Стан рослинного покриву Івано-Франківської обл

Мета дослідження:дослідити стан рослинного покриву Івано-Франківської обл.

 

 

 

 

Завдання дослідження:

1. Збереження ґрунтового покриву і якості ґрунтів.

2. Зменшення забруднення атмосферного повітря та вод.

3. Запобігання стихійним лихам природи.

4. Зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря.

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Проведення рекогносцирувальних досліджень

1.1 Фізико-географічні,геологічні та метеорологічні характеристики досліджуваної території.

Площа Івано-Франківської області дорівнює 13,9 тис. квадратних кілометрів. Її конфігурація нагадує  ромбовидну форму, витягнену по довгій осі з півночі на південь по меридіану 24о 45’. Загальна протяжність території від крайньої північної точки до крайньої південної досягає понад 185 км, а з заходу на схід в найбільш розширеній частині – майже 150 км.

Найбільш компактний масив області  розташований між 46 і 49о15’ північної широти. На північ і південь від цих широт територія різко звужується, утворюючи два виступи, які нагадують півострови. Північний Опільський виступ шириною 25-30 км і довжиною 30-35 км, знаходиться на лівому березі Дністра, охоплюючи басейни рр.. Тилої Липи і Свіжу. Південний Чорноморський виступ, довжиною близько 50 км, на рівні с. Жаб’є має 35-40 км ширини, а на південь звужується, вклинюючись у верхів’я Білого і Чорного Черемоші.

Границі Івано-Франківської області  завдяки своєрідній конфігурації території і особливостям природних рубежів (гірські хребти, ріки) дуже звивисті і мають велику загальну протяжність – приблизно 760 км,, майже дорівнюючи віддалі від Івано-Франківська до Києва. На півночі і заході на протязі 200 км. Івано-Франківщина межує з Тернопільською,Чернівецькою,Львівською областями, Ужгородом та Румунією.(див.на карті №1) Північний відрізок границі проходить здебільшого по Прикарпатський горбистій рівнині, а південний (45 км.) – майже меридіонально по Карпатських хребтах.

За адміністративним поділом область  має 14 районів, 15 міст, в тому числі 5 міст обласного значення (Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Яремча, Болехів), 24 селища міського типу, 765 сільських населених  пунктів. Найбільші міста – Івано-Франківськ, Калуш, Коломия.

Обласний центр –  Івано-Франківськ. (255 м над рівнем моря). Серединну частину складають  горбисті передгір'я висотою 400-600 м. 
 
Гірська частина області зайнята Східними Карпатами, що поділяються на масиви Чорногора, Горгани, Гринява, Чивчини. Тут же, в Чорногірському хребті підноситься найвища гора України - Говерла (2061 м).

 

Івано-Франківська область - одна з  найбільш багатих лісами в Україні. Лісистість території становить 41%. В рівнинній частині переважають  листяні, в передгірській - хвойні ліси. Серед хвойних порід переважає ялина, яку місцеве населення поетично іменує смерекою. На висотах понад 1500 м

починаються субальпійські луки (полонини).

Різноманітність природних факторів обумовлює наявність тваринного світу, чи не найбагатшого в Україні. Тут зберігається генофонд 1/3 європейської флори (близько 3000 видів рослин) та проживає понад 400 видів тварин . 
 
Частина гірської території області площею 503 кв. км виділена в Карпатський природний національний парк. Він охоплює верхів'я річок Пруту і Чорного Черемошу з г. Говерлою. Завдання парку - сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку і

туризму, для ознайомлення з природними багатствами , культурними  й історичними пам`ятниками.

В Українських Карпатах нараховується понад 800 джерел мінеральних вод усіх типів.

Економічно-географічне  положення Івано-Франківщини дуже вигідне. Вона має густу сітку  шляхів сполучення з багатьма важливими  економічними районами країн і з  сусідніми країнами.

Коломийщина розташована  в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах: Придністров’я, Передкарпаття, Українські Карпати.

Придністров’я (Придністровське  Покуття) лежить на Подільській височині на північ від ріки Прут і простягається  до долини Дністра. Тут переважають лісостепові ландшафти, що належать до західного краю лісостепової зони Руської рівнини. Придністров’я – це північно-східна частина Коломийщини, що простягається паралельно напрямках течії Дністра і Пруту та Карпат. Часто трапляються підвищення з висотами понад 300 м.

Передкарпаття (Передкарпатське  Покуття) – середня частина Коломийщини  на захід від ріки Прут. Тут панує  піднятий і сильно розчленований  рельєф – Переважають лісолучні  ландшафти з широколистяних та мішаних  лісів – бука, граба, дуба, ялиці, які займають межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах і улоговинах поширені луки. Середні висоти перевищують 300-350 метрів.

