Формування кластерів у рекраційно-туристичному комплексі

- наявність ініціативних, мотивованих й впливових людей  із числа підприємців, владних  структур, громадських організацій,  навчальних закладів, здатних своїм  авторитетом, розумом, організаторськими  здатностями й знаннями згуртувати, зацікавити й на ділі довести  корисність кластерів як для  самих їхніх членів, так і для  регіону;

- розвиток нових технологій організації, управління, фінансування, здатних відкрити нові можливості в конкурентній боротьбі і перспективи посилення індивідуальних і сукупних конкурентних позицій економічних суб’єктів на рину;

- забезпечення доступності,  відкритість, обміну знаннями, досвідом  та інформацією, а також створення  баз даних і веб-сторінок, що дозволяє отримати стратегічні переваги в доступі до ринків збуту предметів праці, збуту продукції, кваліфікованій робочій силі тощо;

- використання інноваційних  кластерних технологій співробітництва економічних суб'єктів на галузевому й територіальному рівнях за підтримки науки й органів влади;

- формування стійкої зацікавленості  учасників кластерних об'єднань в отриманні конкретної економічної вигоди, що забезпечує життєдіяльність підприємницької або громадської структури.

Вдале поєднання згаданих умов сприяє появі інвестиційно привабливих проектів щодо створення нових інноваційних продуктів, характерних саме для того або іншого регіону й здатних примножити конкурентоспроможність даної території. Залучення інвестицій в таких випадках є результатом загальних зусиль усіх учасників кластерних об'єднань.

Досвід розвинених країн  свідчить, що кластери залучають набагато більше інвестицій, ніж окремі (поодинокі) компанії. Цьому, як правило, сприяють мультиплікативне підсилення дій підприємств, які об'єднуються для досягнення спільної мети - підвищення індивідуальної конкурентоспроможності на основі використання сумарних конкурентних переваг.

Таким чином, реалізація двоєдиного завдання відбувається шляхом формування конкурентних узгоджених дій суб’єктів  підприємництва, що передбачає створення  об’єднань з метою підвищення конкурентоспроможності, шляхом удосконалення  виробництва, узгодженого технологічного та економічного розвитку, залучення  малих та середніх підприємств, оптимізація  експортно-імпортних операцій, раціоналізації виробництва тощо.

 

 

 

1.3. Роль кластерів в економіці

 

 

Дія системи детермінантів  веде до того, що конкурентоспроможні  національні галузі не розподілені  рівномірно у всій економіці, а пов'язані  в «кластери» — пучки, що складаються  з галузей, які залежать один від  одного. Наприклад, в Італії близько 40% експорту припадає на частку кластера галузей, пов'язаних з їжею, модою  або благоустроєм житла. У Швеції понад 50% усього експорту становить  експорт продукції кластера галузей, пов'язаних з перевезеннями, металургією  й деревообробкою.

Причини виникнення кластерів  безпосередньо пов'язані з детермінантами національної переваги і є проявом  їхнього систематичного характеру. Одна конкурентоспроможна галузь допомагає  створенню іншої в процесі  взаємно зміцнювальних відносин. Така галузь часто буває найвимогливішим  покупцем товарів і послуг, від  яких вона залежить. її наявність у  країні стає важливим фактором, що визначає зростання конкурентоспроможності галузі-постачальника.

Конкурентоспроможні постачальники  також сприяють розвитку в країні споживаючих галузей. Вони забезпечують їх технологіями, стимулюють розвиток загальних виробничих факторів, породжують нових виробників. Одна галузь, конкурентоспроможна  на світовому ринку, може також створити ряд нових суміжних галузей, забезпечуючи їм легкий доступ до кваліфікованої робочої  сили, використовуючи родинну диверсифікованість визнаних компаній або стимулюючи виникнення нових фірм шляхом відділення.

Коли формується кластер, усі виробництва в ньому починають  один одного взаємно підтримувати. Вигода поширюється у всіх напрямах зв'язків. Активна конкуренція в  одній галузі поширюється на інші галузі кластера. Нові виробники, що приходять  з інших галузей кластера, прискорюють  розвиток, стимулюючи різні підходи  до НДДКР і забезпечуючи необхідні  кошти для впровадження нових стратегій і кваліфікацій. Відбуваються вільний обмін інформацією й значне поширення нововведень по каналах постачальників або споживачів, що мають контакти з численними конкурентами. Взаємозв'язки усередині кластера, часто абсолютно несподівані, ведуть до розробки нових шляхів у конкуренції й породжують зовсім нові можливості. Людські ресурси й ідеї утворюють нові комбінації.

