Еколого-економічна ефективність природоексплуатуючих галузей

     Тенденція збільшення витрат і вартості природної  основи відтворення не повинна свідчити про зниження еколого-економічної  ефективності природокористування  і про негативний вплив екологічного чинника на ефективність суспільного  виробництва.

     Еколого-економічна ефективність природокористування ( ) на рівні регіону розраховується за формулою: 

      ,                                                    (3.1) 

     де  – екологічна оцінка суспільного виробництва (продукція безвідходного (маловідходного) виробництва, грн.;

       – продукція, випущена  з порушенням екологічних норм (соціальні збитки від забруднення  навколишнього середовища), грн.;

       – поточні витрати на  охорону, відновлення і експлуатацію  природних ресурсів, грн.;

       – нормативний коефіцієнт  еколого-економічної ефективності  природокористування;

     К – одноразові витрати на охорону, відновлення і експлуатацію природних ресурсів, грн..

     У залежності від специфіки виробництва  природоохоронні екологічні функції, а отже, і господарський механізм раціонального природокористування  в різних галузях будуть неоднаковими. У природоохоронному відношенні всі галузі умовно можна поділити на три групи: природовідтворні, природоексплуатуючі, природозабруднюючі. Визначальною природоохоронною функцією для природовідтворної  групи галузей є відновлення, примноження і охорона біологічних  ресурсів, зростання екологічного потенціалу. Основи розрахунку ефективності природовідтворювання повинні будуватися на сумісності екологічного ефекту і витрат, пов'язаних з його отриманням. На даний ефект у грошовому виразі вказує економічна оцінка відтворюваних природних ресурсів. Зростання економічної оцінки біологічних ресурсів говорить про зростання екологічного потенціалу. Зіставляючи величину економічної оцінки відтворюваних природних ресурсів з витратами, що забезпечують їх відтворення, можна розрахувати еколого-економічну ефективність природовідновлення ( ): 

      ,                                                  (3.2) 

     де  О – економічна оцінка біологічно відтворних ресурсів, грн.; 

     В – витрати, пов'язані з відтворюванням (охороною, відновленням) біологічних ресурсів.

     Головною  природоохоронною функцією природоексплуатуючих галузей є найбільше ефективна  добування вхідної природної  сировини. Еколого-економічну ефективність природоексплуатуючих галузей ( ) можна проілюструвати за допомогою формули: 

      ,                                      (3.3) 

     де  – вартісна оцінка природних ресурсів, грн.;

       – еколого-економічна оцінка  відходів виробництва, грн.;

       – продукція, випущена  з порушеннями норм експлуатації  природних ресурсів;

     Ф – вартість головних виробничих фондів природоексплуатуючого виробництва, грн..

     Сенс  даної формули полягає в тому, що ціна відходів виробництва, що експлуатує природний потенціал, повинна ґрунтуватися на вартісній оцінці природних ресурсів. Іншими словами, ціна відходів, що утворилися, визначається не за вартістю їх залучення в виробництво або іншими ознаками, а за ціною вхідної природної сировини. При. такому підході підприємства, що експлуатують природний ресурс, будуть, з одного боку, зацікавлені у зростанні вартісної (економічної) оцінки природних ресурсів, а з іншого - у скороченні відходів власного виробництва. Важливим чинником підвищення ефективності використання природних ресурсів є впровадження екологізованої техніки і технології. Збільшення вартості основних виробничих фондів без їх екологічного вдосконалення призведе до зниження екологічної ефективності природоексплуатації. При використанні цього показника підприємства, навпаки, будуть зацікавлені у прискоренні темпів впровадження екологізованої техніки і технології.

     Головною  природоохоронною функцією природозабруднюючих  галузей є висока екологізація виробництва, що характеризується рівнем безвідходної (маловідходної) технології. В зазначених галузях провідною ознакою природоохоронної функції має виступати еколого-економічна оцінка відходів на підставі ціни вхідної  природної сирови­ни. Тільки в даному випадку еколого-економічна оцінка відходів повинна "відніматися" від  величини, створеної вартості на конкретному  підприємстві, вказуючи завдяки цьому  на "екологічну чистоту" виробництва. Рівень еколого-економічної ефективності природозабруднюючого виробництва ( ) можна висловити за допомогою формули: 

      ,                                            (3.4) 

     де  Ч – чиста продукція природо забруднюючого виробництва, грн.;

       – продукція, випущена  з порушенням екологічних норм, грн.;

     Ф – вартість основних виробничих фондів природозабруднюючого виробництва, грн.;

       – еколого-економічна оцінка  відходів виробництва, грн..

     Наведена  вище схема визначення еколого-економічної  ефективності і природокористування  дозволить більш об'єктивно робити висновок про кінцеві народногосподарські  результати роботи підприємства, об'єднань, галузей і регіонів. 

     3.2. Шляхи впровадження механізмів  підвищення еколого-економічної  ефективності природоексплуатуючих  галузей 

     Головною  природоохоронною функцією природоексплуатуючих галузей є найбільше ефективна добування вхідної природної сировини.

     Ціна відходів виробництва, що експлуатує природний потенціал, повинна ґрунтуватися на вартісній оцінці природних ресурсів. Іншими словами, ціна відходів, що утворилися, визначається не за вартістю їх залучення в виробництво або іншими ознаками, а за ціною вхідної природної сировини. При такому підході підприємства, що експлуатують природний ресурс, будуть, з одного боку, зацікавлені у зростанні вартісної (економічної) оцінки природних ресурсів, а з іншого – у скороченні відходів власного виробництва. Важливим чинником підвищення ефективності використання природних ресурсів є впровадження екологізованої техніки і технологій. Збільшення вартості основних виробничих фондів без їх екологічного вдосконалення призведе до зниження екологічної ефективності природоексплуатації. При використанні цього показника підприємства, навпаки, будуть зацікавлені у прискоренні темпів впровадження екологізованої техніки [14].

