Газова промисловість України в системі РПС

Міністерство освіти та науки України

Київський національно торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Факультет підприємництва                        Кафедра зовнішньо економічної діяльності

КУРСОВА РОБОТА

з Регіональної економіки

на тему: «Газова промисловість України в системі РПС.»

Виконав: студент I-го курсу

  групи  ДФ-12

Бартко Володимир Васильович

      Перевірив: Швед Вадим Валерійович.

Вінниця 2008 рік

Зміст

Вступ .......................................................................................................3

I.   Роль і місце газової промисловості в економіці України, її структура ................................................................................................7

1.1 Основні етапи і сучасні проблеми розвитку газової     

промисловості України ...............................................................13

1.2 Територіальна організація газової промисловості України ........................................................................................................19

II. Продукція газової промисловості України у її зовнішній і внутрішній торгівлі ..............................................................................28

III. Перспективи розвитку і розміщення газової промисловості України .................................................................................................33

Висновки ...............................................................................................38

Вступ

Верховна Рада України 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України і утворення самостійної держави України, територія якої є неподільною і недоторканою. Україна – індустріально – аграрна країна із значними економічними ресурсами. У 1990 році частка її національного доходу у світовому виробництві становила 2,3%. За промисловим виробництвом цей показник був вищий і дорівнював 2,5%. Частка України у світовому виробництві сільськогосподарської продукції становить близько 2%. Водночас кількість населення не перевищує 1% від населення всієї планети.

Україна посідає перше місце у світі за видобутком залізної та марганцевої руд, збором цукрових буряків і соняшнику, четверте – за обсягами видобутку вугілля, виробництва сталі, збору картоплі, п’яте – за виробництвом сірчаної кислоти, шосте – мінеральних добрив. Крім того, за абсолютними розмірами виробництва деяких видів продукції Україна входить до десятки найбільших виробників. Це стосується випуску телевізорі, шовкових тканин, виробництва електроенергії, цементу, зерна, м’яса, олії та деякої іншої продукції. Отже, є всі передумови для того, щоб Україна зайняла належне місце в світовому економічному співтоваристві.

Україна багата на різноманітні корисні копалини. В ній розвідано близько 90 їх видів і розробляється 8000 родовищ.

За розвіданими запасами корисних копалин частка України в державах СНД становить: марганцевої руди – до 75%, залізних руд – 31, титанових руд – 40, кам’яного вугілля – 28, самородної сірки – 80, каоліну – 60, графіту – 50, вогнетривких глин – 35%.

В Україні вдало поєднуються основні групи корисних копалин. Це насамперед паливні корисні копалини, до яких належать вугілля, нафта, газ, горючі сланці, торф. Друга група – рудні, що охоплюють родовища заліза, марганцю, нікелю, титану, урану, хрому, золота. До третьої групи – нерудних – належать кам’яна сіль, каолін, вогнетривкі глини, цементна сировина, флюсові вапняки тощо.

В Україні є перспективи відкриття і видобутку родовищ такого дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, як опал, топаз, гранат, родоніт, онікс. В Україні є родовища фосфоритів – сировини для виробництва добрив (Донецька область). Новим видом корисних копалин є сапоніт – камінь родючості, його родовища виявлено на півночі Хмельницької області.

Україна відома своїми лікувальними мінеральними водами (Миргород, Трускавець, Феодосія), лікувальними грязями (Саки, Євпаторія). До державного фонду корисних копалин тепер включають і техногенні родовища. Ними є відходи добування, збагачення та перероблення мінеральної сировини, які після геологічного вивчення і оцінки визнані такими, що можуть за новими технологіями промислово розроблятися.

Раціональне використання корисних копалин базується на комплексному підході до їх вивчення, розробки родовищ, використання сировини без витрат.                                                                                                                

В Україні розвинуті майже всі відомі галузі промисловості. За часткою продукції серед усіх галузей виділяється чорна металургія (23,1%). Далі йдуть машинобудування (15,5%) і харчова (15,0%) промисловість, електроенергетика (14,7%), паливна та хімічна та нафтохімічна галузі (6,5%).

Деякі галузі промисловості, наприклад, паливна і електроенергетична, чорна і кольорова металургія та деякі інші, формують міжгалузеві промислові комплекси. Це системи економічно зв’язаних між собою виробництв, діяльність і розміщення яких технологічно і територіально зумовлені.

Найважливішими міжгалузевими промисловими комплексами є : паливно – енергетичний, металургійний, машинобудівний, лісовиробничий. Деякі галузі взаємодіють з іншими, утворюючи складні народногосподарські комплекси. Наприклад, харчова і легка промисловість використовують продукцію сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи населення продуктами харчування та товарами народного споживання.

Структура промислового виробництва, тобто співвідношення галузей, у країні весь час змінюється. Так, протягом останнього десятиліття поступово зростає частка машинобудування, деревообробної і целюлозно – паперової промисловості і зменшується – чорної металургії, харчової та хімічної і нафтохімічної промисловості. Досить стабільна частка електроенергетики, промисловості будівельних матеріалів.

