Кредитрнi операцii комерцiйних банкiв

      Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками.

      Основою правових взаємовідносин членів консорціуму є зобов'язання, що виникають на підставі укладеного консорціумного договору.

      У договорі констатується факт створення консорціуму, визначаються його учасники, мета, обов'язки, фінансові умови консорціумної угоди, зобов'язання членів консорціуму щодо головного банку.

      У договорі обов'язково передбачаються умови припинення дії консорціумної угоди. У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, але й кілька позичальників. Консорціумні кредити ґрунтуються на тих самих принципах, що й інші види банківських кредитів.

      Позичальник, який бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначати банк. Як правило, головним банком визначається один із великих банків з достатніми пасивами, що має досвід проведення кредитних операцій.

      Головний банк виконує такі функції посередника між позичальником та банками-учасниками:

      - ведення переговорів про умови кредитної угоди як з позичальником, так і з банками-учасниками;

      - розробка та узгодження кредитної угоди;

      - контроль за виконанням умов кредитної угоди між кредиторами і позичальником, а також за розподілом прибутку та збитків;

      - вивчення запропонованого до кредитування проекту та пов'язаного з проведенням цієї операції ризиком;

      - отримання від банків-учасників коштів у розмірі частки їх участі та надання їх позичальнику;

      - отримання від позичальника коштів на сплату основного боргу та відсотків, комісійних, розподіл їх між банками-учасниками;

      - узгодження умов кредитної операції між членами консорціуму та позичальником;

      - розповсюдження між банками-учасниками фінансових звітів інформації позичальника.

      Банківські консорціуми для запобігання ризику неповернення кредитів можуть не тільки удосконалювати механізм кредитування, але й вимагати від позичальника надання гарантійних зобов'язань інших банків.

      Після повного погашення кредиту, відсотків та інших платежів, що належать консорціуму, він складає свої повноваження. У разі потреби, в подальшому спільна діяльність банків-учасників може бути відмовлена.

      Різновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуванні в угоді беруть участь два або більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальниками.

      Кожний банк може самостійно надавати позичальнику визначену частку кредиту, дотримуючись загальних узгоджених з іншими банками-кредиторами, умов кредитування.

      Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії або поручительства банків за зобов'язаннями оплатити борг. При цьому оформляється угода як кредит із стягненням плати в залежності від виду вимоги, строку та суми кредиту. 
 

      РОЗДІЛ 2. ЄТАПИ ВИДАЧІ КРЕДИТІВ

      2.1. Підготовчий  етап

      На підготовчому  етапі  кредитний працівник  вивчає можливість надання кредиту.

      Кредитний працівник проводить  переговори з потенціальним позичальником (для юридичних осіб - з  керівниками або відповідальними працівниками) для отримання інформації щодо особливостей  його господарської  діяльності, ринків збуту продукції або послуг, оцінює рівень компетентності та порядності  керівництва позичальника, його наміри  щодо використання та повернення кредиту.

      Під час переговорів кредитний працівник повинен визначити ціль кредитування, узгодити з позичальником вид кредиту та умови його надання ( суму, плату, термін, забезпечення),  окреслити можливі шляхи повернення кредиту та  виконання всіх  інших умов  кредитного договору.

      Після переговорів для отримання більш повної картини  про діяльність потенційного позичальника кредитний працівник разом з представником служби безпеки банку  повинен його  відвідати  та перевірити відомості, отримані під час переговорів, впевнитися в наявності заставленого майна під час перевірки на місці  із складанням відповідного акту,  підписаного обома сторонами (якщо воно пропонується в забезпечення кредиту).

      Якщо позичальник вже кредитувався у філії банку, кредитний працівник повинен ознайомитись з попередніми кредитними справами для вивчення  кредитної історії, тобто своєчасності та повноти виконання позичальником його попередніх зобов'язань  перед банком.

      В разі  доцільності продовження роботи з потенційним позичальником кредитний працівник консультує його щодо формування  необхідного пакету документів для розгляду кредитного проекту та забезпечує  перевірку наданих  документів в разі  отримання їх від позичальника .

      Перелік документів,  які повинен  отримати від позичальника  кредитний працівник:

      - звернення  позичальника до відділення банку за кредитом;    

      - заявка на одержання кредиту (додаток №1) ;

      - клопотання власника господарського товариства на одержання кредиту ( додаток №2) ;

      - копії нотаріально завірених юридичних документів щодо створення підприємства і предмету його діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію), щодо повноважень підприємства виступати гарантом, поручителем, отримувати кредити, виписку із установчих документів щодо повноважень керівника підприємства на підписання угод і на розпорядження майном підприємства;

      - копія правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності на майно, яке пропонується в заставу;

      -  витяги із статутних документів  поручителів або гарантів, що підтверджують право відповідних осіб укладати договори забезпечення в межах, які відповідають сумі поруки або гарантії, якщо в забезпечення кредиту  пропонується  порука або гарантія;

      -  бізнес - план;

      - техніко-економічний розрахунок окупності витрат, які кредитуються  (додаток №3 ) ;

      - план техніко-економічного обґрунтування (розрахунку) кредитної пропозиції  (додаток № 4 ) ;

