Аналіз та планування трудових показників

 

Таблиця 1.8 - Продуктивність праці  робітників

Вимірник рабочого часу	Середній виробіток, тис. грн./чол			Індекси
	базис	план	звіт	план/базис	звіт/план	звіт/базис
людино-рік	4,964	5,0697	5,2672	1,0213	1,039	1,0611
людино-день	0,0231	0,0236	0,0245	1,0216	1,0381	1,0606
людино-година	0,003	0,003	0,0031	1,0000	1,0333	1,0333

 

Наведені у таблиці показники  свідчать, що середній виробіток звіту  у порівнянні з базисом збільшився на 6,11% (аналізуємо вимірник робочого часу людино-рік).

За отриманих результатів, розміщених у таблиці 1.8, можна зробити висновки, приміром такого складу:

1) скорочення трудомісткості випуску  продукції, передбачене планом, становило:

0 %,

а фактична (звітна) трудомісткість знизилася на:

-3,22%.

В результаті зниження трудомісткості у звіті в порівнянні з базисом  на 8,58% приріст продуктивності праці (виробіток) на одного працюючого збільшився на 6,11% (із табл.1.1).

2) Поліпшення фонду внутрішньозмінного часу дозволив підвищити середньоденний виробіток замість наміченого, тобто план з виробітку перевиконано на 3,81%

3) Поліпшення використання цілоденного  фонду робочого часу дозволило  підвищити середньорічний виробіток на 3,9%

В економічній роботі на підприємстві частіше користуються методикою  аналізу продуктивності праці за групами факторів (чинників) і встановлюється їх вплив на ріст продуктивності праці через відносну економію робочої сили, яка визначається за формулою 1.9:

 

                          

                                        (1.9)

де Е_Чпр - відносна економія чисельності працюючих (робітників), чол;

Ч_пр^пл - планова чисельність працюючих (робітників), чол.

 

Всі фактори росту продуктивності праці поділяються на трудоутворюючі та трудозберігаючі. Вплив трудозберігаючих чинників виявляється в зниженні трудомісткості виробництва продукції та підвищенні її якості. А вплив трудоутворюючих - через зниження втрат чисельності робітників, становив:

а) в порівняння з базисом:

 

                             

,                                       (1.10)

де Ч_р^зв - чисельність робітників у звітному періоді, чол;

Ф_рч^зв , Ф_рч^баз - відповідно фонди робочого часу у звітному та базисному періодах, дні.

 

  8 чол..

Далі розраховується рост продуктивності праці DПП%.

 

   0,0971 %.

 

 

 

 

б) в порівнянні з планом:

 

                             

;                                        (1.11)

                                                                                                

                               ;

 

 -8 чол.;

-0,0969%.

 

Висновки: у порівнянні з базисом у звітному періоді більше на 8 працюючих, що підвищило продуктивність праці на 0,0971%. А у порівнянні з плановим – економія 8 чол. призвела до зниження продуктивності праці на 0,0969%.

Необхідно зменшувати чисельність  працюючих, ліквідувати простої  обладнання, укріпити дисципліну , взагалі  більш ефективно використовувати  робочий час.

Аналіз продуктивності праці здійснюється в більш узагальненому виді, а  аналіз по групах внутрівиробничих резервів більш конкретно. Показники продуктивності праці характеризують лише кількісну  сторону процесу праці. З застосуванням  методу атестації працівників і  робочих місць оцінюються потенційні можливості чи працівника кількості  виконаних тих чи інших по складності робіт.

Оцінка результатів праці здійснюється по фактично зробленій роботі на основі багатофакторного аналізу.

Взагалі скорочення штату співробітників негативно вплинуло на продуктивність праці.

1.4 Аналіз заробітної  плати

 

Заробітна плата - один з головних елементів економіки підприємства, за допомогою якого здійснюється взаємозв'язок і взаємозалежність всіх трудових показників з усіма іншими показниками господарської діяльності.

Метою аналізу заробітної плати  на підприємствах є виконання  ступеню економічної доцільності  витрачання заробітної плати з тим, щоб не допустити зниження темпів накопичень та розширеного відтворення. Порушення пропорцій між грошовим обігом, товарними фондами та платіжним  попитом також намагаються запобігти  за допомогою аналізу заробітної плати.

Аналіз використання фонду заробітної плати починається з вивчення економії або перевитрати фонду  за категоріями персоналу і по всьому ПВП. Розрізняють абсолютну  та відносну економію (перевитрату) заробітної плати.

