Кредитрнi операцii комерцiйних банкiв

           - при заставі акцій відкритих акціонерних товариств необхідно вимагати у заставодавця сертифікати акцій, виписку з реєстру  власників іменних цінних паперів.

      Предмет застави має бути таким, що:

• вільно відчужується (тобто не повинен бути під арештом, на нього не повинно бути звернуто стягнення,  не знаходиться в оренді у третьої особи, тощо);
• вартість якого можна  реально оцінити;
• яке може довго зберігатися та  зберігання його  відносно недороге;
• реалізувати яке можна в найкоротший термін.

      Не можуть бути предметом застави:

      - національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

      - вимоги, що мають особистий характер (тобто права, що не мають майнового змісту та не можуть бути відчужені від носіїв-наприклад, авторське), а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;

      - об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають в процесі  корпоратизації;

      - майно і кошти благодійних організацій;

      - приватизаційні папери.

      Виходячи з вимог законодавства про заставу, приватизацію та про казенні підприємства, для запобігання надмірного ризику при реалізації предмету застави, основні фонди казенного підприємства не повинні прийматися у заставу. Інше майно казенного підприємства може передаватися таким підприємством у заставу без дозволу органу, уповноваженого управляти цим майном, якщо інше не передбачено Статутом цього підприємства.

      Недоцільно приймати в заставу:

      - промислове та торгівельне обладнання із строком експлуатації або виготовлення понад 5 років;

      - основні фонди виробничого призначення (крім майнових комплексів), які не можуть бути виділені в окремо розташовані одиниці і не мають незалежного енерго-, водо-, теплопостачання та під'їзних шляхів;

      - автомобілі із строком випуску понад 3-5 років та пробігом: для автомобілів іноземного виробництва - понад 150 тис.км., республік колишнього СРСР - понад 70 тис км.;

      - оргтехніку та побутову техніку строком виготовлення чи експлуатації понад 2 роки;

      - залежалі (понад 1 року) товарні запаси, залежала сировина та товари в обігу та переробці, які не користуються попитом;

      - майнові права по договорах (контрактах), дебіторська заборгованість по яких є простроченою;

      - будинки або квартири, що знаходяться в приватній власності заставодавця, якщо в них проживають та прописані неповнолітні діти і інваліди.

      Предмет застави не повинен бути переданий у заставу по інших зобов'язаннях позичальника, або бути предметом інших зобов'язань, в т.ч. договору оренди чи лізінгу. Щодо рухомого майна, цю обставину необхідно перевірити за допомогою Державного реєстру застав рухомого майна, а щодо нерухомого - за відомостями державних нотаріальних контор. Одночасно, в договорі застави з банком повинно бути обов'язково передбачено, що наступні застави майна, яке передано у заставу банку, не допускаються.

      Предмет застави, що залишається у володінні заставодавця, має бути застрахований ним на користь банку.

      В разі, якщо предмет застави знаходиться у спільній (колективній) власності, необхідно отримати дозвіл співвласника майна (наприклад, по майну господарських товариств, майну, яке є спільною власністю подружжя) на передачу його у заставу. При наданні у заставу квартири  потрібна  нотаріально завірена згода  членів сім'ї  заставодавця,   що проживають у цій квартирі.

      З метою збереження заставленого майна необхідно:

      - по нерухомості та транспортних засобах одночасно з нотаріальним посвідченням відповідних договорів застави вимагати накладення заборони на відчуження нерухомого майна;

      - по рухомому майну - проводити його реєстрацію в Державному реєстрі застав рухомого майна.

      При прийнятті в заставу майнових прав  по депозитному договору необхідно враховувати наступне.

      Майнові права по депозитному договору в заставу може передавати як позичальник (якщо він є вкладником по депозитному договору), так і третя особа (майновий поручитель), яка є вкладником по депозитному договору.

      При цьому, в заставу можуть прийматися майнові права як вже по укладеному депозитному договору, так і по спеціальному гарантійному депозиту, який відкривається вкладником на вимогу банку (відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ № 418 від 20.08.99 р.).

      При використанні застави майнових прав по депозитному договору як засобу забезпечення виконання обовўязків позичальника за кредитним договором необхідно враховувати наступне:

      - сума депозиту має бути не меншою за 100 % суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом;

      -строки надання кредиту повинні відповідати строкам залучення депозиту (в  усякому разі термін повернення депозиту по депозитному договору не повинен наступати раніше, ніж термін повернення кредиту);

      - сума депозиту, що враховується в якості застави за кредитом, має обліковуватися в банку на окремому депозитному рахунку.

      Якщо в заставу пропонується депозит в іноземній валюті, необхідно враховувати , що використання іноземної валюти (зокрема валютного депозиту) на території України як застави потребує одержання індивідуальної ліцензії. Така ліцензія надається Національним банком України резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

      Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на ії здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

      Індивідуальна ліцензія на використання валютного депозиту як джерела забезпечення кредиту надається банку - юридичній особі. 