      - баланси за попередні роки та квартали поточного року, а також на останню звітну дату з необхідними розшифровками дебіторської і кредиторської  заборгованості, звіт про фінансові результати діяльності підприємства ( при можливості - копії висновків аудиторських фірм, що здійснювали перевірку діяльності позичальника );

      - баланси поручителів або гарантів на останню звітну дату, інформацію щодо фінансового стану  та боргів перед бюджетом, якщо в забезпечення кредиту пропонується застава або гарантія;

      - дані про грошові потоки позичальника (додаток №5) для доповнення аналізу фінансового стану клієнта та визначення джерел погашення кредиту;

      - копії контрактів і договорів, які складають основу кредитного проекту: 

• підтверджують цільове використання кредиту;
• свідчать про узгодження термінів надходження та розміру виручки  від реалізації (послуг, продукції тощо) з термінами повернення та розміром кредиту та відсотків;

      - висновок (акт) організації, що здійснила незалежну експертну оцінку  щодо реальної вартості нерухомості та/або транспортних засобів, які передаються в заставу. Майно повинно бути оцінене незалежними експертами,  які мають відповідні  ліцензії (або використовуються дані БТІ і нотаріальних органів щодо вартості майна).

      В разі відсутності цього документу  експертизу  майна  може  здійснювати  банк .

      Для розгляду можливості надання довгострокових кредитів додатково до переліку документів, визначених вище, кредитний працівник  отримує від позичальника:

3. проектно-кошторисну документацію, розглянуту і затверджену в установленому порядку;
4. контракт на будівництво;
5. документи на право землекористування;
6.   позитивне рішення екологічної експертизи;
7.   план технічного переозброєння виробництва;
8.   проект технічного переозброєння діючого підприємства;
9. інші нормативні акти, які підтверджують додержання законодавства по будівництву і відповідних рішень центральних і місцевих органів влади.

      Якщо за кредитом звернулось підприємство, майно якого знаходиться у загальнодержавній або комунальній власності  та  щодо якого  прийнято рішення про приватизацію, необхідно враховувати наступне.

      З моменту прийняття такого рішення  підприємство не має право отримувати кредит в сумі, що перевищує середньорічний розмір отриманих  ним кредитів за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, без письмового дозволу на це відповідного державного органу приватизації.

      Для розгляду  можливості надання кредиту  в такому випадку на додаток до документів, вказаних попередньо:

      - від позичальника, майно якого знаходиться у загальнодержавній власності, необхідно отримати лист  від регіонального відділення Фонду державного майна (або безпосередньо Фонду державного майна ) з дозволом  на одержання кредиту;

          - від позичальника, майно якого знаходиться у комунальній власності, необхідно отримати лист  від органу місцевої виконавчої влади (або місцевого самоврядування) з дозволом  на одержання кредиту.

      Надання кредитів в іноземній валюті здійснюється з врахуванням діючих законодавчих та нормативних актів з питань валютного регулювання . 

      2.2. Етап розгляду кредитного проекту та оцінки кредитоспроможності та фінансового стану позичальника

                На цьому етапі працівники  філії банку здійснюють всебічне вивчення суб'єкта та об'єкта кредитування  та оцінку ризиків по позиці на підставі таких джерел інформації:

      - офіційно наданих позичальником  в банк документів;

      - матеріалів щодо клієнта, отриманих із архівів банку (при наявності “кредитної історії” клієнта);

      - відомостей, які можуть бути отримані від служби безпеки банку, від контрагентів потенційного позичальника, податкових адміністрацій, інших банків та інших джерел згідно “Інструкції про порядок збору, аналізу  та використання оперативної економічної інформації”, затвердженої Правлінням банку 10.03.99 № 86 к) ;

      - різних статистичних відомостей із загальних  збірників, довідників, відомості з преси.

      Кредитний працівник здійснює:

• експертизу кредитного проекту;
• аналіз фінансового стану клієнта;
• прогнозний аналіз грошового потоку клієнта.;
• підготовку схеми руху кредитних коштів.

 
 
 

      2.2.1 Експертиза кредитного проекту

           проводиться  з метою визначення його окупності   та можливості своєчасного погашення   кредиту разом з відсотками в результаті отримання економічного ефекту від впровадження (здійснення) проекту в терміни, які відповідають термінам кредитування.

      На цьому етапі здійснюється детальний аналіз кредитних заявок, тобто:

      - визначається ціль кредитування (на нове виробництво або на існуюче, на покриття обігових або основних засобів) та строк відволікання ресурсів;

      - перевіряється коректність розрахунку суми кредиту шляхом аналізу техніко-економічного обгрунтування разом з відповідними  документами;

      - перевіряється обгрунтованість термінів погашення кредиту (більш детальний аналіз здійснюється при прогнозному розрахунку грошових потоків клієнта ;

      - детально аналізуються доходи, що передбачаються від кредитної угоди, та витрати, пов'язані з кредитним проектом, відповідність рівня процентної  ставки  за кредитом  рівню ризику, який несе банк (витрати по залученню ресурсів, формуванню страхового резерву, страхуванню ризику неповернення кредиту).