Абсолютна економія визначається за формулою 1.12:

 

                    

,                         (1.12)

де ФЗП^зв, ФЗП^пл, ФЗП^баз - відповідно фонди заробітної плати у звітному, плановому та базисному періодах, тис. грн.

E_a, П_а - відповідно економія та перевитрата заробітної плати, тис. грн.

 

Оскільки фонд заробітної плати  робітників становить переважну  частину від загального фонду, то при аналізі можна обмежитись лише аналізом цієї категорії ПВП. Аналізуємо дані таблиці 1.1.

Визначимо абсолютну економію (перевитрату) фонду заробітної плати звітного періоду в порівнянні з плановим та базовим періодом для кожної категорії  та ПВП в цілому.

ПВП в цілому у порівнянні з плановим періодом:

Па(ПВП)=55312-53800=1512 тис.грн.;

а) робітники: Па (роб)=47568,32-46268=1300,32 тис.грн.;

б) керівники та спеціалісти: Па(кер)=5088,7-4949,6=139,1 тис.грн.;

в) службовці: Па(сл)=1880,61-1829,2=51,41 тис.грн.;

г) інший персонал: Па(інші)=774,37-753,2=21,17 тис.грн..

ПВП в цілому у порівнянні з базисним періодом:

Па(ПВП)=55312-51800=3512 тис.грн.;

а) робітники: Па(роб)=47568,32-44548=3020,32 тис.грн.;

б) керівники та спеціалісти: Па(кер)=5088,7-4765,6=323,1 тис.грн.;

в) службовці: Па(сл)=1880,61-1761,2=119,41 тис.грн.;

г) інший персонал: Па(інші)=774,37-725,2=49,17 тис.грн..

Відносна економія (перевитрата) найбільш повно підходить для аналізу  фонду зарплати, оскільки враховує перевиконання або невиконання  плану з обсягу виробництва. Вона визначається шляхом порівняння фактичного (звітного) фонду зарплати з плановим (базисним) фондом, скоректованим на темп зростання обсягу продукції  за допомогою формули 1.13:

         Е_вд (П_вд) = ФЗП^зв – ФЗП^пл · (1 + К·Н),                        (1.13)

де Е_вд - відносна економія фонду заробітної плати (-);

П_вд - відносна перевитрата (+);

 

                                

,                                         (1.14)

К - приріст обсягу виробництва;

Н - норматив приросту фонду заробітної плати на один відсоток приросту обсягу виробництва, Н = 0,3;

Q_зв, Q_пл, Q_баз - ообсяги виробленої продукції відповідно у звітному, плановому та базисному періодах.

 

К_(зв/пл)= =0,0518;

К_{(зв/баз)}= =0,0632.

Відносну економію (перевитрату) визначаємо також для кожної категорії та ПВП в цілому.

Звіт у порівнянні з планом:

П_вд^ПВП = 55312-53800· (1+0,0518 · 0,3)= 675,95 тис.грн.;

П_вд^роб = 47568,32-46268· (1+0,0518 · 0,3)= 581,32тис.грн.;

П_вд^кер = 5088,7-4949,6· (1+0,0518 · 0,3)= 62,18 тис.грн.;

П_вд^сп = 1880,61-1829,2· (1+0,0518 · 0,3)= 22,98тис.грн.;

П_вд^ін = 774,37-753,2· (1+0,0518 · 0,3)= 9,47 тис.грн..

Звіт у порівнянні з базисом:

П_вд^ПВП = 55312-53800· (1+0,0632 · 0,3)=491,95 тис.грн.;

П_вд^роб = 47568,32-46268· (1+0,0632 · 0,3)= 423,08 тис.грн.;

П_вд^кер = 5088,7-4949,6· (1+0,0632 · 0,3)= 45,26 тис.грн.;

П_вд^сп = 1880,61-1829,2· (1+0,0632 · 0,3)= 16,73тис.грн.;

П_вд^ін = 774,37-753,2· (1+0,0632 · 0,3)= 6,89 тис.грн..

За рахунок перевиконання плану  у звітному періоді у порівнянні з базовим на 6,32% відносна перевитрата по заробітній платі зросла за рахунок заробітної плати основних робітників (423,08 тис. грн.) на 491,95 тис. грн. Така ж сама ситуація спостерігається і у порівнянні з плановим періодом. За рахунок перевиконання плану на 5,18% ФЗП зріс на 675,95 тис. грн. (за рахунок основних робітників на 581,32 тис. грн.).

