Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

Досить різноманітний видовий  склад на даній ділянці і орнітофауни. Серед її представників можна зустріти горобців, ворон, сорок, сов, зозуль, денних хижаків, дрімлюг, сиворакш, дятлів та численні види горобиних. В букових лісах є такі види птахів: довгохвоста синиця, біла плиска, малинівка, чорний та співочий дрозди, жовтобровий вівчарик. Негативний вплив господарської діяльності для птахів найбільше проявився у шумовому забрудненні та порушенні їх традиційних місць гніздування. В зв'язку з цим можна порекомендувати не проводити виробничо-ремонтні операції в періоди гніздувань і розмноження птахів. Для захисту птахів від попадання під напругу на всіх траверсах електроліній передбачається встановити металеві дротяні їжаки.

Серед ссавців можна відмітити  таких представників: заєць, польовка, косуля, лисиця, ласка, темний тхір. Теріофауна даної території містить ряд представників комахоїдних та рукокрилих (кріт, їжак, качкан, лісовий нетопир). Основним негативним впливом для них є зменшення місць перебування та полювання, а також небезпека від працюючих технічних пристроїв. Тому для захисту людей і тварин технологічні майданчики огороджуються.

В результаті господарської діяльності на даній території відбуваються зміни в рослинному і тваринному світі, які, в основному, стосуються кількісного і якісного видового складу тварин і рослин та переважна більшість яких відбулася на початкових стадіях розробки родовища.

Таким чином, при продовженні експлуатації Східницького нафтового родовища з дотриманням усіх норм та правил екологічної безпеки, врахуванням вищезгаданих рекомендацій, а також надійності устьового обладнання свердловин, недопускання відкритих неочищених скидів, розливів нафти і пожеж розробка родовища буде безпечною для флори і фауни.

2.3 Характеристика навколишнього соціального та техногенного середовищ та оцінка впливів на них

Східницьке нафтове родовище розташоване  поблизу смт. Східниця, яке підпорядковане міськраді м. Борислава Львівської області. Населення селища Східниця станом на 01.01.05 складає 2,23 тис.чол. Найбільшими населеними пунктами, розміщеними поблизу площі родовища є міста Борислав (36,7 тис.чол.), Трускавець (29,9 тис.чол.), села Старий і Новий Кропивник, Перепростиня, Рибник, Урич, Опака. Від обласного центру - м. Львова - Східницьке нафтове родовище знаходиться на відстань 105 км, від курорту Трускавець – 12 км, від м. Борислава – 7 км (рисунок 1.1). Район родовища має добре розвинуту мережу нафто- і газопроводів, ліній електромереж. З населеними пунктами, розміщеними поруч, Східниця сполучена автодорогами четвертої технічної категорії: Дрогобич-Східниця, Городище-Східниця і Верхнє-Синевидне-Східниця. На території району є один залізничний вузол у м. Дрогобич в межах залізниці Стрий-Самбір, від якого є два відгалуження – до станції Трускавець та до станції Борислав.

Перша письмова згадка про Східницю бере свій початок у 1350-му році. За народними  повір'ями та переказами, Східниця виросла  на руїнах попереднього славетного поселення Золота Баня (таку назву, до речі, носить головна вулиця селища). Іменник цієї назви походить від стародавньої назви Баня, тобто велика яма, а прикметник - Золота від назви нафти, яку роками тут добували з давніх-давен.

В кінці 50-х років 20-го століття інженер-еколог Омельян Стоцький відкрив унікальні східницькі мінеральні води, які не мають аналогів у Європі. Ці води чотирьох типів - содова, залізиста, гліцеринова та йодисто-бромна. Нині на території Східниці знаходиться 38 джерел і 17 свердловин вод типу "Нафтуся". Безліч джерел виходить на поверхню в долині, на схилах гір, в лісах, які її оточують.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів  України від 15 грудня 1997 р. за №1391 в  перелік населених пунктів, віднесених до курортних, входить також селище Східниця, що підтвердило його статус гірського курорту, наданого ще у 1975 році. Курортологічні ресурси "Східниці" створюються м'яким кліматом, чистим навколишнім природним середовищем, мальовничим гірським ландшафтом з великими лісовими масивами, а значні запаси лікувальних мінеральних вод визначають бальнеологічний профіль курорту. До лікувально-оздоровчої бази курорту нині входять: лікарня на 60 ліжок, п'ять пансіонатів і три бази відпочинку на 740 місць. Серед найбільш відомих можна відмітити санаторії "Східницькі Карпати", "Стожари", "Верховина", "Зелений Бір". Ресурсний лікувальний потенціал курорту нині використовується на 3 відсотки.

