Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

Процедура інформування громадськості  та реагування на її звернення і  заяви являються складовою частиною екологічної політики НГВУ "Бориславнафтогаз". Реалізація вказаних процедур стосовно Східницького нафтового родовища полягає в виконанні наступних заходів:

• широке інформування громадськості про діяльність НГВУ шляхом публікацій в пресі, передач на місцевому радіо, участю представників підприємства в зборах територіальної громади та засіданнях місцевих, районних та обласних Рад;
• висвітлення результатів екологічних досліджень, що здійснюються на родовищі та прилеглих до нього територіях;
• розгляд усіх заяв та звернень представників територіальної громади, вивчення та врахування громадської думки при плануванні і реалізації природоохоронних заходів;
• створення, фінансування та виконання Програм щодо покращення екологічної ситуації в даному регіоні з обов’язковим виконанням різноманітних соціальних питань.

1.4 Фізико-географічна характеристика району проектованої діяльності

В адміністративному відношенні Східницьке нафтове родовище розташоване в  межах Дрогобицького та Сколівського районів Львівської області, частково на території смт. Східниця, яке підпорядковується Бориславській міській раді. Дана територія густозаселена, більшість населення зайнята в нафтогазовій, лісовій промисловості та сільському господарстві. Населення селища Східниця станом на 01.01.08 складає 2,23 тис.чол. Найбільшими населеними пунктами, розміщеними поблизу площі родовища є міста Борислав (36,7 тис.чол.), Трускавець (29,9 тис.чол.), села Старий і Новий Кропивник, Перепростиня, Рибник, Урич, Опака тощо (рисунок 1.2). Ці населені пункти пов'язані між собою асфальтованими та гравійними дорогами, лініями електромереж. Проходять шосейні шляхи: Дрогобич – Східниця, Трускавець – Підбуж.

Також на рисунку 1.2 зображені межі ліцензійної ділянки родовища загальною  площею 4,5 км². Ділянка знаходиться частково у межах першої, другої та третьої зон санітарної охорони курорту "Східниця", де вже більше півстоліття співіснують видобуток мінеральних вод (в тому числі типу „Нафтуся”) і нафти. Південна частина ліцензійної ділянки перекривається з територією національного природничого парку “Сколівські Бескиди” (рис.2.12).

У геоморфологічному відношенні даний  район знаходиться у передгір'ї  та  північно-східних схилах Українських Карпат (Верхньодністровські Бескиди або гори Східних Бескидів  г. Городище 641 м. над рівнем моря, г. Буковиця та ін.), а також у міжгірських улоговинах, визначається чергуванням долинних понижень і міжрічкових підвищень. Перевищення рельєфу над рівнем моря знаходиться в межах від 308 до 641 м, над Південно-Східницькою складкою на окремих висотах досягає 800 м.

Головними корисними копалинами на даній території є нафта і  газ, будівельні матеріали (пісок, глина, вапняк тощо). Неподалік, в межах  курортів "Трускавець" та "Східниця", у верхніх шарах геологічного середовища (менілітова світа) знаходяться родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”.

Клімат території Східницького родовища помірно-континентальний (помірно  теплий та вологий) із підвищеною вологістю. На утворення конкретного типу погоди має вплив морське повітря створюючи зимою потепління і сильну хмарність та сніжність, а літом прохолоду і дощ. Натомість континентальне повітря приносить спеку літом і морози зимою. Меншу роль відіграють тропічні та арктичні повітряні маси.

Середньорічна температура плюс 7,6°С. Найгарячіші місяці – липень і серпень з середньомісячною температурою близько плюс 20°С. Найбільш холодним вважається січень  мінус 4,1°С. Період з температурою понад плюс 10°С становить 150 днів. Характерна висока вологість повітря (близько 80%) і понижений атмосферний тиск, який коливається протягом року в межах від 725 до 742 мм рт. ст. Висока вологість особливо відчутна зранку і ввечері, вдень вона наближається до оптимальної. Кількість туманних днів не перевищує 25 на рік. Приблизно стільки ж днів з грозами. На даній території напрям вітру непостійний, переважно західний. Найбільша швидкість вітру – 35 м/с.

Рисунок 1.2 Оглядова карта-схема ліцензійної  ділянки Східницького родовища

В межах території родовища добре  розвинуті поверхневі і підземні води. Останні мають досить різноманітний склад в межах двох основних структурних

елементів – Східницької та Урицької структур. Слабомінералізовані води, як правило, відносять до гідрокарбонатно-натрієвого і сульфатно-натрієвого типів та залягають на глибинах до 250 м, а розсоли – до хлоркальцієвого, рідше хлормагнієвого типів та залягають на глибинах близько 600 м. Рівень ґрунтових вод переважно від 5 до 20 м, в межах заплавних терас рік – до 5 м.

