Грошово-кредитна політика

 

 

ПАСИВИ	На початок року		На кінець року		Відхилення
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Коррахунки банків	11608,87	2,46	11724,55	2,46	115,68	0,00
Депозити і кредити  бан-ків	5102,8	1,08	5158,79	1,08	55,99	0,00
Кошти до запитання клі-єнтів	54308,38	11,50	54825	11,50	516,62	0,00
Строкові депозити клієнтів	18328,03	3,88	18505,35	3,88	177,32	0,00
Цінні папери власного боргу	1180	0,25	1200	0,25	20	0,00
Кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій		0,00		0,00		0,00
Субординована заборго-ваність	1725	0,37	1750	0,37	25	0,00
Інші зобов’язання	1622,02	0,34	1646,07	0,35	24,05	0,00
Сукупні зобов’язання	93875,1	19,89	94809,76	19,89	934,66	0,00
Капітал		0,00		0,00		0,00
Статутний капітал	49140	10,41	49600	10,40	460	-0,01
Сплачений статутний ка-пітал банку	43690	9,25	44100	9,25	410	0,00
Несплачений статутний капітал  банку	5450	1,15	5500	1,15	50	0,00
Нерозподілені прибутки та резерви	355,3	0,08	367,73	0,08	12,43	0,00
Нерозподілені прибутки минулих років		0,00		0,00		0,00
Прибутки минулого ро-ку, що очікують затверд-ження		0,00		0,00		0,00
Збитки минулого року, що очікують затвердження		0,00		0,00		0,00
Інші фонди та загальні резерви  банку	355,3	0,08	367,73	0,08	12,43	0,00
Прибутки поточного року	886,62	0,19	903,92	0,19	17,3	0,00
Збитки поточного року		0,00		0,00		0,00
СУКУПНИЙ КАПІТАЛ	45287,22	9,59	45739,38	9,59	452,16	0,00
СУКУПНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА КАПІТАЛ	139162,3	29,48	140549,14	29,48	1386,82	0,00
Пасиви всього:	472077	100,00	476747,4	100,00	4670,46	0,00

 

Висновок: Викликає занепокоєння зменшення портфеля цінних паперів як у загальних активах за абсолютним обсягом, відхилення яких за поточним роком складає 0, 002%. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, тобто інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії, яка разом з кредитною є основною. За попередній та поточний роки ми не бачимо суттєвих змін, бо інвестиції в обраних роках не збільшилися та не скоротилися, вони стабільні з показником 0,09%. Цей показник не є негативним, але й не несе з собою позитивної динаміки, що свідчило б про можливість підприємства зміцнювати свої позиції на грошовому ринку.

Високий темп приросту характеризує динаміку основних засобів. Це може бути результатом розвитку банку, розширення мережі його філій, підвищення рівня технічного забезпечення і т.д. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденція підвищення питомої ваги основних засобів не буде зупинено, структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну.

Підводячи підсумок, можна  сказати, що динаміка, склад і структура  активів відповідає основним принципам  і напрямам розвитку підприємства, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в бік підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів.

 

2.2. Оцінка кредитних  операцій комерційного банку  на підставі використання методу  простих та складних відсотків 

 

2.2.1. Розрахунок  суми кредиту за простою відсотковою ставкою

 

Простий відсоток - застосовується до одній і тій же первісній грошовій суми протягом  усього періоду нарахування. Відсоток може нараховуватися наприкінці  кожного інтервалу (декурсивний спосіб) чи на початку кожного інтервалу (антисипативний спосіб).

Базується на 3 складових: первісна сума (PV); процентна ставка (і); період, протягом  якого буде відбуватися нарахування (n)

Формула визначення суми кредиту яку повинен повернути позичальник (боржник) кредитору (нарощеної суми, FV) має вигляд:

 

FV =  PV x (1 +  nі) (1)

 

Термін звичайно указується в літах. Якщо ж термін угоди не дорівнює цілій кількості років, вона може виражатися в частках року. Звичайно в таких випадках розраховують термін як відношення тривалості угоди  в днях до кількості днів у році.

Найчастіше  банкіри  вважають по 360 днів у році. Може використовуватися  і стандартна тривалість року 365, а  іноді в розрахунок приймаються  і високосні роки по 366 днів. Уважний  фінансист повинний мати це у виді і, у разі потреби, особливо обмовляти в договорах. Тому при терміні позички менше року необхідно визначити, яка частка річного відсотка сплачується кредитору.

n = t/k, де

t – число днів позички,

k – число днів у році, або часова база.

Застосовуються звичайно в короткострокових фінансових операціях.

Завдання: Визначити суму кредиту, яку повинен сплатити боржник кредитору за відповідний термін користування позичковими коштами під прості відсотки, якщо первісна сума боргу дорівнює 180 тис. грн., термін позики становить 12 місяців, а відсоткова ставка – 15%.

Скористувавшись формулою (1), маємо:

FV=180000*(1+0,15*1)=207000 грн.

Висновок: на прикінці року боржник має сплатити 207 тис. грн.

 

 

2.2.2. Розрахунок суми  кредиту за складною відсотковою  ставкою

 

Складний відсоток - сума доходу, що нараховується в кожнім інтервалі, що не виплачується, а приєднується до основної суми капіталу й у наступному платіжному періоді сама приносить доход. 

Формула розрахунку складних відсотків така:

 

FV = PV  (1+ і)ⁿ  (2)

 

Завдання. Визначити суму кредиту, яку повинен сплатити боржник кредитору за відповідний термін користування позичковими коштами під складні відсотки, якщо первісна сума боргу дорівнює 180 тис. грн., термін позики становить 6 років, а відсоткова ставка – 15%.

