Для оцінки сучасної економічної політики проаналізуємо основні макроекономічні  показники України. Аналіз розпочнемо з аналізу зовнішньоекономічної торгівлі. Економіка критично залежить від експорту, співвідношення експорту до ВВП становить близько 48%. Географічно  український експорт досить диверсифікований, найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Федерації – 24,1%; Туреччини – 7,7%; Італії – 4,4%; Польщі – 3,4%; Білорусі - 3,2%; Німеччини – 3% від загального обсягу експорту. Основу товарної структури українського експорту складають недорогоцінні метали та вироби з них – 45,1% до загального обсягу, причому чорні метали складають 38,2% [3,с.51]. Попит на залізо і сталь визначається головним чином країнами, що знаходяться в процесі становлення, хоча Україна продає значну частку продукції металургії до країн ЄС. Зниження ціни або попиту на метали може негативно вплинути на експорт України. За І квартал 2008р. від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило - 9845,2 млн. дол. США [3,с.3]. Збільшення майже на 40% ціни на газ на початку 2008 р. та її невизначеність на наступний рік на тлі загострення відносин з Росією може у перспективі збільшити імпорт і таким чином дефіцит торгівлі. Очікуване збільшення ціни на імпортовані енергоносії, загострює ці ризики у майбутньому. Іншим чинником, що значно збільшує імпорт є вступ України до СОТ, у зв’язку з чим було знижено імпортне мито.

     Динаміка  економічного зростання уповільнилася, за результатами 2007 р. зростання ВВП  було на рівні 7,6% [4,с.14]., у першому півріччі 2008 р. – 6,3% [5,с.2]. Проте доходи населення продовжують зростати, так темпи зростання реальних наявних доходів населення у січні-травні 2008р. становили 16%, водночас частка соціальної допомоги та інших трансфертів у структурі доходів населення (41,0%) наблизилася до заробітної плати (43,9%)[5,с.2]. Вибудувана система соціальної допомоги та спрямованість політики доходів знижує мотивацію до більш продуктивної праці.

     З середини 2006 р. почала збільшуватися інфляція, яка за І півріччя 2008р. становила 14,9%. Такий рівень інфляції перевищив всі попередні прогнози та показники, що було закладено у державний бюджет на 2008 р. Впродовж 2007р. Уряд проводив політику обмеження видатків: протягом 11 місяців 2007 р. утримувалося позитивне сальдо Зведеного бюджету, у грудні відбулося стрімке фінансування видатків, що прискорило інфляційні процеси. За результатами 2007р. сальдо Зведеного бюджету було від’ємним і становило 1,1% ВВП [4,с.36]. За І півріччя 2008 р. державний бюджет зведено з профіцитом 0,4% ВВП [3,с.70]. Зважаючи на те, що останніми роками бюджетний дефіцит перебував у межах 0-3% ВВП, податкову політику можна назвати зваженою. Водночас доходи бюджету, 73,3% яких становлять податкові надходження [4,с.38], використовуються переважно на споживання і трансферти і майже не спрямовуються на фінансування державних інвестицій. Погіршилося бюджетне стимулювання економічного розвитку. Частка капітальних видатків у загальній сумі видатків Зведеного бюджету у січні-травні 2008 р. була найменшою за всі попередні роки і становила 6% (7,9% - у січні – травні 2007р., 7,7% - у січні – травні 2006р.) [5,с.3].

     Стрімке підвищення видатків бюджету починаючи з квітня 2007р. на соціальний захист (у порівнянні з 2006р. на 25,9%) мало безпосередній вплив на споживчий ринок, оскільки ці кошти спрямовувалися на ринок продовольчих товарів, одягу та взуття, послуг та дрібних побутових товарів. Як наслідок, ціни на ці групи товарів почали зростати, що мало безпосередній вплив на прискорення інфляції. Державні інвестиції могли би вплинути на зростання пропозиції і таким чином зменшити інфляційні процеси. Не зважаючи на несприятливу інфляційну ситуацію бюджетна політика носить переважно соціальну спрямованість. Видатки Зведеного бюджету України за січень-травень 2008 р. зросли на 46,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2007р., разом з тим видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за цей же період зросли на 53,5%[5,с.3]. Таким чином, виходячи з аналізу макроекономічного становища України за І півріччя 2008р. основним ризиком стабільної економічної політики на даному етапі є інфляційні процеси. Тому при розробці нового бюджету на 2009 р. боротьбу з інфляцією необхідно враховувати як першочерговий пріоритет сучасної економічної політики.

     Зростання промисловості за І півріччя 2008 р. склало 7,5% (за 2007 р. - 10,2%) [7,с.2], зростання відбулося переважно за рахунок зростання у галузі машинобудування та металургії. Внутрішній попит на продукцію галузі машинобудування підтримувався високою інвестиційною активністю, спрямованою на оновлення основних фондів суміжних галузей (транспорту, будівництва, добувної промисловості, сільського господарства). Зростання виробництва у галузі було забезпечено, в першу чергу, суттєвим збільшенням виробництва транспортних засобів та устаткування (на 40,8%), зокрема автомобілів легкових та автобусів (на 37,3% та 38,3% відповідно). На зростання виробництва транспортних засобів у 2007 р. суттєво вплинуло наявність високого внутрішнього попиту та низький рівень реальних процентних ставок за кредитами (виробництво легкових автомобілів зросло на 41,4 %). Проте у 2008 р. з метою зниження інфляції було введено певні кредитні обмеження. Розвиток машинобудування та сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура на зовнішніх ринках стимулювали зростання виробництва металопродукції.