     Обґрунтування ефективності природоохоронних заходів визначають Тимчасова методика визначення економічної ефективності витрат у заходи «З охорони навколишнього середовища», затверджена Держпланом СРСР ще 15 січня 1980 р., і Тимчасова типова методика визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінка економічних збитків, що завдаються народному господарству забруднюванням навколишнього середовища, ухвалена постановою колишнього Держплану СРСР, Держбуду СРСР і Президії АН СРСР у жовтні 1983р. Основний недолік даних методик – слабка концептуальна основа виміру ефективності природоохоронних заходів, надмірна складність, а часом і невизначеність засобів, що пропонуються розрахунку. Так, основні положення Тимчасової типової методики визначення економічної ефективності базуються на концепції обчислення так званих економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, під яким розуміються додаткові витрати, що виникають у народному господарстві внаслідок його підвищеного (у порівнянні з нормативним рівнем) забруднення. Виділяють такі об’єкти, за якими можливо отримання кількісних оцінок економічних збитків – це населення, житлово-комунальне господарство, сільськогосподарські угіддя.

     Основними природоохоронними заходами мають  бути: реконструкція промислових  підприємств, перехід на безвідходні  та маловідходні технології, утилізація відходів виробництва; будівництво  очисних споруд, газо- і пиловловлювачів; рекультивація порушених земель; організація моніторингу та єдиної державної охорони природного середовища та інші заходи [15]. 

     3.3. Еколого-економічний механізм регулювання раціонального водокористування 

     1. Загальна картина наслідків скиду забруднених вод в водний об’єкт.

     Внаслідок скиду забруднених вод в Київське водосховище спостерігалась загибель риби на площі 0,5 га.

     2. Відомості про заподіяну шкоду рибному господарству.

     Концентрація  загиблої риби складає: лящ – 0,1  , судак – 0,05  , окунь – 2  .

     Діючі ціни на рибу, за 1 кг: лящ – 4 грн., судак – 8 грн., окунь – 5 грн..

     3. Середні біологічні показники основних промислових видів риб.

     Середня вага однієї дорослої особини риби: лящ – 1,2 кг, судак – 1,9 кг, окунь – 0,25 кг.

     4. Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству.

     Розрахунок  розмірів збитків, заподіяних рибному  господарству внаслідок порушення  природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з “Методикою розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення закону про охорону навколишнього природного середовища”. Методика встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку збитків і застосовується при здійсненні державного контролю в галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів і є обов’язковою для інспекторів Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів України і посадових осіб, спеціально уповноважених органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища.

     Основними вихідними даними для розрахунку  збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекоресурсів України, Мінрибгоспу  України та особами, що безпосередньо  спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої  шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також  офіційні дані компетентних науково-дослідних  організацій про стан рибних ресурсів даного водного об’єкта.

     Підрахунок  збитків здійснюється окремо по кожному  виду (або групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб  з наступним складанням цих результатів.

     Спочатку  визначаються загальні втрати рибного  господарства в натуральному вираженні, а далі – у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для цього регіону в даний  період.

     Збитки  рибному господарству, заподіяні  внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і витрати  потомства.

     Прямі збитки розраховуються за кількістю  загиблої риби за наступною наближеною формулою: 

     ,                                                        (3.5) 

     де  N – величина збитків в натуральному вираженні, кг;

     П – середня кількість загиблої риби, ;

     S – площа негативного впливу пошкодження, ;

     M – середня маса дорослої особини, кг.

     Розрахунок  збитків від втрати потомства  ведеться за кількістю загиблих риб, плодючістю самок, кратністю нересту, коефіцієнтом промислового повернення і середньою вагою риб за формулою: 

      ,                                             (3.6) 

     де  N – обсяг збитків, кг;

     П – середня кількість загиблої риби, ;

     Z – доля самок, %;

     Q – середня плодючість самки, тис. шт. ікринок;

     C – кратність нересту, разів;

     K – коефіцієнт промислового повернення від ікри;

     M – середня маса дорослої особини, кг. 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Білявський  Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних  знань: Підручник.—К.: Либідь, 1997.— 288 с
2. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В., Волкова Л.А., Відновна гідро екологія  порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління) том1, том 2, .- Рівне -1999-300с., 198с.
3. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; - К.: Каравела, 2009. - 264 с.
4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
5. Левківський С.С., Падун М.М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів.-Київ:Либідь, 2006. - 271с.
6. Регіональна економіка та природокористування/за ред. Голікопа А. П.: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 352 с.
7. Рущак М. Ліси України: управління, експлуатація, відтворення. // Економіка України. 1995р. №6.
8. http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=134132&cat_id=112880
9. http://www.menr.gov.ua
10. http://ecology.ks.ua/
11. http://knowledge.allbest.ru/agriculture/3c0b65635a3ac78b5c43b89421216c37_0.html
12. http://www.lib.ua-ru.net/inode/35052.html
13. http://www.khersonlis.com.ua/pravovabaza/
14. http://ebooktime.net/book_337_glava_1_Анотація.html
15. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/621/26/