Власність як інституційний чинник ефективного функціонування економіки України

Трансформація інституту  власності в Україні призвела до того, що на сьогодні вона (власність) існує у наступних «офіційних формах»: приватна, державна, колективна, комунальна і спільна, що відповідним чином знайшло своє відображення у законодавстві.

В Україні на сьогоднішній день значна частка підприємств, все  ще залишається у власності держави. Отже держава на сьогоднішній день залишається активним суб’єктом економічних відносин, що виявляється, перш за все, безпосередньо у функціонуванні її власного економічного базису – державної власності, та її взаємодії з приватним сектором економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В роботі проаналізовано основні передумови, характерні риси та їх причини процесу реформування відносин власності в Україні, виявлено, яким формам власності надають перевагу країни з ринковою економікою, а також запропоновано основні заходи, які необхідно впроваджувати у сферу приватизації, аби відповідати міжнародним вимогам. Безперечно, вихід держави за окреслені максимальні межі робить необхідним роздержавлення економіки.

Проблема є особливо актуальною для країн, що переходять від тотального одержавлення до ринку, в т.ч. і для України. Світовий досвід засвідчує, що добре зарекомендували себе такі способи роздержавлення, як приватизація власності, лібералізація ринків, оздоровлення державного сектору, створення змішаних підприємств. В умовах сучасної ринкової економіки приватизація державної власності не має бути самоціллю або втіленням ідеологічних симпатій чи антипатій. Здійснюючи реформування відносин власності, державна повинна прагнути вмістити свою діяльність в окреслені ринком межі, домагаючись високої ефективності ринкового господарства.

З огляду на все вище сказане, можна стверджувати, що реформування відносин власності в Україні, зокрема  приватизаційні процеси, дали неоднозначні результати. З одного боку, приватизація стимулювала приватну ініціативу і була одним з важливих чинників виходу країни з глибокої системної кризи 1990-х років. З іншого – приватизація не виправдала очікувань, у багатьох випадках її результатом не стала поява ефективного власника, а часом вона створила серйозний дисбаланс приватних і суспільних інтересів, зумовлений невиконанням інвесторами взятих на себе зобов'язань, концентрацією майна в руках олігархічних структур.

Аналізуючи процес приватизації на прикладі окремих підприємств промисловості можна виявити найтиповіші схеми тіньової приватизації, що були характерні і поширені на продаж за об’єктами на протязі всього періоду трансформаційних процесів в Україні: за борги (штучно створені) за значно заниженою вартістю — ВАТ “Донбасенерго”; відчуження найціннішого майна підприємства шляхом передачі його в статутні фонди по заниженій вартості (в 10р. і більше) в нові спеціально створені для цього підприємства, причому таким чином, що частка даного підприємства в статутному фонді становила у межах декількох відсотків (до 20%) — ВАТ “Нікопольський проведення ФДМ замовних конкурсів під великі підприємства «Південнотрубний завод”; інвестиційні зобов’язання; в результаті чого майно за незначні суми продавали підставній фірмі, яка не збиралась виконувати інвестиційні зобов’язання — ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”, ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”. Також в роботі запропоновано схему доплати як результат легітимації приватизації, відповідно до якої до державного бюджету може надійти значні кошти ($12-15 млрд.), які можуть бути використані для розвитку економіки України. До речі схожа система застосовувалась у Великобританії; на мою думку було б доцільно враховувати досвід країни, яка зараз є однією з найрозвиненіших.

Серйозною проблемою залишається також недостатня легітимність створеного приватного капіталу, що формувався в умовах численних порушень чинного законодавства. Це все призвело до негативних тенденцій, які, на жаль, продовжуються і зараз, що відображається на соціально-економічній ситуації, в якій опинилась Україна. Звичайно, вирішення ряду проблем, пов'язаних з реформуванням відносин власності відповідно до вимог міжнародних стандартів вимагає врахування певних особливостей та умов.

В курсовій роботі наведено декілька основних пропозицій та перспектив щодо розвитку економічних відносин в Україні. Таким чином, тільки розумна економічна політика може стати початком успішних перетворення та досягнення високих результатів у перебудові економічних відносин. З огляду як на власний досвід, так і на досвід європейських держав, які вже пройшли основні структурні перетворення у відносинах власності, Україні вже повинна виробити певну стратегію, щоб не допустити помилок минулого.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Україна. Закон. Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Прийнятий 3 берез. 1998 р. № 147/98-ВР // Голос України. - 1998. - 1 квіт. - С. 3.

2. Україна. Закон. Про  внесення змін до Закону Української  РСР “Про власність”: Прийнятий  14 жовт. 1992 р. № 2690-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 660.

3. Україна. Закон. Про  обертання майна Компартії України  та КПРС на державну власність  : Прийнятий 20 груд. 1991 р № 2004-ХІІ  // Відомості Верховної Ради України, 1992. - № 13. - Ст. 181.

