Предмет і система науки цивільно-процесуального права

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 23:41, контрольная работа

Описание работы

Цивільне процесуальне право — це сукупність і система правових норм, предметом регулювання яких є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах територіальними судами загальної юрисдикції. Такі відносини визначають процесуальний порядок провадження в цивільних справах, встановлений Цивільним процесуальним кодексом та іншими законами України. Цей порядок складається з провадження по розгляду і вирішенню справ у спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справ окремого провадження, тобто з провадження в цивільних справах.

Работа содержит 1 файл

РОЗДРУК.docx

— 85.83 Кб (Скачать)

Закон України «Про прокуратуру» закріплює, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави  в суді полягає в здійсненні прокурорами  від імені держави процесуальних  і інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина  або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у  суді інтересів громадянина є  його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік  або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави  — наявність порушень або загрози  порушень економічних, політичних та інших  державних інтересів внаслідок  протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з  державою (ст.36-1).

Генеральний прокурор України  в наказі від 19.09.2005 р. № 6 «Про організацію  роботи з представництва в суді, захисті інтересів громадян і  держави при виконанні судових  рішень» вказує: «Вважати пріоритетним при здійсненні представницької  діяльності прокурорів у суді захист соціальних і майнових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, трудових прав громадян, які  не здатні самостійно їх захистити  або реалізувати процесуальні повноваження, а також захист державних інтересів, які стосуються бюджетних коштів, звільнення від оподаткування, відчуження державного майна, земельних відносин» (п.З).

Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина  або держави в порядку, встановленому  ЦПК та іншими законами, і може здійснювати  представництво на будь-якій стадії цивільного процесу (ч.2 ст. 45 ЦПК);

3)  органи державної  влади. Державний комітет України  у справах захисту прав споживачів  і його органи в Автономній  Республіці Крим, областях, містах  Києві і Севастополі вправі  порушувати в судах цивільні  справи щодо захисту прав споживачів (ст. 10 Закону України «Про захист  прав споживачів»).

Міністерство охорони  навколишнього природного середовища України і його органи на місцях, державні органи лісового господарства і його постійні користувачі можуть порушувати в суді справи про відшкодування  шкоди, заподіяної порушенням лісового законодавства (ст. 97 Лісового кодексу  України);

4)  органи місцевого  самоврядування. Згідно з положенням  Сімейного кодексу України органи  опіки та піклування мають  право на звернення до суду  з позовом: 1) про визнання шлюбу  не дійсним, якщо він був  зареєстрований у випадках, передбачених  СК (ст. 42 СК); 2) про позбавлення батьківських  прав (ст. 165 СК); 3) про позбавлення  батьків або одного з них  батьківських прав або про  відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх  батьківських прав (ч.2 ст.170 СК); 4) про  скасування усиновлення або визнання  його недійсним (ст.240 СК).

Цивільний процесуальний  кодекс України надає органам  опіки та піклування право подавати заяви до суду у наступних справах: 1) про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (ч. 1 ст. 237 ЦПК); 2) про  обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм  заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права (ч. 2 ст. 237 ЦПК); 3) про визнання фізичної особи недієздатною (ч. З ст. 237 ГПК).

Заява про передачу безхазяйної  нерухомої речі у власність тери­торіальної  громади за умов, визначених ЦК України, подається до суду за місцезнаходженням  цієї речі органом, уповноваженим управляти  майном відповідної територіальної громади (ст. 269 ЦПК).

Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК України, подається до суду органом  місцевого самоврядування (ст. 274 ЦПК);

5)  фізичні особи. За  умов, визначених Законом України  «Про психіатричну допомогу»,  лікар-психіатр має право подати  заяву в суд про проведення  психіатричного огляду особи  у примусовому порядку, про  надання особі амбулаторної психіатричної  допомоги та її продовження  в примусовому порядку (ст. 279 ЦПК).

Сімейний кодекс України  надає право на звернення до суду з позовом про позбавлення  батьківських прав особи, у сім'ї  якої проживає дитина (ст. 165);

6)  юридичні особи. Закон  України «Про охорону навколишнього  природного середовища» надає  право громадським об'єднанням  у сфері навколишнього природного  середовища звертатися до суду  з позовами про відшкодування  шкоди, заподіяної внаслідок порушення  законодавства про охорону навколишнього  природного середовища, у тому  числі громадським природно-охоронним  об'єктам (ст. 21).

Об'єднання споживачів мають  право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує  їх функції), виконавця протиправними  щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій (ст. 25 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі ст. 237 ЦПК наркологічний  або психіатричний заклад може подати заяву до суду про обмеження цивільної  дієздатності фізичної особи або  про визнання фізичної особи недієздатною.

Протитуберкульозний заклад має право подати до суду заяву  про обов'язкову госпіталізацію в  протитуберкульозний заклад хворого  заразною формою туберкульозу, який ухиляється від лікування (ст. 283 ЦПК).

Заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий  заклад має право на звернення  до суду з позовом про позбавлення  батьківських прав (ст. 165 СК).

 

2. Підстави порушення  справи в суді прокурором, органами  державної влади, органами місцевого  самоврядування, та іншими особами,  які звертаються до суду за  захистом суб’єктивних прав та  охоронюваних законом інтересів  інших осіб.

Поняття «представництва  інтересів держави в суді під  ним треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії. Ці дії включають звернення прокурора  до суду з позовною заявою, участь у  справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом  або визнано за необхідне судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів  держави2.

За частиною 3 ст. 26 ЦПК  прокурор віднесений до осіб, які беруть участь у справі.

