Міжнародна економічна діяльність України

Мінеральні продукти складали 33,4% обсягу імпорту товарів (впав на 5,3%). На поставки механічних та електричних машин припадало – 15,5% (зріс на 10%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 9,8% (збільшення на 4,5%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – 9,6% (зріс на 38,8%), недорогоцінних металів та виробів з них – 6,3% (впав на 6%), в тому числі чорних металів та виробів з них – 4,4% (впав на 5,9%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них – 5,2% (впав на 4,1%), готових харчових продуктів – 3,3% (впав на 5,3%), текстильних матеріалів та текстильних виробів – 3% (зріс на 28,3%) від загальної вартості імпорту.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка механічних машин з 8,4% до 8,9%, засобів наземного транспорту, крім залізничного – з 6,5% до 7,3%, електричних машин – з 6,4% до 6,6%. Частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки зменшилась з 35,1% до 31,7%, пластмас, полімерних матеріалів – з 4,4% до 4%, чорних металів – з 3,5% до 2,9%.

У звітному періоді спостерігався рост імпорту окремих товарів: свинини свіжої, охолодженої або мороженої у 3 рази (Бразілія, Німеччина, Польща), м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці – у 2,7 раза (США, Німеччина, Угорщина), насіння соняшника – на 65,5% (США, Туреччина, Франція), руд та концентратів залізних – на 44% (РФ, Велика Британія, Канада), риби свіжої, охолодженої або мороженої – на 40,8% (Норвегія, США, Ісландія), кукурудзи – на 36,3% (Угорщина, Румунія, Франція), машин сільськогосподарських – на 25,1% (США, Німеччина, Франція), автомобілів легкових – на 20,4% (Японія, Німеччина, Корея, Республіка), моніторів та телепроекторів – на 19,5% (РФ, Китай, Корея, Республіка), продуктів переробки нафти – на 15,9% (Білорусь, РФ, Литва) та автомобілів вантажних – на 15,2% (Німеччина, Франція, РФ) (Таблиця 2.2).

Найбільші імпортні поставки здійснювали підприємства оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі – 29,2% від загального обсягу імпорту (збільшення на 4,3%), з торгівлі автомобілями та мотоциклами, їх технічного обслуговування та ремонту – 7,8% (збільшення на 23,7%) та металургійного виробництва – 5,2% (зменшення на 0,7%).

Найактивніше здійснювали імпортні операції з товарами підприємства м.Києва – 29,9% від загального обсягу імпорту (зріс на 18,3%), Дніпропетровської – 8% (зріс на 0,6%), Київської – 5,5% (зріс на 10,1%), Донецької – 5,1% (впав на 4,3%), Одеської – 4,8% (зріс на 24,5%) областей.

Таблиця 2.2

Крупніші суб'єкти зовнішньої торгівлі товарами за 9 місяців 2012 року

	Експорт			Імпорт			Сальдо
	млн. $	у % до 9 місяців 2011р.	У % до підсумку	млн $	у % до 9 місяців 2011р.	У % до підсумку
Всього	50798,7	101,8	100	62273,3	104,7	100	-11474,6
Країни  СНД, у т.ч.:	18808,7	98,1	37,0	25915,9	95,4	41,6	-7107,2
Білорусь	1639,3	116,0	3,2	3977,4	137,7	6,4	-2338,0
Казахстан	1892,0	150,0	3,7	1121,0	100,2	1,8	771,0
РФ	13101,1	89,3	25,8	20493,3	94,9	32,9	-7392,2
Iншi країни свiту	31990,0	104,1	63,0	36357,4	112,5	58,4	-4367,4
Європа, у т.ч.:	12523,1	88,9	24,7	19852,6	103,4	31,9	-7329,5
Iталiя	1694,3	71,2	3,3	1635,6	118,7	2,6	58,7
Нiмеччина	1265,9	92,0	2,5	4946,9	103,4	7,9	-3681,0
Польща	1935,4	92,3	3,8	2558,3	110,4	4,1	-622,9
Францiя	382,3	87,8	0,8	1187,2	111,4	1,9	-804,9
Чехія	551,1	84,4	1,1	916,3	113,2	1,5	-365,2
Азія, у т.ч.:	13543,0	107,8	26,7	12259,0	131,5	19,7	1284,1
Iндiя	1694,6	114,0	3,3	673,7	117,6	1,1	1021,0
Iран, Ісламська  Республiка	899,9	110,4	1,8	44,6	133,7	0,1	855,3
Китай	1372,7	94,0	2,7	5733,4	128,3	9,2	-4360,7
Лiван	1226,9	127,7	2,4	2,3	100,0	0,0	1224,6
Туреччина	2769,1	98,3	5,5	1334,3	127,3	2,1	1434,8
Японiя	289,9	300,1	0,6	916,5	135,4	1,5	-626,6
Африка, у т.ч.:	3894,0	192,7	7,7	614,9	84,9	1,0	3279,1
Єгипет	1972,7	275,4	3,9	111,9	134,3	0,2	1860,8
Америка, у т.ч.:	1905,6	97,1	3,8	3456,7	118,2	5,6	-1551,2
США	769,1	95,7	1,5	2297,3	120,0	3,7	-1528,2
Австралія і Океанія	31,6	151,0	0,1	168,2	120,8	0,3	-136,6

