Формування кластерів у рекраційно-туристичному комплексі

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 15:54, курсовая работа

Описание работы

На етапі таких революційних зрушень стратегія економічного розвитку повинна змінитися не тільки на національному рівні, але й на рівні регіону, міста, окремої виробничої структури і навіть кожного працюючого в нових виробничих умовах. Завдяки Інтернету, телекомунікаціям, швидкісному транспорту, нові технології за короткий час революціонізували працю кожного. Сьогодні кожен з нас, свідомо чи мимоволі, виявився на шляху до «нової» економіки. Звісно, залишаються розходження в темпах, з якими кожен індивід, підприємство або галузь входять до неї.

Содержание

ВСТУП ……………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ ОБЄДНАНЬ І УМОВИ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ………...6
1.1. Методологічні засади формування кластерної політики в умовах глобалізації ………………………………………………………………………..6
1.2. Особливості формування кластер них об’єднань і умови їх ефективного функціонування …………………………………………………..15
1.3. Роль кластерів в економіці ………………………………………….19
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ ЯК КОНКУРЕНТНОЇ ПЕРЕВАГИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ …..22
2.1. Кластери як одна з ефективних форм співробітництва …………...22
2.2. Конкурентна перевага регіону на основі інноваційний туристичних кластерів …………………………………………………………………………25
2.3. Формування рекреаційно-туристичного кластеру та його вплив на підвищення ефективності управління сферою рекреації і туризму …………32
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ………………………………………………………………………..36
3.1. Світовий досвід формування кластерних об’єднань ……………...36
3.2. Туризм і кластери для розвитку Запорізького краю ………………44
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..49

Работа содержит 1 файл

kursova.docx

— 301.73 Кб (Скачать)

5) в Уральському федеральному  окрузі – інноваційно-технологічний  кластер, лісопромисловий кластер, нафтогазохімічний кластер, кластер з виробництва будівельних матеріалів, туристський тощо;

6) у Сибірському федеральному  окрузі – кластер гірничодобувної  промисловості, біофармацевтичний кластер, сільськогосподарський кластер, кластер з глибокої переробки природних ресурсів, туристський, біофармацевтичний кластери,  кластер деревообробки, Байкальський нанотехнологічний кластер, меблевий тощо;

7) у Далекосхідному окрузі  – нафтогазовий, алмазний, лісопереробний  кластери, кластер з транпортування ти глибокої переробки вуглеводневої нафти, газу, рибогосподарський кластер, кластер суднобудування та судноремонту, кластер розвитку інноваційної діяльності, енерговиробничий кластер, кластер з рибодобування та рибопереробки, гірничо-металургійний кластер, мінерально-сировинний, топливно-енергетичний кластер тощо.

Вивчення зарубіжного  досвіду формування кластерів дозволяє виділити певні підходи до їх побудови:

1) «зверху вниз» (фасилітатор кластерного руху – місцеві органи влади, які на початковому

етапі визначають стратегію  кластеру,  спрямовують ресурси  на його розвиток, створюють координаційну раду);

2) «знизу вверх»  (провідна  роль суб'єктів підприємницької  діяльності, наукових і освітніх закладів; кластер виникає в результаті об'єднання окремих проектів та програм, які дозволяють інтегрувати його потенційних учасників);

3) змішаний варіант, при  якому поєднуються перший та другий підходи.

Вибір варіанту залежить від  наявності об'єктивних передумов  формування кластерів на конкретній території (зацікавленість підприємств у співробітництві, налагоджених механізмів взаємодії між підприємствами, рівня інноваційного розвитку виробничих процесів тощо).

Перевагами кластерів  як форми організації господарської  діяльності є:

1) інновації – учасники  кластера мають доступ до нових  технологій, методів роботи тощо;

2) наявність венчурного  капіталу, за допомогою якого  фінансується більшість нововведень; 

3) об'єднання і співпраця  на певній території без втрати  самостійності окремими підприємствами – учасниками кластера;

4) налагодження зв'язків  для здійснення тих чи інших  проектів;

5) можливість обміну ринкової інформації з партнерами.

Кластер є проявом самоорганізації  соціально-економічного простору за всіма  напрямами: факторам виробництва, технологіями, знанням, зайнятості, культури тощо. Створення  кластерів дозволяє успішно вирішувати питання розвитку великих корпорацій, малого та середнього бізнесу, наукового та кадрового забезпечення виробництва, розвитку транспортно-логістичної, інноваційної та фінансової інфраструктури. Формування конкурентоспроможних кластерів дозволить регіональній економіці приєднатися до процесів мережевої глобалізації та стати однією із зон випереджального розвитку у країні.

Кластер має інтегруючий  характер. Це полягає у комплексному рішенні завдань регіональної стратегії, що націлена на підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, промислової політики, спрямованої на створення промислового комплексу регіону, переходу на інноваційну модель розвитку, підвищення освітнього рівня у регіоні, розвиток інфраструктури та інше.