Згідно постанови Кабінету міністрів  України від 4 лютого 1999 р. №141 виконується  Програма розвитку курорту Східниця, яка передбачає заходи спрямовані на перетворення до 2009 року бальнеологічного курорту у всеукраїнську дитячу здравницю. Передбачається, що реалізація Програми забезпечить можливість оздоровлення та відпочинку більше 25 тис. люд. у рік, в тому числі 10 тис. дітей, буде створено 3 тис. нових робочих місць.

Метою Програми є збереження, відтворення, розвиток і ефективне використання ресурсів бальнеологічного курорту  Східниця, становлення і функціонування його як Всеукраїнської дитячої оздоровниці. Основними завданнями Програми є створення умов для подальшого розвитку курорту Східниця, збереження і розвиток курортно-рекреаційного комплексу, інфраструктури та забезпечення задовільних екологічних і санітарно-гігієнічних умов. Реалізацію Програми передбачено здійснювати у два етапи, останній з яких завершується в 2009 році та передбачає завершення будівництва низки об'єктів і споруд рекреаційної, житлової та інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування зон санітарної охорони та комплексні дослідження гідромінеральної бази курорту.

Провідна галузь промисловості  району – нафтогазовидобувна (НГВУ ”Бориславнафтогаз”, Прикарпатське  управління бурових робіт). У смт. Східниця також є два лісопильні заводи, газолінове та швейне виробництво.

Проаналізувавши процеси формування природних геофізичних та геохімічних полів над покладами Східницького родовища, а також техногенні зміни, можна зробити висновки, що природно-техногенная система „геологічне середовище – об'єкти нафтогазовидобувного комплексу” становить єдине ціле, всі частини якої взаємопов'язані і взаємозалежні. З одного боку, геологічне середовище Східницького родовища, що змінюється в результаті руху маси і енергії з надр діє на стан інфраструктури на денній поверхні. З іншого боку, функціонування техногенних систем впливає на природне середовища довкілля і як результат виникає нове природно-техногенне середовище, яке може змінити природну геодинамічну рівновагу, викликати негативні екологічні наслідки.

При виконанні проектних робіт  передбачається ведення постійного контролю за технічним станом всіх об’єктів на даній території та оперативне усунення всіх виявлених негараздів.

В процесі виробництва утворюється  підтоварна вода, яка підлягає очистці  та для підтримання пластової  енергії повертається у поклади через спеціальні свердловини. На організм людини найбільш сильно впливає забруднення атмосфери. Проте, при виконанні заходів щодо запобігання збільшення рівня загазованості можна буде зменшити вплив на стан здоров'я як працівників, так і місцевих мешканців.

Гирлове устаткування та обладнання на свердловинах знаходиться в належному  технічному і естетичному вигляді  та пофарбовано в захисні попереджуючі кольори згідно діючих нормативних  правил. Навколо свердловин та нафтозбірних пунктів знаходиться огорожа, яка перешкоджає прямому контакту між людиною та обладнанням. На свердловинах, де це все відсутнє, рекомендується провести вищезгадане впорядкування території ближчим часом.

На території району знаходиться низка підприємств  з розвідки, буріння та розробки родовищ нафти і газу, підземного ремонту свердловин, в тому числі і нафтопереробний комплекс "Галичина". Тут сформувався кількатисячний кадровий потенціал висококваліфікованих і досвідчених спеціалістів нафтогазової промисловості України. Важкий економічний стан в державі зумовив низький рівень зайнятості фахівців. Завдяки реалізації запроектованих робіт стане можливим ефективніше задіяти наявний висококваліфікований кадровий галузевий потенціал, запровадити новітні технології розробки нафтових родовищ, що в перспективі дозволить продовжити нафтогазовидобуток з поступовим зниженням негативного впливу на навколишнє середовище та зменшенням ймовірності виникнення нових небезпечних явищ та процесів.

Аналіз соціально-економічного впливу дозволяє зробити висновок, що позитивні аспекти облаштування і нормальної експлуатації Східницького нафтового родовища істотно переважають негативні, що робить впровадження запропонованих заходів соціально оправданим.

2.4 Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки

2.4.1 Запропоновані заходи

В результаті проведення комплексної  оцінки впливу процесу експлуатації Східницького нафтового родовища на навколишнє природне, соціальне і техногенне середовище встановлено ряд несприятливих екологічних процесів, частина яких відбувається за рахунок природних факторів.

З метою покращення екологічної  ситуації і забезпечення вимог екологічної  безпеки рекомендуються для впровадження наступні природоохоронні заходи та технічні рішення:

1 Виконання природоохоронних законів та нормативів щодо подолання соціально-економічних та техногенних наслідків нафтовидобутку, в тому числі Програми Кабміну та Програми ВАТ „Укрнафта”.

