Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

 

 

 

Рисунок 2.1 – Схема розташування джерел утворення забруднюючих речовин на НЗП "Н.Східниця 3"

Рисунок 2.2 – Схема розташування джерел утворення забруднюючих речовин  на НЗП "Стара Східниця"

Рисунок 2.3 – Схема розташування джерел утворення забруднюючих речовин  на ланці 3

Рисунок 2.4 – Схема розташування джерел утворення забруднюючих речовин на ланці 4

Рисунок 2.5 – Схема розташування джерел утворення забруднюючих речовин  на ланці 5

Рисунок 2.6– Схема розташування джерел утворення забруднюючих речовин  на НЗП "Урич"

Рисунок 2.7– Розсіювання діоксиду азоту на розрахунковому майданчику №1

Рисунок 2.8 – Розсіювання оксиду азоту на розрахунковому майданчику №1

Рисунок 2.9 – Розсіювання метану на розрахунковому майданчику №1

 

Метан

Етан

Рисунок 2.10 – Розсіювання метану та етану на розрахунковому майданчику №7

 

 

Пропан	Бутан
Пентан	Гексан

 

Рисунок 2.11 – Розсіювання пропану, бутану, пентану та гексану на розрахунковому майданчику №7

 

 

На території Східницького родовища існує також екологічна проблема, властива даному регіону, загазованість  приповерхневих відкладів. Згідно багаторічних досліджень даного питання, одним із основних джерел загазованості є неглибоко залягаючі продуктивні горизонти та тектонічні порушення (розломи, тріщини), які поповнюються енергією та флюїдами. Таке поповнення може бути за рахунок вторгнення в поклади поверхневих вод і витиснення нафти і газу до природних і штучних каналів, а також геогенна міграція газу і нафти в приповерхневі відклади з нижчезалягаючих горизонтів, в тому числі і тих, які притаманні формуванню родовища. Найбільш проникні зони утворюються у містах перетину розривів різної орієнтації.

Для швидкого і кваліфікованого вирішення питань впливу вуглеводневої загазованості на навколишнє середовище, окрім довготривалих детальних досліджень на нафтогазопромислових об’єктах проводяться профільні газові зйомки. Вони дозволяють в короткий термін отримати об’єктивну газометричну інформацію, виявити і оконтурити можливі екстремальні зони, створені технологічними процесами і промисловими комунікаціями.

Пункти відбору проб газоповітряної суміші (ГПС) навколо свердловин розташовують по двокільцевій системі з радіусами 2 і 5 м по 4 точки відбору на кожному кільці. Точка №1 завжди знаходиться в північному напрямі від свердловини, а точка №5 другого кільця – в напрямі, що проходить через середню віддаль між точками №1 і №2. Таким чином, всі пункти відбору зовнішнього кільця зміщені відносно внутрішнього на 45°, що збільшує радіальну густоту досліджень.

Проаналізувавши одержану газометричну інформацію, подаються рекомендації щодо прогнозування, виявлення і  локалізації екстремальних зон  забруднення, дії газових грифонів, а також щодо подальшого виконання газометричних спостережень за загазованістю приповерхневих відкладів досліджуваних територій.

Аналізи проб газоповітряних сумішей  проводять хроматографічним методом  в стаціонарній газоаналітичній  лабораторії НДПІ на хроматографі "СHROM-5". При обробці хроматограм визначають якісні та кількісні характеристики газів, аналіз яких проводився.

Класифікація ступенів інтенсивності  вуглеводневого забруднення і відповідно границь їх вмісту в складі газоповітряних сумішей проводились за республіканськими будівельними нормами РБН-289.77, які є чинними в даний час. За цим документом, концентрація метану в ГПС від 0 до 0,2 % характеризується як відсутність метану, в межах від 0,2 % до 1,0 % відноситься до низької, концентрація від 1,0 % до 3,0 %  до підвищеної, а концентрація метану, яка дорівнює і більша 3,0 %  до аномально високої.

В 1986-1993 роках Бориславською групою УкрНГІ проводились роботи з метою  виявлення вуглеводнів у ґрунті біля законсервованих свердловин. Для  цього було виділено дві ділянки. На першій ділянці в консервацію було переведено 20 свердловин (27, 36, 38, 47, 49, 50, 52, 90, 91, 95, 97, 98, 99, 100, 108, 110, 113, 115, 118, 120), на другій — 6 (245, 250, 251, 272, 278, 297). Роботи включали газоґрунтові та газодебітні зйомки, геофізичні та гідродинамічні дослідження свердловин, відбір і аналіз проб нафтового газу, нафти, пластової води, а також води мінеральних джерел. Загазованість пригирлової території свердловин вивчалась на основі аналізів проб ґрунту, відібраного із шурфів, діаметром 22 мм і глибиною до 1 м.

