Документарні операції комерційного банку, їх роль у забезпечені обслуговування клієнтів

     Можна побачити тенденцію росту імпортних  акредитивів за визначений період часу на рисунку 2.1

     

Рис. 2.1 Динаміка імпортних акредитивів у 2005–2007 р.р. [24]

      Кількість імпортних акредитивів у 2007 р. у порівнянні з минулим роком зменшилася на 170 тис.грн. Також необхідно сказати, що українські організації «змушені» використовувати акредитивну форму забезпечення виконання умов торгової угоди. [24]

       «ПриватБанк» при наявності повноважень від іноземного банку авізує і підтверджує акредитиви, відкриті на користь українських організацій, виступає в ролі виконуючого банку, одержує відшкодування від іноземних банків, а також здійснює переказ трансферабельних акредитивів.

     Після посвідчення дійсності акредитива і його підпорядкованості Уніфікованим правилам і звичаям для документарних  акредитивів, Головний банк направляє  відповідному відділенню «ПриватБанку» умови акредитива з необхідними інструктивними вказівками по електронній пошті для подальшої обробки і виконання.

      Кількість експортних акредитивів  у відділенні ПриватБанку з кожним роком значно зростає. 

Рис. 2.2 Динаміка експортних акредитивів у 2005–2007 р.р.

       Як видно з рисунка, кількість експортних акредитивів щорічно значно збільшилась. Якщо порівняти 2007 рік з 2006 роком, то спостерігаємо зростання акредитивів на 660 тис.грн. При порівнянні 2007 року з 2005 роком, спостерігаємо зростання на 240 тис.грн. В загальному ж можна сказати, що операції по експортним акредитивам характеризуються більш позитивною тенденцією.Тенденцію зниження по експортно-імпортних операціях документарного інкасо можна побачити в таблиці 2.5

                                                                                                        Таблиця 2.5

Кількість експортно-імпортних операцій по документарному інкасо у ПриватБанку за 2005–2007 р. (тис. грн.) [23]

 

Дані  таблиці представлені на рисунку 2.3

Рис. 2.3 Динаміка експортно-імпортних операцій по документарному інкасо в 2005–2007 р.р.[23]

     З таблиці 2.7 видно, що спостерігається тенденція зростання експортно-імпортних операцій по документарному інкасо.

     В 2005 році кількість експортних та імпортних  операцій по розрахункам була рівною. В 2006 році відбулося зростання кількості  операцій відповідно на 90 тис. грн. по експорту та на 150 тис. грн. по імпорту.

     В 2007 році також відбулося збільшення кількості операцій, але порівняно в меншій сумі, зокрема лише на 10 тис. грн. проти 2006 року по експорту та на 52 тис. грн. проти 2006 року по імпорту.

     Якщо  порівняти кількість операцій за 2005–2007 роки, то спостерігаємо зростання приблизно на 33% операцій по експорту та приблизно на 67% операцій по імпорту. [23]

     «ПриватБанк» у якості інкасуючого банку, виконуючи інкасові доручення іноземних банків, видає організаціям, що імпортують через границю товари й одержує послуги, комерційні документи проти одержання від них акцепту або платежу, а також одержує від цих організацій акцепт або платіж по фінансових документах.

     Інкасові  доручення разом з товарними  й іншими документами надходять  у Головний банк «ПриватБанку» або безпосередньо у відділення «ПриватБанку».

     «ПриватБанк» здійснює контроль за своєчасною оплатою (акцептом) українськими організаціями по інкасових дорученнях, а також за своєчасним поверненням документів у випадку повного або часткового відмовлення від оплати (акцепту) інкасо. У цих цілях «ПриватБанк» регулярно перевіряє термінові інкасо.

     При оплаті інкасового доручення організація-платник  представляє у «ПриватБанк» заяви на переказ за установленою формою. Співробітник уповноваженого відділу перевіряє правильність оформлення представленого організацією заяви на переказ на відповідність найменування іноземного банку, номери і суми інкасо й інших даних, зазначених у заяві на переказ, з даними, що містяться в інкасовому дорученні.

     На  підставі належним чином оформленої заяви на переказ «ПриватБанк» складає платіжне доручення для відправлення його по електронній пошті на виконання в Головний банк.

     Динаміка експортних та імпортних переказів по «ПриватБанку» 2005 – 2007 р. показана на рисунках 2.4 та 2.5

Рис. 2.4 Динаміка експортних переказів у 2005–2007 р.р.[1]

         Проаналізувавши дані таблиці та рисунок, можна побачити, що кількість експортних переказів має тенденцію до зростання, відповідно 177000 в 2007 році проти 128000 в 2006 році. 

Рис. 2.5 Динаміка імпортних переказів у 2005–2007 р.р.[1]

      За даними таблиці можна спостерігати зростання кількості імпортних переказів, відповідно 330000 в 2005 році до 413256 в 2007 році.Серед українських підприємств цієї формі розрахунків надають перевагу експортери, що поставляють свою продукцію в країни, що розвиваються, в основному Індію, Шрі-Ланку, Пакистан, Іран і ін., законодавство яких обмежує застосування прямого переказу; підприємства, «вимушені» використовувати акредитивну форму по вимозі покупця їх товару для забезпечення умов торгової угоди.