2 Проведення екологічної інвентаризації  та паспортизації нових джерел  надходження шкідливих речовин.

3 Впровадження герметизованої  системи збору, сепарації і  підготовки продукції на всьому технологічному потоці та максимальна утилізація попутного нафтового газу.

4 Припинення експлуатації  свердловин з негерметичними  колонами, грифонами, витіканнями нафти та води, повернення їх до технологічного процесу лише після усунення всіх негараздів під час ремонтно-ізоляційних робіт.

5  Впровадження та застосування  комплексу протишумових заходів.

6 Проведення профілактично-попереджувальних  ремонтів запірної арматури на резервуарах, сепараторах, трубопроводах, свердловинах.

7 Експлуатацію видобувних свердловин  проводити у відповідності з  технологічними режимами.

8 Прокладання трубопроводів на  ділянках перетину автошляхів  в захисних кожухах.

9 Рекультивація земель по трасі промислових комунікацій на ділянках з родючими ґрунтами та лісовими угіддями.

10 Підвищення надійності технологічного  процесу і обладнання, забезпечення їх належним об'ємом засобів контролю і автоматизації, з допомогою яких витримується проектний технологічний режим, попереджуються аварійні ситуації і, таким чином, зменшуються до мінімуму викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище.

11 Застосування комплексу протикорозійних  заходів:

– використання обладнання і трубопроводів, стійких до корозійної і абразивної дії стічних вод;

– антикорозійна ізоляція та електрохімічний  захист внутрішньої поверхні резервуарів  та трубопроводів;

– контроль за корозійною стійкістю  обладнання і трубопроводів.

12 З метою контролю за станом  атмосферного повітря на території розміщення нафтозбірних об'єктів 1-2 рази на рік необхідно робити прямі заміри стану забруднення повітря.

13 Об’єднання окремих спостережних  робіт за станом довкілля в  межах Східницького родовища  в єдину систему локальної  мережі екологічного моніторингу.

14 Здійснення постійного контролю  за технічним станом експлуатаційних  промислових споруд, як об'єктів,  що являють собою потенційну  екологічну небезпеку у випадку аварії та проведення профілактично-попереджувальних ремонтів і регулюючої апаратури.

15 Заходи з ліквідації аварійних  розливів нафти: 

– при невеликих розливах – оконтурювання ділянки глибиною на 20-25 см;

– при середніх розливах – шляхом встановлення земельних бар'єрів;

– при великих розливах – шляхом влаштування по контуру ділянки траншей.

Збір розливів передбачено здійснювати  за допомогою техніки, а також  спеціальними нафтозбірними застосуваннями різних конструкцій. Для більш повного збирання шкідливих розливів одночасно з механічними засобами мають використовуватися хімічні сорбенти різних видів у вигляді: рулонів, матів, порошків тощо.

Після того, як шкідливі речовини будуть зібрані з поверхні ґрунту, проводиться технічна та біологічна рекультивація території.

2.4.2 Комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище та характеристика залишкових впливів

Аналіз вищезгаданих матеріалів свідчить, що при існуючому способі експлуатації Східницького родовища вплив на навколишнє середовище поступово знижується.

Локальні, періодичні перевищення  вмісту нафтопродуктів в поверхневих водах пов’язані, в основному, з особливостями геологічної будови району та експлуатації родовищ даного регіону на початкових стадіях їх розробки.

Розробка Східницького родовища знаходиться  в завершальній стадії, тому на ньому  вже проявився так званий залишковий вплив господарської діяльності – поступова загазованість місцевості, поступове забруднення ґрунтів навколо промислових майданчиків, погіршення якості поверхневих вод. В зв’язку з цим на території родовища виконується цілий комплекс різноманітних спостережень за станом довкілля, проводяться численні ремонтно-ізоляційні роботи на свердловинах та устаткуванні, здійснюється оновлення та реконструкція технологічного обладнання, постійно застосовуються природоохоронні заходи.

У верхніх шарах геологічного середовища (менілітова світа) Східницького нафтового родовища знаходиться родовище мінеральних вод типу “Нафтуся”. Між ними у процесі більше як столітньої розробки продуктивних відкладів встановилась рівновага. Цю гідродинамічну рівновагу необхідно зберігати, щоб не зашкодити мінеральним джерелам. Природним екраном між обома родовищами є строкатий горизонт (червоні та зелені глинисті сланці), який залягає у верхах бистрицької світи еоцену. На поверхні землі визначені межі зон санітарної охорони (перша, друга і третя), в яких господарська діяльність строго регламентована та вимагає погодження з відповідними органами, що і відбувається на даний час.