2.2. Характеристика стану міжнародної економічної діяльності України на прикладі торгівлі послугами

 

За 9 місяців 2012 р. обсяг експорту послуг становив $10,0 млрд. до відповідного періоду минулого року складав 99,2%, імпорту – $5,0 млрд. і зріс на 11,7%. Сальдо  ЗТ послугами залишилося позитивним  – $5,0 млрд. (за 9 місяців 2011р. – $5,6 млрд.). ЗТ-операції послугами проводились з партнерами 225 країн світу. Структура українського експорту послуг протягом тривалого часу незмінна і за 9 місяців 2012 р. складалася з транспортних (63,6%), різних ділових, професійних та технічних (13,5%) послуг, що вказує на найбільший попит цих послуг, наданих українськими підприємствами нерезидентам.

При цьому збільшилися обсяги експорту комп’ютерних послуг – на $177,1 млн. (47,4%), допоміжних транспортних – на $107,6 млн. (29,8%) та послуг з подорожей – на $104,2 млн. (28,4%). Одночасно зменшилися обсяги послуг трубопровідного транспорту – на $351,6 млн. (12,7%), залізничного – на $125,9 млн. (9,4%), послуг з ремонту – на $66,5 млн. (14,4%) та фінансових – на $42,1 млн. (17,2%).

Експорт послуг країнам СНД за 9 місяців 2012 р. становив 44,9% обсягу експорту, ЄС – 27,8%. Основна країна-партнер в експорті послуг – РФ ($4001,6 млн. або 40% експорту). Обсяг послуг, наданих країнам СНД, порівняно з відповідним періодом минулого року не змінився. Натомість зріс обсягів послуг, наданих Казахстану – на $39,5 млн. (9,8%), Туркменістану – на $36,8 млн. (35,9%) та Узбекистану – на $10,4 млн. (76,3%). При цьому зменшився експорт послуг, наданих РФ – на $69,9 млн. (1,7%), Білорусі – на $29,3 млн. (25,2%).

Обсяг експорту послуг іншим країнам світу зменшився – на $78,3 млн. (1,4%). Зменшення відбулися в обсягах послуг, наданих Швейцарії – на $294,5 млн. (42,7%), Австрії – на $41,8 млн. (26,9%) та Бельґії – на $22,3 млн. (9,3%).

Одночасно зріс експорту послуг Маршалловим Островам – на $107,4 млн. (у 2,7 раза), Великій Британії – на $49,1 млн. (10,6%), Естонії – на $39,9 млн. (34,9%), Німеччині – на $38,1 млн. (13%) та Нідерландам – на $32 млн. (44%).

Так як і в експорті, структура імпорту послуг залишається незмінною протягом останніх років. Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг за 9 місяців 2012р. складали транспортні послуги (25,4%), різні ділові, професійні та технічні (14,7%), фінансові (13,8%), державні послуги, які не віднесені до інших категорій та послуги з подорожей (по 9%).

Порівняно з відповідними періодом минулого року імпорт послуг зріс на $524,6 млн. за рахунок зростання обсягів будівельних послуг – на $142,4 млн. (у 2,7 раза), послуг з подорожей – на $90,3 млн. (25%), державних послуг, які не віднесені до інших категорій – на $71,9 млн. (18,9%), інших ділових послуг – на $65,3 млн. (42,7%), залізничного транспорту – на $51,4 млн. (11,6%), комп’ютерних – на $47,6 млн. (32,7%), страхових – на $42,1 млн. (48,6%).

Таблиця 2.3

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 9 місяців 2012 р.

