Інфляція

Зміст

Вступ........................................................................................................................3

1. Сутність інфляції як елемента макроекономічної нестабільності.....................4
1. Поняття інфляції та причини її виникнення.................................................4
2. Класифікація інфляції за різними ознаками.................................................7
3. Індекси цін та їх використання для характеристики інфляції..................12
4. Стисла характеристика інфляції в різних країнах світу............................14
2. Соціально-економічні наслідки інфляції...........................................................16
1. Взаємозв’язок інфляції та процентних ставок............................................16
2. Інфляція і заробітна плата............................................................................17
3. Інфляційний податок.....................................................................................20
4. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса...........................................22
3. Запобігання та шляхи подолання інфляції.........................................................25
1. Особливості інфляції в Україні....................................................................25
2. Антиінфляційна політика держави (в Україні та Європі).........................27

Висновки...............................................................................................................34

Список літератури................................................................................................35

Додатки

 

 

Вступ

Проблема  інфляції займає важливе місце в  економічній науці, оскільки її показники  і соціально-економічні наслідки відіграють серйозну роль під час оцінки економічної  безпеки країни. Актуальність цього  питання в сучасних умовах визначається необхідністю виявлення сутності, глибинних  причин і механізмів розвитку інфляції, її особливостей і основних напрямків  антиінфляційної політики в країні. Проблема інфляції займає одне із центральних  місць в монетаристській літературі. Теоретичні основи інфляції, її вплив на економіку та шляхи подолання розглядались у працях А. Сміта, Макконела К. Р., Брю С. Л., Круша П. В., Клименка О. В., Базилевича В. Д. тощо.

Мета  моєї роботи полягає у вивченні інфляційного процесу, соціально-економічних наслідків  та варіантів боротьби з інфляцією. Задачами дослідження виступають: вивчення процесу інфляції, факторів, що впливають  на нього, причин, механізму розвитку інфляції, її особливостей в Україні, аналіз соціально-економічних наслідків  інфляції, розгляд можливих варіантів  антиінфляційної політики з урахуванням  світового досвіду. Об’єктом дослідження виступає інфляційний процес, а предметом – сутність інфляції, соціально-економічні наслідки та шляхи її подолання. Основним методом дослідження виступає метод абстрагування, оскільки проблема інфляції багатоманітна і складна. Методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції використовуються для висвітлення причин, що викликають певне явище, та наслідків – результатів цього явища.

Так як високі темпи інфляції згубно впливають  на економіку, в даній роботі акцентується  увага на подальшому розвитку антиінфляційної  політики в цілому та в Україні  зокрема.

Поряд з  теоретичними основами інфляції важливу  роль відіграє практична частина, що особливо необхідна для організації  ефективної системи господарства країни.

 

1. Сутність інфляції  як елемента макроекономічної  нестабільності

1.1. Поняття інфляції та причини  її виникнення

У класичній  економічній теорії інфляція – це процес підвищення загального рівня цін і, як наслідок, зниження купівельної спроможності грошей, або їхнє знецінення.

Термін  «інфляція» (від лат. inflatio - нагадування) вперше почали вживати в Північній Америці в період громадянської війни 1861 – 1865 рр., він означає збільшення паперово-грошового обігу. Однак ознаки інфляції почали виявлятися з широким розповсюдженням грошей в економічному житті. За такими опосередкованими ознаками, як стрімке зростання заробітної плати і цін, є підстави стверджувати, що інфляція спостерігалась у Стародавній Греції (330 р. до н. е.) при завоюванні Олександром Великим Персії та в Стародавньому Римі (301 р. до н. е.), коли Е. Діоклетіан установив контроль за цінами на близько 1000 найменувань товарів [1, с. 397].

Остаточно цей термін було введено в науковий обіг, щоб теоретично відобразити  певний стан економіки після Другої світової війни.

Інфляція – це стійке і відчутне зростання цін, яке виникло внаслідок того, що значна частина грошової маси виявилася не забезпеченою економічними благами.

