Механізм формування витрат на персонал та їх вплив на господарську діяльність підприємства

Застосування ресурсного підходу на рівні підприємства стикається з рядом методичних труднощів, пов'язаних перш за все з характеристикою вартості робочої сили. Навіть за кордоном ресурсний підхід реалізується в урізаному вигляді, оскільки при цьому характеризується не вартість робочої сили, а сума коштів, що показує, у що обходиться підприємству конкретний працівник. Такий персоніфікований облік відображає витрати на „придбання працівника”, оформлення його на роботу, підготовку до участі у виробничому процесі, поточні витрати на зміст і т.д.

Як відомо, споживання ресурсів в процесі виробництва  є поточними витратами. Так, споживання основних фондів відбувається шляхом їх поступового зношення; поточні витрати основних фондів виражаються у формі амортизаційних відрахувань, що списуються на собівартість продукції, ці витрати за той або інший період часу (місяць, квартал, рік) представляють тільки частину вартості основних фондів.

По-особливому підходять  до характеристики споживання ресурсів праці на підприємстві. Оскільки споживання робочої сили є сама праця, виражена витратами часу (у людино-годинах, людино-днях ), а витрати живої  праці мають грошовий вираз у формі заробітної плати, їх об'єднують з матеріальними витратами і отримують загальну суму витрат на виробництво і реалізацію продукції (її собівартість) [3].

Таким чином, витрати  на робочу силу постають не частиною авансованих  витрат (ресурсу), чітко виражених кількісно, а як фактичні витрати підприємства на заробітну плату (з нарахуваннями на неї) в поточному періоді, Окрім них у вартісній формі враховуються і деякі інші витрати, пов'язані з функціонуванням робочої сили. Хоча за своєю суттю інвестиції в робочу силу значною мірою нагадують капіталовкладення (вкладення в людський капітал, віддача від якого відчуватиметься впродовж багатьох років у вигляді вищого доходу від кваліфікованої праці), фактично   ж   до   них   відносяться   як   до  поточних   витрат,   які   відразу і повністю відносяться на собівартість продукції поточного року. У літературі ставиться питання про доцільність відмови від практики, що склалася, і формуванні спеціалізованого амортизаційного фонду, засоби якого повинні стати постійним джерелом фінансування розвитку робочої сили у зв'язку із застаріванням знань, необхідністю підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів. Дійсно, у відношенні до робочої сили як до ресурсу (до витрат як до інвестицій в людський капітал) є багато загального, якщо розглядати конкретні витрати під різною точкою зору, зрозуміти роль кожного їх виду. Тоді управління витратами на персоналом придбає більш цілеспрямований характер. Як класифікаційні ознаки приймаються:

1. фази процесу відтворення;
2. рівень   підходу;
3. цільове   призначення;
4. джерела фінансування;
5. характер витрат;
6. термін окупності [5].

Повна класифікація витрат на персонал наведена в таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1.1

Класифікація  витрат на персонал

Продовження таблиці 1.1.1

1.2. Склад витрат, пов’язаних із персоналом, на підприємстві

Під витратами на персонал слід розуміти сукупні витрати організації на виробничий фактор „праця”.

Для потреб оцінювання ефективності використання персоналу необхідно кожного разу знати точну суму сукупних або повних витрат роботодавця на персонал та окремих складників цих витрат [6].

Згідно з наказом Міністерства статистики України від 29 травня 1997 р. № 131, фактичні витрати роботодавців на персонал (вартість робочої сили) визначаються за такими групами:

1.   Пряма оплата.

2.  Оплата за невідпрацьований час.

3.  Премії та нерегулярні  виплати.

4. Заробітна плата  в натуральній формі, пільги, послуги,  допомоги в натуральній і грошовій  формах.

5.   Витрати на  оплату житла працівників.

6.   Витрати на  соціальне забезпечення працівників.

7.  Витрати на професійне  навчання.

8.   Витрати на  утримання громадських служб.

9.   Витрати на  робочу силу, які не віднесено  до інших груп.

Витрати, відображені в пунктах  1 – 4, за визначенням Міжнародної організації праці, є прямими витратами на персонал, тобто пов'язаними з величиною трудозатрат, а витрати пунктів 5 - 9 належать до непрямих.

Конкретизуємо зміст  кожної з десяти груп фактичних витрат на персонал виділенням найвагоміших елементів.