Проте процес кластеризації тісно пов'язаний із певними бар'єрами та ризиками, до яких відносять [11]:

1) Труднощі у виборі  лідерів. Підтримка кластерів  передбачає вибір цільової галузі (або фірми), надання їй послуг  та інфраструктури, необхідної для забезпечення успішності бізнесу. Створення кластерної програми потребує знань економічних проблем регіону.

2) Дефіцит матеріальної  інфраструктури, що гальмує капітальні  інвестиції.

3) Відсутність доступу  до капіталу. Ринки капіталу часто  надають перевагу компаніям з низькими технологіями та інноваційним центрам у віддалених містах, які важко контролювати та важко сприяти.

4) Слабкі технологічно–інституціональні структури. Кластери використовують регіональні установи для отримання інформації та допомоги в оновленні технологій, економічній освіті, торгівлі цінними паперами, навчанні та тренінгах.

5) Регіональна ізольованість  та обмеженість. Конкурентоспроможність  кластеру залежить від здатності імпортувати нові ідеї та інформацію з великих відстаней. Успішні кластери включають фірми-лідери, що мають доступ до світової ринкової мережі та винаймають людей, які активно беруть участь у міжнародних асоціаціях.

6) Відсутність навичок  та можливостей.  Компанії не  розвиватимуться в громадах, де  рівень навичок є низьким та навчальні програми не відповідають потребам работодавців.

7) Кластерні ієрархії. Участь малих підприємств у кластері є неефективною в разі існування у місті великих промислових підприємств.

8) Підприємства кластеру  можуть не витримати конкуренції.  Кластери, створені першими, зберігають  кошти, мають спеціалізовану інфраструктуру, надають інституціональну підтримку, що неможливо для нових кластерів.

До регіонів України, що досягли  успіхів у формуванні кластерних об'єднань, відносяться Хмельницька, Івано-Франківська, Рівненська область, Полтавська, Сумська, Харківська область, Херсонська, Одеська і Миколаївська області, АР Крим та Севастополь.

Враховуючи досвід країн  світу відносно формування кластерів, для України першочерговим завданням є розробка законодавчої бази щодо умов функціонування цього типу інтеграційних структур, а також механізму взаємодії підприємців, влади та освітніх установ. Крім того, до напрямків розвитку кластерних ініціатив можна віднести:

1) розвиток інноваційного  потенціалу – здійснення фінансової  підтримки НДДКР, створення технологічних парків, інноваційних баз даних, сприяння комерціалізації НДДКР;

2) розвиток людського  капіталу – підвищення якості  освіти згідно із спеціалізацією  кластера, програми підвищення кваліфікації, стимулювання приходу спеціалістів  з інших регіонів;

3) підтримка бізнес-ініціатив,  яка передбачає створення бізнес-інкубаторів  за профілем кластера, венчурних фондів, сприяння доступу до кредитних ресурсів, надання у лізинг обладнання на пільгових умовах, спрощення процедур реєстрації компаній, зниження адміністративних бар'єрів.

 

 

3.2. Туризм і  кластери для розвитку Запорізького  краю

 

 

Мелітопольський район Запорізької  області відомий на теренах України  завдяки Новобогдановці та її артскладам. Деякі знають Мелітополь як місто черешні. Однак вже у найближчому майбутньому про цей район почують як про місце початку розвитку бджільництва, розвинутих машинобудівних кластерів і туристичної сфери. І це стане можливим завдяки проектам, що розробляються в рамках Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 року за технічною допомогою проекту партнерства Канада – Україна «Регіональне врядування та розвиток». Чотири із цих проектів були презентовані під час «круглого столу», що відбувся в Мелітополі.

Три із них відповідають туристичному пріоритету розвитку області. «Інформаційний туристичний центр» став першим проектом, який почав впроваджуватися  ще минулого року і підштовхнув до відкриття ще два на сьогодні подібних установ в області – у м. Запоріжжі та в Бердянську.

На сьогодні в рамках цього  проекту вже розроблений фестивальний і обрядовий календар, проведено  моніторинг території щодо туристичних  об’єктів, відкритий фізичний центр, під який місцевою владою виділено окреме приміщення, і працює сайт, який наповнюється інформацією. Розробники проекту співпрацюють з обласним інформаційним туристичним центром, відкритим Управлінням культури і туризму Запорізької облдержадміністрації, готують єдиний каталог по туризму  для поширення на міжнародних  спеціалізованих виставках.

Досягненням проекту є  те, що вже налагоджуються відносини  із закордонними країнами – інформаційні презентаційні матеріали про  заклад і район надіслані до Франції. Центр на сьогодні в основному  виконує консультативну функцію, надаючи  відповіді на запитання, що хвилюють приїжджих до району туристів –  щодо готелів, туристичних об’єктах, місцях відпочинку.

Уже ведуться переговори щодо тісної співпраці з туроператорами, перевізниками і готельними малими формами (зеленими садибами), що надасть  змогу не лише надавати інформацію, а й самим організовувати відпочинок особам, зацікавленим побачити красу  краю. На це спрямований і інший  проект – «Скіфський стан», завдяки  якому в Мелітопольському районі (с. Тамбовка) має з’явитися на місці колишнього дитячого спортивного табору туристичний комплекс, аналогів якому ще немає в регіоні. У ньому передбачено поле для гольфу, басейн, міні-готель, кав’ярня, відділ по наданню інформації. Територія належить приватній особі, яка вже погодилася взяти участь у проекті, запропонованому громадськістю. Поки триває будівництво, розробники проекту працюють над залученням туристів на вихідні дні, організовуючи масові ігри (пейн-бол). Уже розроблені туристичні маршрути – конні, піші, автомобільні й автобусні.