     Динаміка  отриманого доходу відділу міжнародних  розрахунків ПриватБанку за 2006 і 2007 р. представлена в таблиці 2.6

                                                                                                       

                                                                                                  Таблиця 2.6

Динаміка  отриманого доходу відділу міжнародних  розрахунків у 2006–2007 р.р. (тис. грн.) [1]

 

        З дані таблиці 2.6 видно, що спостерігається тенденція зниження доходів по усіх формах міжнародних розрахунків. Це спричиняється зниженням обсягів вироблених розрахунків через нестабільність економіки. [1]

        Міжнародні розрахунки у формі документарного акредитива, документарного інкасо і банківського переказу, як і інші операції в ПриватБанку приносять доход і впливають на результат діяльності банку.

     Проаналізувавши дані по міжнародним розрахункам  експортно-імпортних операцій «ПриватБанку» можна зробити висновок, що питому вагу – близько 99% – в загальній кількості операцій займають банківські перекази, а близько 12% операції у формі інкасо. Акредитиви ж становлять длизько 20%-40%.

     В загальному можна сказати, що міжнародні розрахунки у формі переказів  по імпортним операціям переважають  експортні операції.

     При переході до ринку вплив міжнародної  фінансової діяльності комерційних  банків на національну економіку  відбувається по таких напрямам. По-перше, комерційні банки здійснюють міжнародні розрахунки на основі світових вимог  до їх інформаційного, нормативно-правового  та організаційно-технічного забезпечення. Це дозволяє, насамперед, створити належне  середовище для розвитку зовнішньо-торговельних операцій, впливає на ступінь ефективності використання експортного потенціалу нашої країни. По-друге, комерційні банки включаються в систему  міжнародних фінансових відносин і мають змогу надавати кошти на цільове фінансування пріоритетних народногосподарських проектів. По-третє, комерційні банки можуть бути суб'єктами світових фінансових ринків, проводити фінансові операції на національному рівні, що дає їм змогу зробити вагомий внесок у зміцнення фінансової системи нашої країни, відкрити нові перспективні джерела валютних надходжень до держбюджету, створювати передумови для гармонійного входження України до світової фінансової системи, її інституційних органів.

     Слід  зазначити, що за даними таблиць можна  зробити висновок про прогресуюче  зниження використання в господарській  діяльності міжнародних форм розрахунків, зокрема переказів. Це пояснюється  фінансово-економічною обстановкою  в країні і твердій конкуренції  з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій по більш  низьким тарифним ставкам.

     Питома  вага переказів в загальній кількості  операцій по міжнародним розрахункам  становить близько 99% як по експортним, так по імпортним операціям.

     Інкасова  форма розрахунків, як видно з  представлених у таблиць даних, використовується вкрай рідко, що обумовлено недостатністю гарантій при використанні даної форми розрахунків по обидва боки, і експортери надають перевагу укладанню контрактів, що передбачають передоплату. Тому документарне інкасо рекомендується тільки в тих випадках, коли продавець і покупець довіряють  один одному, а також кредитоспроможність  покупця не викликає сумніву.

     Питома  вага інкасової форми розрахунків  в загальній кількості становить  близько 2% в експортних операціях та близько 12% в імпортних.

     Акредитивна форма розрахунків є більш  гарантованою формою, оскільки оплата відбувається після постачання товару і продавець нічим не ризикує, а покриття акредитива переходить на контроль уповноваженого банку, однак у загальному обсязі міжнародних розрахунків частка акредитивів не настільки значна, як частка банківських переказів.

     Питома  вага акредитивної форми  розрахунків займає від 20% до 40% в загальній кількісті експортних та імпорних операцій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3 Проблеми, перспективи та шляхи покращення документарних операцій

     Значне  місце в процесі утворення  реальних ринкових відносин господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізмів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Форми зовнішньоторговельних  розрахунків, розроблені міжнародною  практикою, у своєму роді є захисними  засобами від валютних ризиків і  відрізняються між собою механізмом, ступенем гарантованості і формою участі в банківських розрахунках. В  даний момент в Україні, найбільш розповсюдженими формами міжнародних  розрахунків є акредитив, інкасо і банківський переказ. У світовій практиці існують і інші форми  розрахунків, що на відміну від вищевказаних не одержали належного поширення  в зовнішньоекономічній діяльності України.

     Регулюються міжнародні розрахунки законодавством та іншими нормативними й законодавчими  актами національного права, а також  міжнародними банківськими правилами  та звичаями. Правовою основою розрахункових  відносин є міжнародні платіжні угоди  і конвенції, норми внутрішнього національного законодавства, а  також конкретні торгові кредитні та інші договори, що визначають загальні умови розрахункових відносин між  країнами. [9]

     Щодо  норм національного права, то відповідно до ст. 344 ГКУ міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн-учасниць розрахунків. Міжнародні розрахунки здійснюються через установи банків, між якими є кореспондентські відносини (банки, що мають домовленість про здійснення платежів та розрахунків за взаємним дорученням).[25]