Праця і людський ресурс

Джерело:The Global Competitiveness Report.- The Economic Forum, 2002. - Ch1.1; The Global Competitiveness Report 2007 – 2008. - The Economic Forum, Geneva, Switzerland 2007. – P.512

За роки незалежності залишається гостро актуальною і проблема фінансування науки. В Україні [34] у співставленні з розвиненими країнами Європи витрати на одного науковця менші майже  у 20 разів і перебувають на рівні країн третього світу. Це суттєвий фактор консервації винятково низької частки наукомісткої продукції України на світових ринках (0,1%, переважно продукція оборонно – промислового комплексу та авіаційної промисловості). У порівнянні з країнами - лідерами технологічного прогресу, які розвивають біотехнології, аерокосмічну промисловість, нанотехнології, системи штучного інтелекту, мікроелектроніку, інформаційні супермагістралі і т.д., пріоритети, які сформувались в Україні в останні десятиліття, не відповідають тим, що поширені в світі. Основні зусилля спрямовуються не на впровадження власних ехнологій, а на адаптацію імпортних.

Однак, слід зазначити, що результати творчої інтелектуальної діяльності в Україні охороняються законодавством. Інноваційна діяльність опанувала сферу бізнесу. Базовим законом є закон України  «Про інноваційну діяльність», згідно з яким головною метою державної інноваційної політики є створення соціально – економічних, організаційних та правових умов для ефективного генерування, розвитку та використання науково – технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництво і реалізація нових видів конкурентоспроможної продукції.

ВИСНОВКИ

Поняття праця є динамічним, таким, що постійно еволюціонує, що доводить історичний ракурс вивчення поглядів на працю; і тому  праця потребує  постійної уваги до свого вивчення, уточнення в різних аспектах. Отже дослідження праці як основоположної категорії економіки, яка невід’ємна від людського життя, ніколи не втратить актуальності.

На сучасному етапі стрімко змінюються зміст і характер праці як явища, уточнюються підходи до класифікації видів праці. Протягом тисячоліть матеріальні блага були результатом зусиль нижчих прошарків суспільства (рабів, кріпаків, пролетарів), з чим  було пов’язане сприйняття праці як важкого, примусового заняття. На попередніх етапах тривалого розвитку суспільства економіку приводила в дію некваліфікована фізична праця. Сучасний розвиток економіки  як економіки постіндустріального суспільства супроводжується зростаючою індивідуалізацією праці, її творчих аспектів, змінюється мотивація праці, яка приносить задоволення. Тому стрімко зростають кваліфікаційні, інтелектуальні вимоги до працівників.

Набуває значущості соціальний аспект праці. 

Отже, на даному етапі науковці визначають працю і  як діяльність  людини зі створення матеріальних і духовних благ і цінностей, надання різноманітних послуг, які необхідні для задоволення потреб кожного індивідуума і суспільства в цілому, і як вияв самої людської особистості.

Реальні зрушення в економіці, спричинені промисловою революцією, зумовили процес докорінної зміни структури економіки, суспільно-економічних відносин, дію економічних категорій та понять, появу нових. Зростає  роль нематеріальної сфери виробництва, що відображається у її збільшенні у формуванні якісно нової структури економіки. Ці процеси пов’язані з розвитком людини, її в першу чергу розумових та фізичних можливостей.

Поруч з основними факторами виробництва, його важливим ресурсом стають інформація та знання, які дозволяють знизити всі інші вкладення, необхідні для зростання національного багатства. Знання фактично невичерпні, можуть використовуватися одночасно різними компаніями, котрі використовуються для створення ще більших знань. Постійно відбувається  відтворення знань та інформатизація основних ресурсів.

Щоб бути конкурентоспроможним, виробництво і праця потребують  постійних інновацій - ідей нових товарів і послуг, технологій  тощо.

Численні дослідження показують, що в сучасному суспільстві рівень розвитку техніки і технології настільки високі, що неможливо одержати значну перевагу на ринку тільки за їх рахунок. Необхідно залучати могутніший і перспективніший ресурс, яким виступає людина, що володіє величезним потенціалом і має здібність до саморозвитку.

Людський ресурс як відносно нове поняття, інтерес до якого активізувався з середини минулого століття,  також постійно уточнюється.

Один з аспектів його вивчення в контексті сучасних економічних реалій, - людський ресурс як складова інтелектуального ресурсу, відповідно – інтелектуалізація праці як визначального чинника економічного розвитку.

В Україні інтелектуальний ресурс, який охоплює поняття людського ресурсу як стрижневого в сучасних аспектах праці і виробництва,  є дуже високим, але використовується не повною мірою.

Не вкладаючи цілеспрямовано інвестиції  у розвиток людини, українське суспільство відставатиме в економічному розвитку від інших. У порівнянні з інвестиціями в інші різні форми капіталу, інвестиції в людський капітал є найбільше вигідними як із погляду окремої людини, так і з погляду всього  суспільства, тому що дають досить значний за обсягом, тривалий за часом  економічний і соціальний ефект.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 року № 40-IV//Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 36. – Ст.266.