Наступним кроком стане безпосередньо  реконструкція будівлі і введення в експлуатацію туристичного комплексу. Завдяки проектам, поданим від  Мелітополя, в області виникли  два кластери, що було першочерговим  завданням Стратегії регіонального  розвитку, мета якої полягає й в  об’єднанні зусиль громади – бізнесу, влади, громадських організацій, наукових кіл.

Один із кластерів створюється  в рамках проекту «Автобум», що відповідно спрямований на об’єднання бізнесу, що працюють в машинобудівній галузі. Уже на сьогодні створена ініціативна група, яка провела дослідження щодо потреб фермерів в агротехниці, розробила структуру кластеру, до якої увійшли представники бізнесу і наукових кіл, ознайомилася з досвідом роботи подібної структури у Севастополі і навіть отримали перші замовлення.

Новостворений кластер вже  включений до національного кластеру «Нові машини», що надасть їх певні  привілеї. Найближчі плани розробників  цього унікального проекту –  презентувати проект на обласному рівні, заснувати неурядову громадську організацію, яку обрано за організаційно-правову  форму, створити сайт і взяти участь у спеціалізованій конференції, поїздку на яку погодилася оплатити місцева влада, розуміючи її важливість. Як вважають розробники машинобудівного  кластеру, в проекті головне –  не кошти, а наявність однодумців, яких вдалося зібрати навколо  «Агробуму».

Ще один кластер, який зародився  в Мелітополі в рамках проекту  «Бджола без кордонів», має на меті розвиток туризму. Передбачено  створити інформаційно-консультативний  центр, який надаватиме інформацію, де можна придбати мед, бджіл, продукти бджільництва, будуть розвивати ремесла, проводячи майстер-класи, продавати  предмети, вироблені з воску та інших похідних, надавати можливість спробувати добувати мед.

Окрім того, з’явилася ідея створення міжнаціональної пасіки, вулики до якої обіцяв привозити з  різних країн відомий у всьому світі мандрівник, виходець із Мелітополя Федір Конюхов, який до того ж надав право розробникам проекту продавати всю вироблену продукцію під маркою його імені. Розробників підтримали й влада, і навіть церква.

Також заплановано в рамках проекту проводити семінари з  розвитку бджільництва і кластерів, а також різноманітні фестивалі, які залучатимуть більше туристів до Мелітополя.

На сьогодні вже розроблено сайт, який наповнюється інформацією, ведуться переговори з представниками бізнесу щодо фінансової підтримки. У невеликому місті зароджуються унікальні проекти, об’єднується громадськість, бізнес і влада заради розвитку території. Їм потрібен був лише поштовх і  знання для того, щоб зрушити з  місця. І при наявності цього вже відчутні зміни на краще.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

В умовах висококонкурентного ринку та поширення ролі глобальних корпорацій більшість підприємств змушені вишукувати шляхи інтеграції для реалізації цілей підприємницької діяльності.

Однією з перспективних  форм економічної інтеграції є формування інноваційних кластерів, які являють собою групи підприємств, фірм, організацій та установ, діяльність яких знаходиться в одній (чи споріднених) сферах бізнесу за економічними інтересами та регіональною ознакою. Перевага і новизна кластерного підходу полягають у тому, що він надає високої значущості мікроекономічній складовій, а також територіальному і соціальному аспектам економічного розвитку.

Сьогодні кластеризація є тією формою внутрішньої інтеграції та кооперування, що здатна забезпечити як стійкість, так і синергітичний ефект протидії тиску глобальної конкуренції з боку монопольних ТНК. Найважливішим показником діяльності кластерів є забезпечення високої конкурентоспроможності їх продукції на ринку, тому кластерний розвиток туристичних дестинацій як окремих регіонів країни є однією з характерних ознак сучасної інноваційної економіки.

Крім того, кластери являють  собою таку комбінацію конкуренції  та кооперації, коли об’єднання в одних сферах допомагає успішно вести конкурентну боротьбу в інших.

Європейська практика агрегування  та консолідації зусиль малих і середніх підприємств у секторах економіки,  що надають послуги,  переконує про ефективність таких утворень. У липні 2006 року було схвалено “Маніфест кластеризації в країнах Європейського Союзу”, у 2008 році у межах Європейської президентської конференціїї з інновацій та кластерів було прийнято “Європейський кластерний меморандум”; також існують об'єднання: European Cluster Alliance, European cluster police group, щорічно проводиться рейтинг Cluster excellence і, нарешті, стратегія управління регіональними кластерами в програмі Europe 2020: European clusters in tourism, переконують про об’єкт консолідації, якими повинні стати інновації в туризмі.

Информация о работе Формування кластерів у рекраційно-туристичному комплексі