Економічна сутність підприємницької діяльності

Платниками  податку можуть виступати філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу  юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник  податку, територіальної громади. Платник  податну який має таку філію, може прийняти рішення щодо сплати Консолідованого  податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням  філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.

Вибір порядку  сплати податку на прибуток здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові  органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій. Зміна  порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При  цьому філії або підрозділи подають  податковому органу за своїм місцезнаходженням  розрахунок податкових зобов'язань  щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним  органом державної податкової служби України [34].

Відповідальність  за своєчасне та повне внесення сум  податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії  несе платник податку, у складі якого  знаходиться така філія.

Платниками  податку виступають також постійні представники нерезидентів, які отримують  доходи з джерел їх походження з  України. Ці постійні представництва до початку своєї господарської  діяльності стають на облік у податковому  органі за своїм місцезнаходженням  у порядку, встановленому центральним  податковим органом України.

Національний  банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються  у загальному порядку) сплачують  до державного бюджету суму перевищення  валових доходів консолідованого  балансу над валовими витратами  та частиною валових витрат за роки, що передують звітному.

Об'єктом  оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого  валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника і суму амортизаційних відрахувань:

ОО = Д – ВВ – ІВ,

де ОО –  об’єкт оподаткування,  Д – дохід, ВВ – валові витрати, ІВ – інші витрати.

Ставка податку  на прибуток підприємств з 01.01.2011 р. встановлена на рівні 23% від об’єкта оподаткування:

ПП = ОО * 23%.

Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету  у строк, визначений законом для  квартального податкового періоду.

Платники  податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову  декларацію про прибуток за звітний  період, розраховану наростаючим  підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих  податкових періодів у разі його наявності. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку  подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року — повну. Форми декларації з цього податку  встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом  Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Отже, в цілому оподаткування прибутку має стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна достатньо ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.

Як свідчать наведені дані за останні десять років, при значному зростанні величини податку на прибуток в абсолютних сумах, його питома вага як у валовому внутрішньому продукті, так і в  доходах бюджету має тенденцію  до зниження.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СТАНУ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

2.1. Аналіз стану податкового навантаження  на підприємство

Для проведення аналізу оподаткування підприємницької  діяльності необхідно розглянути такий  показник як податкове навантаження, тому що досягнення ефективного показника податкового навантаження є необхідним для кожної країни, тому що завищене податкове навантаження може спричинити пригнічення виробництва, його тінізацію, зменшення податкових надходжень до бюджету країни тощо. Тому податкове навантаження має бути оптимальним для вирішення комплексу завдань, пов’язаних із управлінням економікою, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.

Рівень податкового  навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які  займаються оцінкою інвестиційного клімату в Україні, вважають, що він  є несприятливим, оскільки оподаткування  реального сектора економіки  надто обтяжливе. Воно пригнічує  процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також  вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків приводить до таких  негативних наслідків як зниження ділової  активності суб’єктів підприємницької  діяльності, “тінізація” економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження  в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

Для початку  розглянемо податкове навантаження в країнах з розвиненою економікою.

Як свідчать дані табл. 2.1., найвища питома вага податків у ВВП у скандинавських країнах, зокрема у Норвегії, Данії, Швеції. У них склалась достатньо раціональна й ефективна система розподілу і використання зібраних коштів на соціальні цілі.

Найменший рівень податкового навантаження характерний  для США. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня оподаткування.

Таблиця 2.1.

Податкове навантаження у країнах з розвинутою ринковою економікою [27]

Країна	Податкове навантаження, %
Австрія	41,9
Данія	48,9
Фінляндія	43
Франція	43,6
Німеччина	36,2
Італія	43,3
Норвегія	43,4
Іспанія	37,2
Швеція	48,2
Швейцарія	29,7
Великобританія	36,6
США	28,3

Порівнюючи  показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі  є середнім. Проте тоді постає проблема нерівномірного перерозподілу податкових надходжень.

Варто також  зазначити про вплив пільг  на розподіл податкового навантаження в Україні. Для платників податків, які не мають пільг і виконують  свої платіжні зобов’язання, податковий тиск є удвічі більшим. Через це податкові  зобов’язання нерівномірно розподіляються між галузями економіки і підприємствами. Тому, певною мірою, проблема нерівномірного розподілу податкового навантаження в Україні є значно гострішою, ніж проблема його загального рівня.

У країнах  ЄС натомість поширені інші форми  державної підтримки: звільнення деяких підприємств від необхідності ведення  звітності про результати господарської  діяльності та запровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку і звітності; використання податків на оціночний дохід і мінімальних податків; податкові кредити (відрахування із суми нарахованого податку). Наприклад, інвестиційний податковий кредит (застосовується у Бельгії, Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії, Франції та інших) являє собою відрахування із суми нарахованого податку частини (відсотка) або всієї суми інвестицій, здійснених у капіталомісткі сектори економіки або виробництво з низькою нормою прибутку. У Франції і ФРН, законодавство передбачає від 10 і більше видів податкових кредитів [27].