3.Кодекс законів про працю України { Затверджується Законом N 322-VIII ( 322а-08 ) від 10.12.71  ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375 } Документ 322-08, остання редакцiя вiд 24.02.2011 на пiдставi 2978-17 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08

4..Бажал Ю.М. Цілі входження України в європейський інтелектуальний простір та ефективність реальної освітньої політики/ Проблеми та перспективи входження України в європейський інтелектуальний простір: освітні аспекти/ Збірник науково-експертних матеріалів. - Київ – 2009 - http://www.niss.gov.ua/book/Osvita/index.htm

5.Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. – К.: “Знання-Прес”, 2000.- 313с,

6.Бутнік-Сіверський О.Б. Національна політика розвитку інтелектуального капіталу з позиції глобалізації економіки./ Питання інтелектуальної власності /Збірник наукових праць. Випуск третій. – К.: ПП ”Чех”, 2005. – 397 с. http://butnik-siverskiy-_national_development_intellect_capital.doc

7.Бухонова С.М.,  Норкина И.М. Инвестиции в челвеческий капитал – важнейший фактр экономического роста//Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные проблемы реформирования экономики» http://conf.bstu.ru/articles/list/?conf_id=33&sort=author&page=4&dir=

8.Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом -   Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с (2.1.2. Співвідношення категорій «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «робоча сила» та «людський капітал»)

9. Гава  Ю. В. Інтелектуальний капітал: сутність та щрстання ролі в розвитку економіки. Автореферат дис..на здобуття наукового ступеня канд.економічних наук       Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки Київ  2009. – 15 с.

10. Гальків Л.І. –Людський капітал: базисні поняття та концептуальні положення. – Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, вип..18.9 – С.187 – 191

11.Гвоздик Н. М. Людський капітал як складова інтелектуального і соціального ресурсів суспільства.–Назва з екрану: http://www.rusnauka.com/7._DN_2007/Economics/20739.doc.htm

12.Грішнова О.А. Інтелектуалізація праці -  визначальна ознака постіндустріального суспільства//Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. -2009.-С.147 – 150

13.Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во»Знання», КОО,2110. – 254сю - с.16-17

14.Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Підручник.- К.: Знання, 2004.-535 с.- Глави ІІІ, ІV, с. 68-121.

15.Давидюк Т.В.,   Трудові ресурси, трудовий потенціал, робоча сила, людський капітал: взаємозв’язок категорій// Вісник  ЖДТУ № 1 (47) Економічні науки  -   С.32-35.           

16.Давидюк Т.В. Удочнення змістової характеристики економічної категорії «людський капітал». - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Emp/2010_22_1/7David.htm

17.Дворецька Г. В. Соціологія. Навчальний посібник / К.: КНЕУ, 2002.- 472 c.

18.Економіка праці та соціально-трудовівідносини: Навч.-метод. посібник /За заг. ред. Качана Є. П. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с.

19.Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник /За наук. ред. А.М.Колота. – К.: КНЕУ, 2009.- 711 с.

20.Левковська Л. Інтелектуальний капітал як найважливіший чинник економічного зростання//Регіональні  аспекти  розвитку продуктивних сил України. -  Випуск 15. -  2010.- http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Rarpsu/2010_15/index.htm

21.Лукиных Т.Н. Человеческие ресурсы в условиях информационной экономики// Открытый междисциплинарный электронный журнал «Гуманитарная информатика». – Випуск 3: Социально-гуманитарные проблемы информатизации.-http://huminf.tsu.ru/e-jurnal/magazine/3/luk.htm

22.Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т.23. – М.: Госполитиздат, 1960. – 907 с.

23.Марущак Н.П. Людський капітал як фактор розвитку економіки України – Назва з екрану : http://www.rusnauka.com/SND/Economics/14_maruschak%20n.p..doc.htm

24.Маршалл А. Принципы экономисческой науки. – Т.1. – М.,1993, 423с.

25.Мехедова Т.М. Людський капітал: концепція, напрямки розвитку - Проблеми економіки. – 2006.–Вип.9.- Назва з екрану : http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11380

26.Мочерний С. В. Основи економічних знань: підручник/С.В. Мочерний. - 2-ге вид., уточнене. - К. : Академія, 2002. - 310 с.

27.Основи економічної науки: курс лекцій/ В.С.Савчук, О.О.Бєляєв, К.Т.Кривенко та ін..; За ред.. В.С.Савчука, О.О.Бєляєва, К.Т.Кривенка – К.: КНЕУ, 2010 – 372 с.

28.Радченко Г. А. ЛЮДСЬКИЙ РЕСУРС ЯК ОСНОВА ДОБРОБУТУ ДЕРЖАВИ.- Назва з екрану: http://intkonf.org/radchenko-g-a-lyudskiy-resurs-yak-osnova-dobrobutu-derzhavi

29.Смоленюк П.С., Буян І.В. Співвідношення людського капіталу та праці. – Вісник  Запорізького національного університету ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ  №2(6), 2010. – С.199 – 204. - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/eco/2010_2/index.htm

30.Статистичний щорічник України за 2007 р.: Державний комітет України. – К.: Консультатнт, 2008.

31.Статистичний щорічник України за 2009 р./за ред О.Г.Осауленка/Державний комітет статистики України. – К.,2010. - http://www.ukrstat.gov.ua

32.Тельнов А.С., Гончарук В.В. Інтелектуалізація праці у концепції постіндустріального суспільства. – Вісник Хмельницького національного університету.Серія: економічні науки.  – 2009. - № 1. – С.239- 245

33.Теория и практика управления персоналом: Учебно-метод.  пособие/Составитель Г.В.Щекин. – К.: МАУП, 1998.

34.Тульчинська С.О. Інтелектуальний потенціал як ресурс економічного розвитку [Електронний ресурс] / С.О. Тульчинська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — №99.—С.109-113.–Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp99/knp99_109-113.pdf

36.The Global Competitiveness Report.- The Economic Forum, 2002. - Ch1.1; The Global Competitiveness Report 2007 – 2008. - The Economic Forum, Geneva, Switzerland. – 2007-P.512.

37. Держкомстат України. - http://www.ukrstat.gov.ua/