Економічний ризик та методи його вимірювання

- диверсифікований  ризик (несистематичний), тобто ризик,  який може бути зменшений за  рахунок диверсифікації;

- не диверсифікований (систематичний ризик), тобто ризик,  який не можна змінити шляхом  перетворень структури портфелю.

Кількісно ризик  портфелю може розраховуватись різними способами, зокрема, для портфелю, що складається з двох видів активів ризик можна розрахувати як дисперсію за залежністю:

(8.1),

де σ12, σ22 –  дисперсії норм доходності першого  і другого активів; h1, h2 – питома вага першого і другого видів  активів в загальній вартості портфеля цінних паперів; R – коефіцієнт кореляції норм доходності першого і другого активів.

В теорії портфеля розроблена модель ув'язки систематичного ризику і доходності цінних паперів (модель МОКА). В рамках цієї моделі систематичний ризик вимірюється коефіцієнтом β.

Важливою особливістю  моделі МОКА є її лінійність відносно ступеня ризику, що дає змогу визначити  систематичний ризик портфеля як середньоарифметичну величину бета-коефіцієнтів активів, що входять до складу портфеля:

(8.2)

4. Запаси і резерви  як спосіб зниження  ризиків.

Одним з основних способів мінімізації ризику є створення  запасів і резервів.

Мета – уникнення  ризику призупинення діяльності господарюючого суб'єкта внаслідок нестачі матеріальних і інших ресурсів.

До запасів  крім предметів та продуктів праці належать запаси виробничих потужностей, обігових коштів, незавершеного виробництва, кваліфікації кадрів тощо.

Матеріальні запаси можна поділити на три види:

страховий запас  готової продукції на складі;

страховий виробничий запас;

динамічний страховий  запас.

Створення резерву  грошових коштів здійснюється з метою  покриття випадкових затрат, при цьому  виділяють два види резервів:

1. загальний  резерв грошових коштів покликаний  покривати будь-які зміни в кошторисі спричинені впливом факторів ризику;

2. спеціальний  резерв, що складається з надбавок  не покриття зростання цін  і різних затрат за окремими позиціями.

Створення запасів  і резервів на підприємстві є досить дієвим способом захисту від ризику, але і відносно “дорогим”, оскільки вимагає вилучення грошових коштів з господарського обороту.

5. Страхування ризику.

Законом України  “Про страхування” передбачено здійснення таких видів страхування:

1 страхування  майна;

2 страхування  продукції на період перевезень;

3 страхування  транспортних засобів;

4 компенсаційне  страхування;

5 медичне страхування;

6 страхування  призупинення діяльності підприємства;

7 соціальне страхування;

8 інші види.

Література

2. Балабанов  И.Т. Риск – менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996.

3. Вітлінський  В.В., Наконечний С.І. Ризик у  менеджменті. – К.: ТОВ “Борисфен-М”, 1996. – 336 с.

4. Воропаев Ю.Н.  Оценка риска аудита и бизнеса  // Бухгалтерский учёт, - 1996. -№6. –  С. 27.

5. Грабовый П.Г., Петрова С.Н. Риски в современном бизнесе. – М.: Аланс, 1994. – 200 с.

6. Грядовая О. Кредитные риски и банковское ценообразование // Российский экономический жур-нал. – 1995. - №9. – С.

7. Жигло А.Н.  Расчёт ставок дисконта и оценка  риска // Бухгалтерский учёт. –  1996. - №6. – С. 41.

8. Комаринський  Я., Яремчук І. Фінансово – інвестиційний  аналіз. Навч. Посібник. – К. Українсь-ка енциклопедія. – 1996. – 298 с.

9. Кононенко  А.Ф., Холезов А.Д., Чумаков В.В.  Принятие ришений в условиях  неопределённости // ВЦ АН СССР. –  М., 1991. – 197 с.

10. Куракина Ю.Г.  Оценка фактора риска в инвестиционных  расчётах // Бухгалтерский учёт. –  1996. - № 6. – С. 22-27.

11. Нейман Дж.фон, Могенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. – М.: Наука, 1970.

12. Нікбахт, Гроппеллі  А. Фінанси. – К.: Вік; Глобус. – 1992. – 382 с.

13. Омаров А.М.  Предприимчивость и хозяйственный  риск: Отраслевое и териториальное управле-ние в условиях перестройки. – М.: Система, 1991. –154 с.

14. Первозванский  А.А. Финансовый рынок: расчёт  и риск. – М.: Инфра, 1994. – 192 с.

15. Райзберг Б.А.  Предпринимательство и риск. –  «Знание». Новое в жизни, науке  и технике. – 1992. - № 4.

16. Райс Т., Койли  Б. Финансовые инвестиции и  риск. Пер. с англ. – К.: Торгово-издат.  Бюро, 1005. – 592 с.

17. Севрук В.Т.  Банковские риски. – М.: Дело  ЛТД., 1995. – 72 с.

18. Хорин А.Н.  Оценка предпринимательского риска  // Бухгалтерский учёт. – 1994. - №  5. – С.

19. Черкасов В.В.  Деловой риск в предпринимательской деятельности. – К.: ООО «Издательство Либра», 1996. – 160 с.

20. Ястремський  О.І. Моделювання економічного  ризику. – К.: Либідь, 1992. – 176 с.

21. Ястремський  О.І. Основи теорії економічного  ризику: Навчальний посібник для студентів еко-номічних спеціальностей ви