За гідрологічним районуванням досліджувана територія належить до гідрологічної зони Українських Карпат, Дністровсько-Прутської області підвищеної водності, яка становить близько 12 л/с. На весну припадає 30 %-50 % стоку, на літньо-осінній період 30 %-45 %, на зиму 10 %-15 %. Основними річками на території родовища є Східничанка та Перепростинка  ліві притоки р. Стрий (басейн р. Дністер). Це типові гірські ріки, що мають глибоко врізані долини, швидкі течії. Рівень води непостійний і залежить від атмосферних опадів.

Спираючись на еколого-ландшафтознавче  дослідження, виконане на географічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка під керівництвом А.В.Мельника, в межах території Східницького родовища можна виділити два типи ландшафтних місцевостей, які відносяться до гірських ландшафтних комплексів:

– крутосхиле ерозійно-денудаційне  лісисте й вторинно-лучне низькогір’я (300-1200 м н. р. м.) з дубовими, буковими, дубово-буковими, смереково-ялицево-буковими лісами на бурих гірсько-лісових  середньопотужних середньоскелетних  ґрунтах, складене масивними пісковиками ямненської і вигодської світ та піщано-глинисто-мергельним флішем стрийської світи Бориславсько-Покутської зони (тип А);

– пологосхиле ерозійно-денудаційне  лісисте й вторинно-лучне низькогір’я (200-800 м н. р. м.) з буково-ялицево-смерековими, дубово-буковими і грабово-дубовими лісами на бурих гірсько-лісових потужних слабоскелетних ґрунтах, складене флішоїдною пісковиково-глинистою товщею поляницької та аргілітами і алевролітами з прошарками пісковиків менілітової світи Бориславсько-Покутської зони (тип Б).

На підставі бальної оцінки ймовірності  виникнення тих чи інших стихійних  явищ в умовах антропогенного впливу у ландшафтних місцевостях Українських  Карпат визначений ступінь екологічного ризику в процесі їх господарського використання як по окремих явищах, так і в їх сукупності (таблиця 1.2). Практичнo немає таких ландшафтних місцевостей, де була би однаково висока ймовірність багатьох негативних процесів, тобто діє принцип компенсації.

Таблиця 1.2 – Оцінка екологічного ризику при використанні ландшафтів в межах території Східницького родовища (в балах).

Фізико-географічні  процеси	Типи ландшафтів
	А	Б
Снігові лавини	3	3
Обвали  і осипища	3	3
Селі	5	4
Лінійна ерозія	4	5
Зсуви	2	5
Паводки	0	2
Заболочення	0	1
Вітровали і буреломи	5	5
Всього	12	28
Ступінь ризику	4	5

 

1.5 Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливів

Станом на 01.07.2008 року у видобувному  фонді числиться 188 свердловин (103 на Східницькій ділянці та 85 на Урицькій), в тому числі в бездіючому – 9 свердловин. На більшості свердловин (63 %) видобуток нафти ведеться глибинонасосним способом (з індивідуальними та груповими приводами), на решті (37 %)  желонковим. Також є 6 нагнітальних (в тому числі 2 в бездіючому фонді) та 145 спостережних свердловин. Значну частину свердловин (близько 820) ліквідовано з технічних та геологічних причин.

Для подальшої експлуатації Східницького родовища пропонується по окремих структурних  елементах від одного до трьох  варіантів подальшої розробки. В  жодному з варіантів буріння нових свердловин не передбачається. Натомість планується вдосконалити систему видобутку та збору продукції, впорядкувати фонд свердловин тощо. Найбільш оптимальними вважають варіанти, в яких передбачено проведення різноманітних виробничих заходів на вибраних свердловинах, що дозволить більш повно вилучити залишкові запаси та забезпечити дотримання вимог екологічної безпеки.

Схема збору та підготовки продукції  свердловин Східницького родовища організована наступним чином  на Східницькій ділянці продукція свердловин поступає на нафтозбірний пункт “Стара Східниця”, НЗП "Н.Східниця-3", ємності на ланках 3, 4, 5. На Урицькому покладі збір продукції свердловин здійснюється на НЗП "Урич", де вся продукція свердловин поступає безпосередньо в резервуари. Потім відстояна в резервуарах нафта насосом відкачується на НЗП "Н.Східниця-3". Продукція після розділення та підготовки на всіх НЗП транспортується на ЦНЗП-Борислав, де відбувається кінцева підготовка, після якої товарна нафта відкачується на Дрогобицький НПЗ.

