Організація фінансової роботи банку та характеристика його фінансових ресурсів

Чекова книжка може видаватися для розрахунків  з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

У разі ненадходження  коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин не оплати цього чека.

Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь  банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

У разі неотримання  відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після  закінчення 20 календарних днів від  дати інкасування чека списує його суму з відповідного позабалансового  рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" як таку, що нереально отримати.

Чекодавець  має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами  чеків і відповідність оплачених  чеків документам постачальників, на оплату яких вони видавалися. На зворотному боці корінця останнього виданого чека робиться відмітка про таку перевірку за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника. Чекодавець має звіряти суми на корінцях чеків з отриманими від банку-емітента виписками з рахунку чекодавця, з якого здійснювалась оплата цих чеків.

До касових  операцій належать: приймання готівки  національної та іноземної валюти від  клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних  і фізичних осіб або на відповідний  рахунок банку; видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат; приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі; вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження; обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні.

Видача готівки  під звіт працівникам банків для  здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться  безпосередньо з їх кас або  через банкомати із застосуванням корпоративних карток.

Готівкові кошти  під звіт працівникам банків на виробничі (господарські) потреби видаються  на строк не більше двох робочих  днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

У заявах на переказ (Додаток 3) готівки для нарахування податків, зборів та інших платежів до бюджету і цільових фондів у додаткових реквізитах зазначається код бюджетної класифікації, ідентифікаційний номер (крім тих випадків, за яких фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера і в паспорті якої зроблено відповідну відмітку).

Банк може приймати платежі готівкою за рахунками  на сплату платежів (квартплата та комунальні послуги, телефонний зв'язок, кабельне телебачення, електроенергія, газ тощо), роздрукованими юридичною особою - отримувачем платежів. Такий документ має містити всі обов'язкові реквізити, які передбачені для виконання цих операцій.

Усі операції з приймання платежів готівкою за відповідними рахунками мають фіксуватися  в протоколі САБ або реєстрі у формі, яка не допускає зміни його змісту і є документом, що підтверджує виконання зазначених касових операцій.

У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу відповідальний працівник банку  на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".

Виконані  протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському  обліку в цей самий день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Після завершення приймання готівки клієнту видається  квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Операції  з унесення на рахунки та отримання з рахунків готівкових коштів за допомогою платіжних та інших карток здійснюються згідно з правилами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем, а також відповідними нормативно-правовими актами через каси банку або банкомати.

Банкомати можуть встановлюватись як на території банку, так і за його межами.

Видача коштів із застосуванням платіжних карток виконується в межах їх залишку  на рахунку клієнта чи витратного ліміту або його частки на відповідному картковому рахунку. За договором між клієнтом та банком про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту кредитування.

Після завершення операцій з видачі готівки або  внесення її на рахунок клієнту видається  відповідно оформлений документ на паперовому носії, який складається за місцем проведення операції та має містити реквізити, визначені відповідними нормативно-правовими актами. Чек банкомата може друкуватися і надаватися держателю платіжної картки за його вимогою.

Згідно інструкції про порядок емісії та обслуговування пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем, клієнт повинен укласти договір (Додаток 4) про надання платіжної картки та розрахункове обслуговування, а також заповнити анкету (Додаток 5) заявника на відкриття карткового рахунку і видачу банківської платіжної картки.

При отриманні  картки клієнт обов’язково отримує  бланк з тарифами (наприклад тарифний пакет „Комунальний”) (Додаток 6) в  якому вказуються всі тарифи всі  тарифи по оплаті за послуги та обслуговуванні.

5. Прогнозування грошових ресурсів  за пасивними операціями банків  та їх ефективних вкладень  в активні операції

Однією з  складових частин ефективного управління ліквідністю банку та її прогнозування  є календар надходження та списання коштів по кореспондентському рахунку. Прогнозування коштів на коррахунку до рівня, достатнього для повного виконання зобов'язань перед клієнтами та кредиторами банку, а також виконання резервних вимог НБУ -найважливіша задача банку. Виконання її потребує оптимізації зусиль основних підрозділів банку через запровадження управління грошовими потоками та грошовою позицією банку.

Для цього  на практиці найчастше використовується метод управління грошовими потоками, який містить в собі як контроль за обсягами та строками погашення активів, так і контроль за обсягами та строками виконання зобов'язань.

Календар  надходження та списання коштів відображає основні позиції поступлень та витрат коштів у обсягах і періодах, наближених до їх реального очікування. Оскільки метод вимагає деяких прогнозних припущень, запровадження календаря на   рівні установ банку посилює

його ефективність через підвищення рівня достовірності  інформації у зв'язку із наближенням  їх до реальних подій. Внаслідок того, що прогнозні припущення протягом звітного періоду можуть змінюватися, календар представляє собою гнучкий механізм, що дозволяє корегувати окремі його позиції у відповідних періодах, не відхиляючись від основних контрольних показників.

Календар  складається на місяць з уточненням на кожний робочий день.

