Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

Південна частина Східницького родовища розташована в національному  природничому парку "Сколівські Бескиди". Негативного впливу процесу розробки на нього не виявлено. Фонові та середні значення мікрокомпонентів в ландшафтах заповідника не перевищують граничнодопустимих концентрацій.

Територію Східницького нафтового  родовища передбачається в найближчі роки залучити до єдиної системи моніторингу Бориславського нафтопромислового регіону. При цьому в межах Східницького родовища на початкових етапах проектується закласти для моніторингу атмосферного повітря 32 пунктів спостережень, газогеохімічні дослідження – 2214 точок відборів проб, в т.ч. на 9 дослідних ділянках, підземних вод – 32 пунктів відборів проб (в т.ч. 25 спостережних свердловин), поверхневих вод – 7 станцій спостережень, ґрунтів – 101 точок відборів проб.

Зведення результатів в єдину  базу даних та застосування геоінформаційних систем дозволить мати достовірну і повноцінну картину екологічної ситуації, виявити чисельні взаємозв’язки між процесом розробки та змінами екологічних параметрів довкілля, простежувати ці зміни як в просторі (по площі родовищ), так і в часі, виявляти певні закономірності та спрямовувати природоохоронну діяльність на вирішення конкретних завдань.

Призупинення експлуатації Східницького родовища призведе до поступового  зростання пластових тисків, що збільшить  інтенсивність міграції вуглеводнів до поверхні та викличе зростання рівня загазованості. В даному проекті передбачені інженерні рішення, направлені на оптимізацію процесу розробки родовища – перевести нерентабельні свердловини в спостережний фонд, після відповідних досліджень на свердловинах, які перебувають в бездіючому фонді, проводити відновлювальні роботи тощо.

Виходячи з перспектив розробки родовища, інтенсивність його впливу на довкілля при здійсненні запроектованої діяльності подальшої експлуатації буде зменшуватися. Ускладнення можуть виникнути лише у випадку аварійних ситуацій, коли треба діяти відповідно до спеціальних нормативних документів.

Правильне застосування проектних  рішень дозволить оптимізувати процес розробки, вилучити залишкові видобувні  запаси нафти (потенційні джерела загазованості), провести оновлення та реконструкцію застарілих ланок системи збору та переробки продукції тощо, що в цілому має сприяти покращенню екологічної ситуації.

2.4.3 Охорона надр в процесі проектування і проведення розробки родовища

Локальні забруднення ґрунту пов’язані найчастіше із розливанням нафти при пошкодженні трубопроводів і через негерметичність обладнання. Забруднення великих територій може бути при фонтануванні нафти. Так, на одну свердловину потрібно 0,5-1 га землі, а з усіма об’єктами до 2-3 га землі; практично вся площа родовища вилучається із використання на інші цілі. Експлуатація свердловин і транспортування нафти та нафтопродуктів неминуче супроводжується витіканнями (2-3% від початкового видобутку). Розлита нафта проникає на 1 м у піщаний грунт і на 0,5-0,6 м у суглинки, насичуючи їх до 10-15 л/м³. тоді руйнується структура ґрунту, порушується кореневе живлення рослин, грунт стає неродючим на період 15-25 років навіть при найактивнішій рекультивації. При морському видобутку сьогодні втрачається нафти до 200-300 тис т/рік, а 1 тона нафти розтікається по площі 30 км². на пізній стадії розробки разом з 1 тоною нафти видобувається 20-30 м³/т пластової мінералізованої води. 25-30% видобутої води надходить поки що у поглинаючі водяні пласти або у ріки і моря. Основна частина забруднювачів атмосфери – випаровування нафти і нафтового газу із свердловин, трубопроводів і резервуарів. Це потребує активних і рішучих захисних дій.

На рисунку 2.13. показана схема безвідходного процесу видобутку нафти: нафта і нафтовий газ повністю надходять споживачам, а пластова вода закачується назад у поклад для витіснення нафти. Ступінь безвідходності процесу визначається рівнем оснащеності необхідним обладнанням, географічними умовами при прагненні дістати найбільший прибуток. Так, нафтовий газ на морських і територіально-віддалених родовищах, особливо з малими запасами, інколи ще спалюють на факелах, хоч спалювання є прямою втратою ресурсів вуглеводнів і забруднює в атмосферу. Пластова вода використовується для витіснення нафти, чим досягається також охорона водойм, флори і фауни, джерел питної води. Разом з тим пластова вода часто містить багато цінних компонентів (солей металів). Їх доцільно було б відділяти від води перед закачуванням у пласт.

Законодавство про надра  передбачає обов’язок користувача  надр забезпечувати охорону всіх об’єктів навколишнього природного середовища.

 

Рисунок 2.13 - Схема безвідходного видобування нафти

 

 

4. Заява про екологічні наслідки діяльності

Заява про наміри

ПОГОДЖЕНО

М. П. Дрогобицька районна

(назва органу  місцевого самоврядування, посада  ініціали, прізвище, керівника, дата)

держадміністрація

”     ” ___________2009р.

