Документарні операції комерційного банку, їх роль у забезпечені обслуговування клієнтів

 
 
 

       Виходячи з даної таблиці 2.1 можна зробити висновок, що при загальній тенденції зниження в 2006 році та зростання в 2007 році кількості міжнародних розрахунків по експортних операціях, найбільша питома вага за 2005–2007 р. приходиться на розрахунки у формі банківського переказу, що становить 99,42% в 2005 році, 99,60% році в 2006 році та 99,79% в 2007році.

      Так, в 2007 році в порівнянні з 2005 роком кількість переказів становила на 19400 тис.грн. більше, хоча в 2006 році відбулося значне зниження експортних операцій.

      Найменшу ж питому вагу займають операції по інкасо, відповідно 0,01% в 2005році та 0,02% в 2007 році.

     Акредитивна форма розрахунків характеризується тенденцією зниження – 900 тис. грн. В 2005 році, 500 тис. грн. в 2006 році до 330 тис. грн. в 2007 році. Експортні операції по інкасо характеризуються зростанням: 400 тис. грн. в 2007 році проти 300 тис. грн. в 2005 році. [30]

     Тепер проаналізуємо дані по міжнародним розрахункам по імпортним операціям (таблиця 2.2)

                                                                                                     Таблиця 2.2

     Структура міжнародних розрахунків по імпортним  операціях «КБ «ПриватБанк» [30]

 
 
 
 

     За  даними таблиці 2.2 видно, що в загальному обсязі міжнародних розрахунків по імпортним операціях значне місце приділяється банківському переказу, спостерігається тенденція до зростання: на 40651 тис. грн. більше в 2007 році в порівнянні з 2006 роком.

     Питома вага операцій по переказам становить близько 99,6% в 2006 році та близько 99,5% в 2007 році.Однак спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги акредитивної форми розрахунків: відповідно 0,22% в 2005 році до 0,40% в 2007 році.

     Інкасова форма розрахунків характеризується зростаючою тенденцією: 300 тис. грн. в 2005 році та 502 тис. грн. в 2007 році. Хоча питома вага даної форми розрахунків в загальному обсязі операцій є досить незначною 0,09%-0,12%. [30]

      При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.

     Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту. Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).

     Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро рахунки – тільки іноземною мовою. Комісії і S.W.I.F.T. – витрати стягуються відповідно до тарифів банку і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.

     Так як курс на Міжбанківському валютному ринку України коливається, то курс зазначений у заявці на покупку валюти звичайно завищуються, і різниця яка виникла при покупці, повертається клієнту. [15]

      Іноземна валюта, що придбана у встановленому порядку через уповноважені банки або уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з моменту зарахування її на поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на покупку іноземної валюти.

      Куплена іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентом тільки з поточного рахунка в іноземній валюті, визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом у цій іноземній валюті.

      У випадку порушення резидентом термінів використання купленої валюти, придбана валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти (5) робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути в зв'язку з цією операцією, щокварталу направляється в державний бюджет України, а негативна – на результати господарської діяльності резидента.

     В міру виникнення потреб клієнти можуть на добровільних початках продавати  іноземну валюту на Міжнародній Валютній Біржі, при цьому надаючи в  банк заяву, оформлену у встановленому  банком порядку і платіжне доручення  на суму проданої валюти (таблиця 2.3).

                                                                                                             Таблиця 2.3

Динаміка  росту обсягу біржових операцій у  «КБ «ПриватБанк», тис. грн. [8]

        

     Практика  показує, що за 2005–2007 р. обов'язковий продаж перевищує добровільний продаж. Усього у 2007 р. було продано 164,7 млн. доларів США, що на 29% менше, ніж у минулому звітному році. Це відбулося по наступним причинам: по-перше, у зв'язку зі скасуванням обов'язкового продажу валюти і введенням її знову; по-друге, надходження на користь клієнтів-експортерів знизилися на 39,39% і склали 200 млн. доларів США. [8]

        Аналіз розрахунків по експортно-імпортним операціям показує, що банківський переказ займає переважне місце в розрахунках між суб'єктами господарської діяльності України і суб'єктами господарської діяльності інших країн світу.