Південно-західна невелика частина Коломийщини заходить в  Українські Карпати. Тут панують  листяні, мішані та хвойні ліси. Середні висоти перевищують 370 метрів.

 

                                        Клімат

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західноєвропейського до континентального Східноєвропейського.

Значна амплітуда висот (від 230 до 2061 м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. Температура повітря найтеплішого місяця (липень) у передгір'ях +18-20°, у високогірному ярусі +8-10°, найхолоднішого (січень) -3-9°. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Тривалість залягання стійкого снігового покрову складає 100-110 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 610 до 1000мм, що пояснюється наявністю гір. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130-188 днів нарік).

На території області виділяються такі кліматичні райони:

1. Наддністрянський з підрайонами лівобережним та правобережним. У районі спостерігаються м'які зими з відлигами і нестійким сніговим покровом (сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими — 50; середня висота снігового покриву становить 6-10 см.). Весняні приморозки тривають до третьої декади квітня, в окремі холодні весни — до третьої декади травня. Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня. До складу лівобережного підрайону входять Рогатинськии та Галицький райони. Сума активних температур досягають 2300-2400°, річна кількість опадів — 660-700 мм, середня тривалість без морозного періоду 160-170 днів. До правобережного підрайону входять Калуський, Тисменицький і Тлумацький райони. Сума активних температур складає 2400-2500°, річна кількість опадів 610-750 мм. Середня тривалість без морозного періоду 155-160 днів.
2. Південно-східний. До його складу входить Городенківський, Коломийський та Снятинський райони. Сума активних температур досягають 2500-2600°, річна кількість опадів — 550-720 мм, середня тривалість безморозного періоду 150-170 днів. Сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими — до 50 днів; середня висота снігового покриву становить 6-12 см). Весняні приморозки припиняються у першій декаді квітня, в окремі холодні весни — у третій декаді травня. Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня.
3. Передгірський. До його складу входить Долинський район, північна частина Рожнятівського, Богородчанського та Надвірнянського районів та Косівський район. Сума активних температур досягають 2200-2500°, річна кількість опадів — 630-900 мм, середня тривалість безморозного періоду 150-170 днів. Сніговий покрив залягає протягом 105 днів, а в малосніжні зими — до 60-70 днів; середня висота снігового покриву становить 10-15 см. Весняні приморозки тривають до кінця квітня початку травня. Осінні приморозки наступають у середині вересня.
4. Гірський. До його складу входять південна частина Рожнятівського, Богородчанського та Надвірнянського районів та Верховинський район. У районі щороку спостерігається стійкий сніговий покров (сніговий покрив утворюється на початку грудня, а сходить на початку квітня; середня висота снігового покриву становить 30-35 см.). Весняні приморозки тривають до першої декади травня, осінні приморозки наступають у середині жовтня. Сума активних температур досягає 1600-2200°, річна кількість опадів — 760-1000 мм, середня тривалість безморозного періоду 160-170 днів.

Ще більше на диференціацію клімату впливає рельєф. Кожна улоговина, річкова долина, схили різних експозицій мають свій особливий місцевий клімат.

 

Кліматичні  умови

На клімат Войнилівської  височини найбільше впливає, звичайно географічна широта, а також висота над рівнем моря, віддаленість від океану, рельєф, характер підстилаючої поверхні. Від географічної широти в першу чергу залежить притік сонячної радіації, яка є головним джерелом енергії для більшості процесів, що відбуваються в географічній оболонці.

Потрапляючи на земну поверхню, вона із світлової перетворюється в інші види енергії. Найбільша частина, перетворюючись у теплову, нагріває земну поверхню. Теплова енергія, поступаючи від  останньої в атмосферу, приводить в рух усі кліматоутворюючі процеси. Величина енергії що потрапляє на одиницю площі, найбільше залежить від кута падіння проміння сонця, а отже, від географічної широти. Оскільки район досліджень розміщений в середніх широтах, то величина сонячної радіації в середньому 96-98 ккал/см2, тобто типова для помірного кліматичного поясу. Протягом року в сумарній радіації понад 50% припадає на розсіяну. В зимовий період сумарної радіації поступає значно менше, а частка розсіяної через збільшення хмарності досягає 70% і більше.

Відмінності у висоті над рівнем моря між Карпатською частиною області і Прикарпаттям та Поділлям визначають значні різниці в розподілі температур і річної кількості опадів.

