля 88,5 %, сінокоси – 1,4 %, пасовища – 0,7 %, багаторічні насадження – 0,14 %.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Для аналізу динаміки середньооблікової чисельності працівників ДПДГ ім. «9 Січня» використаємо дані таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка середньооблікової чисельності працівників

у ДПДГ ім. «9 Січня», 2008-2010 рр.

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.3, можна зробити висновок, що динаміка середньооблікової чисельності працівників підприємства має тенденцію до зменшення, зокрема середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві зменшилась на 26 осіб (7,8 %), у рослинництві – на 11 осіб (9,2 %), у тваринництві – на 15 осіб (7 %).

Для здійснення будь-якого виробничого процесу необхідні засоби виробництва, які є основною частиною виробничих сил суспільства. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди підприємства, які поділяються га основні та оборотні.

Склад і структуру основних фондів ДПДГ ім. «9 Січня» наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка складу і структури основних фондів

у ДПДГ ім. «9 Січня», 2008-2010 рр.

Продовження таблиці 2.2