Економічна сутність грошових потоків

Вирівнювання грошових потоків  спрямовано на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у визначеній мері сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуя паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.

Синхронізація грошових потоків заснована  на коваріації позитивних і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення „+1\".

Підвищення суми чистого грошового  потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:

• зниження суми постійних витрат;

• зниження рівня перемінних витрат;

• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;

• здійснення ефективної цінової  політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;

• використання методу прискореної  амортизації основних засобів;

• скорочення періоду амортизації  використовуваних підприємством нематеріальних активів;

• продажу невикористованих видів  основних засобів і нематеріальних активів;

• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного  стягнення штрафних санкцій.

Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.

План надходження і витрати  коштів, розроблена на майбутній рік  з розбивкою по місяцях, дає лише загальну основу управління грошовими потоками підприємства. Разом з тим, високий динамізм цих потоків, їхня залежність від безлічі факторів короткострокової дії визначають необхідність розробки планового фінансового документа, що забезпечує щоденне управління надходженням і витратою коштів підприємства. Таким плановим документом виступає платіжний календар.

Основною метою розробки платіжного календаря (у всіх його варіантах) є встановлення конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до конкретних виконавців у формі планових завдань. З урахуванням цієї мети платіжний календар визначають іноді як „план платежів точної дати".

Найбільш розповсюдженою формою платіжного календаря, використовуваної в процесі оперативного планування грошових потоків підприємства, є його побудова в розрізі двох розділів:

1) графіка майбутніх  платежів;2) графіка майбутніх надходжень  коштів.

Основні види платіжного календаря підприємства, диференційовані  по цих ознаках:

1. У системі оперативного  управління грошовими потоками  по операційній діяльності підприємства основними видами платіжного календаря є наступні: Податковий платіжний календар. Календар інкасації дебіторської заборгованості. Календар обслуговування фінансових кредитів. Календар виплат заробітної плати. Календар (бюджет) формування виробничих запасів Календар (бюджет) управлінських витрат Календар (бюджет) реалізації продукції

2. У системі оперативного управління грошовими потоками по інвестиційній діяльності підприємства основними видами платіжного календаря є наступні: Календар (бюджет) формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій. Календар (капітальний бюджет) реалізації програми реальних інвестицій Календар (капітальний бюджет) реалізації окремих інвестиційних проектів

3. У системі оперативного  управління грошовими потоками  по фінансовій діяльності підприємства можуть розроблятися наступні види платіжного календаря: Календар (бюджет) емісії акцій. Календар (бюджет) емісії облігацій Календар амортизації основного боргу по фінансових кредитах.

 

 

1.2 Нормативне регулювання грошових  коштів

 

 

Для визначення фінансових результатів діяльності підприємства необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, понесеними для отримання цих доходів. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та розкриття її у фінансовій 1 звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Порядок формування в  обліку інформації про витрати діяльності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Для визначення фінансового результату діяльності підприємства необхідно дотримуватися принципів нарахування та відповідності доходів і витрат.

Принцип нарахування  полягає в тому, що результат господарських  операцій визнається тоді, коли вони відбулися (а не тоді коли отримані або сплачені грошові кошти), відображаються в  бухгалтерському обліку і фінансовій звітності тих періодів, до яких вони належать.

Принцип нарахування  повинен застосовуватися одночасно  з принципом відповідності, згідно з яким витрати визнаються одночасно з доходами, для отримання яких вони були здійснені. Так якщо торговим підприємством визнано дохід від реалізації товарів в момент їх відвантаження (відпуску) покупцям, то одночасно необхідно визнати і собівартість реалізованих товарів. В даному випадку дохід визнається в момент збільшення активу — дебіторської заборгованості покупців, а витрати — одночасно із зменшенням активу — товарних запасів.

В цілях бухгалтерського  обліку і фінансової звітності необхідно  відображати окремо результати від звичайної діяльності і результати від надзвичайних подій.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її, або які виникають в результаті здійснення такої діяльності.