ЗАЯВА ПРО НАМІРИ

1. Інвестор (замовник) НГВУ “Бориславнафтогаз” ВАТ “Укнафта”, м. Борислав, вул. Карпатська брама,26.

2. Місцезнаходження майданчика  будівництва Львівська область, Дрогобицький район, смт, Східниця, с.Улич 

3. Характеристика підприємства (орієнтовно, за об’єктами аналогами)

Східницьке родовище експлуатується з метою видобутку нафтогазової речовини.

Технічні і технологічні данні: Наземний комплекс бурового обладнання і привишкових споруд, що використовуються при будівництві свердловини, відносяться до тимчасових споруд. Комплекс включає бурову вишку з металічною основою, блок силового приводу лебідки, циркуляційну систему з блоком очистки бурового розчину від шламу і блоком приготування розчину, насосний блок з силовим приводом. Зазначене обладнання компактно розміщається в центрі площадки. Інша частина виділеної ділянки використовується для спорудження амбарів-накопичувачів, розміщення службових і побутових приміщень, спорудження площадки з твердим покриттям для тимчасового розміщення спеціальної автотранспортної техніки на період цементування обсадних колон спорудження водної свердловини для водопостачання бурової з водоохоронною санітарною зоною з трьох поясів та інших об’єктів.

 

4. Соціально-економічна необхідність  проектованої діяльності: Забезпечення споживачів Львівської області якісним природним газом та нафтою, населення робочими місцями.

5. Потреба в ресурсах при експлуатації:

 земельних земельна ділянка площею 32,73га (в т.ч.2,23га під’їзна дорога)

сировинних централізоване спеціалізоване постачання

енергетичних автономні джерела 

водних господарсько-питних потреб 70-82 м³/добу, водоспоживання з артезіанської свердловини –2,3-2,5  м³/добу 

трудових роботи виконують спеціалізовані бригади___

6. Транспортне забезпечення (при  експлуатації) здійснюється автотранспортом підприємства.

Можливі впливи проектної діяльності (при експлуатації) на навколишнє середовище і види впливів на:

геологічне середовище порушення під час буріння 

повітряне середовище порушується викидами в атмосферу продуктів згорання дизельного палива (оксид азоту, диоксид азоту, оксид вуглецю) в дизельних двигунах бурового верстата; інтенсивні газо проявлення у разі переходу їх у фонтанування природним газом при розкритті газоносних горизонтів  

водне середовище забруднення підземних та ґрунтових вод можливе  буровими, господарсько-побутовими або дощовими стічними водами, відпрацьованими буровими розчинами

грунт родючий шар знімається, зберігається і рекультивується   

рослинний і тваринний світ Можливий влив на рослинний світ за рахунок осідання забруднюючих речовин, що викидались в повітря, а також в разі аварійних ситуацій.

навколишнє соціальне середовище об’єкт, що досліджується поблизу населених пунктів несе візуально-техногенне навантаження.

навколишнє техногенне навантаження вплив прогнозується при аварійних ситуаціях 

8. Відходи виробництва і можливість  їх повторного використання, утилізації, знешкодження чи безпечного поховання

Підприємство, що досліджується не виробляє конкретного продукту, і не утворює відходів сировини. Під час експлуатації у атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини,  також утворюються відходи масел, бурових шламів, бурових стічних вод та промивних рідин, що накопичуються у амбари

Обсяг виконання ОВНС договірна ціна

 

Замовник Генпроектування

НГВУ “Бориславнафтогаз” ІФНТУНГ

ВАТ “Укрнафта” 

________________________ ___________________

”     ”   2009р. ”     ”             2009р.

 

2.4.5 Завдання на розробку матеріалів ОВНС

ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБКУ МАТЕРІАЛІВ ОВНС

Назва об’єкта Східницьке родовище НГВУ “Бориславнафтогаз” 

Генеральний підрядник Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 

Перелік співвиконавців Інститут екологічної безпеки і природоохоронних ресурсів 

Характер будівництва будівництво бурової 

Місцезнаходження  Львівська область, Дрогобицький район, смт, Східниця, с.Улич 

Стадія  експлуатації родовища, 

Перелік джерел впливів дизельні двигуни, автотранспорт, об’єкт побутового обслуговування працівників, газо прояви на свердловині 

Перелік забруднюючих речовин оксид азоту, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірчаний ангідрид, бенз(а)пірен, сажа, граничні вуглеводні (по метану), хімреагенти 

Перелік компонентів  навколишнього середовища на які  оцінюється вплив 

Геологічне  середовище, повітряне середовище, ґрунтовий покрив, підземні води, рослинний  і тваринний світ, соціальне середовище 

Додаткові вимоги рівень забруднення не повинен перевищувати ГДК 

Порядок проведення і  строки підготовки матеріалів ОВНС Оцінка впливів на навколишнє середовище проводяться за фондовими матеріалами, статистичними даними, а також за результатами інженерно-екологічних вишукувань. Строк підготовки матеріалів ОВНС - 2009р. 

