Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику

Для виявлення резервів зниження собівартості на ПСК « Корецький хлібокомбінат» було проаналізовано динаміку і структура собівартості в розрізі елементів витрат ,розрахунки здійснюються в таблиці.

Таблиця 2.3.

Структура собівартості продукції підприємства

№ п/п	Елементи витрат	Роки (квартали)						Відхилення у структурі, %
		2009		2010		2011		від 2009 року	від 2010  року
		тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Матеріальні витрати	692,5	45,949	875,1	54,327	998,9	48,389	306,4	123,8
2	Витрати на оплату праці	507,7	33,687	296,2	18,388	520,5	25,214	12,8	224,3
3	Відрахування на соціальні  заходи	189,8	12,594	106,7	6,624	193	9,349	3,2	86,3
4	Амортизація	70,4	4,671	117,7	7,307	97,4	4,718	27	-20,3
5	Інші витрати	46,7	3,099	215,1	13,354	254,6	12,333	207,9	39,5
Загальна собівартість		1507,1	100	1610,8	100	2064,3	100	557,2	453,5

 

Для наочності структурні зрушення можна відобразити також  графічно у вигляді стовпчикової діаграми, яка відображає динаміку структури собівартості.

 

 Рис.2.2. Динаміка структури собівартості

Провівши аналіз структури  собівартості продукції підприємства, можна визначити, що  найбільше  зумовили зміну собівартості продукції  такі елементи: матеріальні витрати  та  витрати на оплату праці, які  мають найвищу частку у загальній  собівартості продукції. Влив таких  факторів як відрахування на соціальні  заходи, амортизація та інші витрати  змінюють свою частку впливу у кожному  аналізованому періоді, не зберігаючи стабільної тенденції. У 2010 році загальна собівартість значно зменшилася, що має позитивно вплинути на вартість продукції та на затрати виробництва по закупівлі матеріалів.

Для більш детальної оцінки витрат потрібно здійснити факторний  аналіз з використанням методу ланцюгових підстановок на основі наведеної  моделі

 

 

 

Таблиця 2.4.

Факторний аналіз питомих витрат Баз.рік/Мин.рік

№ №	№ підстановки	Взаємозалежні фактори						Результуючий показник	Відхилення	Причини відхилення
		МВ	ВОП	ВСЗ	АВ	ІВ	О
11	0	692,5	507,7	189,8	70,4	46,6	842,7	1,788
22	1	875,1	507,7	189,8	70,4	46,6	842,7	2,005	0,217	↑МВ
33	2	875,1	296,2	189,8	70,4	46,6	842,7	1,754	-0,251	↓ВОП
44	3	875,1	296,2	106,7	70,4	46,6	842,7	1,655	-0,099	↓ВСЗ
55	4	875,1	296,2	106,7	117,7	46,6	842,7	1,712	0,056	↑АВ
66	5	875,1	296,2	106,7	117,7	215,1	842,7	1,911	0,200	І↑В
77	6	875,1	296,2	106,7	117,7	215,1	1251,7	1,287	-0,625	↑О

 

Таблиця 2.5.

Факторний аналіз Мин.р/Звіт.рік

№	№ підстановки	Взаємозалежні фактори						Результуючий показник	Відхилення	Причини відхилення
		МВ	ВОП	ВСЗ	АВ	ІВ	О
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
11	0	875,1	262,2	106,7	117,7	215,1	1251,7	1,260
22	1	988,9	262,2	106,7	117,7	215,1	1251,7	1,351	0,091	↑МВ
Продовження таблиці 2.5.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
3	2	988,9	520,5	106,7	117,7	215,1	1251,7	1,557	0,206	↑ВОП
44	3	988,9	520,5	193	117,7	215,1	1251,7	1,626	0,069	↑ВСЗ
55	4	988,9	520,5	193	97,4	215,1	1251,7	1,610	-0,016	↓АВ
66	5	988,9	520,5	193	97,4	254,6	1251,7	1,641	0,032	↑ІВ
77	6	988,9	520,5	193	97,4	254,6	1781,9	1,153	-0,488	↑О

 

Балансова перевірка :

0,9894-0,995=0,217-0,251-0,099-0,056+0,200-0,625

-0,00589=-0,0061

0,9859-0,995=0,091 +0,206+0,069-0,016+0,032-0,488

-0,0094=-0,0094

За результатами аналізу  факторів, що впливають на зміну  витрат на одну гривню товарної продукції  можна помітити позитивні зрушення у зменшені цих затрат, які були спричинені скороченням кожного  з аналізованих показників у звітному періоді порівняно з попереднім.

