Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

– в межах ділянки Східницького нафтового родовища розвинута річкова  мережа Дністровського басейну, на які  негативного впливу внаслідок виконання  проектних рішень не буде;

– в процесі виробничої діяльності утворюються супутні пластові води, які нагнітаються у пласт через спеціальні свердловини, що повністю виключає скид стічних вод у відкриті водойми безпосередньо на родовищі;

– в надрах Східницького родовища містяться підземні пластові води зі специфічними гідрохімічними показниками, їх забруднення не встановлено;

– негативного впливу на родовище мінеральних вод, яке  знаходиться на цій площі, не виявлено.

2.2.5 Ґрунти

Ґрунти Карпатської зони сформувались на елювіально-делювіальних відкладах – продуктах вивітрювання аргілітів, алевролітів та пісковиків. Переважають бурі гірсько-лісові ґрунти, середньопотужні, слабо- і сильно-скелетні на елювіо-делювіальних пісковиках і глинистих сланцях, за механічним складом – середньо- і важкосуглинисті, а також буроземи щебенюваті і дерново-буроземні ґрунти в комплексі з оглеєними їх видами. Безпосередньо у Дрогобицькому районі Львівської області, де розташована більша частина Східницького нафтового родовища, переважають бурі гірсько-лісові ґрунти, дерново-підзолисті оглеєні та буроземні, є також гірсько-лучно-буроземні та дернові ґрунти. В умовах вологого клімату під деревною рослинністю на добре дренованих породах у горах основним ґрунтоутворюючим процесом є буроземний кислий. Пересічна глибина промерзання ґрунту складає 0,2 м.

В результаті довготривалого нафтовидобутку ґрунти зазнали негативних змін. Внаслідок викопування свердловин та земляних нафтозбірників в кінці 19 ст. на початку 20 ст., було знищено родючий шар ґрунту на значній площі, а на поверхню піднято породи, просоченої нафтопродуктами. Склад і властивості таких відвальних субстратів були дуже різноманітні та обумовлені складом порід викопаної товщі. Верхній родючий шар при розкриванні ґрунтових горизонтів потрапляв в дуже глибокий шар, або перемішувався з відвальним субстратом.

Загальна площа території навколо всіх існуючих свердловин, біля яких в певний час відбувалося знищення ґрунтового покриву, складає в загальному не менше 1,4 км², не враховуючи значних площ під трубопроводами, під'їзними дорогами та електричними лініями. В даний час навколо кожної діючої свердловини встановлюється санітарна зона площею 1,2·10^-3 км² для її експлуатації і ремонту.

Оскільки нових свердловин не проектується, то тверді відходи можна очікувати  після проведення капітальних чи поточних ремонтів. Кількості таких відходів будуть незначні, всі вони вивозяться за межі родовища на спеціальне місце захоронення після погодження з відповідними органами.

Серед поверхневих форм забруднення  ґрунтового покриву в межах території Східницького родовища відносять:

– засмічення твердими нерозчинними речовинами;

– забруднення нафтопродуктами;

– запилення тонкодисперсними речовинами;

– зміна кислотності ґрунтових  відкладів;

– загазованість повітря в ґрунті;

– засолення ґрунтів пластовими водами.

Забруднення в ґрунтах поблизу свердловин може відбуватись при складуванні та використанні цементу, глинопорошку, щебеню, різноманітних реагентів, при втратах з циркуляційної системи, при переливах вмісту технологічних резервуарів, при транспортуванні будівельного сміття та відпрацьованого бурового розчину, при розпорошуванні з поверхні технологічного майданчика та автомобільних шляхів. Найбільш небезпечними для ґрунту є нафтопродукти та рідкі відходи після капітальних ремонтів. За рахунок високої концентрації водних іонів вони сприяють інтенсивному витисненню кисню з ґрунту. Це зумовлює незворотні зміни агрохімічних властивостей ґрунту та знижує його родючість. Можливе поширення поверхневих форм забруднення при проведенні ремонтів чи технологічних операцій обмежується контуром майданчика навколо свердловини, має випадковий, локальний характер, нетривалий в часі. Негативні наслідки ліквідовуються в результаті проведення рекультивації земель.

Згідно проведених досліджень на території  Східницького нафтового родовища середній вміст мікрокомпонентів в ґрунтах та донних відкладах подібний до фонових значень та не перевищує ГДК (таблиця 2.6). Це свідчить про природну рівновагу в геохімічних процесах, транзиті та акумуляції речовини.

