Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

Альтернатива №1 «Виведення з експлуатації найбільш малодебітних і високообводнених свердловин та проведення різних геолого-технічних заходів».

Альтернатива №2 «Запровадити метод  безвідходного нафтогазовидобутку».

Альтернатива №3 «Відмова від нафтогазовидобувної  діяльності на користь оздоровчо-бальнеологічної курортної зони» .

2.2 Характеристика навколишнього природного середовища

2.2.1 Геологічне середовище  

В геологічній будові Східницького нафтового родовища беруть участь породи флішевого комплексу крейдової (стрийська  світа) та палеогенової систем: палеоцену (ямненська світа), еоцену і олігоцену (менілітова світа).

У тектонічному відношенні Східницьке родовище приурочене до  однойменної  антикліналі Орівської скиби  Скибової зони Карпат, для якої характерний  широкий розвиток своєрідних структур-скиб (лусок). Це лінійні антиклінальні складки, які розірвані повздовжніми порушеннями у присклепінній частині і переміщені на північний схід та насунуті одночасно одна на одну і на Передкарпатський прогин. В даному районі Орівська скиба представлена Східницькою лускою, яка складається з окремих антиклінальних складок, розділених синклінальними перегинами, заповненими палеогеновими відкладами аж до олігоцену. Продовженням Східницької антикліналі по простяганню в південно-східному напрямі через синклінальний перегин є Урицька складка, в якій поклади нафти встановлені в еоценових і ямненських відкладах.

Поклади нафти встановлені в  еоценових, палеоценових і олігоценових відкладах. Головну роль в нафтовидобутку відіграє поклад ямненської світи, який витриманий по всій площі родовища. Продуктивні відклади стрийської світи, які розкриті невеликою кількістю свердловин, розповсюджені тільки на Східницькій ділянці. Поклади пластові, склепінні, тектонічно-екрановані. Середня глибина залягання нафтогазоносних горизонтів Східницької ділянки від 300 до 500 м, Урицької – від 200 до 300 м.

Четвертинні відклади представлені нерозчленованими елювіально-делювіальними схилів пагорбів (суглинки, супіски з домішками  гравію, змішані та несортовані), колювіально-делювіальними  схилів гір, (суглинки, супіски з домішками гравію, перемішані та несортовані), алювіальними відкладами низького та середнього рівнів надзаплавних терас (суглинки, супіски, глини річкові, галечники, піски, сортовані) та сучасними алювіальними відкладами заплавних терас (галечники, пісок, суглинок).

В результаті господарської діяльності в межах ліцензованої ділянки  Східницького родовища відбулось порушення  геологічного середовища та прогнозуються  небезпечні геологічні процеси та явища  природного і техногенного походження. Техногенне порушення геологічного середовища в межах даного родовища відбулося внаслідок буріння близько 1171 свердловин. Виходячи з ліцензійних даних (площа родовища 4,5 км² до глибини 600 м), 1171 свердловин з середніми глибинами в 425 м, коефіцієнт техногенного порушення становитиме 1,65·10-3 %. Якщо також врахувати масив порід, охоплений експлуатацією свердловин з радіусом умовного впливу в 10 м, то коефіцієнт техногенного порушення становитиме 1,45 % що є найбільшим значенням на родовищах Західного регіону.

Природні особливості геологічної  структури Східницького нафтового  родовища і його довготривала експлуатація стали причинами значної перфорованості території. Внаслідок цього нафта  безперешкодно може мігрувати в  вертикальному і латеральному напрямах та виходити на поверхню землі в будь-якому місті родовища, забруднюючи ґрунти та водойми.

Територія характеризується розвитком  древніх стабілізованих зсувів ковзання. Об’єми їх рідко перевищують 300 м³, в окремих випадках досягають 2000 м³ (лівий борт р. Східничанки). Слід відмітити, що зсуви, які розвиваються у породах з високими тривкими характеристиками, зокрема, у відкладах стрийської світи, як правило досягають максимальних об’ємів. Зсуви, які розвиваються в інших породах (м’який фліш), незначні по розмірах. Окремі дільниці схилів аж до місцевих базисів ерозії зайняті колювіальними утвореннями, які також формують зсуви і обвальні поля. У долинах річок і гірських струмків широко розвинуті ерозійні процеси (донна та бокова ерозія).

Окремо до потенційно небезпечних дільниць слід віднести територію гора Батинець (абсолютна відмітка 607,8м). Місце впадіння ріки Перепростинка в р. Стрий. На цій ділянці р. Стрий робить велику дугу і омиває даний гірський масив з трьох боків. Тут вона різко змінює напрям і швидкість течії, інтенсивно підмиваючи при цьому підніжжя правого берега (основу гори). Зріз води складає 460-465 м. Долина ріки характеризується асиметричним поперечним профілем. Борти її складені флішовими відкладами стрийської світи верхньої крейди — сприятливим середовищем для розвитку зсувів. Правий борт (гора Батинець) стрімчастий, крутий, лівий порівняно, більш пологий. Інтенсивна діяльність ріки може привести до втрати стійкості монолітного масиву, відділення від нього крупного блоку гірських порід на стрімкому схилі з утворенням завала. Небезпечність утворення якого необхідно оцінювати з двох точок зору: прямій загрозі населеним пунктам (с. Перепростиня) і перекриття русла р. Стрий з утворенням озера, яке може затопити навколишню територію. Слід відмітити, що відносне перевищення нафтових промислів Східницького родовища над рівнем води р. Стрий на даній дільниці складає близько 70 м, що відповідає половині висоти стрімкого берега р. Стрий. Тому детальні дослідження по оцінці стійкості правого берега р. Стрий досить актуальні.

