Стан рослинного покриву Івано-Франківської обл

Третя проблема

• Активізація небезпечних геодинамічних процесів (зсуви, селі, карсти), затоплення території і руйнування берегів рік під час повеней, обміління рік у меженні періоди.

Четверта проблема

• Накопичення промислових і побутових відходів.

Така ситуація обумовлена відсутністю системи утилізації промислових відходів, недостатньою увагою до цієї проблеми органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Бурштинська ТЕС – найбільший забруднювач  довкілля Прикарпаття

Сьогодні коли людина завдає дедалі більшої шкоди природному середовищу, коли екологічні катастрофи різного масштабу завдають людству  значних економічних втрат, виникла потреба їх оцінювати не лише для визначення обсягів шкоди та покарання винних відшкодування збитків, завданих природі, а й для прогнозування ситуації, оптимізації втручань у природні процеси та коригування законів про охорону природи.

Зростання масштабів  антропогенної діяльності викликало  необхідність запровадження проведення екологічної експертизи, та оцінки впливу екологічно-небезпечних об’єктів на навколишнє середовище.

Обов’язковому аналізу  й оцінці повинні підлягати об’єкти паливно-енергетичного комплексу, тобто об’єкти енергетики, які являються найбільшими забруднювачами довкілля.

Так, у Івано-Франківській області найбільшим забруднювачем  довкілля та атмосфери Карпатського регіону є Бурштинська ТЕС. Викиди цієї електростанції сягають 84,4% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел цілої Івано-Франківської області. Бурштинська ТЕС входить до списку 100 підприємств, які завдають найбільшої шкоди довкіллю та здоров’ю населення України.

За 2009 рік Бурштинською ТЕС в атмосферу викинуто біля 120 тис. тонн забруднюючих речовин. Очистка димових газів від золи здійснюється в електрофільтрах з проектним показником ефективності очистки 98%. Через фізичну та моральну застарілість електрофільтрів, низьку якість ремонтів, фактична ефективність роботи електрофільтрів становить ≈ 70%. Що в результатів спалювання вуглеводневого палива в топках ТЕС приводить до викидання в атмосферу вуглекислого газу, концентрація якого зростає приблизно на 0,25% за рік, а це небезпечно, бо може викликати в майбутньому розігрівання атмосфери за рахунок парникового ефекту. А оксиди азоту та сірки викидають взагалі без очистки.

Економічна криза та спад виробництва не дозволяють забезпечити  виконання заходів по зменшенню  викидів забруднюючих речовин у заплановані терміни. Так, запланована реконструкція електрофільтрів, яка дозволила б зменшити концентрацію викиду золи з 1500 мг/м3 до 150 мг/м3 , тобто у 10 раз менше не здійснюється через відсутність коштів. Залишається без вирішення питання будівництва сіркоочистки, яка б привела до зниження концентрації викидів двооксиду сірки до 2008 року.

Вкрай незадовільний  фізичний стан пилегазовловлюючого  обладнання станції, відсутність закладеної в собівартості електроенергії коштів на проведення ремонтів обладнання, низька якість та великий золо і сірко вміст палива можуть привести до повного виходу з ладу електрофільтрів та зупинки ТЕС.

Зауважимо, що на Бурштинській ТЕС відомчий контроль за викидами в атмосферу повністю відсутній, що мотивується недостатньою оснащеністю відомчої лабораторії.

Для Бурштинської ТЕС  надзвичайно актуальною є проблема складування та переробки твердих  відходів – паливного шлаку і  золи – які залишаються після  спалювання вугілля в топках ТЕС. На 1.01.2009 року, згідно із статистичною звітністю, із накопичених в області 44,893 млн.т. відходів, 27,1 млн.т. – відходи Бурштинської ТЕС, що в процентному відношенні становить 60 відсотків. Під золошлакові відходи електростанції задіяно понад 200 га землі, щорічний вихід цих відходів складаї в середньому 0,5 млн.тонн. На даний час дуже гострою є питання вирішення утилізації золи, оскільки не ведеться будівництво нового золовідвалу, а проектна потужність діючого золовідвалу буде вичерпана впродовж декількох років. Крім того, має місце постійне порушення правли експлуатації діючих золовідвалів. Незначна частина твердих відходів Бурштинської ТЕС використовується для виготовлення шлакоблоків та інших будівельних матеріалів.

Мало уваги надається  проблемі впливу золо та шаховідвалів на атмосферне повітря шляхом вивітрювання та розсіювання вітровими потоками твердих часток різного ступеня дисперсності. Однак на даний час визначення кількісних показників такого впливу неможливе через слідуючи причини:

- відсутність обґрунтованої  та дієвої методики;

- складність організації тривалого відбору проб повітря на вміст золового та шлакового матеріалів за різних метеоумов.

