Ліквівдність комерційних банків

     - норматив миттєвої ліквідності;

     - норматив поточної ліквідності;

     - норматив короткострокової ліквідності, (Дивись додаток А)

     Нормативи ліквідності обчислюють за такими формулами [27]:

     Норматив  миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

*100%

Ккр + Ка 

Рп + Ск

Норматив миттєвої ліквідності (Н4)

 

           = = ;      (14). 

     Де  Ккр – сума коштів на кореспондентському рахунку, Ка – в касі, Рп – розрахункові зобов’язання, Ск – строкові кошти.

(Н5) = А \ ЗП

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

                           ; (15).

де А  -  активи  банку з кінцевим строком погашення до 31 дня для  розрахунку нормативу поточної ліквідності,

Зп -  зобов'язання  банку з кінцевим строком погашення до 31 дня для розрахунку нормативу поточної ліквідності

     Норматив  короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Н(6) = Ал \ З1

           ; (16).

де Ал - ліквідні  активи  з кінцевим  строком погашення до одного року для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності;

З1 - зобов'язання  банку  з  кінцевим  строком  погашення  до одного року для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності.

     Доцільно проводити такий порівняльний аналіз як у розрізі окремих груп банків, так і за даними банківської системи в цілому. В нашій країні залежно від величини активів виділяють чотири групи банків: найбільші (активи понад 1300 млрд. грн), великі (активи понад 500 млн. грн), середні (активи понад 200 млн. грн), малі (з активами менше 200 млн. грн). У різних групах банків структурні зрушення в активах чи пасивах можуть різнитися. В процесі аналізу доцільно порівнювати структуру показників окремого банку з середніми значеннями аналогічних показників по тій групі банків, до якої він належить. Аналіз дасть змогу банку визначити своє місце та динаміку відносно інших банків та точніше спрогнозувати майбутню потребу в ліквідних коштах. Аналіз структурних зрушень в активах проводять у розрізі основних статей (табл.2.3) [30]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 2.3

     Аналіз динаміки та структури активів ПАТ «Приватбанк» у розрізі основних статей,%

 

     З таблиці 2.3 за 2008 - 2010 роки можна прослідкувати таку тенденцію як збільшення кредитного портфелю Приватбанку має стійку тенденцію до збільшення, а отже, і потреба в ліквідних коштах зростає. Але у 2010році порівняно з 2009 роком розмір кредитного портфелю знизився на два пункти. У процесі аналізу кредитного портфеля та депозитної бази банку виявляється вплив на ліквідність сезонних чинників. Залежно від особливостей, притаманних діяльності клієнтів банку, складу клієнтури банку, регіональних особливостей та специфіки ринкової ніші конкретного банку вплив сезонних чинників буде відчутним або ж непомітним. Метою такого аналізу є з’ясування змін та закономірностей у стані кредитів та депозитів банку протягом певного періоду (тижні, місяці) порівняно із середньорічними показниками.

     Додаткова потреба в кредитах та вилучення депозитів значною мірою залежать від сезонних чинників. Особливо вплив сезонних чинників відчувається, якщо більшість клієнтів банку - сільськогосподарські підприємства. Такий банк відчуває потребу в ліквідних коштах навесні внаслідок зростання попиту на кредити та значне зниження залишків на рахунках клієнтів. Восени, після продажу урожаю, обсяг депозитної бази зростає, а попит на кредити, навпаки, знижується.

     У процесі аналізу ліквідності доцільно оцінювати як структуру і динаміку активів, так і стан зовнішнього середовища: рівень розвитку ринків, на яких обертаються ці активи, законодавчі обмеження. За умови обертання банківського активу на ліквідному, активно діючому ринку та за відсутності або незначної кількості законодавчих обмежень ліквідність банку підвищується. І навпаки, активи, які не можуть бути досить швидко перетворені в гроші через продаж їх на ринку, що спричинено неактивністю та вузькістю ринку (невелика кількість учасників, незначні обсяги, законодавчі обмеження тощо), не варто розглядати як ліквідні засоби.