Скористувавшись формулою (2), маємо:

FV=180000*(1+0,15)⁶= 416350,94 грн.

Висновок: на прикінці визначеного терміну боржник має сплатити 416350,94 грн.

 

2.3. Розрахунок  суми кредиту з урахуванням  рівня інфляції

 

В період інфляції визначають номінальну та реальну відсоткові ставки. Номінальна відсоткова ставка – це рівень відсоткової ставки, який фактично склався на ринку позичкових ресурсів без урахування інфляції.

Реальна відсоткова ставка – це номінальна відсоткова ставка, скоригована на рівень інфляції.

Реальна процентна ставка (ір) розраховується за формулою (Модель Фішера):

 

 

 

Завдання. Визначити суму кредиту, яку повинен сплатити боржник кредитору за відповідний термін користування позичковими коштами під складні відсотки, якщо первісна сума боргу дорівнює 180 тис. грн., термін позики становить 6 років, відсоткова ставка – 15%, а рівень інфляції визначений як 1,9%.

Визначення реальної процентної ставки:

ір =  (0,15 - 0,019) / 1,019 = 0,129

Визначення майбутньої вартості кредиту:

FV_реал = 180000 * (1 + 0,129)⁶ = 372765,88 грн.

Для порівняння: FV_{номинал} = 180000 * (1 + 0,15)⁶ = 438551,34 грн.

Висновок: на прикінці терміну позику боржник має сплатити 372765,88 грн.

 

2.4. Складання  графіку погашення кредиту

 

Важливою складовою  частиною кредитної угоди є графік погашення позички. Він складається позичальником і узгоджується з кредитором.

Кредит надається у розмірі 180 тис. грн. під 15% річних і терміном погашення 6 років.

У кредитній угоді  обговорено робити погашення позички один раз на рік однаковими частинами. Таким чином, за перед сплати буде здійснено 6 виплат по 30 тис. грн. без врахування відсотка за кредит.

Зазначимо, що в даному прикладі відсотки нараховуються виходячи з величини боргу на початок періоду.

Оскільки кредит в  нашому прикладі погашається рівними частками, таким чином, кожна наступна відсоткова виплата менше попередньої, тому що непогашена частина основної суми постійно зменшується.

Складемо графік погашення кредиту.

Рік	Початковий  баланс боргу, тис. грн.	Погашення боргу, тис грн.	Відсотки, тис. грн.	Річні виплати, тис. грн	Кінцевий баланс боргу, тис. грн.
1	180	30	27	57	150
2	150	30	22,5	52,5	120
3	120	30	18	48	90
4	90	30	13,5	43,5	60
5	60	30	9	39	30
6	30	30	4,5	34,5	–
Усього:	–	180	94,5	–	–

 

Висновок: кредит виплачено за означений строк. З урахуванням відсотка за кредит, позичальник повинен виплатити 274,5 тис. грн.

 

РОЗДІЛ ІІІ. КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ  В ПЕРІОД ІНФЛЯЦІЇ

 

3.1. Розвиток  кредитних відносин в Україні

 

Історія розвитку кредитних  відносин у незалежній Україні ще досить коротка. Але складалась вона на базі тих кредитних відносин, які існували в Радянському Союзі з його адміністративно-командною системою господарювання. Щоправда, у галузі кредитних відносин перехід від старої до ринкової системи господарювання здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші. Але, на жаль, кредитні відносини в Україні після розпаду Радянського Союзу розвивались недостатньо, що негативно вплинуло на розвиток і стан економіки.

У період адаптації до життя в умовах ринкової економіки та інфляції значна частина населення опинилася на межі бідності. Пошук способів виживання, забезпечення прийнятного рівня життя стало насущною проблемою для мільйонів людей. Особливо гострою ця проблема виявилася для значної частини сільського населення, котра за час проведення структурної перебудови в країні втратила робочі місця, а отже, джерело постійних доходів. Держава ж не в змозі подолати бідність лише за рахунок заходів соціальної підтримки.

Будь-яка економічна діяльність потребує залучення ресурсів. Фінансові джерела посідають у цьому ряду одне з перших місць: успіх розвитку кожної галузі, регіону, місцевості багато в чому визначається наявністю доступу до джерел фінансування.

Інфраструктура кредитування представлена в Україні переважно комерційними банками, котрі, як відомо, націлені на роботу в основному із середнім і великим бізнесом, а тому не в змозі належним чином задовольнити потреби у фінансових ресурсах дрібних підприємців. Відсутність джерел кредитування особливо гостро відчувається на селі, де наймасовішою формою організації виробництва є дрібні домогосподарства.

З переходом до ринкових умов господарювання змінювався склад  як кредиторів, так і позичальників. Основними кредиторами стали комерційні банки, у тому числі колишні державні. А позичальниками дедалі більше ставали приватні та колективні підприємства, приватні підприємці та окремі громадяни. Звичайно, здійснювалось кредитування і підприємств державної форми власності. Значні зміни стали відбуватись у формах і видах кредитів, особливо в методах кредитування. Від кредитування численних окремих об'єктів, передбачених банківськими інструкціями в радянський час, комерційні банки перейшли до кредитування суб'єктів, турбуючись насамперед про свої доходи і повернення кредиту. 3амість досить складного порядку кредитування, який передбачав значні особливості для підприємств окремих галузей чи підгалузей економіки, кредитування почало здійснюватись в основному на покриття дефіциту оборотного капіталу підприємств.