Аналіз отриманих результатів  показав, що заходи, які проводяться  нафтовидобувним підприємством (в  т.ч. герметизація свердловин), дають  позитивні результати. Максимальна  кількість точок з концентрацією  вуглеводнів, що незначно перевищувала фонову, виявлена на першій ділянці біля свердловин 36, 47, 49, 50, 52, 97, 98, 99, 118, а на другій ділянці біля всіх законсервованих свердловин. При цьому максимальна концентрація вуглеводневих газів (близько 3,0 % об.частк.) зафіксована на відстані від 1 до 3 м від устя свердловин 36, 49, 50, 52, 245, 250, 251, 272, 273, 297. За межами цієї відстані концентрація вуглеводнів дорівнювала 0.0 % об.частк. і.

З найновіших досліджень загазованості  можна відмітити газові зйомки приповерхневих відкладів навколо свердловин 53, 182, виконані у жовтні 2008 року. Дані свердловини перебувають в бездії та розташовані поблизу ланки 5. Пункти відбору проб ГПС навколо свердловин розташовувались по вищезазначеній двокільцевій системі з радіусами 2 і 5 м по 4 точки відбору на кожному кільці. Всього піддано аналізу 16 проб ГПС, результати досліджень яких зведені в таблицю 2.3. За результатами газоаналітичних досліджень визначено, що вміст вуглеводневих газів в ґрунтах навколо свердловин станом на жовтень 2008 р. знаходився на рівні допустимих концентрацій (<< 1 % об.частк.)

Порівнюючи результати концентрації вуглеводневих газів в 2002-2008 рр. можна  відмітити, що ареали загазованості  території залишаються на своїх  місцях, але відбувається деяка зміна  їх розмірів та форми, що має загальну тенденцію до зменшення. Таке зменшення загазованості на деяких ділянках можна пояснити заходами по дегазації, що проводяться ВАТ „Укрнафта”.

Герметизація шурфів-колодязів, діючих та ліквідованих свердловин також є  дієвим заходом у зменшенні загазованості. Для досягнення позитивних результатів необхідно виконувати такі роботи в повному комплексі з усіма необхідними дослідженнями (від геофізичних робіт на газонасиченість горизонтів, перфорації всіх нафтогазонасичених інтервалів – до організації системи моніторингу на площі проведення ремонтно-ліквідаційних робіт).

 

 

 

Таблиця 2.3 – Результати аналізів газоповітряних сумішей, відібраних з  приповерхневих відкладів навколо  свердловин на території Східницького родовища 25.10.2008

Номер свердловин	Номер проби	Склад газоповітряної суміші (об'ємна частка, n·10-4, %)
		СН4	С2Н6	С2Н4	С3Н8	С3Н6	і-С4Н10	н-С4Н10	і-С5Н12	н-С5Н12	С6Н14+в
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
53	1	4,345	0,039	0,063	0,015	0,119	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
	2	4,296	0,023	0,084	0,031	0,000	0,000	0,000	0,072	0,085	0,000
	3	4,031	0,108	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
	4	4,296	0,042	0,077	0,030	0,034	0,011	0,032	0,000	0,000	0,000
	5	3,882	0,021	0,048	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
	6	3,819	0,045	0,000	0,037	0,000	0,008	0,010	0,000	0,000	0,000
	7	2,709	0,091	0,038	0,022	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
	8	4,308	0,057	0,000	0,052	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
182	1	4,056	0,048	0,000	0,029	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
	2	3,672	0,036	0,000	0,060	0,000	0,005	0,018	0,000	0,000	0,000
	3	3,713	0,092	0,037	0,020	0,014	0,005	0,018	0,049	0,038	0,000
	4	5,569	0,496	0,027	0,027	0,061	0,019	0,034	0,000	0,000	0,000
	5	3,244	0,039	0,075	0,044	0,043	0,014	0,043	0,126	0,036	0,000
	6	3,999	0,045	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
	7	4,070	0,035	0,000	0,012	0,000	0,002	0,013	0,043	0,043	0,000
	8	3,027	0,113	0,000	0,041	0,000	0,015	0,043	0,034	0,044	0,000

 

 

 

На підставі приведених даних і  за даними фактичних вимірювань на території Східницького родовища, можна  зробити висновки:

- загальний об’єм  викиду забруднюючих речовин  в атмосферу по Східницькому  нафтовому родовищу в 2008 р. складав біля 15,5 т/рік, що є одним з найменших показників по всіх родовищах НГВУ "Бориславнафтогаз";

– розсіювання шкідливих речовин  відбувається повністю в межах СЗЗ поблизу джерел викидів;

- останні дослідження загазованості  свідчать про загальну тенденцію  до зменшення розмірів її ареалів та зниження інтенсивності;

- призупинення експлуатації  Східницького родовища призведе  до поступового зростання пластових  тисків, що збільшить інтенсивність  міграції вуглеводнів до поверхні  та викличе зростання рівня  загазованості на даній території.