Для України  характерне переважання непрямих податків, на відміну від країн із розвинутою ринковою економікою, де головна частина  припадає на прямі податки.

Співвідношення  прямих і непрямих податків залежить від життєвого рівня переважної частини населення, досконалості механізму  стягнення податків, рівня податкової культури, загальної спрямованості  суспільства на вирішення соціальних проблем тощо.

Зміна співвідношення між прямими і непрямими податками  на користь перших є наслідком  зростання орієнтованості західних держав на соціальні інтереси, що зумовило підпорядкування податкових систем принципу соціальної справедливості.

У сучасних умовах розвитку України, які характеризуються низьким рівнем доходів підприємств  і населення, зростанням кількості  збиткових підприємств, низькою  податковою культурою неможливо  забезпечити переважання прямих податків.

В Україні  головними прямими податками  є податок на прибуток підприємств  і прибутковий податок з громадян. Питома вага другого податку набагато нижча, ніж першого, тоді як у країнах  з розвинутою ринковою економікою навпаки, частка прибуткового податку з громадян є значно вищою[34].

Отже, у нашій  державі основна частка податкового  навантаження лягає на підприємства. Порівняно низька частка прибуткового податку з громадян у дохідній частині бюджету України зумовлена  низьким рівнем заробітної плати  і, відповідно, рівнем життя більшості  населення.

Ще однією проблемою є те, що українці намагаються  всілякими законними і незаконними  шляхами уникнути сплати податків. На відміну від нашої країни, у  багатьох зарубіжних країнах (наприклад  країнах Європейського союзу, США) сплата податків є престижною справою. Саме тому нам необхідно знизити  податковий тягар, для того, щоб економічні суб’єкти могли віддавати до бюджету  доцільну частину своїх доходів, та поряд з тим створити такі умови, щоб сплата податків була неминуча та загальнообов’язкова.

Для поліпшення свого становища Україні необхідно  поступово знижувати податкове  навантаження, використовуючи міжнародний  досвід, адаптуючи його до специфіки  та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо  буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового  збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про  те, щоб податкові надходження  були доцільно розподілені. За умови  ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального  податкового навантаження, Україна  матиме шанси стати серйозним  суб’єктом податкової конкуренції  на світовому просторі.

2.2. Аналіз та оцінка оподаткування прибутку підприємств в Україні

Прямі податки  за своєю питомою вагою в доходах  консолідованого бюджету поступаються непрямим. Ці податки є найбільш справедливою формою оподаткування  в порівнянні з непрямими, але  вони не страхують бюджет від інфляції. Тому в умовах інфляційної економіки  переважають непрямі податки. Такий  факт є недоліком податкової системи, але він вимушений.

З всіх вище перелічених податків найбільшу  дюбжетонаповнюючу роль виконує  податок з  доходів фізичних осіб 16% від загального доходу державного бюджету, і податок з прибутку підприємств 12% за даними Державного Казначейства України за 2010 рік.

Податок на прибуток підприємств у 2009 та 2010 роках  збирався відповідно на 76,92% і 92,39% запланованих обсягів.

На рис. 2.1. відображено динаміку надходжень податку на прибуток підприємств в період з 2004 по 2010 рік.

У динаміці цього податку також можна  виділити дві тенденції — тенденцію  зростання сум надходжень цього  податку у 2004-2008 роках, тенденцію  падіння після 2008 року, коли спостерігалася найбільша сума надходжень податку  на прибуток підприємств — 47 856 819 450,11 грн. Позитивна динаміка надходжень податку на прибуток підприємств  протягом 5 років до 2008 року включно  можна пояснити загальним підвищенням  рівня ділової активності в країні.

В 2009-2010 роках  спостерігається спад рівня податкових надходжень за цим податком, що може бути викликано загостренням соціально-економічної  нестабільності в країні, та, як результат, значним відсотком ухилень від  сплати податкових зобов’язань.

Таблиця 2.2

Динаміка доходів державного бюджету  України за 2004-2010 роки [29, 30, 31]

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Доходи державного бюджету України, в млрд.. грн..	68,74	103,87	132	165,9	231,7	209,7	314,5
ВВП, млрд.. грн..	345,1	441,45	544,2	720,7	948,1	914,7	1086
Податкові надходження до бюджету  млрд.. грн..	44,85	74,48	94,81	116,7	167,9	148,9	234,5
ППП, млрд.. грн.	16,16	23,46	26,17	34,41	47,86	33,05	37,39
Темп приросту обсягу надходжень ППП  порівняно з попередніми роками, %	0,20	45,17	11,55	31,49	39,09	-30,94	13,13
Частка ППП у доходах бюджету, %	23,51	22,59	19,83	20,74	20,66	15,76	11,89
Частка ППП у податкових надходженнях, %	36,03	31,50	27,60	29,49	28,51	22,20	15,95
Частка ППП у ВВП, %	4,68	5,31	4,81	4,77	5,05	3,61	3,44