Димові труби Бурштинської ТЕС мають значну вислугу (дві  труби висотою по 250 м і одна 180м). Розсіювання викидів шкідливих  речовин через висотні труби здійснюється на території не тільки Івано-Франківської, а і Львівської та Тернопільської областей. А за певних погодних умов при інверсійних процесах до 20% викидів розсіюються над Карпатами. Крім того, шкідливі речовини, які викидаються електростанцією, можуть переноситись повітряними масами за межі не тільки Карпатського рігеону, але і нашої країни. У зв’язку з цим і проблема транскордонних перенесень є дуже актуальною для Бурштинської ТЕС.

Як зазначалось вище, традиційно вважається, що при спалюванні вугілля на теплоелектростанціях утворюються оксиди азоту, сірки, вуглецю і тверді речовини. І тільки недавно, належну увагу почали звертати на проблему, пов’язану з тим, що у вугіллі може міститись велика кількість важких металів, які при його спалюванні разом з твердими частками викидаються у повітряне середовище. Підтвердженням гостроти цього питання є те, що у вересні місяці 2004 року Міністерством екоресурсів впроваджена спеціальна звітність для підприємств по викидах важких металів. Всі підприємства, що спалюють не тільки вугілля, але і рідке паливо та природний газ, вважаються забруднювачами атмосфери важкими металами. Враховуючи об’єми викидів твердих речовин Бурштинською ТЕС дуже значними будуть і викиди важких металів цим підприємством.

Крім того у топки Бурштинської ТЕС, разом з вугіллям потрапляє значна кількість пустих порід (сланців), що містять домішки природних радіоактивних елементів, що в кінцевому результаті, після згорання вугілля. З труб ТЕС вилітають слаборадіоактивні частинки золи. Отже, має місце радіоактивне зараження атмосфери й земної поверхні. Щоправда, воно не таке шкідливе, як радіоактивне забруднення від АЕС, оскільки вугільні породи містять такі природні ізотопи, як уран, торій, і до яких пристосувався живий світ, не накопичуючи їх у своєму організмі.

Для Бурштинської ТЕС  зменшення негативного впливу на атмосферне середовище може досягатися двома шляхами: вдосконаленням технологічного процесу та будівництвом пилогазовловлюючих пристроїв, а оптимальним варіантом  є їх поєднання, Перший шлях не тільки скорочує викиди. Але й економить сировину, продукцію, паливо та допоміжні матеріали; проте для Бурштинської ТЕС на даний час він нереальний. Тому

 для зменшення викидів  планується реконструкція електрофільтрів  на енергоблоках електростанції та будівництво сірко очисного обладнання. Крім того подальший якісний та кількісний склад викидів теплоелектростанції залежатиме від якості вугілля та навантаження електростанції.

До всього вище описаного, можна добавити те, що забруднення або точніше перезабруднення атмосфери шкідливими газами Бурштинською ТЕС викликає велику тривогу не тільки в Україні, а й всьому світі, оскільки воно призводить до збільшення “озонових дір” і розвитку “парникового ефекту” на планеті. Перше явище спричинило зменшення захисної дії озонового шару від сонячного ультрафіолетового опромінення і розвитку в зв’язку з цим у людей захворювань шкіри (піки, рак), втрати зору та інших, а друге – до потепління клімату, танення льодовиків, значного глобального підвищення рівня океану, порушення нормального функціонування й деградації екосистем.

Та не менш важливим та значним забруднювачем атмосфери в області є ВАТ “Оріана”, що характеризується викидами хлору, хлористого водню, хлорофанічних сполук. Саме ж підприємство ВАТ “Оріана” станом на 1999 р. викинуло в повітря 2058,835 тисяч тонн токсичних речовин. Та все ж в останні роки фіксується найбільший спад виробництва підприємства ВАТ “Оріана” за усю його історію. У зв’язку з чим зменшилася кількість викидів отруйних речовин на 85%. Поряд із виконання запланованих заходів по зменшенню викидів за рахунок зупинки чотири хлористого вуглецю, через економічні причини зупинено магнієвий завод, виробництва полівінілхлориду. Завдяки цьому екологічна ситуація м. Калуша значно покращилася. Разом з тим відновлення роботи даних виробництв може погіршити стан атмосферного повітря в місті та регіоні через невиконання заходів по досягненню нормативів викидів хлору та вінілхлориду шляхом реконструкції даних виробництв з встановленням додаткових систем пилогазоочистки.

Саме через наявність  цього підприємства потенційного екологічного небезпечними є Калузький, Рогатниський та Галицький район, в атмосферному повітрі яких, основному, здійснюється розсіювання викидів шкідливих  речовин. Основне технологічне та допоміжне газопилевловлююче обладнання застаріле, що і є причиною високого рівня викидів отруйних речовин. Воно потребує негайного переоснащення .