 

Таблиця 2.6 – Вміст мікроелементів в ґрунтах і донних відкладах (в мг/кг)

Елементи	Ґрунти		Донні відклади	ГДК
	фон	середній вміст	фон
свинець	19,9	31,4	16	32
цинк	37,3	77,3	63	150
кобальт	22,4	38,3	25	50
нікель	18,8	31,8	25	50
молібден	0,8	1,4	1	-
мідь	20,9	33,3	20	100
хром	87,8	127	63	100
барій	171,3	305	200	-
ванадій	78,4	100	63	150
марганець	165,5	371	200	1500
стронцій	153	259	250	-
берилій	0,6	1,1	1	-
титан	2354	3569	3200	-
цирконій	150,1	176	120	-
ітрій	15,7	23,4	20	-
галій	13,5	20,1	15	-
фосфор	190	355	150	-
скандій	4,8	7,7	5	-
олово	1,3	2,1	1,2	-

Для усунення негативних наслідків  хімічного забруднення ґрунтів  пропонується діяти згідно з рекомендаціями УкрНДІГА, які передбачають колоїдно-хімічну меліорацію. При цьому в розроблених технологічних схемах враховується ступінь забруднення ґрунтів, а також попереджується забруднення підземних та поверхневих вод завдяки мінімальній кількості внесення хімічних добрив.

На ділянку сильного забруднення завозять крупнозернистий незабруднений пісок і складають шаром в 20 см. Пісок обприскують гідрофобною кремній-органічною рідиною в розрахунку від 2 до 4 г/м² (ГКЖ 10, ГКЖ-11 або СЖК). Для забезпечення кращої взаємодії гідрофобізуючої рідини з піском здійснюють їх перемішування фрезою з подальшим коткуванням. На підготовлену поверхню вкладають шар суміші солей, що містять кальцій, товщиною 15 см. Згори розкидають перегній із розрахунку 10 кг/м² та перекривають родючим шаром із суміші суглинку та чорнозему товщиною 40 см. Завдяки цьому попереджується дифузія забруднюючих речовин у верхні незабруднені шари ґрунту. Після цього формують верхній шар для майбутніх польових робіт товщиною 20 см, в який вносять перегній в розрахунку 2 кг/м² та N₁₂₀P₈₀K₁₂₀ в розрахунку 2 г/м² В першій рік на відновленій ділянці потрібно вирощувати багаторічні трави, а в подальшому – будь-які інші сільськогосподарські культури.

Відновлення середньо- і слабозабруднених ґрунтів полягає у внесенні гіпсу  та вапна в розрахунку 2 кг/м² кожного реагенту. Потім в такій же кількості вносять перегній та 2 г/м² N₁₂₀P₈₀K₁₂₀. Все це добре перемішується з двадцятисантиметровим шаром ґрунту фрезою та переорюється на глибину 30 см. Після цього висіваються багатолітні трави, з внесенням 20 г/м² суперфосфату, а в подальшому ці землі можна використовувати як звичайні в сільському господарстві.

Для зменшення негативних наслідків різноманітних земляних робіт та хімічного забруднення ґрунтів додатково рекомендуються наступні природоохоронні заходи:

– територія, відведена під технологічні операції, огороджується водовідною канавою і обвалуванням, що запобігає попаданню води при таненні снігу та випаданні дощу;

– перед початком ремонтних  робіт всю зону відведеної ділянки  необхідно позначити добре видимими знаками, ніяких робіт за межами ділянки не проводити;

– відпрацьовані ПММ збираються у спеціальну тару і відправляються на регенерацію, тому вони не забруднюють ґрунт;

– при проведенні соляно-кислотних  обробок у свердловині при  інтенсифікації, з метою запобігання попадання розчину в ґрунт, використовується спеціальна техніка, обладнана спеціальними герметичними ємностями. Всі операції проводяться за замкнутим циклом, а перед початком робіт вся система підлягає випробуванню на герметичність.

Таким чином, можна зробити висновки:

– ґрунтовий покрив на даній території  частково зруйнований в результаті тривалої експлуатації родовища, будівництва значної кількості свердловин, та технологічних споруд, що відбувалося переважно на початкових стадіях нафтовидобутку;

– відбулось забруднення ґрунтів  у межах території родовища;

– була проведена технічна та біологічна рекультивація на багатьох визначених ділянках, яка дещо покращила загальний стан ґрунтів;

– подальша експлуатація Східницького родовища при дотриманні запроектованих технологічних параметрів не матиме значного негативного впливу на ґрунти.