      Для оформлення  ліцензії філії банку надають Промінвестбанку України  наступні документи:

      - клопотання банка на одержання індивідуальної ліцензії ;

      - лист - звернення підприємства - заставодавця щодо згоди використання його валютного депозиту як застави;

      - договір про депозитний вклад (оригінал) ;

      - договір застави  (оригінал) ;

      - кредитний договір (оригінал)  ;

      - копія установчих документів підприємства. 

      При прийнятті в заставу векселів необхідно здійснити аналіз платоспроможності всіх зобов'язаних за векселями осіб, провести економічну та юридичну експертизу векселів та перевірити їх на відсутність дефектів.

      При прийнятті в заставу  акцій відкритих акціонерних товариств  їх оцінка  здійснюється  відповідним підрозділом установи банку по роботі з цінними паперами за  “Методичними рекомендаціями щодо використання  акцій відкритих акціонерних товариств як предмету застави при  наданні кредитів” та оформлюється відповідним  висновком.

      Одночасно з розглядом кредитним працівником можливості надання кредиту  та для забезпечення  відповідності всіх правовідносин банку, які виникають у процесі кредитування, вимогам законодавства, співробітники юридичної служби банку проводять перевірку установчих документів позичальника, перевіряють  наявність повноважень представників позичальника на підписання  договорів, наявність державної реєстрації та документів, що підтверджують право власності на заставне майно, наявність проекту договору застави  та надають письмовий  висновок.

      Одночасно з розглядом кредитним та юридичним працівником можливостей надання кредиту працівники  служби банківської безпеки проводять перевірку відсутності   фактів порушень норм  цивільного, кримінального  та адміністративного законодавства підприємством та його керівниками, попереджають   позичальника про кримінальну  відповідальність  за надання  банку  відомостей  та документів, що заздалегідь  не відповідають дійсності та надають письмовий висновок.

      Після  здійснення попередньо вказаних заходів кредитним працівником готується  висновок у довільній формі  щодо можливості (неможливості) кредитування  потенційного позичальника( надання банківської гарантії), в якому  відображається:

• основні відомості  про позичальника;
• умови  кредитування (суму кредиту, ціль, процентна ставка, терміни користування кредитом, нарахування та сплати відсотків) ;
• висновок щодо платоспроможності та кредитоспроможності       позичальника;
• клас позичальника. Якщо позичальник  віднесений до класу “Г” та “Д”, навести розрахунок  очікуваних доходів банку  від  кредитування позичальника у порівнянні  з розміром витрат  на формування  резерву на  можливі втрати за кредитними операціями.
• висновок щодо ліквідності та достатності забезпечення кредиту;
• умови страхування;
• пропозиції кредитному комітету.

      На розгляд кредитного комітету філії банку разом із висновками кредитного працівника, співробітниками юридичної служби та служби безпеки   надається заявка на отримання кредиту (надання банківської гарантії)  та пакет документів, отриманих від позичальника, форми і таблиці,  передбачені у додатку № 6 та схему руху кредитних коштів.

      Кредитний комітет філії банку розглядає заявку  кредиту та виносить рішення щодо доцільності кредитування, яке оформляється відповідним протоколом, підписаним всіма членами комітету.

      Протоколи  засідань кредитного комітету  зберігаються  в окремій справі у металевій шафі у визначеному керівником  філії місці. 

      2.3. Оформлення кредитної документації.

      При прийнятті позитивного рішення про надання кредиту (відкриття кредитної лінії ) на наступному етапі здійснюється оформлення кредитної документації працівниками філії банку: укладання  кредитного договору та договору забезпечення виконання обов'язків позичальника за кредитним договором  (договору застави, поруки, гарантії, страхування).  

      2.3.1. Кредитний договір.

      Кредитний договір укладається в простій письмовій формі. На вимогу однієї з сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідченим.

      Кредитний договір повинен укладатися від імені юридичної особи (Промінвестбанку України), а не від імені філії банку. Від банку кредитний договір підписує особа, яка уповноважена на це відповідною довіреністю банку. Неприпустимим є вживання в преамбулі договору назви банку чи позичальника, яка не передбачена їх установчими документами. При укладенні договору  банк перевіряє документи, що підтверджують посадовий стан особи, яка підписала кредитний договір, та право цієї особи від імені позичальника підписувати договори. Після укладення договору  належним чином завірені копії цих  документів залишаються у банку.

      В тексті кредитного договору необхідно вказати:

      -  назва  та номер договору;

      -  дату та місце укладення договору;

      - офіційне найменування сторін, які укладають кредитний договір;

      -  посилання на документи, що підтверджують повноваження осіб, які  підписують  договір;