Участь прокурора в  цивільному процесі врегульована у  ЦПК України у статтях 45 та 46, причому  зазначеними статтями регулюється  процесуальне становище й інших  органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Чи означає  відповідний порядок регулювання, що становище прокурора у цивільному процесі нічим не відрізняється  від статусу органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, що можуть звернутися до суду на захист прав інших  осіб?

Прокурор у цивільній  справі є представником держави, чим і зумовлюється його самостійне процесуальне становище. Так, у ст.34 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог  закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению  судових рішень, що грунтуються на законі.

Підставами участі прокурора  в цивільному процесі є:

1) власна ініціатива;

2) вимога закону.

Як випливає з ч.4 ст.361 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і  може здійснювати предс¬тавництво  в будь-якій стадії судочинства в  порядку, передбаченому процесуальним  законом.

Наказ Генеральної прокуратури  України «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина  або держави та їх захисту при  виконанні судових рішень» від 29 листопада 2006 р. № 6-гн пропонує прокурорам за власною ініціативою брати  участь при розгляді судами справ  про уси¬новлення дітей іноземцями, позбавлення батьківських прав, стягнення  коштів за рахунок державного бюджету, звільнення від арешту майна, яке  стягується в доход держави (п.8.2 наказу). За своєю ініціативою прокурор вправі вступити у будь-яку цивільну справу, якщо цього вимагає захист прав, свобод та інтересів громадян або держави.

Прокурор згідно з імперативною вимогою закону зобов'язаний брати  участь у справах певної категорії:

- у справах за заявою про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги згідно з ч.2 ст.281 ЦПК;

- у справах, відкритих провадженням за позовами прокурора.

Прокурор може брати участь у конкретній цивільній справі у  зв'язку з усними та письмовими заявами  громадян, повідомленнями державних  органів, громадських організацій, публікаціями у засобах масової  інформації.

Залежно від підстав вступу до процесу виділяють дві проце¬суальні  форми участі прокурора у цивільному процесі:

1) звернення до суду  на захист прав, свобод та інтересів  інших осіб;

2) вступ у справу в  будь-якій стадії процесу для  здійснення представництва інтересів  громадянина або держави.

Перша процесуальна форма  участі прокурора в цивільному процесі  включає:

1) звернення до суду  з позовною заявою на захист  прав, сво¬бод та інтересів інших  осіб (ч.1 ст.45 ЦПК);

2) подання заяви про  апеляційне оскарження та апе¬ляційної  скарги на рішення або ухвалу  суду першої інстанції (статті 292, 295 ЦПК);

3) подання касаційної  скарги на рішення та ухвали  судів першої та апеляційної  інстанцій (ст.324 ЦПК);

4) подання скарги про  перегляд судових рішень у  зв'язку з винятковими обставинами  після перегляду у касаційному  порядку (ст.353 ЦПК);

5) подання заяви про  перегляд рішень, ухвал суду у  зв'язку з нововиявленими обставинами  (ст.361 ЦПК).

Прокурор перед зверненням до суду має з'ясувати, чи по¬годжується  позивач, в інтересах якого він  подає позов, на пред'явлення до суду позову на захист його прав, свобод чи інтересів.

Обов'язковими умовами звернення  прокурора до суду на захист прав, свобод та інтересів інших осіб стаття 36і  Закону України «Про прокуратуру» називає:

1) в разі звернення  прокурора до суду в інтересах  громадя¬нина - неспроможність через  фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших  поважних причин самостійно захис¬тити  свої порушені чи оспорювані  права або реалізувати про¬цесуальні  повноваження.

При цьому прокурор може звернутися до суду на захист прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, недієздатних осіб, пенсіонерів, інвалідів, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо;

2) в разі звернення  до суду в інтересах держави  - наявність порушень або загрози  порушень економічних, політичних  та інших державних інтересів  внаслідок протиправних дій (бездіяльності)  фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах  між ними або з державою.

У статті 45 ЦПК передбачено, що прокурор може звернутися до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів  інших осіб лише у випадках, встановлених законом.

Так, Сімейний кодекс України  передбачає право прокурора звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним (ст.42), позбавлення  батьківських прав (ст. 165), про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (ст. 170), про скасування усиновлення  та визнання усиновлення недійсним (ст.240).

Закон України «Про охорону  навколишнього природного середовища»  від 25 червня 1991 р. № 1264- XII надає прокурору  право на звернення до суду з позовом  про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства  про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Дискусійним є питання  про те, чи є імперативною для  прокурора вимога ст.45 ЦПК щодо звернення  до суду на захист прав інших осіб лише у випадках, передбачених конкретною нормою матеріального чи процесуального права. Як показує судова практика, прокурор звертається до суду й тоді, коли цього вимагає захист прав, свобод та інтересів певних осіб, але  в законі відсутнє положення про  право прокурора звернутися до суду з даним позовом. Звернення прокурора  в суд в таких випадках має  зумовлюватися інтересами держави.

Отже, прокурор може звернутися до суду на захист прав, свобод та інтересів:

1) громадян;

2) юридичних осіб будь-якої  форми власності;

3) державних органів.

Прокурор як суб'єкт конкретних процесуальних правовідносин водночас є суб'єктом державних правовідносин, що визначають його повноваження. Маючи  право пред'являти позов на захист інтересів громадян, прокурор зобов'язаний це зробити, якщо громадянин за станом здоров'я, в силу неповнолітнього  або похилого віку або з інших  причин не може особисто захистити  своє порушене право, а також зобов'язаний підтримати заявлений ним позов  у суді.

3. Вступ прокурора.

Порядок вступу прокурора  у процес, обсяг його процесуальних  повноважень залежить від процесуальної  форми його участі у справі та від  тієї стадії процесу, в яку прокурор вступає.

Информация о работе Предмет і система науки цивільно-процесуального права