Сейсмічність району оцінюється до 6 балів за шкалою Ріхтера. Причиною є передача пружних коливань з  Південних Карпат із району Вранча в Румунії. За декілька століть відбулося  більше 20 сильних землетрусів, а  за два останні — вісім з силою коливань в епіцентрі 8.5 – 10 балів. Із цих землетрусів дві пари (1829 і 1838 рр., 1977 і 1986 рр.) відбулись з інтервалом в дев’ять років. Сейсмічні поштовхи здатні активізувати вищезгадані небезпечні екзодинамічні процеси, викликати деформації поверхні.

Забруднення геологічного середовища в результаті господарської діяльності в межах території Східницького нафтового родовища відбулося за рахунок наступних факторів: фільтрація бурового та тампонажного розчинів, зміна  мінерального складу гірських порід, зміна хімічного складу підземних вод, зміна фільтраційно-ємностних параметрів та утворення техногенних відкладів. З метою більш ефективного використання діючого фонду свердловин найчастіше рекомендується проведення обробок привибійних зон свердловин. Ці роботи спричинять певні порушення геологічного середовища, тому що відбудеться зміна мінерально-літологічних параметрів.

Всі вищезгадані негативні явища  по забрудненню геологічного середовища, за винятком лише пластових перетоків  та порушення герметичності цементного каменя затрубного простору, носять місцевий або разовий характер та по відношенню до загального об'єму геологічного середовища нафтового родовища є незначними. Проте, враховуючи кількість свердловин та значну тривалість експлуатації родовища, можна відмітити, що зміни геологічного середовища відбулися досить суттєві.

Враховуючи сучасний стан геологічного середовища Східницького нафтового  родовища, результати господарських  і природних впливів на нього, випливають наступні екологічні наслідки та необхідні компенсаційні заходи:

– техногенне порушення геологічного середовища відбулося за рахунок  буріння 1171 свердловин і оцінюється коефіцієнтом порушеності 1,45 %;

– забруднення геологічного середовища відбулося при будівництві свердловин переважно на ранніх стадіях розробки родовища.

Для недопущення погіршення стану  геологічного середовища рекомендується застосовувати наступні заходи:

– експлуатацію видобувних свердловин проводити у відповідності з  технологічними режимами;

– відбір флюїдів та депресія на пласт повинні забезпечувати збереження скелету пласта і не допускати підтягування язиків та конусів води до вибою видобувних свердловин, а також передчасного розвитку в покладах режиму розчиненого газу;

– проведення ремонтно-ізоляційних  робіт на всіх визначених свердловинах (переважно з недіючого фонду) з метою усунення негативних явищ в геологічному середовищі.

2.2.2 Повітряне середовище

Район Східницького родовища знаходиться  під впливом атлантичних та трансформованих  континентальних повітряних мас. В цілому, клімат Карпатського регіону визначають як помірно-континентальний з надмірною та достатньою вологістю. Більш детально опис кліматичних умов наведений в розділі фізико-географічного нарису.

В результаті господарської діяльності в межах Східницького родовища відбувається забруднення повітряного середовища викидами шкідливих речовин в атмосферу організованими і неорганізованими джерелами викидів. В основному, це забруднення можливе при втратах через нещільності обладнання, випаровування з відкритих резервуарів, під час випробування свердловини, аварійних викидах газу, при роботі технологічного автотранспорту. Основними шкідливими речовинами, які містяться в повітрі, є вуглеводні, оксиди азоту та оксид вуглецю (таблиця 2.1).

За даними проекту інвентаризації джерел викидів, на території Східницького родовища знаходиться 15 організованих та 5 неорганізованих джерел виділення та викиду забруднюючих речовин в атмосферу. Характеристика джерел утворення та склад викиду шкідливих речовин в атмосферу представлені в таблиці 2.2, їх схематичне розташування зображене на рисунках 2.1-2.4 (відстані подані в метрах). Загальний об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу по Східницькому нафтовому родовищу в 2008 р. складав біля 15,5 т/рік, що є одним з найменших показників по всіх родовищах НГВУ "Бориславнафтогаз" (2,8 % загальних регламентованих викидів НГВУ). Однією з причин незначних об’ємів викидів є дуже низькі значення газових факторів на Східницькому родовищі.

Згідно проекту ГДВ, в якому  розрахунки виконувалися за допомогою програми "Еол-Плюс", розсіювання шкідливих речовин навколо НЗП "Н.Східниця 3", "Стара Східниця", ланки 3, 4, 5 (розрахунковий майданчик №1) відбувається повністю в межах СЗЗ (рисунки 2.4-2.6). На рисунках 2.3-2.6 зображене розсіювання шкідливих речовин навколо НЗП "Урич" (розрахунковий майданчик №7), яке також повністю відбувається в межах СЗЗ.

Аналіз розрахунків доводить, що викиди шкідливих речовин за всіма  видами складають суму максимальних приземних концентрацій в долях  гранично допустимих концентрацій менше одиниці. Відбувається практично повне розсіювання газоподібних речовин в межах СЗЗ.

Таблиця 2.1 Опис шкідливих речовин

Таблиця 2.2 - Характеристика джерел утворення та склад викиду шкідливих речовин в атмосферу