Прикладом звичайної  діяльності є виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки з постачальниками, покупцями, працівниками, банківськими установами тощо. Як супровідні до звичайної діяльності належать такі операції, як переоцінка активів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають по валютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов'язань або податкового законодавства тощо.

Звичайна діяльність поділяється на:

— операційну;

— іншу (інвестиційну і  фінансову).

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової.

Основна діяльність —  це діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу (прибутку). Так, для виробничих підприємств основною діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торгових підприємств — придбання і реалізація товарів з метою одержання прибутку і т. д.

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняються за функціями: виробництво, управління, збут, інші витрати операційної діяльності. Вони відображаються, як відомо, на рахунках: 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також  фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо) .

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу (дивіденди, відсотки, одержані за акціями, облігаціями чи іншими цінними паперами; витрати, пов'язані з випуском і обігом власних цінних паперів тощо).

Надзвичайна діяльність — це операції і події, які відрізняються  від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно. До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати від таких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел, враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності. Виходячи з класифікації доходів і витрат за видами діяльності побудована система рахунків бухгалтерського обліку для відображення фінансових результатів в діяльності підприємства і визначення чистого доходу (прибутку) чи збитку звітного періоду та складання Звіту про фінансові результати.

Законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів.

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 09.02.2007, ВВР, 2007, N 26. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

2. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні ” затверджене постановою правління НБУ  від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення  поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності  без створення юридичної особи (далі підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов`язковими для виконання ними.

3. Інструкція “Про  організацію роботи по готівковому  обігу установами банків України ” затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р.  № 69 зі змінами і доповненнями.

 Вимоги цього Положення  поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового  зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових  форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності  без створення юридичної особи (далі підприємці), які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні рахунки в установах банків.

4. План рахунків  бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).

Новий план рахунків представляє  собою систематизований перелік  рахунків бухгалтерського обліку, для  всіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форми власності, виду діяльності, і обов`язковий для використання.

5. Інструкція про виконання  плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов`язань,  господарських операцій підприємств  і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).

Інструкція регулює  використання нового плану рахунків.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”  зі змінами і доповненнями  від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване  в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під № 396/3689.

Цим Положенням (стандартом) визначається  зміст і форма  Балансу та загальні вимоги до розкриття  його статей. Норми даного Положення (стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про  рух грошових коштів ” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.

Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги  до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

1.3. Огляд літературних джерел

 

В останній період з'явилось  багато літературних джерел економічного характеру, які розкривають питання бухгалтерського обліку, аналізу діяльності підприємства в ринкових умовах.

В даній дипломній роботі розкриваються три загальні питання, що пов'язані з економічною діяльністю підприємства. Це облік, аналіз та контроль фінансових результатів діяльності організації. Виходячи з цього усі оглянуті літературні джерела можна розділити на три умовні групи:

• літературні джерела що висвітлюють питання організації та ведення бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства;
• літературні джерела, що висвітлюють питання економічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;
• літературні джерела, що висвітлюють питання контролю фінансових результатів діяльності підприємства.

Характеризуючи першу  групу літературних джерел можна  виділити два типа цих джерел. По-перше, це книжкові джерела, що висвітлюють питання організації та ведення бухгалтерського обліку в Україні.

В праці, під редакцією  І. О. Бланка[27,174] приведені практичні  рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, починаючи з правил заповнення форм первинного обліку, та закінчуючи заповненням форм річної фінансової звітності підприємств.

По-друге, це журнали та газети, які носять інформативний  характер і мають незаперечну  перевагу перед книгами у аспекті  актуальності та оперативності представлення  інформації. В умовах стрімкої зміни  та доповнення законодавства, періодичні видання відіграють дуже велику роль у інформатизації підприємств у аспектах зміни норм законодавства у питаннях, пов'язаних з господарюванням цих підприємств.