     Капітальні  видатки розвитку зі зведеного бюджету  у 2007 р. складали 18 млрд. грн. (12,4 % від загальних видатків): у їх структурі найбільш вагомими були капітальні трансферти – 9,6 млрд. грн. та придбання основного капіталу – 8 млрд. грн. Найвагомішими інвестиційними ресурсами залишаються власні фінансові ресурси підприємств. Найбільшу частку інвестицій в основний капітал (60,2 %) освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій – 36,1 млрд. грн., частка інвестицій за рахунок кредитів банків та інших позик зросла до 14,4 %. У той же час, зменшились частки капіталовкладень, освоєних за рахунок коштів місцевих бюджетів (на 1,7 відс. пункта) та державного бюджету (на 0,9 відс. пункта).

     У поданому до Верховної Ради України  законопроекті щодо внесення змін до Державного бюджету запропоновано  спрямувати на підтримку секторів економіки близько 34% від загального обсягу збільшення видатків Державного бюджету, в першу чергу ці видатки планується спрямувати на підтримку НАК «Нафтогазу країни» в розмірі 4,5 млрд. грн., що є вимушеним й загалом виправданим кроком уряду з огляду на вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства в умовах чинного режиму цінового регулювання. Також, планується незначне збільшення видатків на підтримку літако- та суднобудування, аграрної, вугільної та інших секторів економіки, що за умови відсутності середньострокового планування є малоефективним. Таким чином інструментарій та механізми економічної політики, що використовуються урядом на сучасному етапі не характеризують політику як інноваційно-інвестиційну.

     Таблиця №3.1 - “Основні макроекономічні показники”

Висновки

     Не  зважаючи на існуючи виклики глобального  економічного простору українська економіка  послідовно розвивається. Основними ризиками сучасної економічної політики є пришвидшення інфляційних тенденцій, експортна залежність економіки, від’ємне зовнішньоекономічне сальдо. Деяке уповільнення темпів зростання промисловості у цілому є негативним чинником, проте якість зростання (за рахунок машинобудування) дає сподівання на структурні зміни. Важливим, проте не популярним рішенням є зниження соціального навантаження на державний бюджет, зниження державних видатків та приведення у відповідність співвідношення темпів зростання доходів населення та зростання ВВП.

     Якщо  подивитися на теперішній стан економіки  України, то не можеш зразу сказати  які її проблеми стабілізації через  те, що їх дуже багато. Але сама основна, на мою думку, є проблема впровадження податкової реформи у життя країни. До такого висновку дійшли практично  всі країни світу. Податкову реформу здійснили всі країни колишнього СРСР, крім України та Білорусії.

     Одним з перших організаційних кроків у  здійсненні податкової реформи було створення Державної податкової адміністрації та її структур на місцях.

     Податкова служба рухається у напрямку відмови  від часто фіскальних методів  роботи у бік зменшення податкового  тиску, спрощення обліку та звітності, удосконалення механізмів оподаткування. Прикладом може бути успішне втілення економічних указів Президента України про зменшення нарахувань на фонд заробітної плати, про фіксований сільськогосподарський податок, про державну підтримку малого підприємництва, про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва та про створення економічних зон.

     Україна також повинна докласти серйозних зусиль, щоб залучити приватні інвестиції з країн далекого зарубіжжя. Як відомо, для цього треба створити сприятливий інвестиційний клімат, під яким розуміються економічна і політична стабільність, стале законодавство, пільгове оподаткування іноземних інвесторів, можливість конвертувати більшу частину одержаного прибутку в тверду валюту, різке обмеження апетитів корумпованих чиновників. Створити такі умови далеко не просто, але робити рішучі кроки в цьому напрямі слід уже тепер.

     Також потрібно зробити так, щоб конституційний обов’язок кожного громадянина нашої країни переріс у його моральний обов’язок, щоб розуміння того, що кожний із нас сьогодні розплачується за вчора і робить внесок у завтра, стало етичною нормою життя. Створити ефективну бюджетну систему, яка б стала інструментом досягнення економічного зростання та забезпечення належного виконання державою своїх функцій – основне завдання уряду для налагодження економічного стану України. 

     Список  використаної літератури

1. Макроекономіка  та макроекономічна політика: Навч. посіб./А.Ф. Мельник, Т.Л. Желюк, О.В. Длугопольський, О.В. Панухник; Наук. ред. А.Ф. Мельник. –  К.: Знання, 2008. – 699 с.
2. Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 16 січня 2008 р. «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків».
3. Про соціально-економічне становище України за січень – липень 2008 р. Державний комітет статистики м. Київ – 114 с.
4. Річний звіт Національного Банку України 2007 р. – 204с.
5. Монетарний огляд за ІІ квартал 2008р. Департамент монетарної політики Національного Банку України. – 2008р. – 9 с.
6. Коломойцев В.Э. Универсальный словарь экономических терминов: инвестирование, конкуренция, менеджмент, маркетинг, предпринимательство. – К.: «Молодь». – 2002. – 415 с.
7. Департамент економічної стратегії. Місячний макроекономічний огляд. – 2008. - №7(32). – 8 с.
8. В.М.Ковальчук "Макроекономіка".-350 c.
9. Кириленко О.П. Фінанси. – Тернопіль: Економічна думка. – 1998.
10. К.С. Солонінко Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.:Либідь, 2003.- 405с.