	Експорт			Імпорт			Сальдо
	млн.дол. США	у % до 9 місяців 2011р.	у % до загального обсягу, розділу, підрозділу	тис.дол. США	у % до 9 місяців 2011р.	у % до загального обсягу, розділу, підрозділу
Всього	10004,0	99,2	100,0	5002,6	111,7	100,0	5001,4
Транспортні послуги, у т.ч.:	6359,9	94,8	63,6	1271,7	110,2	25,4	5088,2
Мopcький	902,2	98,3	14,2	146,6	130,3	11,5	755,6
Повітряний	1134,5	101,9	17,8	482,8	97,3	38,0	651,7
Залізничний	1213,3	90,6	19,1	495,4	111,6	39,0	717,9
Трубопровідний	2413,8	87,3	38,0	0,2	61,2	0,0	2413,6
Інший	696,0	121,6	10,9	146,7	145,9	11,5	549,4
Подорожі	471,0	128,4	4,7	451,4	125,0	9,0	19,6
Послуги зв’язку	241,0	94,9	2,4	110,0	97,3	2,2	131,0
Будівельні послуги	167,4	121,4	1,7	226,0	270,4	4,5	-58,6
Страхові послуги	93,6	175,3	0,9	128,6	148,6	2,6	-35,1
Фінансові послуги	202,8	82,8	2,0	688,4	90,3	13,8	-485,7
Комп’ютерні послуги	550,6	147,4	5,5	193,3	132,7	3,9	357,3
Роялті та ліцензійні послуги	37,4	107,6	0,4	306,4	101,0	6,1	-269,0
Інші ділові послуги , у т.ч.:	92,8	80,4	0,9	218,1	142,7	4,4	-125,3
Перепродаж товарів за кордоном та інші послуги	34,6	68,0	37,3	109,7	183,4	50,3	-75,1
Операційний лізинг	58,2	90,2	62,7	108,4	116,6	49,7	-50,2
Різні ділові, професійні та технічні послуги , у т.ч.:	1350,3	103,9	13,5	737,9	97,5	14,7	612,5
Юридичні, бухгалтерські та інші	199,2	117,7	14,8	193,2	86,7	26,2	6,0
Реклама, вивчення ринку, опитування громадської думки	150,0	99,8	11,1	122,7	137,2	16,6	27,3
Науково-дослідні та дослідно-конструкторські	188,3	106,1	13,9	33,0	91,9	4,5	155,2
В архітектурних, інженерних та інших технічних галузях	313,2	112,9	23,2	138,1	66,9	18,7	175,1
В галузі сільського господарства, видобутку корисних копалин, переробки продукції на місцях	408,1	91,1	30,2	164,9	125,3	22,4	243,2
Інші	91,5	119,4	6,8	85,9	122,2	11,6	5,6
Послуги приватним особам та послуги - культури та відпочинку , у т.ч.:	38,0	126,1	0,4	184,8	115,2	3,7	-146,7
Аудіо-візуальні та пов’язані з ними	19,8	81,3	52,2	165,2	113,9	89,4	-145,3
Інші послуги приватним особам та послуги в галузі культури та відпочинку	18,2	316,2	47,8	19,6	127,0	10,6	-1,4
Державні, не віднесені до ін. категорій	3,8	130,6	0,0	452,6	118,9	9,0	-448,8
Послуги з ремонту	395,4	85,6	4,0	33,4	188,8	0,7	362,0

 

При цьому зменшилися обсяги імпорту фінансових послуг –  на $74,3 млн. (9,7%), різних ділових, професійних та технічних – на $18,7 млн. (2,5%), повітряного транспорту – на $13,6 млн. (2,7%).

Імпорт послуг від СНД, склав 18,5% імпорту, ЄС - 54%. Обсяг послуг від країн СНД зріс порівняно з відповідним періодом минулого року на $104,2 млн. (на 12,7%), у т.ч. від РФ – на $75,4 млн. (11,3%) та Туркменістану – на $17,4 млн. (87,3%). Імпорт послуг від інших країн світу зріс на $420,4 млн. (11,5%) за рахунок зростання обсягів послуг, одержаних від Туреччини – на $84,4 млн. (40,5%), Німеччини – на $62,5 млн. (20,3%), Великої Британії – на $58,5 млн. (12,2%), Польщі – на $33,8 млн. (33,6%) та Ізраїлю – на $31,1 млн. (89,7%).

При цьому зменшилися обсяги імпорту послуг від Вірґінських Островів (Брит.) – на $29,5 млн. (37,2%), США – на $25,8 млн. (9%), Франції – на $18,2 млн. (14,1%) та Італії – на $10,1 млн. (21%).