4. Україна. Закон. Про  власність: Прийнятий 7 лют. 1991 р.  № 697 . - ІІ // Відомості Верховної  Ради УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249.

5. Україна. Президент  (1994-; Л.Д. Кучма) Про врегулювання  деяких питань, пов’язаних з процесом  управління об’єктами державної власності: Указ... 4 лип. 1998 р. № 736/98 // Голос України. - 1998. - 8 лип. - С. 4.

6. Україна. Верховна  Рада. Про проект Закону України  про управління об’єктами державної  власності: Постанова... 8 верес. 1998 р.  № 86 . - ІV // Голос України. - 1998. - 16 верес. - С. 2.

7. Україна. Верховна  Рада. Про внесення змін ї доповнень  до Постанови Верховної Ради  України “Про право власності  на окремі види майна: Постанова... 24 січ. 1995 р. № 19/95-ВР // Відомості  Верховної Ради України. -1995. - № 5. - Ст. 33.

8. Україна. Верховна  Рада. Про право власності на  окремі види майна: Постанова... 17 черв. 1992 р. № 2471-ХІІ // Відомості  Верховної Ради України. - 1992. - №  35. - Ст. 517.

9. Україна. Верховна  Рада. Про зміну строків приведення законодавчих актів Української РСР у відповідність із Законом Української РСР “Про власність”: Постанова... 6 груд. 1991 р. № 1939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 13. - Ст. 179.

10. Андреєва Т. Б.  Приватизація, структура власності та робота підприємства: [Економічний аналіз моделей підприємств] // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. - 2001. - № 1. - С. 55. - 59

11. Бабанина Н. М. Приватизационные процессы в Украине // Экономические известия - К.: «Экономические известия» - 2005, - № 241

12. Багаутдинов Ф. H. Общество -пpаво -собственность: Обеспечение имуществ. пpав личности в уголов. пpоцессе на досудеб. стадиях. - Казань: Магаpиф, 1995. - 194 с.

13. Бакай І. Власність -запоpука pеальної свободи/ Бакай І., Костицький В., Акопян В. - К.: ЗАТ ”HІЧЛАВА”, 1997. - 75 с.

14. Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності // Підприємництво, госп-во і право. - 2001. - № 6. - С. 47-49; Право України. -2002. - № 6. - С. 53-57.

15. Бідзіля Г. Пpиватна власність: теоpетичні аспекти та пpавові особливості її становлення в Укpаїні // Укpаїнський деpж. лісотехнічний ун-т. Hауковий вісник: Зб. наук.-техн. пp. - Львів, 1999. - Вип. 9.3. - С.128-130.

16. Білоченко А. М. Коpпоpативна власність та фоpми її pеалізації у виpобничій сфеpі АПК // Hаціональний агpаp. ун-т. Hауковий вісник. - К., 2001. -Вип.37. - С. 241-245.

17. Ваpналій З. С. Пpиватна власність, як економічна основа малого підпpиємства // Eкономіко-пpавові пpоблеми тpансфоpмації відносин власності в Укpаїні: Зб. наук. пp. -К., 1997. - С. 110-116.

18. Валова Л. Забезпечення пpав людини на власність // Пpава людини в Укpаїні: Щоpічник. - К., 1994. - 1993. - С. 88-90.

19. Гальчинський А.С., Єщенко П. С., Основи економічної теорії, К.- 2002 р.

20. Гpигоpук А.А. Власність і підпpиємництво // Теpнопільський педунівеpситет. Hаукові записки. Сеp.10: Філософія, економіка, соціологія. -Теpнопіль, 1998. - Вип.1. - С. 74-78.

21. Григорук А.А. , Палюх М.С. , Литвин Л.М. , Літвінова Т.Д. Основи  економічної теорії, Посібник, К. - 2006 р.

22. Гpинюк Р. Ф. Комунальна власність як економічна основа місцевого самовpядування (пpавовий аспект) // Концепція pозвитку законодавства Укpаїни: Матеpіали наук.-пpакт. конф., тpавень 1996 p., Київ. - К., 1996. - С.149-151.

23. Гемчик В. І. Колізії в законодавстві Укpаїни пpо власність // Колізії у законодавстві Укpаїни: Пpоблеми теоpії і пpактики: [Матеpіали міжнаp. наук.-пpакт. конф., Київ, 23-24 жовтня 1995]. - К., 1996. -С. 46-49.

24. Дементьев В.В. Мотивація домінуючих власників і система економічної влади в перехідній економіці - 10 серпня 2004 р.

25. Диба М. І. Власність в економічній науці та пpактиці // Eкономіка та підпpиємництво: Зб. наук. пp. - К., 2000. - Вип. 4. - С. 8-17.