Всі свердловини працюють при відкритому затрубному просторі, тобто весь затрубний  газ виходить в атмосферу безпосередньо  на усті. Газ, що виділяється з нафти  в накопичувальних ємностях, також  виходить в атмосферу. В процесі  підготовки відокремлюється також пластова вода, яка повертається в поклади через нагнітальні свердловини, передбачені спеціально для цієї мети.

При такій технологічній схемі  збору та підготовки продукції потенційними джерелами впливу на навколишнє середовище будуть видобувні свердловини в процесі експлуатації, промислові трубопроводи, групові збори з замірним та сепараційним устаткуванням, повітряні лінії електропостачання, автомобільні шляхи. При цьому в навколишнє середовище можуть надходити різноманітні шкідливі речовини. Можливі також різноманітні природні (землетруси, осідання ґрунту), техногенні (пожежі технічного обладнання, розливи нафти та технологічної рідини, порушення герметичності обладнання) та соціальні ситуації.

Усі вищезгадані аспекти господарської  діяльності НГВУ ”Бориславнафтогаз” в межах території Східницького родовища є основою для проведення більш детальної оцінки впливу на навколишнє середовище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Проектна частина

2.1 Огляд альтернатив діяльності  Східницького родовища

Під час процесу ОВНС необхідно розглянути проблеми, щодо здійснення певної господарської діяльності і детально проаналізувати діяльність весь перелік альтернатив, що можуть забезпечити мету проекту або потреби запропонованої діяльності. Альтернативи - це різні засоби досягнення головної мети певної діяльності, певного проекту чи програми. Тобто можна обрати таку альтернативу, яка буде найменш шкідливою для довкілля, але водночас задовільняє потребу в цій діяльності. Якщо конкурентноспроможні альтернативи діяльності відсутні, то користь від процесу ОВНС суттєво скорочується, тобто отримують не більше ніж характеристику впливів на навколишнє середовище, які викликані реалізацією певного проекту.

Альтернативу «Відмова від діяльності» вважають таким  варіантом, який можливий і обов’язково опрацьовують на подальших стадіях оцінки впливів. Альтернатива невтручання («Відмова від діяльності») - це процедура, що дозволяє не запроваджувати діяльність, що запропонована, шляхом задоволення певних потреб іншими засобами. Така альтернатива є базовою, з нею порівнюють всі інші альтернативи. Буває навіть так, що вибір роблять на користь альтернативи «Відмова від діяльності», тому що наслідки від діяльності при інших альтернативах для довкілля неприйнятні.

Проектувальник визначає єдину або кілька оптимальних альтернатив в процесі здійснення ОВНС. При відсутності об’єктивного та досконалого альтернативного аналізу процес ОВНС призведе до прийняття обраної діяльності, як оптимальної, тож втратить свою роль, як інструмент обґрунтованого прийняття рішень. Ймовірні альтернативи повинні бути порівняні за експлуатаційними та капітальними витратами; прямими, непрямими та інтегральними впливами на навколишнє середовище; фізичними, юридичними або іншими обмеженнями; відповідністю вимогам законодавства та нормативів. Причини відмови від кожної з альтернатив повинні бути чітко зазначені.

Вибір тієї чи іншої альтернативи діяльності може бути визначений у  грошових одиницях, що добре зрозумілі всім та необхідні для кожної реальної альтернативи. Оцінка ефективності, екологічних витрат, прибутків, змін у податкових нарахуваннях, інфраструктурні вимоги та потужності, а також експлуатаційні можливості, що складають основу такого оцінювання, добре зрозумілі та використовують загальноприйняті технології.

Екологічна безпека тієї чи іншої альтернативної діяльності - це найскладніший аспект в процесі вибору, що стосується кількісної оцінки. Оцінивши недоліки і переваги певної альтернативи, необхідно проаналізувати їх, як точки зору екологічних змін, так й економічних втрат.

Для альтернативи, яку  обрали, визначають технічні, економічні та екологічні переваги порівняно з іншими альтернативами. Обраною альтернативою або доцільною альтернативою називають таку, яку обирають до впровадження враховуючи будь-які аспекти діяльності. Рішення про прийняття певної альтернативи необхідно задокументувати.

Якщо, запропонована діяльність санкціонована процесом ОВНС, до її впровадження необхідно час від часу проводити обстеження, щодо «умов для згоди». Такі «умови» містять спеціальні захисні чи послаблюючі види діяльності, моніторинг викидів у повітря та воду, періодичні звіти про стан діяльності.

У дипломному проекті розглянуті такі альтернативи діяльності Східницького родовища Бориславського НГВУ”: