Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 15:54, курсовая работа
На етапі таких революційних зрушень стратегія економічного розвитку повинна змінитися не тільки на національному рівні, але й на рівні регіону, міста, окремої виробничої структури і навіть кожного працюючого в нових виробничих умовах. Завдяки Інтернету, телекомунікаціям, швидкісному транспорту, нові технології за короткий час революціонізували працю кожного. Сьогодні кожен з нас, свідомо чи мимоволі, виявився на шляху до «нової» економіки. Звісно, залишаються розходження в темпах, з якими кожен індивід, підприємство або галузь входять до неї.
ВСТУП ……………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ ОБЄДНАНЬ І УМОВИ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ………...6
1.1. Методологічні засади формування кластерної політики в умовах глобалізації ………………………………………………………………………..6
1.2. Особливості формування кластер них об’єднань і умови їх ефективного функціонування …………………………………………………..15
1.3. Роль кластерів в економіці ………………………………………….19
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ ЯК КОНКУРЕНТНОЇ ПЕРЕВАГИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ …..22
2.1. Кластери як одна з ефективних форм співробітництва …………...22
2.2. Конкурентна перевага регіону на основі інноваційний туристичних кластерів …………………………………………………………………………25
2.3. Формування рекреаційно-туристичного кластеру та його вплив на підвищення ефективності управління сферою рекреації і туризму …………32
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ………………………………………………………………………..36
3.1. Світовий досвід формування кластерних об’єднань ……………...36
3.2. Туризм і кластери для розвитку Запорізького краю ………………44
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..49
5) в Уральському федеральному
окрузі – інноваційно-
6) у Сибірському федеральному
окрузі – кластер
7) у Далекосхідному окрузі – нафтогазовий, алмазний, лісопереробний кластери, кластер з транпортування ти глибокої переробки вуглеводневої нафти, газу, рибогосподарський кластер, кластер суднобудування та судноремонту, кластер розвитку інноваційної діяльності, енерговиробничий кластер, кластер з рибодобування та рибопереробки, гірничо-металургійний кластер, мінерально-сировинний, топливно-енергетичний кластер тощо.
Вивчення зарубіжного досвіду формування кластерів дозволяє виділити певні підходи до їх побудови:
1) «зверху вниз» (фасилітатор кластерного руху – місцеві органи влади, які на початковому
етапі визначають стратегію кластеру, спрямовують ресурси на його розвиток, створюють координаційну раду);
2) «знизу вверх» (провідна
роль суб'єктів
3) змішаний варіант, при якому поєднуються перший та другий підходи.
Вибір варіанту залежить від наявності об'єктивних передумов формування кластерів на конкретній території (зацікавленість підприємств у співробітництві, налагоджених механізмів взаємодії між підприємствами, рівня інноваційного розвитку виробничих процесів тощо).
Перевагами кластерів
як форми організації
1) інновації – учасники
кластера мають доступ до
2) наявність венчурного
капіталу, за допомогою якого
фінансується більшість
3) об'єднання і співпраця
на певній території без
4) налагодження зв'язків для здійснення тих чи інших проектів;
5) можливість обміну ринкової інформації з партнерами.
Кластер є проявом самоорганізації соціально-економічного простору за всіма напрямами: факторам виробництва, технологіями, знанням, зайнятості, культури тощо. Створення кластерів дозволяє успішно вирішувати питання розвитку великих корпорацій, малого та середнього бізнесу, наукового та кадрового забезпечення виробництва, розвитку транспортно-логістичної, інноваційної та фінансової інфраструктури. Формування конкурентоспроможних кластерів дозволить регіональній економіці приєднатися до процесів мережевої глобалізації та стати однією із зон випереджального розвитку у країні.
Кластер має інтегруючий характер. Це полягає у комплексному рішенні завдань регіональної стратегії, що націлена на підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, промислової політики, спрямованої на створення промислового комплексу регіону, переходу на інноваційну модель розвитку, підвищення освітнього рівня у регіоні, розвиток інфраструктури та інше.
Проте процес кластеризації тісно пов'язаний із певними бар'єрами та ризиками, до яких відносять [11]:
1) Труднощі у виборі
лідерів. Підтримка кластерів
передбачає вибір цільової
2) Дефіцит матеріальної інфраструктури, що гальмує капітальні інвестиції.
3) Відсутність доступу до капіталу. Ринки капіталу часто надають перевагу компаніям з низькими технологіями та інноваційним центрам у віддалених містах, які важко контролювати та важко сприяти.
4) Слабкі технологічно–
5) Регіональна ізольованість
та обмеженість.
6) Відсутність навичок та можливостей. Компанії не розвиватимуться в громадах, де рівень навичок є низьким та навчальні програми не відповідають потребам работодавців.
7) Кластерні ієрархії. Участь малих підприємств у кластері є неефективною в разі існування у місті великих промислових підприємств.
8) Підприємства кластеру
можуть не витримати
До регіонів України, що досягли успіхів у формуванні кластерних об'єднань, відносяться Хмельницька, Івано-Франківська, Рівненська область, Полтавська, Сумська, Харківська область, Херсонська, Одеська і Миколаївська області, АР Крим та Севастополь.
Враховуючи досвід країн світу відносно формування кластерів, для України першочерговим завданням є розробка законодавчої бази щодо умов функціонування цього типу інтеграційних структур, а також механізму взаємодії підприємців, влади та освітніх установ. Крім того, до напрямків розвитку кластерних ініціатив можна віднести:
1) розвиток інноваційного
потенціалу – здійснення
2) розвиток людського
капіталу – підвищення якості
освіти згідно із
3) підтримка бізнес-ініціатив,
яка передбачає створення
3.2. Туризм і
кластери для розвитку
Мелітопольський район Запорізької області відомий на теренах України завдяки Новобогдановці та її артскладам. Деякі знають Мелітополь як місто черешні. Однак вже у найближчому майбутньому про цей район почують як про місце початку розвитку бджільництва, розвинутих машинобудівних кластерів і туристичної сфери. І це стане можливим завдяки проектам, що розробляються в рамках Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 року за технічною допомогою проекту партнерства Канада – Україна «Регіональне врядування та розвиток». Чотири із цих проектів були презентовані під час «круглого столу», що відбувся в Мелітополі.
Три із них відповідають туристичному пріоритету розвитку області. «Інформаційний туристичний центр» став першим проектом, який почав впроваджуватися ще минулого року і підштовхнув до відкриття ще два на сьогодні подібних установ в області – у м. Запоріжжі та в Бердянську.
На сьогодні в рамках цього
проекту вже розроблений
Досягненням проекту є те, що вже налагоджуються відносини із закордонними країнами – інформаційні презентаційні матеріали про заклад і район надіслані до Франції. Центр на сьогодні в основному виконує консультативну функцію, надаючи відповіді на запитання, що хвилюють приїжджих до району туристів – щодо готелів, туристичних об’єктах, місцях відпочинку.
Уже ведуться переговори щодо тісної співпраці з туроператорами, перевізниками і готельними малими формами (зеленими садибами), що надасть змогу не лише надавати інформацію, а й самим організовувати відпочинок особам, зацікавленим побачити красу краю. На це спрямований і інший проект – «Скіфський стан», завдяки якому в Мелітопольському районі (с. Тамбовка) має з’явитися на місці колишнього дитячого спортивного табору туристичний комплекс, аналогів якому ще немає в регіоні. У ньому передбачено поле для гольфу, басейн, міні-готель, кав’ярня, відділ по наданню інформації. Територія належить приватній особі, яка вже погодилася взяти участь у проекті, запропонованому громадськістю. Поки триває будівництво, розробники проекту працюють над залученням туристів на вихідні дні, організовуючи масові ігри (пейн-бол). Уже розроблені туристичні маршрути – конні, піші, автомобільні й автобусні.
