Еколого-економічна ефективність природоексплуатуючих галузей

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 04:28, курсовая работа

Описание работы

Мета – дослідити принципи еколого-економічної ефективності природоексплуатуючих галузей.
В курсовій роботі визначенні наступні завдання:
– проаналізувати чину нормативно-правову законодавчу базу щодо функціонування природоексплуатуючих галузей;
– виконати аналіз та дати оцінку природоексплуатуючих галузей України;
– дослідити теоретичні основи методик визначення еколого-економічної ефективності;
– запропонувати шляхи впровадження механізмів підвищення еколго-економічної ефективності природоексплуатуючих галузей України.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА В СФЕРІ ПРИРОДОЕКСПЛУАТУЮЧИХ ГАЛУЗЕЙ…….……………………………6
РОЗДІЛ 2. ПРИРОДОЕКСПЛУАТУЮЧІ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ………10
2.1. Агропромислова галузь…………………………………………….10
2.2. Лісове господарство………………………………………………...12
2.3. Природоексплуатуючі галузі водного господарства……………..15
2.3.1. Водний транспорт…………………………………………………15
2.3.2. Енергетика…………………………………………………………18
2.3.3.Туризм і спорт………………………………………………………21
2.4. Курортно-оздоровча галузь…………………………………………23
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ……………………………………………………………….26
3.1. Теоретичні основи методики визначення еколого-економічної ефективності…………………………………………………………………….26
3.2. Шляхи впровадження механізмів підвищення еколого-економічної ефективності природоексплуатуючих галузей………………………………..34
3.3. Еколого-економічний механізм регулювання раціонального водокористування……………………………………………………………….35
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………
ДОДАТОК А ………………………………………………………………

Работа содержит 1 файл

черновик.docx

— 127.27 Кб (Скачать)
 

     ДОДАТОК А

     1. Прямий збиток визначається за формулою (3.5):

     – для ляща: N≈0,16 5100 0,935=763 кг;

     – для судака: N≈0,06 5100 1,9=581,4 кг;

     – для тарані: N≈3 5100 0,137=2096,1 кг.

     Всього: 3440,55 кг.

     2. Збитки, заподіяні від втрати потомства визначаються за формулою (2). Але спочатку розраховується кількість риби, що загинула від забруднення водосховища:

     – лящ: 763 кг:0,935 кг=816 шт;

     – судак: 581,4 кг:1,9 кг=306 шт;

     – тарань: 2096,1 кг:0,137 кг=15300 шт.

     З додатку табл. А.1 беруться середні біологічні показники основних промислових видів риб. Розрахунок проводиться по кожному виду риби окремо:

     – для ляща: N=816 246000 10 0,935=37537,6 кг;

     – для судака: N=306 262000 6,5 1,9=5940,7 кг;

     – для тарані: N=15300 50000 4,5 0,137=35371,7 кг;

     Всього: 78850 кг.

     3. Розміри збитків, заподіяних рибному господарству, дорівнюють:

     – для ляща: З=4 (600+9720)=41280 грн.;

     – для судака: З=8 (475+4275)=38000 грн.;

     – для тарані: З=5 (2500+21875)=121875 грн..

     Висновок: внаслідок скиду стічних вод  в Київське водосховище прямі  збитки рибному господарству склали 3575 кг; збитки, заподіяні від втрати потомства складають 35870 кг, а загальні збитки дорівнюють 39445 кг риби або 201155 грн.. 

Информация о работе Еколого-економічна ефективність природоексплуатуючих галузей