26. Економічна енциклопедія: В трьох томах. Т. 3 /Редкол.,.С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К., 2002. – С.673

27. Ігнатовський П. Собственность, её истоки в настоящем и будущем // Экономист. — 1999. — № 11

28. Ільченко Я.В. Еволюція права комунальної власності в Україні // Статистика України. - 2002. - № 1. - С. 34-38.

29. Інтелектуальна власність в Україні: Нормативна база/ Укл. О. М. Роїна. -2-ге вид.. -К.: КНТ, 2005. -396,[2] с.: обр, табл..

30. Каpабаджак К. С. Людина та пpиватна власність // Пpоблеми економічної теоpії і пpактики на сучасному етапі: Зб. наук. пp. -Хмельницький, 1998. - С.45-47.

31. Каpпенко О. Д. Деpжава та пpомислова власність: оpганізаційно-пpавові питання/ Інт деpжави і пpава ім. В. М. Коpецького HАH Укpаїни; [Відп. pед. H. М. Миpоненко]. - К., 1999. - 151

32. Кириленко І. Правове регулювання державної власності у різних країнах // Право україни. - 1997. - № 11. -С. 27-31.

33. Клапгам, Рональд. Власність і pинкова економіка/ [Пеp. І. Hевмеpжицький]. -К.: Заповіт, 1996. – 47 с.

34. Колот А. Розвиток відносин власності і його вплив на соціально-трудову сферу (із практики зарубіжних країн) // Економіст. - 2001. - № 4. - С. 39-41.

35. Корнієнко В. Суспільна власність як стратегічна мета // Економіка України. — 1993. — №1.

36. Крайнєв П. Економіко-правові засади управління промисловою власністю в Україні // Право України. - 2001. - № 2. - С. 96-100.

37. Крупка М. Реформування власності й залучення в Україну іноземного капіталу // Фінанси України. - 2002. - № 5. - С. 31-43.

38. Ліпков О. В. Особливості пеpетвоpення майна деpжавних підпpиємств Укpаїни в недеpжавну власність // Розбудова деpжави: духовність, екологія, бізнес: Зб. матеpіалів дpугої Загальноукp. студент. наук. конф. - 1996. -С. 237-238.

39. Лукашенко А. М. Колективна власність в економіці Укpаїни // Eкономіко-пpавові пpоблеми тpансфоpмації відносин власності в Укpаїні: Зб. наук. пp. - К., 1997. - С. 58-62.

40. Мадіссон А. Пpиватна власність у системі суспільних відносин: методологія пpоблеми // Академія пpавових наук Укpаїни. Вісник. - Х., 1998. -N4 (15). - С. 113-121.

41. Мандибура В. О. Інституціональні засади оптимізації взаємодії приватної та державної форм власності в умовах соціально-економічної трансформації / Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наукових праць. – Випуск 368-369. – Економіка. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 3-7.

42. Мандибура В.О. Проблеми функціонування державної власності в ринкових умовах  // У зб. наук. праць.: Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип.. 2. КНУ ім..Т. Шевченка, Ін-т конкурент.  суспільства, 2003.

43. Миженская Э. Ф. Собственность // Популярная экономическая энциклопедия - К.: Енисей Груп, 1 CD, 2005 г.

44. Мочерний С. В. Основи економiчної теорiї. Підручник. К., 1997.

45. Паламарчук В., Шегда А. Теорія власності та формування ринкового механізму господарювання: проблеми і перспективи // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 3. - С. 36-39.

46. Пацуpківський Ю. П. Власність гpомадян, що займаются підпpиємницькою діяльністю // Чеpнівецький ун-т. Hауковий вісник. - Чеpнівці, 1997. - Вип.11: Пpавознавство. - С. 133-140.

47. Пеpесунько С. І. Пpаво деpжавної власності в Укpаїні (істоpія, сучасність, пеpспективи)/ [Hаук. pед. О.В.Дзеpа]. -Кіpовогpад: [Єлисавет], 1998. - 272с.

48. СмітюхА. В. Щодо змісту поняття «процесуальна диверсія» // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 2. - С. 103 -105.

49. Хохлов М. Власність: економічний зміст категорії та його реалізація в процесі приватизації/ М.Хохлов // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2001. - № 2. - C. 27-31.

50. Шупінська О. В. Власність як пpедмет економіко-пpавових досліджень // Eкономіко-пpавові пpоблеми тpансфоpмації відносин власності в Укpаїні: Зб. наук. пp. - К., 1997. - С. 173-176.

51. Явлинский Г. Необходимость и способы легитимизации крупной частной собственности в России: постановка проблемы // Вопросы экономики. – 2007. - № 9. – с. 4-26.

52. http://www.spfu.gov.ua/ukr/reports_spfu.php - звітність Фонду Державного майна України

53. http://www.ukrstat.gov.ua – статистична інформація Державного комітету статистики України

54. http://uk.wikipedia.org/wiki/Власність