Предмет і система науки цивільно-процесуального права

Повноваження   адвоката  як  представника  можуть  також  посвідчуватись     ордером,    дорученням    органу    (установи), уповноваженого  законом  на надання безоплатної правової допомоги, або  договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у  якому  зазначаються  повноваження  адвоката як представника або обмеження  його  прав на вчинення окремих процесуальних  дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з  них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

3. Особи, які не можуть бути представниками в суді.

Не  можуть  бути представниками в суді особи,  які діють у  цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.

Судді,  слідчі,  прокурори  не можуть бути представниками в суді,  крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу,  що є стороною або третьою особою в справі,  чи як законні представники.

4. Повноваження  представника в суді.

Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності  відповідних повноважень, підтверджених  визначеними в ЦПК і належно  оформленими документами (статті 113, 114 ЦПК).

Повноваження членів колегіальних органів управління кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями підтверджуються  випискою з протоколу засідання  належного органу управління, що уповноважив  вести справу в суді.

Повноваження працівників  підприємств, установ, організацій  підтверджуються довіреністю від  імені підприємств, установ, організацій; уповноважених профспілок — довіреністю  відповідного профспілкового органу; адвокатів — ордером, виданим  юридичною консультацією; інших  осіб — довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу  судового засідання (ст. 113 ЦПК). Зазначені  документи набувають юридичної  сили повноважень на ведення справи в суді за умови належного їх оформлення відповідно до ст. 114 ЦПК. Довіреності  громадян посвічуються нотаріально  або на підприємстві, в установі, організації, де вони працюють, або  в управлінні будинками, житлово-комунальному підприємстві за місцем проживання; військовослужбовців  — у відповідній військовій частині; осіб, які мешкають у населених  пунктах, де немає нотаріальних контор, — у виконавчому комітеті міської, селищної чи сільської ради; осіб, які  перебувають на лікуванні, — у  відповідному лікувальному закладі. Довіреності  осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, можуть бути посвідчені начальниками місць позбавлення  волі.

Письмові довіреності  від імені підприємств, установ, організацій видаються за підписом власника чи керівника уповноваженого ним органу з прикладенням печатки  підприємства, установи, організації, а від кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських  організацій — за підписом посадових  осіб, уповноважених статутом (положенням), з прикладенням печатки організації (ст. 114 ЦПК).

Повноваження на ведення  справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних  дій, крім передачі справи до третейського суду, повної або часткової відмови  від позовних вимог; визнання позову; зміни предмета позову; укладення  мирової угоди; передачі повноважень  іншій особі (передоручення); оскарження рішення суду; подачі виконавчого  листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Право на здійснення представником кожної із зазначених процесуальних дій повинно бути спеціально обумовлено у виданій  йому довіреності (ст. 115 ЦПК).

Обсяг повноважень представника визначається при договірному (добровільному) представництві особою, в інтересах  якої діє представник (довіритель), у всіх інших випадках — законом  чи статутом відповідної організації, положенням про неї.

Повноваження законних представників  на ведення справи в цивільному процесі  стверджуються: батьків, усиновителів — паспортом, свідоцтвом про народження неповнолітніх дітей, документом про  всиновлення; опікунів і піклувальників — посвідчуючим документом органу опіки і піклування, яким є рішення  про опіку і піклування, прийняте державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських  чи районних у містах, сільськими, селищними  радами (ст. 129 КпШС).

Законні представники мають  право вчиняти всі ті процесуальні дії, виконувати які могли б особи, котрих вони представляють, якщо вони мали б цивільну процесуальну дієздатність. Вони можуть без окремих на то повноважень  виконувати розпорядчі дії, визначені  ст 115 ЦПК, за окремими випадками, передбаченими  КпШС України. Стаття 145 КпШС забороняє  опікуну, а ч. З ст. 7 Закону України  від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства» батькам і особам, які їх замінюють, без дозволу органів опіки  і піклування укладати угоди, зокрема, договори які підлягають нотаріальному  посвідченню і спеціальній реєстрації; відмовлятися від належних підопічному  майнових прав, ділити майно, розділяти  чи обмінювати житлову площу, видавати письмові зобов'язання тощо. Органи опіки  і піклування вправі, якщо це необхідно  для захисту прав підопічних, обмежити право одного з батьків або  опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я  підопічного.

Опікуну і піклувальнику, їх дружинам і близьким родичам забороняється  укладати угоди з підопічними. Вони також не вправі представляти осіб, які перебувають у них під  опікою і піклуванням, при укладені угод або веденні судових справ  між підопічним і дружиною опікуна  чи піклувальника та їх близькими  родичами. Опікун і піклувальник не мають права здійснювати дарування  від імені підопічного, а також  зобов'язуватися від його імені  порукою (ст. 146 КпШС). Отже, здійснення процесуальними представниками повноважень  в цивільному процесі, визначених ст. 115 ЦПК, повинно узгоджуватися з  правилами статей 145, 146 КпШС.

Цивільний процесуальний  представник зобов'язаний сумлінно вести справу в суді, користуватися  належними йому правами і виконувати цивільні процесуальні обов'язки. Посадові особи підприємств, установ, організацій, а також адвокати, які виконують  функцію процесуального представника в цивільному судочинстві, за несумлінне ведення справи несуть дисциплінарну  або громадську відповідальність (статті 117 ЦПК, 145 КЗпП, ст. 16 Закону «Про адвокатуру»).