Інфляція та її вплив на суспільне відтворення

 

Міністерство освіти і  науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана»

 

Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

 

 

 

Курсова робота

на тему: “ Інфляція та її вплив на суспільне відтворення ”

 

 

 

Студентки І курсу,

                                                                         6 групи, спеціальності 6503

                                                                         факультету МЕіМ

Белицької Д. О.

                                                                         Науковий керівник

                                                                         доц. Кулага Ірина Володимирівна

 

                                                  

Київ – 2010

План

 

Вступ. 3

1. Інфляція, її сутність, види та причини. 6

2. Наслідки інфляції та її вплив на суспільне відтворення. 20

3. Інфляційні процеси в світі та в Україні. 27

Висновки 35

Список використаної літератури 38

Додатки. 39

 

 

Вступ.

Найефективнішим індикатором  “здоров’я” економіки країни є її фінансовий стан. Саме тому діяльність уряду кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, крім усього іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність цього викликана тим, що інфляція призводить не лише до тяжких соціально-економічних наслідків, за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає  країни, яка б у другій половині ХХ ст.. тією чи іншою мірою не зазнала  б утрат від інфляції. Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.

Дуже гостра нині проблема інфляції і для України. У цій  курсовій роботі розглянемо суть, види та основні соціально-економічні наслідки інфляції. Значну увагу приділено  причинам інфляції, взаємозв’язку  інфляції і безробіття та методам  боротьби з інфляцією. Висвітлюються  також засади антиінфляційної політики, спрямованої на оздоровлення економіки  й підвищення життєвого рівня  населення.

Актуальність цієї курсової роботи полягає в тому, що головним завданням економістів усього світу  вже протягом багатьох років є  швидке подолання темпів інфляції. Адже, інфляція, як зазначалося, несе негативні наслідки для економіки країни, а також заважає нормальному процесу суспільного відтворення. Для України, як молодої країни з економікою що розвивається, з моменту отримання нею незалежності, питання інфляції виступає особливо гостро. Тому багато економістів України шукають методи її подолання. В цій роботі пояснено зміст цього економічного феномену, його наслідки, методи боротьби з ним, а також наведено декілька прикладів подолання інфляції.

Основна мета курсової –  розкрити суть інфляції; механізм її формування, основні причини виникнення і поглиблення; економічно-соціальні наслідки та основні шляхи їх подолання. Значна увага в роботі також приділена з'ясуванню особливостей прояву інфляції в умовах сучасної України та антиінфляційній політиці, спрямованій на оздоровлення економіки і підвищення життєвого рівня народу.

Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

• здійснити аналітичний огляд наукової літератури з окресленої проблематики;
• з'ясувати сутність, причини та наслідки інфляції;
• визначити особливості інфляції в Україні;
• визначити шляхи подолання інфляції та її негативних наслідків для суспільного відтворення.

Об‘єкт курсової роботи – інфляція, її шкідливий вплив  на економіку різних країн та України  окремо; антиінфляційні заходи.

Предмет роботи становлять інструменти й методи впливу на регулювання  інфляційних процесів.

Упродовж останнього десятиліття  в економічній науці окреслено  головні аспекти вивчення даної  теми: теоретичні і практичні питання  висвітлено в працях І. Й. Малого[7], О. М. Мельника[9] та інших. У цій курсовій роботі використано певний ряд джерел: як наукових праць (монографії, статті), так і навчальної літератури (навчальні посібники, підручники). Деякі з цих джерел підготовлені вченими КНЕУ імені Вадима Гетьмана. У роботі опрацьовано деякі періодичні видання, а також статистичний матеріал з офіційного сайту Держкомстату України та НБУ. Під час роботи залучено і певні інші інтернет-ресурси. Попри численну бібліографію, проблема інфляції та її подолання залишається досить важливою для дослідження і потребує нагального вирішення в сучасному суспільстві.

Методи дослідження. Вивчення обраної теми здійснювалося із застосуванням методів аналізу та синтезу.

Структура дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

 

 

 

 

1. Інфляція, її сутність, види та причини.

Термін інфляція походить від латинського inflatio, що означає роздування. Мається на увазі роздування грошової маси в обігу.

Якщо стисло оглянути генезис інфляції в світі, то відзначимо декілька інфляційних  хвиль. Хоч як це дивно, перша з них була пов'язана з відкриттям Америки Колумбом. Коли іспанська корона опановувала цей континент, розпочався великий наплив золота і особливо срібла до Іспанії, й саме це спровокувало першу велику світову хвилю інфляції. Різко збільшилася грошова маса, підскочили ціни на товари, особливо на хліб. Це призвело до падіння іспанської корони. Друга велика хвиля світової інфляції пов'язана з наполеонівськими війнами, третя була спровокована першою світовою війною, четверта - другою світовою війною. Зараз ми переживаємо п'яту велику хвилю інфляції, яка свого часу охопила розвинуті країни, а тепер уразила країни з перехідною економікою. [2]

В умовах ринкової економіки завжди об’єктивно створюються умови для  виникнення інфляції.

Інфляція - це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного  періоду часу, що супроводжується  знеціненням національної грошової одиниці. Іншими словами, зростають  ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому  ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов'язково підвищуються ціни на всі товари й послуги. У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів.

