Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 22:44, реферат
У XIX — на початку XX ст. українська культура продовжувала свій прогресивний розвиток, хоча це відбувалося в умовах систематичних утисків і заборон. Тому українська культура не могла нормально розвиватися за властивими їй еволюційними законами.
Діячам культури доводилося долати не лише внутрішні суперечності та перешкоди, притаманні будь-якій культурі, але й великий політичний тиск з боку державних російської, німецької, польської культур. Історія культури цього періоду ще раз доводить, що за відсутності держави без політичної, матеріальної, правової підтримки культура нації починає
занепадати або продовжує свій розвиток через надзусилля.
1. Історичні обставини розвитку української культури.
2. Освіта. Наукові знання. Медицина.
3. Розвиток української мови та літератури.
4. Драматургія і театр. Музика.
5. Образотворче мистецтво та архітектура.
6. Висновок.
7. Використана література.
неокласицизму та "віденського бароко". В цьому стилі споруджено будинок
Галицького сейму у Львові (арх. І. Гохбергер). У цьому будинку тепер
розміщений університет ім. І. Франка. До зразків цього стилю належать
такі споруди Львова: Музей етнографії та художніх промислів (арх. Ю.
Захаревич), будинок залізничного вокзалу (арх. В. Садлівський).
При забудові Києва домінує стиль "французького відродження". У такому
стилі споруджено Український драматичний театр ім. І. Франка (арх. Г.
Шлейфер, Є. Брат-ман), національний оперний театр (арх. В. Шретер).
Наприкінці XIX — початку XX ст. в українській архітектурі відбувається
становлення нового напряму, що дістав назву стилю модерн.
У стилі модерн збудовані перший в Україні критий ринок (Бесарабський) у
Києві (арх. Г. Гай), міська залізнична станція (арх. О. Вербицький),власний
будинок знаменитого київського архітектора В. Городецького.
Висновок.
Отже, у XIX — на початку XX ст. українська культура продовжувала свій
прогресивний розвиток, хоча це відбувалося в умовах систематичних
утисків і заборон. Тому українська культура не могла нормально
розвиватися за властивими їй еволюційними законами.
Діячам культури доводилося долати не лише внутрішні суперечності та
перешкоди, притаманні будь-якій культурі, але й великий політичний тиск
з боку державних російської, німецької, польської культур. Історія
культури цього періоду ще раз доводить, що за відсутності держави без
політичної, матеріальної, правової підтримки культура нації починає
занепадати або продовжує свій розвиток через надзусилля.
ЛІТЕРАТУРА
1.Історія України / Керівник авт.Ю.Зайцев. Вид.2-ге зі змінами. //- Львів: Світ, 2008.
2.Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України// - К.: Україна,2003
4.Субтельний О. Україна: історія/пров. з англ. Ю.Шевчука// -К.:Либідь,2002
5.Кормич Л.I.,Багацький
В.В. Культорологiя(
6.Культурология: учебн.
7.Власенко О.И., Зайончковский Ю.В. Культурология: учеб.допомога.- Х.: Вітрило,2006.