Грошово-кредитна політика

Формулювання цілі підтримання стабільності грошової одиниці як умови фінансової рівноваги та економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі віддзеркалює особливості макроекономічних умов 2007-2009 років. Завдання забезпечення фінансової рівноваги значно актуалізується в цей час у зв'язку з підвищенням цін на енергоносії, погіршенням стану поточного рахунку платіжного балансу, появою в Україні іноземних банків та їх філій, зростанням приватних запозичень іноземної валюти, високим рівнем соціальних виплат із бюджету за недостатнього розширення бази надходжень до нього та іншими ризиками.

Підтримка інвестиційно-інноваційного  зростання економіки має для  України стратегічне значення, адже не впоравшись із даним завданням, вона не зможе увійти до когорти сучасних цивілізованих країн. І це має враховуватися у грошово-кредитній політиці, наприклад, при вирішенні питань рефінансування державного банку другого рівня, який ставить собі за мету кредитування інноваційних проектів. Безумовно, для НБУ пріоритетом є стабільність грошової одиниці, але це завдання може бути вирішене різними шляхами.

Таким чином прийняття  монетарної політики в наступні роки потребуватиме формування окремого блоку монетарного аналізу з  метою управління перебудовою емісійного і трансмісійного механізмів монетарної політики.

Реальним підґрунтям для економічного зростання та стабілізації на грошово-кредитному сегменті ринку є не лише правильна грошово-кредитна політика, а й створення конкурентоспроможної економіки і пошук суб'єктами господарювання власних ніш як основи для підвищення попиту економки на гроші, тобто для розширення товарообороту.

Отже, грошово-кредитна політика є основною складовою системи  загальнодержавної економічної  політики, її роль у розвитку економічних  процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. Грошово-кредитна політика сприяла економічному зростанню, зупиненню інфляції, а також спрямовувалася на забезпечення стабільності національної валюти. Головним орієнтиром грошово-кредитної політики, що відображає рівень і тенденції стабільності грошової одиниці, є індекс споживчих цін. Для згладжування сезонних коливань і шоків необхідно використовувати інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Підтримка інвестиційно-інноваційного зростання економіки має для України стратегічне значення, адже не впоравшись із даним завданням, вона не зможе увійти до когорти сучасних цивілізованих країн.

ВИСНОВКИ

На підставі сказаного  можна зробити висновок, що кредит є об'єктивною вартісною категорією, а його необхідність пояснюється існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами - постійне коливання потреби в коштах у суб'єктів господарювання та різноманітність джерел надходження цих коштів.

З переходом до ринкових умов господарювання змінювався склад як кредиторів, так і позичальників. Основними кредиторами стали комерційні банки, у тому числі колишні державні. А позичальниками дедалі більше ставали приватні та колективні підприємства, приватні підприємці та окремі громадяни. Звичайно, здійснювалось кредитування і підприємств державної форми власності. Значні зміни стали відбуватись у формах і видах кредитів, особливо в методах кредитування. Від кредитування численних окремих об'єктів, передбачених банківськими інструкціями в радянський час, комерційні банки перейшли до кредитування суб'єктів, турбуючись насамперед про свої доходи і повернення кредиту. Замість досить складного порядку кредитування, який передбачав значні особливості для підприємств окремих галузей чи підгалузей економіки, кредитування почало здійснюватись в основному на покриття дефіциту оборотного капіталу підприємств.

Отже, кредит дає можливість отримувати позичальникам грошові  кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг, або придбати їх з розстрочкою платежу. Вартість, що передається кредитором позичальнику, віддається лише на визначений час, а потім вона повинна бути повернена з виплатою відсотків. Кошти у позичальника мають вивільнитися у розмірі, запозиченої вартості, та відсотків за користування нею. Без одержання доходу у вигляді відсотку у кредитора не буде зацікавленості позичати гроші.

Щодо ролі кредиту, то кредит впливає на процеси виробництва, реалізації і споживання продукції, а також на сферу грошового обороту. Він відіграє важливу роль у задоволенні тимчасової потреби в коштах, яка може бути обумовлена сезонністю виробництва і реалізації певних видів продукції.

Значна роль кредиту  і в розширенні виробництва. Позикові кошти сприяють збільшенню запасів і витрат, що необхідні для розширення виробництва і реалізації продукції.

Грошово-кредитна політика є основною складовою системи  загальнодержавної економічної  політики, її роль у розвитку економічних  процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. Вона сприяє економічному зростанню, зупиненню інфляції, а також спрямовується на забезпечення стабільності національної валюти. Головним орієнтиром грошово-кредитної політики, що відображає рівень і тенденції стабільності грошової одиниці, є індекс споживчих цін. Для згладжування сезонних коливань і шоків необхідно використовувати інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Підтримка інвестиційно-інноваційного зростання економіки має для України стратегічне значення, адже не впоравшись із даним завданням, вона не зможе увійти до когорти сучасних цивілізованих країн.

У сучасних умовах вирішення  питань щодо модернізації грошово-кредитної  політики НБУ та переходу до монетарної політики таргетування інфляції з метою забезпечення цінової і фінансової стабільності в країні стає насущне необхідним. Це дозволить покращити прогнозованість економічного розвитку країни, створити умови для поступового зниження ставок за банківськими кредитами, знизити інфляційні очікування, підвищити стійкість економіки грошово-кредитної та фінансової сфер.

Щоб запобігти втратам, або хоча б зменшити ризик, банки, особливо в період інфляції, застосовують плаваючі процентні ставки за кредит, котрі періодично переглядаються.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