Далі аналізується структура фонду  зарплати, тому що в умовах повного  госпрозрахунку та самофінансування саме аналіз структури набуває найважливішого значення. Він дозволяє встановити ступінь доцільності витрачання фонду зарплати за окремими статтями та кожної категорії працюючих.

 

Таблиця 1.9- Фонд заробітної плати  та його розподіл

№ п/п	Елементи фонду заробітної платні	ПЛАН	ЗВІТ	Економія (-) Перевитрати(+)
1	2	3	4	5
1	Оплата відрядників	74,5	75,6	1199,26
		29368,15	30567,41
2	Оплата почасовиків	25,5	24,4	-186,52
		10052,19	9865,67
Усього тарифний фонд		85,2	85,0	1012,74
		39420,34	40433,08
3	Премії та надбавки	88,0	86,0	97,25
		3257,27	3354,52
4	Доплата відрядникам за відхилення від  нормальних умов праці	5,8	6,2	27,15
		214,68	241,83
5	Інші доплати	6,2	7,8	74,76
		229,49	304,25
РАЗОМ		8,0	8,2	199,16
		3701,44	3900,6
6	Доплата за понаднормові роботи	5,2	6,3	2,98
		6,01	8,99
7	Оплата внутрішньо змінних постоїв	-	3,2	4,57
		-	4,57
8	Інші доплати пов’язані з режимом  роботи	94,8	90,5	19,48
		109,66	129,14
РАЗОМ		0,25	0,3	27,03
		115,67	142,7
9	Оплата відпусток	71,0	70,5	28,13
		2151,69	2179,82
10	Оплата цілозмінних простоїв	-	0,8	24,74
		-	24,74
11	Безкоштовні комунальні послуги	1,9	1,5	-11,2
		57,58	46,38
12	Винагорода за вислугу років	19,8	20,2	24,51
		600,05	624,56
13	Доплати пов’язані з режимом робочого часу	7,3	7,0	-4,79
		221,23	216,44
РАЗОМ		6,55	6,5	61,39
		3030,55	3091,94
14	Річний ФЗП	46268	47568,32	1300,32

 

 

Як видно з таблиці 1.9 найбільший рівень економії заробітної плати досягається  по елементу оплати почасовиків за тарифними ставками, а найбільша перевитрата по елементу оплати відрядникам по розцінкам. Взагалі маємо тенденцію до перевитрат ФЗП робітників.

Проаналізувавши структуру фонду  заробітної плати, встановили ступінь  доцільності витрачання фонду заробітної плати за окремими статтями та кожної категорії працюючих. Встановили, що майже по всім категоріям була перевитрата  фонду заробітної плати, й лише в  оплаті почасовиків та доплатах, пов’язаних з режимом робочого року була економія. Тому підприємству варто передивитися усі пункти витрат заробітної плати, скоротити, або залишити на базовому рівні (але не підвищувати) оплату відрядникам, премії та надбавки, оплату відпусток та інші статті розрахунку заробітної плати, щоб це у майбутньому не знижувало ефективність та прибутковість підприємства в цілому.

Рост середньої заробітної плати оцінюється позитивно за стабільним фондом зарплати та зменшенням чисельності персоналу. Але вона може зростати й тоді, коли не виконується план по трудозберіганню при виробництві продукції, при необґрунтованому преміюванні та зростанні пільг і компенсацій, пов'язаних з несприятливими умовами праці. Таке зростання є ознакою серйозних недоліків в організації праці.

Економічно обґрунтованим може бути зростання середньої зарплати тільки в порівнянні з іншими трудовими  показниками і, перш за все, з ростом продуктивності праці. Головною умовою розширеного відтворювання є  випередження темпу росту продуктивності праці понад темпом зростання  середньої заробітної плати.

Починається аналіз із визначення так  званого коефіцієнта випередження росту продуктивності праці над  ростом середньої заробітної плати, а також зворотної йому величини - індексу витрат з заробітної плати на виробництво одиниці продукції за відповідним складеним співвідношенням поміж темпами росту продуктивності праці та середньою заробітною платою у даному періоді.

Коефіцієнт випередження визначається за формулою 1.15:

 

                                      ,                                                  (1.15)

де J_пп, J_сзп - індекси продуктивності праці та середньої зарплати (див. табл. 1.1).

 

для робітників:

               а) звіт-план                                               б) звіт-базис      

             1,0552;                                      0,9958.