2.2.6 Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти

Східницьке нафтове родовище знаходиться  в Передкарпатській зоні середньоєвропейської широколистяної лісової та ялицевої провінції ялинково-буковій зоні. В загальній площі лісів переважають дуб, ялина, ялиця, бук, береза, вільха, явір, ясен тощо. Зрідка трапляються ліщина звичайна, бузина чорна, жимолость пухнаста, ожина лісова. Трав'яний покрив представлений наступними видами: маренка запашна, зубниця залозиста, осока волохата, переліска багаторічна, живокіст серцевидний, яглиця, чорниця, квасениці тощо. Трапляються в лісі різноманітні їстівні та неїстівні гриби, а також десятки видів мохів та лишайників. Решта території Східницького родовища представлена промисловими, сільськогосподарськими та рекреаційними об'єктами. Сільськогосподарське рослинництво переважно зерново-льонарське (пшениця, жито, овес, льон-довгунець).

На початкових стадіях  розробка нафтового родовища спричинила значне руйнування природної рослинності. Вирубування лісів проводилося  для розширення площ гірничих розробок та з метою отримання будівельного матеріалу для нафтових веж, об'єктів нафтопромислу, житлових кварталів тощо. Найбільшої шкоди біоценозам завдало нафтове забруднення, яке пригнічувало життєдіяльність рослинних та тваринних організмів, ґрунтову мікрофлору. Розрив суцільної рослинності і зміни екологічних умов, які наступають внаслідок цього, викликали руйнування ареалів популяцій, розчленування на окремі ізольовані фрагменти, що спричинило їх генетичну гомогенізацію і збіднення генофонду. Крім того урбанізація та інтенсифікація антропогенної діяльності протягом тривалого часу на території нафтового родовища спричиняли зростання ролі угруповань синантропної рослинності.

На даний час структура  земель м. Борислав з смт. Східниця наступна:

– загальна площа	–	37,63 км2;
– сільськогосподарських угідь, в  т.ч.	–	9,43 км2;
– ріллі	–	7,01 км2;
– сіножатей	–	0,60 км2;
– лісів та інших лісовкритих  площ	–	4,60 км2;
– забудованої території	–	13,25 км2;
– відкритих земель без рослинного покриву    або  з  незначним   рослинним   покривом	–	9,97 км2;
– інші	–	0,38 км2.

Ліцензійна ділянка Східницького родовища в південній частині  перекривається територією національного  природничого парку “Сколівські  Бескиди”, загальна площа якого 20,49 км². Даний заповідний об’єкт перебуває у підпорядкуванні Держкомлісгоспу України, а наукову діяльність в межах нього проводить Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака, що визначається спеціальним положенням. На території національного парку діє заповідний режим, в зв’язку з чим забороняються:

– меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму національного парку;

– будь-яке будівництво, не пов’язане  з охороною території національного  парку;

– розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву;

– рубки головного користування та прохідні рубки;

– знищення та пошкодження окремих  дерев, чагарників, трав’янистої рослинності.

В зв’язку з цим, при виконанні запроектованих рішень будуть вжиті додаткові природоохоронні заходи, які дозволять уникнути або мінімізувати негативний вплив на природу національного парку. При цьому виключається ведення будь-яких робіт на території національного парку без погодження з відповідними органами.

Територія родовища відноситься  до Карпатського гірського зоогеографічного округу, який є складовою частиною Західно-Європейської провінції Європейсько-Сибірської підобласті Палеоарктичної зоогеографічної області. Ландшафтно-фауністичний комплекс перехідний від передгірного до гірсько-лісового. В цілому, на даній території постійно і тимчасово мешкають близько десяти видів риб, земноводних, плазунів, декілька десятків видів птахів та ссавців.

Для запобігання попадання  риби на водоприймальні пристрої водозабору технічної води на річках передбачені ґратки-вловлювачі. Деяку шкоду можуть заподіяти іхтіофауні дощові і талі води, які стікають з промислових майданчиків (решта стічних вод вивозиться або використовується у виробничому процесі). Проте передбачено ряд технічних рішень для запобігання цього негативного впливу. При організації виробничого процесу необхідно мати на увазі і періоди нересту цінних риб (форель – в жовтні, харіус – в травні). В цей час потрібно пильно стежити, щоб у відкриті водойми не попали забруднені води, не допускати рух автотранспорту по річкових руслах, передбачити в ґратках-вловлювачах дрібні розміри личинок риб та їх неспроможність опиратися сильному рухові води.

Герпетофауна на даній території  представлена наступними видами: веретельниця, звичайний вуж, мідянка, звичайна гадюка, плямиста саламандра та деякі види ящірок. Серед земноводних можна відмітити карпатського тритона та декілька видів жаб. Фауна наземних молюсків також представлена десятками видів. Для цієї частини біоти основним негативним явищем було зменшення площі, засадженої деревами, тобто їх місць перебування, полювання та розмноження. Проте більша частина земель була взята у тимчасове користування, після якого проведена рекультивація, а нові проектні рішення спрямовані на мінімально можливе вилучення нових ділянок землі.