Інфляція – багатофакторний, багатовимірний і складний соціально-економічний процес, властивий ринковій економіці, який може бути спричинений різними подіями.

Умовно  всі теоретичні концепції інфляції можна розділити на дві групи: економічні та неекономічні (див. Додаток 1).

 Неекономічні теорії можна умовно розділити на природні (зумовлені стихійними лихами, серйозними технологічними аваріями, епідеміями тощо) та політичні – зумовлені війнами, мілітаризацією економіки і т. ін. Розглянемо ці концепції.

Тривалі катаклізми в природі можуть суттєво  вплинути на обсяги виробництва аграрного  сектору економіки. Якщо частка цього  сектору в загальній структурі  економіки значна, то це призведе до відчутного зростання цін насамперед на продовольство, а потім – і  до зростання загального рівня цін.

Вплив на інфляцію політичних чинників розглянемо на прикладі мілітаризації економіки. Мілітаризація економіки призводить до вилучення найпередовіших технологій, найдосконаліших матеріалів та найкращих науковців і працівників – виробничників із цивільних галузей, які виробляють продукти для споживчого ринку. Покриття витрат на ВПК лягає важким тягарем на державний бюджет, збільшуючи його видаткову частину і спричинюючи інфляційне фінансування бюджетного дефіциту.

Економічні теорії інфляції можна поділити на монетарні та немонетарні.

Монетаристи вважають інфляцію чисто грошовим феноменом. Вона зумовлена м’якою грошовою політикою держави (дефіцитним фінансуванням, надмірним розширенням внутрішнього кредиту, помилковою грошовою політикою національного банку).

Прихильники монетарної теорії аналізують інфляцію, скориставшись рівнянням обміну, запропонованим американським автором І. Фішером:

, (1),

де  – загальна сума грошей, яка необхідна країні для забезпечення грошового обігу протягом року (номінальна кількість грошей); – кількість обігів грошей у їх обміні на товари (швидкість обігу грошей); – середній рівень цін на товари та послуги в країні; – обсяг товарів та послуг на рік (обсяг національного виробництва).

Зробивши  необхідні перетворення, отримаємо  рівняння:   (2), з якого виразимо рівень інфляції: , (3)

Інфляційні  процеси виникають, коли рівень інфляції , тобто:

1) при . Інфляція за таких умов спричинюється або банківською системою, яка послабила контроль над грошовою базою в процесі створення чекових грошей, або населенням, яке використовує свої боргові зобов’язання як засіб платежу;

2) при  . У такому випадку зменшення попиту домогосподарств на реальні касові залишки є наслідком удосконалення техніки розрахунків або заміни грошей на цінні папери, які виконують функцію нагромадження.

Отже, основними  причинами інфляції, за монетаристами, є: грошова емісія, не забезпечена товарною масою; кредитна емісія; криза валютно-фінансової системи; зростання державного дефіциту та державного боргу; мілітаризація економіки, яка є причиною збільшення видатків бюджету, додаткового поглинання матеріальних і трудових ресурсів, а отже, вилучення зі сфери виробництва споживчих товарів, збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості; державна монополія; монополізм підприємств; механізм оподаткування.

Прихильники немонетарних теорій виводять умови існування інфляції з рівняння (3) і зводять його до такої нерівності: , (4)

Тобто вони вбачають умову існування інфляції в ситуації, за якої сума темпів приросту номінальної кількості грошей і  приросту швидкості обігу грошей перевищуватиме темп приросту реального  доходу.

На відміну  від монетаристів, прихильники немонетарної теорії в нерівності (4) вбачають тільки умову, а не причину існування інфляції.

Причинами інфляції прихильники немонетарної теорії вважають: зростання витрат виробництва внаслідок перевищеня темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці, перевищення темпів зростання податків над темпами зростання доходів та зростання цін на сировину та енергоресурси; зростання сукупного попиту, не пов’язаного зі зростанням грошової маси (очікування підприємців); структурні зрушення в сукупному попиті, які виявляються в зростанні попиту на нові престижні товари при зростанні добробуту населення, що призводить до зростання їх цін, але на інші товари вони не знижуються, і зменшується їхня пропозиція, таким чином загальний рівень цін зростає; зміни структури ринку, повязані із владою монополій, олігополій та держави, яка реалізується в адміністративному монопольному зростання цін [2, с. 11-14].