     Торгові зв'язки клієнтів ПриватБанку з іншими країнами світу представлені в таблиці 2.4

                                                                                                          Таблиця 2.4

     Питома  вага банківських переказів за регіональними  напрямами [23]

 

     З даної таблиці видно, що найбільша  питома вага імпортних інвестицій спрямовані в країни Європи та Америки, що відповідно складає 51,6% та 24,2%. [23]

     ЗАТ «КБ «ПриватБанк» здійснює операції з експортними й імпортними акредитивами. Акредитиви за імпортовані товари й  отримані послуги відкриваються  ПриватБанком з доручення української  організації – наказодавача акредитива.

     Акредитив відкривається банком на підставі інструкцій імпортера (наказодателя), що складаються  відповідно до умов контракту. У зв'язку з цим у контракті з необхідною повнотою і чіткістю повинні бути визначені всі основні умови майбутнього акредитива: вид акредитива (відкличний, безвідкличної, трансферабельний, револьверний, з підтвердженням або без підтвердження іншим банком), найменування авізуючого банку і виконуючого банку, сума акредитива, спосіб реалізації акредитива, перелік документів, наданих бенефіціаром, і їхня характеристика, терміни для надання документів, терміни відвантаження, умови страхування, сплати фрахту, банківської комісії і ін.

     Українські організації надають в КБ «ПриватБанк» заяву на акредитив установленої форми в трьох екземплярах. «ПриватБанк» може відкривати акредитиви з доручення інших банків, що знаходяться на території України, за рахунок попередньо внесеного в банк валютного покриття.

     Умови акредитивів, що відкриваються для  розрахунків за товар, що поставляється, повинні обов'язково передбачати  надання комерційного рахунка, транспортного  документа, що підтверджує відвантаження  товару (чи прийняття до перевезення) і страхового документа (при постачаннях  на умовах СІП і СІФ).

     Співробітник  відділу міжнародних розрахунків, одержавши від української організації  заяву на відкриття акредитива, перевіряє  правильність оформлення заяви з  урахуванням існуючих вимог.

     Прийнята  заява на відкриття акредитива виконується  у наступному порядку:

1. перший екземпляр заяви з оцінкою про наявність забезпеченості (валютне покриття, позичка «ПриватБанку» й ін.) даного акредитива і правильності підписів міститься в «Документи дня»;
2. другий екземпляр заяви використовується «ПриватБанком» для складання акредитива і відправляється по електронній пошті в Головний банк, потім міститься в досьє акредитива;
3. третій екземпляр заяви повертається організації з розпискою працівника банку про прийняття до виконання доручення про відкриття акредитива.

     Зміст умов акредитива направляється Головному  банку по електронній пошті відповідно до наказу ПриватБанку №86 від 27.05.1994 р. Оформлення відкриття акредитива і відправлення його авізуючому банку повинно бути зроблено не пізніше, ніж через три робочих дні з дня прийому від організації заяви на відкриття акредитива.[24]

     В підтвердження відкриття  акредитива співробітник Головного банку  направляє у відділення «ПриватБанку» електронне повідомлення про відкриття акредитива з указівкою номера акредитива і банку-кореспондента, через який був відкритий акредитив.

     По  кожному акредитиву «ПриватБанку» в Головному банку і відділенні ведеться досьє за установленою формою. У досьє містяться всі документи і переписка, що відносяться до акредитива, а також робляться записи по оперативному обліку використання акредитива в іноземній валюті, оцінки про внесені в умови акредитива змінах, про комісії і витрати, стягнених «ПриватБанком», комісіях і витратах, сплачених іноземним банком і ін. Працівник Головного банку перевіряє комплектність представлених по акредитиву документів і їхня відповідність умовам акредитива.

     Повідомлення  про зміну умов акредитива або  його відкликання направляється  Головним банком по S.W.I.F.T.у або TELEXу через той іноземний банк, що авізує акредитив. Акредитив підлягає закриттю після закінчення терміну для надання документів по акредитиву або після дати останнього платежу.