У ІІІ кварталі 2012р. до ІІ кварталу 2012 р. зріс обсяг експорту і імпорту послуг. Зростання експорту відбувалося за рахунок збільшення наданих українськими підприємствами послуг з подорожей, зв’язку, повітряного транспорту, різних ділових, професійних та технічних, комп’ютерних та фінансових послуг; імпорту – за рахунок одержаних від нерезидентів різних ділових професійних та технічних послуг, будівельних, комп’ютерних та послуг з подорожей. Одночасно зменшилися обсяги наданих послуг трубопровідного, залізничного, морського транспорту, страхових послуг та одержаних фінансових послуг, страхових, послуг залізничного транспорту, зв’язку, послуг приватним особам та послуг в галузі культури та відпочинку (Таблиця 2.3).

 

Розділ 3.

Напрями удосконалення регулювання МЕД України

 

3.1. Проблеми регулювання відкритої економіки

 

Одним із важливих розділів як економічної науки в цілому, так і міжнародноекономічних дисциплін зокрема є вивчення функціональних можливостей, цілей та практичної ролі держави. І коли йдеться про практику макроекономічного регулювання, важливими питаннями є вибір конкретних інструментів державної політики, а також ступеня втручання в економічні процеси.

Ефективність МЕД країни визначається цілим комплексом факторів. За своєю природою ці фактори можуть бути пов’язаними із застосуванням тих або інших методів макроекономічного регулювання, тобто стосуватися внутрішніх аспектів відкритої економіки; вони можуть мати геополітичну природу, бути пов’язаними із створенням сприятливого міжнародного клімату для виробничо-збутової діяльності, тобто стосуватися аспектів зовнішніх.

Незалежність України як чинник світового розвитку є умовою реалізації  прав і свобод щодо можливостей здійснення власного національного вибору моделі економічних, політичних відносин із зовнішнім світом, а й висуває складні завдання щодо встановлення чітких і обґрунтованих геополітичних пріоритетів розвитку, актуалізує вимоги адекватного розуміння місця нашої держави в сучасній системі міжнародних відносин, самої сутності та характеру останніх.

Для України обтяжливими стали реалії постсоціалістичного господарства з надмірною роллю держави, аномально великим навантаженням щодо функції централізованого перерозподілу виробленого продукту на виробника, реальний сектор економіки. Оптимізація економічної політики має бути пов’язаною і з виробленням адекватних принципів макроекономічного регулювання.

Унаслідок застосування хибних регулятивних підходів протягом кризи 90-х років ХХ ст. в Україні  посилилися структурні проблеми експорту, передусім відбулося зменшення і без того незначної частки продукції машинобудування, глибокої обробки.

Тому, не піддаючи сумніву значення лібералізації і зняття бар’єрів на шляху вільного руху продуктів і факторів виробництва як цілей та умов ефективного національного розвитку на транзитивному етапі, зазначимо, що регулювання міжнародної співпраці і процес його розвитку описуються далеко не простими лінійними функціями.

При розв’язанні геоекономічних завдань розвитку відкритої економіки України відразу постає велика кількість складних питань структурно-регулятивного характеру, які потребують ґрунтовної оцінки. Так, залишитися осторонь лібералізаційно-інтеграційного процесу ГАТТ/СОТ для будь-якої країни світу фактично означало б самоізоляцію від потужного динамізуючого фактору розвитку.

Для України, як і для  інших країн з економікою транзитивного  типу, ці питання стають особливо нагальними, причому в складних формах. Адже необхідним є створення ефективної системи відкритої економіки в умовах радикальної структурної реформи. Інколи, як в українському випадку, ці завдання відбуваються у новій національно-державній визначеності. І все це – на тлі жорсткої конкуренції на світових ринках за гострого дефіциту власних та мобілізованих закордонних фінансових ресурсів.

Механізм саморегулювання  сучасної відкритої економіки органічно  охоплює систему взаємозв’язків із зовнішнім середовищем. Очевидно, що з практичного погляду ця система є нічим іншим, як міжнародною економічною діяльністю держави та суб’єктів, які належать до її юрисдикції. Отже, на етапі формування ефективної ринкової моделі господарювання Україні необхідно віднайти такі організаційні, макроекономічні та нормативно-правові структури відкритої економіки, які були б адекватними наявному виробничому потенціалові, умовам світового ринку, сучасним інтеграційним закономірностям.

У концептуальному плані  інтерес викликає взаємний зв’язок між державою та її міжнародноекономічним сектором. Можна казати про два функціонально протилежні вектори впливу, які водночас частково обумовлюють один одного:

а) вплив з боку держави  на стан свого міжнародно-економічного сектору;