Наступним кроком стане безпосередньо
реконструкція будівлі і
Один із кластерів створюється в рамках проекту «Автобум», що відповідно спрямований на об’єднання бізнесу, що працюють в машинобудівній галузі. Уже на сьогодні створена ініціативна група, яка провела дослідження щодо потреб фермерів в агротехниці, розробила структуру кластеру, до якої увійшли представники бізнесу і наукових кіл, ознайомилася з досвідом роботи подібної структури у Севастополі і навіть отримали перші замовлення.
Новостворений кластер вже включений до національного кластеру «Нові машини», що надасть їх певні привілеї. Найближчі плани розробників цього унікального проекту – презентувати проект на обласному рівні, заснувати неурядову громадську організацію, яку обрано за організаційно-правову форму, створити сайт і взяти участь у спеціалізованій конференції, поїздку на яку погодилася оплатити місцева влада, розуміючи її важливість. Як вважають розробники машинобудівного кластеру, в проекті головне – не кошти, а наявність однодумців, яких вдалося зібрати навколо «Агробуму».
Ще один кластер, який зародився в Мелітополі в рамках проекту «Бджола без кордонів», має на меті розвиток туризму. Передбачено створити інформаційно-консультативний центр, який надаватиме інформацію, де можна придбати мед, бджіл, продукти бджільництва, будуть розвивати ремесла, проводячи майстер-класи, продавати предмети, вироблені з воску та інших похідних, надавати можливість спробувати добувати мед.
Окрім того, з’явилася ідея
створення міжнаціональної
Також заплановано в рамках проекту проводити семінари з розвитку бджільництва і кластерів, а також різноманітні фестивалі, які залучатимуть більше туристів до Мелітополя.
На сьогодні вже розроблено сайт, який наповнюється інформацією, ведуться переговори з представниками бізнесу щодо фінансової підтримки. У невеликому місті зароджуються унікальні проекти, об’єднується громадськість, бізнес і влада заради розвитку території. Їм потрібен був лише поштовх і знання для того, щоб зрушити з місця. І при наявності цього вже відчутні зміни на краще.
ВИСНОВКИ
В умовах висококонкурентного ринку та поширення ролі глобальних корпорацій більшість підприємств змушені вишукувати шляхи інтеграції для реалізації цілей підприємницької діяльності.
Однією з перспективних форм економічної інтеграції є формування інноваційних кластерів, які являють собою групи підприємств, фірм, організацій та установ, діяльність яких знаходиться в одній (чи споріднених) сферах бізнесу за економічними інтересами та регіональною ознакою. Перевага і новизна кластерного підходу полягають у тому, що він надає високої значущості мікроекономічній складовій, а також територіальному і соціальному аспектам економічного розвитку.
Сьогодні кластеризація є тією формою внутрішньої інтеграції та кооперування, що здатна забезпечити як стійкість, так і синергітичний ефект протидії тиску глобальної конкуренції з боку монопольних ТНК. Найважливішим показником діяльності кластерів є забезпечення високої конкурентоспроможності їх продукції на ринку, тому кластерний розвиток туристичних дестинацій як окремих регіонів країни є однією з характерних ознак сучасної інноваційної економіки.
Крім того, кластери являють собою таку комбінацію конкуренції та кооперації, коли об’єднання в одних сферах допомагає успішно вести конкурентну боротьбу в інших.
Європейська практика агрегування та консолідації зусиль малих і середніх підприємств у секторах економіки, що надають послуги, переконує про ефективність таких утворень. У липні 2006 року було схвалено “Маніфест кластеризації в країнах Європейського Союзу”, у 2008 році у межах Європейської президентської конференціїї з інновацій та кластерів було прийнято “Європейський кластерний меморандум”; також існують об'єднання: European Cluster Alliance, European cluster police group, щорічно проводиться рейтинг Cluster excellence і, нарешті, стратегія управління регіональними кластерами в програмі Europe 2020: European clusters in tourism, переконують про об’єкт консолідації, якими повинні стати інновації в туризмі.
Информация о работе Формування кластерів у рекраційно-туристичному комплексі