Провівши аналіз структури  собівартості продукції підприємства, можна визначити, що  резерви зменшення собівартості продукції-матеріальні витрати та  витрати на оплату праці, які мають найвищу частку у загальній собівартості продукції. Резерви скорочення витрат можна установити по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів - упровадження нової, більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці і так далі - які будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів і енергії.

2.3. Економічне обґрунтування рішення щодо обґрунтування рівня ціни на окремі види продукції

Господарське рішення щодо встановлення ціни на окремі види продукції охоплює розроблення стратегії, вибір методу ціноутворення та ухвалення господарських рішень щодо цін. Вона полягає у визначенні та підтриманні оптимальних рівнів і структури цін в рамках товарного асортименту підприємства, у своєчасній зміні цін по товарах і ринках з метою досягнення максимально можливого успіху в конкретній ринковій ситуації. Цінова політика є чи не найважливішою частиною загальної господарської політики підприємства, бо сприяє кращій адаптації компанії до економічних умов.

Провівши факторний аналіз витрат підприємства, були виявлені резерви  зменшення витрат виробництва даного виду продукції. Оскільки було виявлено значне зростання матеріальних витрат у 2011 році порівняно із 2009 роком  то доцільно врахувати дану особливість при прийняти рішення щодо встановлення ціни на окремі види продукції. Тобто,значну частку у цінах товару складають змінні витрати. Тому при економічному обґрунтуванні даного рішення потрібно орієнтуватися на стратегію високих цін.

Стратегія високих цін найефективніша відносно товарів, у цінах яких основну частку складають змінні витрати. У цьому випадку навіть незначне підвищення ціни веде до істотного збільшення маржинального доходу, який буде компенсувати втрати доходу від падіння обсягів продажу.

Рис 2.3. Наслідки підвищення ціни на 10 % за умови, що частка маржинального доходу в її складі дорівнює 20 %

За вказаних умов графік залежності беззбиткового обсягу продажу  від частки маржинального доходу в ціні при її підвищенні на 10 % має  такий вигляд (рис. 2.3.).

Рис. 2.4. Досягнення беззбитковостіпри збільшенні ціни на 10 %

З графіка видно, що чим  менша частка питомого маржинального  доходу в ціні, тим більшим буде падіння обсягів продажу, що компенсується  збільшенням ціни на ту ж саму величину [14;c.123].

Економічну оцінку ефективності та доцільність реалізації такого рішення  буде проведене в наступному розділі.

2.4. Оцінювання  ефективності господарського рішення

В умовах ринкових відносин ефективність вітчизняної підприємницької  діяльності обумовлена мірою реальності визначеного рівня ціни на продукцію. Враховуючи цю обставину, підприємство при формуванні цінової політики повинно чітко визначитися відносно рівня ціни на стадії прийняття конкретного  рішення. Це дасть змогу йому стимулювати  активність маркетингової діяльності при реалізації продукції на ринку, вести постійний пошук виробничих резервів і нових ринків збуту [11;c.145].

      Проведення аналізу беззбитковості дає змогу отримати відповідь на два питання. По-перше, чи приведе зміна ціни до поліпшення фінансової ситуації на підприємстві, а по-друге — на скільки потрібно змінити обсяг продажу, щоб компенсувати зміну виручки внаслідок зростання ціни?

Підприємство виробляє і, відповідно, реалізує протягом року 18408 од. за ціною 3,10 грн. за одиницю, а змінні витрати на одиницю продукції становлять 2,60 грн. Враховуючи, що з 2011 року є тенденція зростання попиту на дану продукцію розглянемо варіант доцільності підвищення  ціни хліба «Пшеничного»на 0,20 грн.

Якщо до зростання ціни підприємство щорічно продавало 18408 од. виробу за ціною 3,10 грн. за одиницю, що забезпечувало йому отримання виручки в розмірі 57064,8 грн.

Частиною цієї виручки  є змінні витрати в розмірі  47860,8 грн. (18408 х 2,60). Друга частина виручки — це маржинальний дохід, величина якого дорівнює 9204 грн. (57064,8 -47860,8).

Отже можна зробити  попередній висновок, що зміна ціни доцільна тільки в разі, коли сума маржинального доходу після зміни ціни буде не меншою від його величини за попередньою ціною, тобто не менше ніж 9204 грн.

Коли ціна хліба зросте з 3,10 грн. до 3,30 грн., тобто на 0,20 грн. Таке зростання ціни в розрахунку на попередній обсяг реалізації спричинить зростання виручки на 3681,6 грн. (0,20*18408). Це, у свою чергу, збільшить величину маржинального доходу до 12885,6 грн. ((18408*3,3)-47860,8).

Зміна маржинального доходу від реалізації попереднього обсягу продукції за рахунок вижчої   ціни називається ефектом ціни.