     На рівень ліквідності банку впливає якість активів та рівень ризику, який пов’язується з кожним конкретним видом активів. Метою проведення аналізу є визначення ймовірності вчасного повернення коштів банку. Результати такого аналізу дають змогу оцінити безперебійність автоматичного перетворення активів у ліквідну форму у зв’язку з настанням строків погашення кредитів чи цінних паперів, сплати процентів за наданими кредитами, повернення дебіторської заборгованості, одержання дивідендів від пайової участі в інших підприємствах та ін. [19].

     Аналіз якості кредитного портфеля банку є необхідним етапом оцінювання банківської ліквідності, оскільки найвищий ризик притаманний кредитним операціям банку. На потребу в ліквідних коштах певною мірою впливає надійність позичальників, адже кредити, які вчасно не повертаються і вимагають реструктуризації, погіршують ліквідну позицію банку. Якщо питома вага прострочених, пролонгованих і безнадійних кредитів значна, то, визначаючи потреби ліквідності, необхідно брати до уваги не лише строки повернення коштів, а й імовірність таких надходжень.

     Важливим чинником, що впливає на банківську ліквідність, є структура та стабільність ресурсної бази банку.

     Аналіз структурних зрушень розпочинають з оцінки стабільності ресурсної бази банків та виявлення загальних тенденцій, що мають місце в банківській системі. Узагальнюючою характеристикою стабільності ресурсної бази є співвідношення власного капіталу та зобов’язань банків, яке аналізується в динаміці (Рис. 2.2.) [30].

     

    Рис.2.2. Аналіз динаміки та структури пасивів системи усіх українських банків за 2007 – 2010 роки,, млрд. грн..

    Розрахунки свідчать про систематичне зростання частки зобов’язань у структурі пасивів українських банків з відповідним зниженням частки власного капіталу. Це означає, що зі зростанням обсягу загальних активів банку питома вага власного капіталу істотно знижується навіть за умови збільшення його абсолютної величини. Така тенденція є закономірною, адже в розвинених країнах частка власного капіталу в загальних пасивах банків становить близько 8—10% [30]. З позиції ліквідності подібні структурні зрушення свідчать про те, що проблеми аналізу та ефективного управління ліквідністю з часом стають для банків все актуальнішими.

     Для підвищення ефективності управління ліквідністю доцільно проаналізувати динаміку структурних зрушень за основними статтями зобов’язань по банківській системі в цілому (табл. 2.4). Це дасть змогу банку оцінити загальні тенденції, що мають місце у банківській системі, та врахувати їх під час прогнозування потреби в ліквідних коштах [27].

     Таблиця 2.4

     Аналіз динаміки та структури зобов’язань усієї банківської системи за 2006-2010 рр. %

     Проаналізувавши дані, наведені в (табл. 2.4), можна зробити висновок, що в структурі зобов’язань банків найбільшою є питома вага коштів клієнтів. Частка кредитів, одержаних на міжбанківському ринку, протягом останніх років знижується. Водночас підвищується частка залишків на кореспондентських рахунках інших банків, що свідчить про розширення мережі кореспондентських зв’язків українських банків. Це дає змогу банкам отримувати дешеві, але водночас нестабільні джерела коштів. Подібні структурні зрушення в банківській системі в цілому мають братися до уваги кожним банком під час вибору стратегії управління ліквідністю.

E_L = ΔLA \ LA

        ΔLP \ LP

Ми вважаємо доцільним під час  прогнозування рівня ліквідності  банківської системи застосовувати  коефіцієнт еластичності, який буде розраховуватись  таким чином:

          (17). 

де ЕL – коефіцієнт еластичності, що вказує, якою буде процентна зміна ліквідних  активів у разі зміни ліквідних  пасивів на 1%;

ΔLA, ΔLP – зміна ліквідних активів  та ліквідних пасивів відповідно;

LA, LP –  абсолютне значення обсягу ліквідних  активів та пасивів відповідно.

    Значення  ЕL має бути не менше 1, що свідчить про  здатність банку покрити свої зобов’язання. Якщо ж значення коефіцієнта  ліквідності буде нижчим за одиницю, це буде свідченням кризи ліквідності  у межах конкретної банківської  установи.

    Користуючись  коефіцієнтом еластичності, розрахуємо рівень ліквідності ПАТ «Укрексімбанку»  на 2008-2010 роки. Дані занесемо в табл. 2.5 [30].

    Таблиця 2.5

    Розрахунок  коефіцієнту еластичності ПАТ «Укрексімбанк», у тис.грн.