Календар  має дві основні складові:

1. блок, який відображає надходження коштів на  рахунки клієнтів, залучення ресурсів на МЕР, в НБУ,вивільнення коштів з активів, інші надходження;
2. блок, який відображає списання  коштів у зв"язку з необхідністю виконання зобов'язань у заданому періоді, передбачуваним відтоком клієнтських коштів, вкладенням вільних коштів в активні операції та інше.

Кінцевим  результатом календаря надходження  та списання коштів є розрахунковий  залишок коштів на коррахунку, який відображає можливість банку виконати нормативні вимоги Національного банку України та розміщення вільних коштів в активні операції (кредити , ОВДП, МЖБ) або залучення коштів для забезпечення нормативного залишку кореспондентського рахунку для виконання економічних нормативів НБУ.

Календар  складається філіями та відповідними підрозділами Головного банку(кредитними, казначейством, контролінгу,по роботі з цінними паперами, по роботі з  клієнтами , розвитку мережі та іншими) на основі аналітичних даних, матеріалів супроводження активних операцій, намірів майбутніх кредиторів банку, прогнозованих даних, передається до казначейства банку для аналізу та складання зведеного календаря по банку

в цілому.

Макет календаря  надходжень та списання коштів по кореспондентському рахунку додається.

При складанні  календаря слід керуватись наступним:

- по кожному  показнику дані надаються в  розгорнутому вигляді, тобто в  частині, в якій відображаються  надходження, і в частині, в  якій відображаються списання. Наприклад,  при прогнозуванні залишку коштів на поточних рахунках необхідно на основі аналітичних даних за минулі періоди передбачити як поступлення на рахунки так і списання з рахунків;

• при   прогнозуванні руху коштів по рахунках, по яких відносини між банком і кредитором або позичальником чітко виражені на основі укладених угод( вклади населення, депозити юросіб, сертифікати, кредити, векселі, тощо) в календарі відображається дата, яка указана в договорі. Разом з тим, слід враховувати матеріали супроводження активів. Наприклад, якщо згідно угоди термін повернення кредиту припадає на дату в періоді, який прогнозується, але клієнт звернувся з проханням пролонгувати терміни погашення кредиту або банк має інформацію про неможливість погашення кредиту клієнтом, сума повернення боргу в календарі не відображається або відображається в інший термін;
• розмір залучення депозитів від юридичних осіб прогнозується на основі проведених попередніх переговорів з майбутніми вкладниками; Розмір погашення строкових пасивів(депозитів, вкладів) відображається в календарі по датах закінчення угод, крім випадків, коли банк володіє інформацією про наміри вкладника на пролонгацію угоди.
• прогноз залучення(списання) коштів до запитання здійснюється на основі аналітичних даних про рух коштів в аналогічному періоді минулого року або місяця та іншої поточної інформації. Аналогічно по залученню коштів від населення.
• збільшення збитків відображається в розділі списання коштів,

збільшення  прибутку - в розділі надходжень;

- філії, що  матимуть в певних періодах  надлишок на коррахунку, спрямовують їх на продаж ресурсів в системі банку та в активні вкладення.Складений платіжний календар на місяць не пізніше ніж за три дні до початку місяця, що прогнозується, або 18-00 годин дня, що передує тому, що прогнозується, передається філією до Головного офісу в автоматичному режимі. Для цього управління банківських технологій на основі методики, розробленої Казначейством , розробляє програмне забезпечення для формування інформації та її передачі філіями в Головний банк, консолідації зведених даних в цілому по банку.

Казначейство  формує загальний календар надходження  та списання коштів в цілому по банку  та подає на розгляд комітету по управлінню активами і пасивами з  відповідними висновками щодо можливості розміщення вільних коштів в активні операції на відповідний період.

6. Прогнозування грошових надходжень за активними операціями банку та їх подальших розміщень.

Банк до укладання  кредитного договору здійснює попередній аналіз фінансового стану позичальника і вивчає його кредитоспроможність. Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на підставі якої банк приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з даним клієнтом.

Кредитоспроможність позичальника — це його здатність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Кредитоспроможність — поняття більш вузьке, ніж платоспроможність, адже погашення позики — це лише один з видів заборгованості, яку може мати підприємство (фірма).

Комерційні  банки західних країн використовують на практиці складні системи різноманітних фінансових показників для оцінки кредитоспроможності своїх клієнтів. В Україні НБУ також розробляє для комерційних банків рекомендації щодо визначення фінансового стану і кредитоспроможності позичальників.

Критерії  оцінки фінансового стану позичальника встановлюються вітчизняними комерційними банками самостійно на І підставі ґрунтовної і виваженої оцінки фінансової діяльності І клієнта, проведеної за підсумками порівняльного аналізу ' балансів, звітів про фінансові результати та їх використання і тощо. Позичальник має мати фінансові передумови для отримання позики і бути спроможним своєчасно повернути наданий йому кредит відповідно до умов кредитного договору. В кожному окремому випадку банк повинен визначити ступінь ризику, який він готовий взяти на себе.

НБУ рекомендує кожному комерційному банку розробити  свою власну систему показників фінансової діяльності позичальників. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальників оформляється окремим положенням і затверджується правлінням комерційного банку.