На території району досліджень сформувався помірно-континетальний тип клімату, тобто перехідний між морськими і континентальними.

Характер підстилаючої поверхні визначає величину відбитої радіації, тобто  альбедо. В зимовий період, у зв’язку  із сніговим покривом, воно досягає 60%, а влітку на рівнинах, вкритих трав’яною рослинністю, всього 20%. Суттєво відрізняється величина ввібраної радіації і на схилах різної експозиції в горах та на горбистих рівнинах.

Температура повітря

Річний хід температур в області визначається невисокими температурами в літні місяці і порівняно високими взимку. Вони також суттєво відрізняються у гірських районах та рівнинах. Так, середні температури липня для Подільської і Прикарпатської частин області становлять 18-18,5 °С, а в масиві Чорногора, на висоті подан 1800 м.- від 9-1 1°С. Тобто на кожні 100 метрів висоти температура знижується в середньому на 0,7°.  У січні менша відмінність між середньомісячними температурами у горах і на рівнинах, відповідно 7-7,6° і 4,5- 5° морозу.

Максимальні температури (понад +38°) спостерігалися у східній частині області, зокрема, на метеорологічні станції Коломиї. У горах найвища температура + 27°С зафіксовано на схилі Чорногірського хребта станцією Пожижевська (висота 1429 м.) Мінімальні температури для цієї ж метеорологічної станції становлять (-28°С), а для Коломиї (-36°С).

Амплітуда середніх температур на рівнинних  територіях області, а отже, і ступінь  континентальності повітря збільшується в напрямку на південний схід. Для  Болехова ця величина становить 3 й 4°, а в Коломиї -24°.

 В Карпатах континентальність  згладжується і середні річні  амплітуди температур не перевищують  20-21°.

 Опади

Річна сума атмосферних опадів на Івано-Франківщині, в залежності від  висоти над рівнем моря, коливається  від 600 до 1500мм. У районах Поділля і Передкарпаття ця величина становить 600-800 мм., у Карпатах на висотах понад 1000 м., відповідно 1200-1500 мм. Це пов’язано з тим, що повітряні маси з Атлантики, насичені вологою, змушені підніматися. Охолоджуючись у вищих шарах атмосфери, водяна пара конденсується і випадають опади. Більша кількість випадає в теплий період року. Зокрема, на три літні місяці в Прикарпатті припадає 44 % їх річної кількості. Найбільш дощовий місяць-червень, а найбільш тихий – вересень.

У зимовий період опадів випадає 10% від річної норми у вигляді снігу і дощу. Сніговий покрив утворюється кожного року, але на рівнині, як правило, не стійкий і не тривалий. У горах тривалість його вдвічі більша, а товщина снігу досягає 45 см.

Величина випаровуваності на рівнинах становить 550-580 мм. за рік, на Пожижевській знижується до 412 мм , а на гребені хребтів ще менше. Тому коефіцієнт зволоження в районах Прикарпаття і Поділля коливається від 1,1 до 1,4,а в Карпатах від 1,5 до 3,5. Отже зволоження рівнинних територій області є достатнім, а гірських-надмірне.

На території району дослідження циркуляція атмосфери, як кліматотворчий фактор виявляється  у переносі атлантичних і континентальних, арктичних повітряних мас також у циклонічній та антициклонічній діяльності. Клімат в Придністров’ї типово континентальний, його пом’якшують вологі повітряні маси, принесені з Атлантичного океану, і Карпати, які зумовлюють хмарність, збільшують атмосферні опади [Андріанов,1951]. На протязі року переважають вітри північно-західного, південно-східного напрямків, на долю яких в середньому припадає 54% повторюваності. Кількість випадків вітру південно-східного напрямку найбільше з листопада по березень і становить 34 %. По сезонах є невеликі відхилення від цього співвідношення. В зимку і восени панують східні вітри, влітку і весною-північно-західні.

  Рельєф

Територія Івано-Франківщини  входить в межі Подільської височини, Прикарпаття і Карпат. Рельєф цих  районів вивчався багатьма дослідниками з точки зору морфометрії і  генезису.

Місцевість області в орогідрофічному відношенні ділиться на дві частини: велику північно-східну, хвилясто-рівнинну, і меншу південно-західну, гірську. Границя між ними порівняно чітко виражена 400-метровою ізогіпсою, що проходить через Болехів-Долину-Перегінськ-Солотвино-Надрвіну-Яблунів-Косів-Кути. В рівнинній частині абсолютні висоти коливаються від 250 до 400м. Схили Карпат характеризуються середньо гірським типом рельєфу з переважанням висоти 1000-1500 м над рівнем моря.