Іще одним важливим забруднювачем  атмосфери області АТ “Нафтохімік Прикарпаття”. Це підприємство викидає вуглеводи та синтетичні жирні кислоти. Валовий викид станом на 1999 р. становив на підприємстві 963.925 тонн, у 2000 р. – 557.353 тонни, а у 2008 р. 745.773 т. Аналізуючи дані ми бачимо, що спочатку валовий викид зменшився. Це відбулося тому, що на підприємстві повністю припинено виробництво синтетичних жирних кислот (зменшення викидів становило 124 т). Пізніше  він знову зріс, через нарощування виробництва.

Джерелом забруднення  атмосфери, традиційно, є автотранспорт, кількість якого щорічно зростає – переважно за рахунок завезення з-за кордону старих моделей. На початку 1999 р. в області налічувалося понад 103 тис. автомашин індивідуального користування на 137 тис. авто державних організацій. Зараз же кількість автомобілів зросла на 15% порівняно з 1999 р. Проблема забруднення повітря викидами автотранспорту є дуже актуальною – через проходження територією області автотрас національного значення, по яких щодня проїжджають тисячі автомашин. І разом із відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згорання в атмосферу викидаються 170 шкідливих речовин для живої природи, 160 з яких – похідні вуглеводні. Які є наслідком неповного згорання палива. Найтоксичніші з них, крім оксидів вуглецю та азоту – альдегіди, сажа та бензопірен. Крім того у викидах автотранспорту є важкі метали: свинець та нікель. Приблизно 20% викидів автотранспорту осідає безпосередньо біля автомагістралей, у смузі завширшки до 10 м, а в результаті розповсюдження дрібніших частинок формується друга зона забруднення завширшки від 30 до 100 м .

Враховуючи густу автомагістральну сітку, можна зробити висновок, що автомобільний транспорт дуже впливає  на екологічну ситуацію регіону.

В загальному ж за останні  роки зросли викиди від стаціонарних джерел у 6 районах області та м.Яремче за рахунок введення в дію нових об’єктів та обліку раніше неврахованих джерел викиду, особливо котелень санаторіїв та баз відпочинку, цегельних заводів, колишніх колгоспів, де спалювалося низькокалорійне вугілля.

Загальне скорочення викидів твердих речовин на 16,95 тис. тонн відбулося в основному за рахунок зменшення викидів золи на Бтес на 13,66 тис. тонн та ВАТ “Оріана” на 4,78 тис.тонн, а за рахунок налагодженого обліку раніше неврахованих джерел викиду збільшилися викиди твердих речовин в Богородчанському (4,9 т.), тисменицькому (31,9 т.) районах та деяких підприємствам м. калуша Галицького району .

Викиди газоподібних забруднюючих речовин зменшилися на 24,4 тис.тонн, в тому числі зменшилися викиди диоксиду сірки на 10,5 тис.тонн та 6,4 тис.тонн відповідно БТЕС та ВАТ  “Оранта”, на 0,3 тис.тонн зменшилися викиди водневих сполук на АТ “Нафтохімік”.

За рахунок скорочення обсягів виробництва у меблевій галузі та машинобудуванні скорочено викиди легких водневих сполук.

Аналіз даних статистичними  галузями показує, що незважаючи на зменшення  викидів основними галузями промисловості, залишається значний вплив на стан атмосферного повітря області енергетичної, хімічної, нафтохімічної та нафтогазової промисловості, лісопереробної та меблевої галузі, промисловості будівельних матеріалів.

Про оголошення територій міста Калуш та сіл  Кропивник

і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації

Унаслідок прийнятих  свого часу неправильних рішень щодо розташування і експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі Івано-Франківської області, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у місті Калуш, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у цьому місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області.

Загрозливим є стан на хвостосховищі № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей, в якому зберігається понад 10 млн. куб. м відходів, де внаслідок атмосферних опадів стрімко зростає рівень висококонцентрованих розсолів калійних солей. Останнім часом спостерігається їх прогресована фільтрація через товщину дамби, що призводить до її прискореного руйнування, а отже, до зростання ризику раптового виливу таких розсолів, що спричинить руйнування прилеглих промислових об'єктів, житлового фонду, а також забруднення розсолами річки Дністер.

Значну небезпеку становить і інтенсивний розвиток карсту у північній частині Домбровського кар'єру калійних руд, розташованого у місті Калуш, який спричиняє зсуви бортів і просочення води річки Сівка у кар'єр, що створює ризик затоплення кар'єру і потрапляння розсолів калійних солей із нього у річки Лімниця і Дністер.

Крім того, витік розсолів із хвостосховища № 2 та Домбровського  кар'єру призвів до засолення  водоносних горизонтів у місті Калуш  на території понад 900 гектарів, ареал  засолення стрімко рухається  в напрямку річки Лімниця.