До завдання на розробку матеріалів ОВНС додаються «Заява про наміри і схема розміщення діючого об’єкту».

2.5 Заява про екологічні наслідки експлуатації Східницького родовища НГВУ “Бориславнафтогаз” 

Експлуатація Східницького родовища НГВУ “Бориславнафтогаз” здійснюється згідно графіка бурових робіт по родовищах НГВУ “Бориславнафтогаз” на 2006 рік від 28.12.2001 р., робочого проекту на експлуатацію родовища та кошторису до нього, НДПІ ВАТ “Укрнафта”, Івано-Франківськ-1995 р. та акту вибору  та обстеження ділянки для ГПУ "Полтавагазвидобування" під будівництво свердловини, виданий адміністрацією Полтавського району

Експлуатація родовища передбачається на земельних частках (паях) громадян (орні землі), які знаходяться в оренді.

Місцевою адміністрацією по погодженню з органами охорони навколишнього середовища, пожежної охорони, відділом охорони здоров'я та інш. виділяються ділянки землі в тимчасове користування на період будівництва та експлуатації свердловин.

В процесі будівництва свердловин можливі впливи на родючий шар ґрунту, горизонти з прісними ґрунтовими водами і повітряне середовище.

Джерелами впливів на навколишнє середовище є :

- хімреагенти і нафта, що застосовуються для обробки бурового розчину;

- рідкі відходи буріння, включаючи відпрацьований буровий розчин, бурові стічні води, побутові відходи від столової, душової, буровий шлам та ін.,

- буровий розчин, оброблений хімреагентами при розкритті газоносних горизонтів з прісними водами,

- тверді відходи буріння (металолом, бутобетон, будівельне сміття та ін.),

- інтенсивні газопроявлення в разі переходу їх у газовий фонтан при розкритті газоносних горизонтів.

- вихлопні гази при спалюванні дизпалива в двигунах внутрішнього згорання, що використовуються для силового приводу бурового верстата.

З метою забезпечення нормативного стану навколишнього середовища в проекті передбачені технічні рішення з рекомендаціями, що дозволять зменшити або запобігти впливу на нього.

 

Для збереження родючого шару ґрунту від забруднень передбачено зняття і складування його в кагати з наступною укладкою на попереднє місце після закінчення бурових робіт.

Для запобігання інтенсивних газопроявлень при бурінні свердловини і переходу їх у фонтанування природним газом, передбачено використання бурового розчину необхідної густини, що забезпечує необхідний протитиск на газоносні горизонти та герметизацію устя противикидним обладнанням.

З метою запобігання забруднення горизонтів з прісними водами в геологічному розрізі свердловини передбачено перекриття їх обсадною колоною з наступним цементуванням високоміцним тампонажним цементом типу ПЦТ-50. Крім того, для розкриття горизонтів з прісними мінералізованими водами передбачається використання бурового розчину, обробленого малотоксичними реагентами: графітом порошкоподібним та КМЦ-500, а при відсутності КМЦ-500 використати CMC-LV, або CMC HV виробництва фірми “M-1 Drilling Fluids”.

Високотоксичні хімреагенти I та II класу для обробки бурового розчину не застосовуються.

Рідкі відходи буріння, буровий шлам та побутові відходи буріння передбачається нейтралізовувати вапном.

Можливим джерелом забруднення водяних горизонтів при бурінні водяної свердловини може бути буровий розчин, що використовується для буріння свердловини. З метою попередження забруднення водяних горизонтів при бурінні в інтервалі 0 – 45 м використовується буровий розчин, приготовлений на основі бентонітової глини, а в інтервалі 45 – 80 м, при розкритті проектного водяного горизонту, використовується прісна вода. Скидання залишків бурового розчину і шламу проводиться у земляний амбар глибокої свердловини.

Для попередження попадання атмосферних опадів в підземні води поза технічною колоною й перетікання вод різних водоносних горизонтів і захисту наміченого до експлуатації водоносного горизонту передбачається тампонаж затрубного простору.

 

Герметизація устя свердловини забезпечується обладнанням геpметизуючого оголовка, устьового і відвідного патрубків, опорної плити, ущільнюючих кілець, сальників, пpокладок із гуми. На свердловину доставляється й установлюється металеве укриття на санях. Крім того, проектом передбачається організація зони санітарної охорони навколо свердловини, що складається з першого, другого і третього поясу. Перший пояс (зона суворого режиму) у відповідності з СНиП 2.04.01-84 приймається у радіусі 30 метрів навколо свердловини. Територія першого поясу огороджується. Поверхня території планується для відводу атмосферних опадів. Розміри другого і третього поясів зон санітарної охорони визначаються розрахунком відповідно до рекомендацій ВНДІ Водгео Держбуду СРСР, 1983 р. і наведені в таблиці 2.7