Пряма оплата

1. Заробітна плата, нарахована за виконану роботу або за відпрацьований час незалежно від застосовуваних форм і систем оплати праці.
2. Надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів.
3. Винагороди за вислугу років, стаж роботи.
4. Премії працівникам за виробничі результати, за економію матеріальних ресурсів.
5. Оплата праці за договорами підряду, за виконання разових робіт працівниками, які не перебувають у штаті підприємства.
6. Виплати різниці в окладах працівникам у разі тимчасового заміщення.
7. Оплата праці за виготовлену продукцію, що виявилась браком не з вини працівника.
8. Виплати працівникам, залученим без звільнення від основної роботи до підготовки, перепідготовки  та  підвищення  кваліфікації кадрів  даного  підприємства,  керівництва практикою студентів, навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

Оплата за невідпрацьований час [6]

• Оплата основних і додаткових відпусток.
• Оплата передбачених законодавством перерв у роботі та пільгового часу підліткам.
• Оплата робочого часу,  невідпрацьованого у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків.
• Доплати  для  досягнення  середнього  рівня  фактичного  заробітку,  що  передував тимчасовій втраті працездатності, відповідно до чинного законодавства.
• Надбавки за пересувний, роз'їзний характер робіт.
• Оплата простоїв не з вини працівника.
• Оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку.
• Оплата за час вимушеного прогулу у випадках, передбачених законодавством.
• Виплати працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.
• Виплати працівникам, які брали участь у страйках.

Премії та нерегулярні виплати :

1. Премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання.
2. Премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за створення, освоєння та впровадження нової техніки, за введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об'єктів будівництва, за своєчасну поставку продукції на експорт тощо.
3. Одноразові заохочення працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, до ювілейних та пам'ятних дат.
4. Винагороди за підсумками роботи за рік.
5. Грошові компенсації за невикористану відпустку.
6. Матеріальна допомога.
7. Суми прибутку, спрямовані на придбання акцій для працівників трудового колективу.

Заробітна плата  в натуральній формі, пільги, послуги, допомога в натуральній і грошовій формах:

1. Вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати працівникам.
2. Вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування.
3. Вартість безкоштовно наданих предметів (ураховуючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні працівників, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами.
4. Зменшення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях.
5. Виплати, що мають індивідуальний характер: оплата продовольчих та непродовольчих товарів, ураховуючи товари, одержані за бартером, продуктових замовлень, проїзних квитків, передплати на газети й журнали, виплати різниці в цінах на паливо або суми компенсації працівникам вартості виданого палива у випадках, не передбачених чинним законодавством тощо.
6. Вартість подарунків до свят і пам'ятних дат.
7. Вартість виданого молока й лікувально-профілактичного харчування.
8. Витрати на виплату різниці між закупівельними та роздрібними цінами на сільськогосподарську продукцію, що відпускається підсобними господарствами для громадського харчування [4].

Витрати на оплату житла працівників:

1. Витрати на утримання житла, що перебуває у власності підприємства.
2. Витрати на утримання житла, що не є власністю підприємства (за умови проживання в ньому працівників підприємства).
3. Витрати на оплату квартир, наймання житла в окремих громадян.
4. Витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла або суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла.
5. Витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, придбання садових будинків і обзаведення домашнім господарством.

Витрати на соціальне  забезпечення працівників:

1. Відрахування підприємств у фонди: соціального страхування, пенсійний, сприяння зайнятості населення та ін.
2. Вихідна допомога в разі припинення трудового договору. Суми, що виплачуються на період працевлаштування  працівникам, звільненим у зв'язку  зі змінами в організації виробництва та праці, ліквідацією підприємства, а також у зв'язку з призовом на строкову військову службу.
3. Вартість путівок на лікування й відпочинок або суми компенсацій, видані замість путівок.
4. Оплата додатково наданих відпусток жінкам, які виховують дітей.
5. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію.
6. Доплати й надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам.
7. Щорічна допомога на оздоровлення дітей.
8. Суми,   на  які   зменшується  батьківська  плата  за  перебування  дітей  у дитячих санаторіях, яслах, оздоровчих таборах підприємств.
9. Витрати на оплату послуг за договорами, укладеними з медичними закладами на надання працівникам підприємств медичної допомоги, ураховуючи протезування.
10. Плата за утримання дітей у дошкільних і навчання в платних навчальних закладах за рахунок коштів підприємства.
11. Оплата абонементів у групі здоров'я.
12. Витрати підприємств у розмірі страхових внесків, пов'язаних з добровільним страхуванням працівників (від нещасних випадків, безробіття тощо), якщо договір страхування передбачає виплату обумовленої суми застрахованій фізичній особі (незалежно від виникнення страхового випадку) після закінчення терміну страхового договору. При цьому вказані суми включаються до вартості робочої сили в той період, в який провадяться перерахунки страховій компанії.