Шляхи зниження собівартості продукції у будівельній сфері

Збільшення виробничих потужностей на Заводі «Калинівка Інвест» в 2011-2012г., поліпшення ситуації з контролем якості продукції, підвищення кваліфікації робітників дозволить підприємству скоротити витрати на матеріали на 20%. При цьому економічний ефект від впровадження цих заходів визначиться як різниця між матеріальними витратами з урахуванням впроваджених заходів і матеріальними витратами 2009 р. Матеріальні витрати за умови впровадження нових заходів щодо зниження витрат складуть:

МЗ = 4527*0,8=3622 (тис. грн.)

Економічний ефект буде рівний:

Э = 3622-4527 = -905 (тис. грн.)

Добитися зниження витрат на підприємстві при виконанні  будівельно-монтажних робіт можна  також шляхом заморожування тих  основних фондів, які не використовуються тимчасово у виробничому процесі, але на які продовжує нараховуватися амортизація. При заморожуванні основних фондів амортизація припинить нараховуватися, що дозволить скоротити витрати на будівельно-монтажні роботи. При цьому нова сума амортизації визначиться як різниця між поточною сумою амортизації й сумою амортизації, яка підлягала б нарахуванню за умови, що об'єкти основних фондів перебували б у незамороженому стані.

У цей час  у компанії «Dream House» основні фонди використовуються на 60%. Якщо впровадити заходу щодо заморожування на час основних фондів, що не ухвалюють участі у виробничому процесі, то це дозволить знизити поточні витрати. Економічний ефект буде рівний:

Э = 534 (0,6-1) = 214 (тис. грн.)

У цьому випадку  економічний ефект був визначений відразу, тому що амортизація на об'єкти основних фондів нараховується по єдиному методу зменшення остаточної вартості. Якби нарахування амортизації відбувалося декількома методами, то в цьому випадку для визначення суми амортизації заморожених основних коштів необхідно було б аналізувати, по якому методу нараховується амортизація конкретного об'єкта основних коштів, і шукана сума амортизації виходила б підсумовуванням показників.

Резервами зниження собівартості будівельно-монтажних  робіт виступають також зміни  в структурі випуску продукції, зменшення постійних витрат, а також рівня питомих змінних витрат.

Зниження умовно-постійних  видатків є значним резервом зниження витрат на проведення. Економія від  такого зниження розраховується по формулі:

Э_П = (Т * П_С) / 100.

При існуючих обсягах  будівельно-монтажних робіт утримування значного апарата керування дуже важко відображається на сумі загальних витрат, сильно їх збільшуючи. Для зниження витрат необхідно скоротити апарат керування, що дозволить досягтися певної економії. Економія за рахунок збільшення обсягу виробництва буде рівна:

Э_П = 43,8*3023/100=1324 (тис. грн.)

Таким чином, тільки комплексне дослідження резервів зниження собівартості продукції, окремих витрат дозволяє досягтися підприємству економічного ефекту й конкурентоспроможного  положення на ринку.

Висновок

Собівартість  є одним з важливих показників господарської діяльності підприємства. Вона є одним з основних факторів формування прибутки, а виходить, від  неї залежить фінансова стабільність підприємства й рівень його конкурентоспроможності. Планування, контроль, керування, а разом з тим і калькулювання собівартості, що випускається продукції є одним з ємних ділянок  менеджменту будь-якого підприємства. Кваліфікований економіст, фінансист, бухгалтер повинен приділяти особливої увагу значенню аналізу й керування собівартістю продукції, шляхом його всебічного вивчення. Проведений аналіз собівартості за традиційною методикою дозволив виявити резерви й шляху її зниження.

  Собівартість  продукції є якісним показником, що характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства. Собівартість відображає витрати підприємства на проведення й збут продукції, виражені в грошовому вимірі. Крім цього, у собівартості як в узагальнюючому економічному показнику знаходять своє відбиття всі сторони діяльності підприємства: ступінь технологічного оснащення проведення й освоєння технологічних процесів; рівень організації проведення й праці, ступінь використання виробничих потужностей; економічність використання матеріальних і трудових ресурсів і інші умови й фактори, що характеризують виробничо-господарську діяльність.

       Для комплексного аналізу собівартості  продукції застосовуються спеціальні  показники, які дозволяють розраховувати  й аналізувати витрати підприємства  на весь обсяг зробленої товарної  продукції, витрати на проведення конкретного виду продукції, а також витрати підприємства на одержання кожної гривні виторгу.

       З метою спрощення розрахунків  і для систематизації даних  усі витрати підприємства класифікуються. Причому дана класифікація є універсальною для всіх промислових підприємств, можуть змінюватися лише деякі статті залежно від спеціалізації підприємства.

       Найбільш важливим моментом у  вивченні такого показника, як  собівартість є розгляд факторів, що впливають на показник і  визначення основних напрямків по зниженню собівартості. Від того, як вирішує підприємство дане питання залежить одержання найбільшого ефекту з найменшими витратами, ріст нагромаджень, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Собівартість відображає більшу частину вартості продукції й залежить від зміни умов проведення й реалізації продукції. Тому істотний вплив на рівень витрат виявляють техніко-економічні фактори проведення. Цей вплив проявляється залежно від змін у техніку, технології, організації проведення, у структурі і якості продукції й від величини витрат на її проведення. Звідси випливає, що виявлення резервів зниження собівартості повинне опиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного й організаційного рівня проведення, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини й матеріалів, робочої чинності, господарських зв'язків; а також усіх складових собівартості.

       Систематичне зниження собівартості  забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, але й дає державі додаткові кошти як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального добробуту працівників.

Використана література

1. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К. Вища школа. 1994.-364с.
2. Василик О.Д.  Державні фінанси України. – Київ: Вища школа, 1997.– 320с.
3. Котляров, С.А. Керування витратами: учеб. допомога / С.А. Котляров – Спб.: Бізнес-Преса, 2001.
4. Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия.– М.:  Интел-синтез, 1994.-124с
5. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. – К.: Либідь, 1995 – 160с.
6. Інтернет ресурс http://economic.lviv.ua/gospodarstvo/vitrati-na-virobnitstvo-ta-sob-vart-st-produkts-poslug-p-dpri-mstv.html
7. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика. 1997 – 176с.
8. Інтернет ресурс http://www.vuzlib.net/ea_l/7.htm
9. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник.– в 2 т..– К.: “Хвиля-прес”, Донецьк, 1995. – 400 с.
10. Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. – К.: Либідь, 1993.– 247с.
11. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ (нова редакція) ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мінрегіонбуду від 31.12.2010 № 573
12. Питерс М., Хизрич Р. Предпринимательство. - М: «Прогресс-Универс», 1989.
13. Харальд Штиглер, Роман Хофмайстер. Контроллинг. Часть I и II. - Вена: «Институт содействия экономике Федеральной палаты экономики Австрии», 1993.
14. Экономические измерения и планирование / Под ред. Белкина В.Д. – К.: Либідь, 1996.