У реальному  житті інфляцію спричинюють як монетарні, так і немонетарні чинники.

1.2. Класифікація інфляції за  різними ознаками

Інфляція  – це багатоманітне явище, яке  можна класифікувати за різними  ознаками (див. Додаток 2). Розглянемо найпоширеніші  класифікації.

Залежно від темпів інфляції та її впливу на економіку виділяють помірну, галопуючу  та гіперінфляцію.

Помірній інфляції характерний не надто швидкий темп зростання рівня цін (до 10 % за рік). Підприємці та фінансові структури ще можуть адекватно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку. Відповідним чином може реагувати й уряд, коригуючи свою соціально-економічну політику. Західні економісти вбачають позитивний потенціал помірної інфляції в тому, що, знецінюючи гроші, вона стимулює інвестиційний процес.

Разом з  тим завжди панує небезпека виходу повзучої інфляції з-під контролю держави. Вона особливо велика в країнах, де немає відпрацьованих механізмів регулювання  господарської діяльності.

Інфляція  негативна не сама по собі, а лише у випадку, коли її темпи досить високі і спостерігається нерівномірне підвищення цін [3, ст. 146].

 Галопуюча інфляція передбачає річне зростання цін від 10 до 200 % за рік. Гіперінфляція характеризується темпом зростання цін, який перевищує 200 % річних. Галопуюча інфляція – це така ситуація в економіці, коли підприємці постійно підвищують ціни; банки неухильно підвищують плату за кредит; невпинно падає купівельна спроможність населення; економіка перебуває у фазі такої напруженості, коли на межі можливого здійснюється регулювання та координація міжгалузевих зв’язків; постійно коригується соціальна політика; активно діють банківські структури. Галопуюча інфляція означає кризу грошової системи, вона небезпечна для економіки та потребує строкових антиінфляційних заходів. Галопуюча інфляція переважає у країнах, які розвиваються.

Гіперінфляція – це крах грошової системи. При гіперінфляції ціни зростають астрономічними темпами, розходження цін і заробітної плати стає катастрофічним, руйнується благополуччя навіть найбільш забезпечених верств суспільства. За умов гіперінфляції руйнуються господарські зв’язки, масово банкрутують підприємства, припиняють свою діяльність підприємці. Найбільше потерпає від гіперінфляції населення. Гіперінфляція властива країнам в окремі періоди, коли вони переживають докорінну ломку своєї економічної структури.

Розглянуті  форми інфляції властиві відкритій інфляції. Відкрита інфляція характерна для країн ринкової екноміки, де взаємодія попиту та пропозиції сприяє відкритому необмеженому зростанню цін.

Крім  того, є ще прихована інфляція. Це такий стан в економіці, коли зростання рівня цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має штучне місце обмеження споживчого попиту.

Таким чином, відкрита інфляція проявляється у тривалому  зростанні рівня цін, прихована  – у посиленні товарного дефіциту.

Прикладом прихованої інфляції може бути економіка 80-х років колишнього Радянського Союзу. На початок 80-х років кожний четвертий радянський карбованець, а в 1986 – 1990 рр. кожний третій, не мав товарного забезпечення [4, ст. 249].

Процес, протилежний інфляційному, називають дефляцією (лат. deflation – видування, здування), коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується. За економічним змістом дефляція – стійке і тривале зниження рівня цін. Дефляція є антиподом інфляції. В умовах інфляції економічні суб’єкти «тікають» від грошей, які з шаленою швидкістю знецінюються. Їх навіть називають «гарячими» грошима, які довго тримати в одних руках – марна справа. Подолання інфляції урядами різних країн у різні історичні періоди засвідчує досить неоднозначний вплив дефляції на долю економіки [5, ст. 8].