Заходами з охорони атмосферного повітря передбачається:

- ведення постійного контролю  за технічним станом системи  збору, підготовки і транспорту  продукції та усунення всіх  виявлених негараздів;

– відведення супутнього газу при  випробуванні в трубопровід;

– зберігання паливно-мастильних матеріалів в герметично закритих ємностях;

- вирішення питання утилізації  нафтового газу завдяки поступовій  модернізації системи збору продукції.

В підсумку слід зазначити, що при  нормальній експлуатації та застосуванні вищезгаданих заходів концентрація шкідливих речовин в санітарно-захисних зонах і на промислових майданчиках буде залишатися безпечною для навколишнього природного середовища. В той же час, призупинення експлуатації Східницького родовища призведе до поступового зростання пластових тисків, що збільшить інтенсивність міграції вуглеводнів до поверхні та викличе зростання рівня загазованості на даній території.

2.2.3  Геофізичні поля

В процесі видобутку нафти електромагнітне  поле створюють, в основному, повітряні  лінії електропередач. Обмеження впливу ліній електропередач на людей і навколишнє середовище проводиться відповідно до ”Державних санітарних нормах і правилах захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”, затвердженого міністерством охорони здоров’я України наказом № 239 від 01.08.96 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 р. Зона, яка є непридатною для постійного знаходження людей, відміряється від проекції на земну поверхню крайніх фаз дротів. В залежності від напруги, відстань становить для 110 кВ – 20 м, 35 кВ – 15 м, до 20 кВ – 10 м.

В процесі видобутку нафти шум  може бути аеродинамічним та механічним. Він утворюється при роботі технічних засобів (насосне обладнання), при проведенні кислотних обробок свердловин, гідророзриву пласта або інших методах інтенсифікації припливу нафти.

З метою визначення можливого  впливу виробничого шуму на оточуюче середовище необхідно оцінити границі  розповсюдження звукової енергії з  характеристиками більше допустимих значень. Для цього визначають радіус небезпечної зони для заданих умов, приймаючи за допустимий рівень звукового тиску 45 дБА, як нормативне значення для території, яка безпосередньо прилягає до житлових будівель (відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 та ДСН 3.3.6.039-99).

Для зменшення шумового забруднення навколишнього середовища необхідно здійснювати комплекс організаційних і технологічних заходів та технічних рішень. Під час складання робочого проекту на будівництво свердловини доцільно розмістити пристрої з найбільшим шумовим забрудненням в одному місці з підвітряної сторони та відокремити їх звукоізолюючими перегородками. Велике значення для зниження рівнів шуму має правильна експлуатація механізмів, своєчасне проведення профілактичних ремонтів та якісний монтаж. У випадку виникнення  в обладнанні резонансних явищ необхідно змінити жорсткість конструкцій огороджень. Для працівників потрібно передбачити індивідуальні засоби захисту від шуму (вкладки у вуха, навушники, шоломи). Також рекомендуються наступні технічні рішення:

– клапани-розрядники системи пневмоуправління буровою лебідкою помістити у звукоізолюючі кожухи;

– вентилятори СВН-5 помістити у  звукоізолюючі кожухи та обладнати  глушниками;

– вікна вентиляційної системи, що виходять на головну палубу порталу  бурової установки, обладнати пластинчастими глушниками;

– вентиляційну систему обдуву двигунів бурової лебідки і ротора обладнати насадками-глушниками.

Отже, можна зробити висновки, що в процесі розробки Східницького нафтового родовища виникають природні та штучні геофізичні поля, які характеризуються не лише різною природою походження, а й нестійкістю в часі та просторі. При застосуванні спеціальних заходів їх фізичні параметри не перевищують допустимі норми за межами санітарно-захисних зон.

2.2.4 Водне середовище

На території родовища основними річками є Східничанка, Перепростинка та Опачка з мережею дрібних потічків - ліві притоки р. Стрий (басейн р. Дністер). Ці гірські річки мають глибоко врізані долини та швидкі течії. Живлення річок, в основному, за рахунок атмосферних опадів. Коли опадів випадає відносно мало, розхід ріки мінімальний - 0,3 м³/с, максимальний розхід припадав на літній період. Ресурси місцевого поверхневого стоку складають від 340 до 440 тис. м³ на 1 км². Модуль середнього річного поверхневого стоку складає 20 дм³/с з 1 км². Водозабезпеченість даної території становить від 1 тис. до 2 тис. м³ води поверхневого стоку на одну людину за рік.