Однак не всяке зростання цін  є показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися внаслідок поліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку  паливно-сировинних ресурсів. У цьому разі це буде неінфляційне зростання цін. [1]

Але існує й протилежний термін – дефляція, яким визначається процес падіння цін, коли в економіці  відбуваються вже інші зрушення, іншого порядку. І це вже відбувається зі знаком плюс, бо йдеться про стиснення  грошової маси в обігу, зменшення  її  й, відповідно, зниження цін. Існує  й термін «деінфляція», яким позначається процес, пов'язаний зі згортанням інфляції. Можна ще навести термін інфляцит, тобто коли інфляція поєднується  з дефіцитом товарів і послуг. Це те, що можна було спостерігати за часів колишньої командної економіки. [2]

Зростання загального рівня цін, або  інфляцію вимірюють за допомогою індексів цін. При цьому можна скористатися різними індексами:

• Індекс споживчих цін (ІСЦ);
• Індекс – дефлятор ВВП.

Найпоширенішим офіційним показником інфляції є ІСЦ, оскільки саме він  демонструє зміну вартості життя. [4] Той чи інший індекс цін характеризує рівень інфляції: який показує, як змінилися ціни в національній економіці за певний період. Рівень інфляції позначають буквою p. Економісти обчислюють також темп інфляції, який показує, прискорилася чи уповільнилася інфляція за певний період. Темп інфляції визначають за формулою:

Темп інфляції = ;

де : - рівень цін у поточному періоді;

- рівень цін  у попередньому періоді. 

Припустімо, що в 1990 р., взятому за базовий, індекс споживчих цін дорівнював 100%, у 1999 р. – 147,1 %, а у 2000 р. – 164,3%. У цьому випадку темп інфляції становитиме:

 

В аналітичній економії існують  різні класифікації інфляції. Залежно  від рівня розрізняють три  види інфляції: помірну, галопуючу та гіперінфляцію.

Помірна інфляція має місце тоді, коли ціни зростають повільно, до 10% за рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують  гроші, бо їхня вартість мало знецінюється. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають  до 5% за рік, називають повзучою. У 80 - 90-х роках вона була характерна для розвинутих країн.

Галопуючою є інфляція, коли ціни зростають на 20, 50, 100 або й більше відсотків за рік. Гроші втрачають  свою вартість дуже швидко, тому населення  майже не заощаджує грошей у вигляді готівки. Люди прагнуть купити за свої гроші товари. В економіці виникають глибокі спотворення: ринки капіталів звужуються, люди вкладають свої кошти за кордоном, а внутрішні інвестиції скорочуються. Галопуючу інфляцію національна економіка може витримувати роками чи десятиліттями. Вона здебільшого характерна для країн, що розвиваються.

Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки  тисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей: підприємства купують інвестиційні товари, а населення використовує заощадження і поточні доходи для купівлі споживчих благ, поки гроші остаточно не знецінилися. Виникає "інфляційний психоз", що посилює тиск на ціни. Інфляція починає сама себе "підгодовувати". Оскільки вартість життя зростає, наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін. Виникає інфляційна спіраль "зарплата-ціни", коли заробітна плата і ціни підсилюють зростання одне одного. Зростання цін веде до підвищення зарплати, а підвищення зарплати у свою чергу викликає подальше зростання цін.

Гіперінфляція призводить до того, що зусилля спрямовуються не на виробничу, а на спекулятивну діяльність. Замість вкладати капітал в інвестиційні товари, виробники й окремі особи, аби захиститися від інфляції, купують непродуктивні матеріальні цінності - ювелірні вироби, золото та інші дорогоцінні метали, нерухоме майно тощо. Підприємствам вигідно нагромаджувати сировину і готову продукцію до майбутнього підвищення цін. Невідповідність між готовою продукцією і попитом на неї дедалі більше посилює інфляцію. Постійні стрибки цін підривають нормальні економічні відносини.

Гіперінфляція означає економічний  і соціальний хаос, фінансовий крах та суспільно-політичне безладдя. Історія  дає нам чимало прикладів гіперінфляції. Так, переможена у Першій світовій війні  Німеччина у 20-ті роки, щоб сплатити репараційні платежі, використовувала друкарський верстат. Розмір готівки збільшився У 7 трлн разів з початку 1922 р. до грудня 1923 р., а індекс цін - з 1 до 10 000 000 000. Тобто якщо на початку 1922 р. за певний товар треба було заплатити одну марку, то наприкінці 1923 р. - уже 10 млрд. марок. Гіперінфляція мала місце і в Україні у 1993 р.

Економісти поділяють інфляцію, з одного боку, на передбачену й  непередбачену, а з іншого - на збалансовану і незбалансовану.

Передбачена - це інфляція, яку учасники ринкового процесу очікували  і захистилися від її згубних впливів. Непередбачена інфляція є несподіваною для економічних суб'єктів. Збалансованою є інфляція, в процесі якої відносні ціни не змінюються. І навпаки, незбалансована інфляція супроводжується зміною відносних цін товарів, послуг та ресурсів. Ця класифікація дає змогу глибше аналізувати соціально-економічні наслідки інфляції.

Залежно від причин і механізму  зростання загального рівня цін  розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат, або інфляцію пропозиції. Інфляція попиту простежується тоді, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни зростають, щоб зрівноважити попит і пропозицію. Інакше кажучи, виробничий сектор не може відповісти на цей надлишковий попит збільшенням реального обсягу виробництва, бо всі наявні ресурси уже залучені. Отже, суть інфляції попиту полягає в тому, "що надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів".

Однак співвідношення між сукупним попитом, з одного боку, і рівнем цін, з іншого не таке просте. Більшість економістів вважають, що крива короткострокової сукупної пропозиції є висхідною і складається з трьох відрізків: майже горизонтального, проміжного і вертикального (Рис. 1. 1).