Кластер стає засобом для  подолання замкнутості на внутрішніх проблемах, інертності, негнучкості  й змов між суперниками, які зменшують  або повністю блокують сприятливий  вплив конкуренції й появу  нових фірм. Наявність кластерів  сприяє збільшенню обміну інформацією  й підвищенню ймовірності появи  нових підходів, а також виникненню нових виробників, що з'являються  з галузей-споживачів (постачальників), із суміжних галузей або ж шляхом відділення. У деякому змісті вони відіграють роль творця аутсайдерів, які  можуть внести щось нове в конкурентну  боротьбу. Таким чином, національні  галузі одержують можливість підтримати свою перевагу, а не віддати ЇЇ тим  країнам, які більше схильні до відновлення.

Наявність цілого кластера галузей прискорює процес створення  факторів там, де є група внутрішніх конкурентів. Усі фірми із кластера взаємозалежних галузей роблять  інвестиції в спеціалізовані, але  родинні технології, інформацію, інфраструктуру, людські ресурси, що веде до масового виникнення нових фірм. Кластер у  цілому сприяє великим капіталовкладенням і спеціалізації. Нерідкі спільні  проекти галузевих асоціацій, у  яких беруть участь взаємозалежні фірми  з різних галузей. Уряди й університети приділяють кластерам багато уваги. Всі нові таланти залучаються  в кластери, тому що зростають їхні розміри й престиж. Міжнародна репутація  країни в цих галузях також  зростає.

Кластер конкурентоспроможних галузей стає чимось більшим, ніж  проста сума окремих його частин. Він  має тенденцію розростатися, тому що одна конкурентоспроможна галузь породжує іншу. Напрям цього зростання  залежить від структури самих  кластерів, які неоднакові в різних країнах. Показові два приклади. У Японії простежується тенденція розвитку кластерів по горизонталі, тому що визнані японські компанії активно намагаються проникнути в родинні галузі, чому сприяє природа їхніх цілей і схильність до внутрішньої диверсифікованості. В Італії кластери розвиваються по вертикалі, тому що нові компанії відокремлюються для того, щоб обслуговувати ще більш спеціалізовані ніші, і починають займатися поставками. Суміжна диверсифікованість існуючих компаній трапляється рідше.

У процесі розвитку кластера економічні ресурси починають притікати  до нього з ізольованих галузей, які не можуть використати їх настільки  ж продуктивно. Чим більше галузі орієнтовані на міжнародну конкуренцію, тим більше наочним стає процес утворення  кластерів.

Таким чином, національна  конкурентоспроможність багато в чому залежить від рівня розвитку кластерів  окремих галузей. Цей факт має  велике значення для урядової політики й стратеги компаній.

Галузі, які входять в  кластер, користуються підвищеною суспільною й державною увагою. На фундаментальні дослідження у відповідних галузях  знання виділяються бюджетні асигнування, створюють наукові інститути  й вузи. Нарешті, кластер дає роботу безлічі дрібних підприємств, постачальників простих комплектуючих.

Отже, носієм високої конкурентоспроможності, в остаточному підсумку, є не окрема фірма, а група кластерів. Від  наявності в країні ефективно  діючих співтовариств багато в чому залежить конкурентоспроможність націй  у цілому.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ ЯК КОНКУРЕНТНОЇ ПЕРЕВАГИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

 

 

2.1. Кластери як  одна з ефективних форм співробітництва

 

 

В умовах сучасної конкуренції індивідуальне і самостійне функціонування навіть великих організацій дає все менші гарантії ефективного досягнення поставлених цілей, тому останнім часом підприємства значно охоче використовують різні форми кооперації,  сприймаючи їх як складові елементи своїх стратегій. Сильні глобалізаційні тенденції приводять до того, що в усіх галузях економіки співробітництво стає ключовим підходом до ефективної конкуренції. Таким чином, постає проблема детального аналізу кластерних об’єднань, їх видів, а також загроз та можливостей їх існування.

Кластерами можна назвати  угруповання взаємозалежних компаній та установ, що конкурують та співпрацюють між собою, і які поєднані між собою системою ринкових та інших зв’язків. Прикладами всесвітньо відомих об’єднань підприємств, що досягли вражаючих успіхів у певній галузі промисловості, поєднавши переваги співробітництва виробників продукції,  досягнень науки та підтримки владних структур окремих територій, є: „Силіконова долина” (Каліфорнія), „Пластикова долина” (м. Тарнув, Польща), Масачусетський мультимедійний кластер, Каліфорнійський кластер із виготовлення вина,  італійський взуттєвий кластер, „Даедук” (Південна Корея), „Софія і Гренобль” (Франція), „Лубен” (Бельгія) та інші .

Членство в кластері для  промислових підприємств означає: широкий доступ до інформації щодо різних аспектів діяльності; можливості нарощування експорту та вихід на світові ринки; залучення капіталовкладень для покращення якості продукції та посилення конкурентних переваг; доступ до юридичних консультацій щодо реєстрації торгових марок, позиціювання товарів; участь керівного складу бізнес-одиниць у семінарах, що проводяться в зарубіжних країнах, для ознайомлення з особливостями ведення бізнесу.

Жодна країна не може бути конкурентоздатною у всіх сферах. У розвинених країнах міжнародна конкурентоздатність спочатку знаходилася і зміцнювалася в рамках окремих кластерів. Тому виділимо такі моделі кластерів (табл. 1).

Таблиця 1- Існуючі моделі кластерів

Модель	Форма прояву
Модель США	Підприємства кластера знаходяться  в одному регіоні і максимально використовують його природний,  кадровий і інтеграційний потенціал. Як правило, продукція кластерів орієнтована на експорт.
Шотландська модель	При якій ядром спільного  виробництва стає велике підприємство, що об’єднує навколо себе невеликі фірми. Таку модель обирають країни Європейського Союзу.
Італійська модель	Більш гнучка і рівноправна  співпраця підприємств малого, середнього і великого бізнесу. Фахівці вважають, що для країн з перехідною економікою найбільше підходить саме така форма кластерної організації виробництва.

 

Можна виділити такі види кластерів,  які детальніше розглянемо за допомогою табл. 2 [5].

Кластери позитивно впливають  на стан економіки регіонів по всьому світу. А із загостренням міжнародної конкуренції в деяких сферах без них вже просто не обійтися. Розвиток механізмів інтеграції малого і великого бізнесу,  передусім,  в промисловості,  є сьогодні вимогою часу і ринку.

Особливо перспективним, за оцінкою фахівців,  є механізм взаємодії малого і великого бізнесу через застосування кластерних технологій.

Кластери, як підтверджує  світовий досвід функціонування таких структур, більш ефективно та раціонально використовують наявний капітал, допомагають підприємствам, що входять у кластер, економніше витрачати ресурси та контролюють цілеспрямованість і стратегічність використання залучених інвестицій,  прискорюють спеціалізацію, підвищують якість продукції та зростання обсягів виробництва, поділяють ринок на сегменти, збільшують асортимент продукції і створюють нові фірми,  прискорюють впровадження нових технологічних процесів, мінімізують зайві виробничі потужності та оптимально розподіляють прибутки і витрати між членами кластера.

Таблиця 2 - Види кластерів та їх характеристика

Види кластеру	Характеристика
Промисловий кластер	Це нa6ip виробництв, чиї  взаємовідносини представляють  собою "покупець-постачальник" та "постачальник-покупець", або загальні технології, покупці, канали розподілу або людські ресурси
Регіональний кластер	Це промисловий кластер, в якому фірми-члени знаходяться географічно близько один від одного. Регіональні кластери можуть включати промислові райони малих та середніх   фірм, концентрації фірм високої технології, пов’язаних через розвиток та використання загальних технологій,  та виробничих систем, що включають великі материнські компанії та їхніх місцевих постачальників та компанії, що відокремилися від материнської компанії
Бізнес-мережа	Може визначатися як група  фірм,  використовуючи їхні сумісні таланти та ресурси для співробітництва у сумісних проектах розвитку. Через доповнення один одного та спеціалізації для того, щоб здолати загальні проблеми,  учасники можуть досягти колективної результативності та завоювати ринки поза їхньою межею. Мережа звичайно складається з декількох фірм, що проводять комунікацію та взаємодію,  та могли б мати конкретний рівень взаємозалежності, але який не повинен функціонувати в суміжних галузях або бути географічно сконцентрованим у просторі року - 8,1% на рік, що більш ніж в 2,5 рази перевищує очікувані загальні темпи розвитку економіки цієї країни

 

2.2. Конкурентна перевага регіону на основі інноваційний туристичних кластерів