Розвиток паливно – енергетичного комплексу, забезпечення суспільства енергетичними ресурсами є однією з найважливіших проблем будь-якої держави.

У народному господарстві України паливно-енергетичний комплекс відіграє дуже важливу роль. Паливно-енергетичний комплекс є невід'ємною частиною економічного і суспільного добробуту. Ось чому ця тема для України є актуальною, особливо на сучасному етапі розвитку, коли проблема енергозабезпечення постала надзвичайно гостро.

Розвивати паливно-енергетичний комплекс, забезпечувати суспільство енергетичними ресурсами - одне з найважливіших завдань будь-якої держави.

Незважаючи на значні негаразди, галузь має непогані перспективи для подальшого розвитку. Газова промисловість потребує особливої уваги, оскільки являється галуззю національної економіки.

              Паливно-енергетичний комплекс України складається з паливної промисловості (вугільна, нафтова і газова, торфова) і електроенергетики. У розвитку продуктивних сил України він відіграє важливу і всезростаючу роль.

                  Цінність паливного ресурсу залежить не тільки від калорійності, а й від можливостей його використання, витрат на добування, що з розвитком техніки змінюються. Співвідношення видобутку різних видів палива, виробленої енергії та їх використання в народному господарстві називається паливно – енергетичним балансом.

Позитивним для розвитку паливно – енергетичного комплексу є те, що Україна має значні потужності для переробки нафти та величезні підземні газосховища для зберігання газу. Оскільки енергетичні ресурси нафти і газу в Україні обмежені, важливим є впровадження державної політики енергозбереження в промисловості, сільському господарстві і на побутовому рівні. Галуззю паливно – енергетичного комплексу країни є паливна промисловість, яка займається видобуванням й переробкою палива: вугілля, нафти, торфу, газу.

Метою курсової роботи є поглиблення та закріплення знань з основних питань теорії розміщення продуктивних сил, закономірностей розміщення газової промисловості та застосування їх на практиці.

Завдання курсової роботи - розкрити значення та охарактеризувати сучасний стан газової промисловості України, висвітлити вплив факторів на розвиток та розміщення галузей газової промисловості , викласти основні проблеми та тенденції подальшого розвитку галузі.

У роботі розглянуто сукупність принципів та факторів, які безпосередньо чи опосередковано впливають на розміщення газової промисловості в Україні. Основними факторами є наявність паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії.

Незважаючи на значні негаразди, галузь має непогані перспективи для подальшого розвитку. Газова промисловість комплекс потребує особливої уваги, оскільки являється галуззю національної економіки.

При написанні роботи використано статистичні дані, графічний та картографічний матеріал, який допоміг краще проаналізувати стан та розміщення газової промисловості в Україні.

I.                  Роль і місце газової промисловості в економіці України, її структура

              Горючі компоненти є дуже важливими для економіки. Горючі компоненти – природні сполуки, що мають здатність горіти і використовуються в народному господарстві як джерело теплової енергії. До горючих компонентів можна віднести: кам’яне вугілля, буре вугілля, торф, горючі сланці, вушисті сланці, нафта і природні горючі гази. Взагалі територія України відзначається різноманітністю та значними запасами горючих компонентів, які є основою її паливно – енергетичних ресурсів і сировиною для розвитку окремих галузей хімічної промисловості та металургії. Важливими складовими горючих компонентів є нафта і газ.

Газова промисловість – це наймолодша галузь паливної промисловості України. Використання газу удвічі дешевше, ніж нафти. Крім того, з газу виробляють азотні добрива і синтетичні матеріали.

Видобуток природного газу в Україні Вона є досить перспективною галуззю. Природний газ – найбільш ефективна паливна та хімічна сировина. Серед галузей паливно – енергетичного комплексу газова промисловість домінує, оскільки забезпечує потреби в паливі виробників та населення всієї держави. Ця промисловість включає в себе розвідування, видобуток, транспортування, зберігання та переробку природного й супутнього нафтового газу, що видобувається разом із нафтою. Взагалі ця галузь енергетики розвивається чи не найшвидше, через що її роль в енергопостачанні постійно зростає. Видобуток газу було розпочато в Україні в 50-х роках ХХ століття у Прикарпатті і на сьогоднішній день видобувається до 20 млрд. метрів кубічного газу, що задовольняє власні потреби в ньому на 20-25%. Використовували його для задоволення комунально – побутових потреб. Застосування газу в два рази дешевше порівняно з нафтою.

Галузь сформувалася у післявоєнні роки на базі розвідування у країні родовищ природного газу, зберігання, контролю, подачі та використання його. У повоєнні роки Прикарпаття стало важливою паливною базою України з такими відомими центрами газо видобувної промисловості, як Дашава, Рудки,  Угерське. Найбільшого розвитку ця промисловість набула у першій половині 70-х років.

Динаміка видобутку природного газу в Україні