Контрольна робота з „Організація екскурсійної діяльності”

Для того щоб відвідувачі вирішили скористатися вашими послугами, слід в першу чергу надати якомога більше інформації про себе. Завданням музею є забезпечити потенційного відвідувача матеріалами, які допомагають побачити та уявити собі музейний продукт. Рекламні плакати, буклети, журнали, анонси, календарі, проведення виставок, експозицій, зустрічі з цікавими особистостями, різноманітні презентації, зо¬внішній вигляд закладу та ваших працівників, інформація про додаткові послуги, які пропонує музей, все це сприяє бажанню завітати до вас, дізнатися більше про рідний край та збагатити себе духовно. Бажано, щоб рекламний матеріал був проілюстрова¬ний фотографіями вашої пропозиції та вашого закладу. 
Сама стимуляція до певних дій — це спонукання відвідати музей якомога швидше або замовити на певний час екс¬курсію по музею; музей повинен періодично нагадувати споживачам про наявність цього закладу та зміни у ваших колекціях, експозиціях, виставках і тд.

Для ефективної роботи музеїв та поширення додаткової інформації про їх діяльність при музеях можна створювати різноманітні гуртки (краєзнавчі, мистецькі, тощо), відкривати школу народних майстрів, клуби митців, істо¬риків: недільні школи; видавати щомісячні бюлетені про культурні події у музеї та його розвиток.

Вся діяльність музеїв безпосередньо пов’язана із ефективним механізмом цих маркетингових зусиль. Стратегія розвитку музеїв у ринкових умовах реалізується за раху¬нок запровадження маркетингових технологій, які забезпечують відкритість музеїв не лише для споживачів, але і для державних структур, громадськості, бізнесу. Реалізація маркетингових завдань музеїв дозволить зберегти і збільшити попит на музейні продукти за рахунок популяризації музеїв серед населення, широкого громадського загалу. 
Тому маркетингова політика повинна бути зосереджена на рекламі та інформації про продукт як музейну послугу, про її ціну та можливий доступ до неї.

Враховуючи  специфіку діяльності музеїв та беручи до уваги нові умови економічного розвитку в Україні, варто підкреслити необхідність активізації діяльності музеїв в інформуванні про себе, рекламуванні своїх експозицій, створенні унікальних компо¬зицій, і ця робота має проводитися не одноразово, а постійно. Здійснення екскурсійного обслуговування в різнопрофільних музеях насамперед визначається особливостями їх експозицій, які включають в себе, зазвичай, найбільш цінні в історичному або мистецькому плнані пам`ятки.

Екскурсія завжди може дати значно більше, ніж  самостійний огляд експозиції музею. Вона допомагає кращому засвоєнню експозиційних тем, звертає увагу на найбільш важливі експонати, глибше розкриває їх зміст. Музейна екскурсія може не тільки розкрити зміст виставлених експонатів,а й дати розуміння того, що пов`язує їх між собою, розповсти про причини, перебіг і наслідки тих чи інших подій і явищ. Завдяки екскурсії відвідувач музею може дізнатися значно більше, ніж представлено в експозиції, що не може мати в експозиції повного висвітлення через специфіку музейної справи, оскільки в експонованих речах важко відобразити самі відношення і дії людей, їхні почуття та ін.

Зазвичай  в музеях різні експозиції, тому і методика ведення екскурсій  в різних музеях має свою специфіку. Однак є низка прийомів, які  можуть бути покладені в основу підготовки і проведення екскурсій у будь-якому музеї.

Музейні екскурсії поділяються на оглядові і тематичні, що вимагає врахування особливостей їх підготовки і проведення.

Оглядові  музейні екскурсії – передбачають огляд усієї експозиції даного музею  і дають загальне уявлення про весь музей і його колекції; вони найбільш популярні серед приїжджих, які прагнуть ознайомитися з музеем за одне відвідування.

Тематичні музейні екскурсії – висвітлюють  лише певну частину експозиції, але  дають можливість більш глибоко  і детально ознайоитисЯ з окремими питаннями; такі екскурсії популярні серед тих, хто бажає більш детально вивчити ту чи іншу тему за допомогою експозиції музею і має можливість відвідати його кілька разів.

Цикл  музейних екскурсій – планомірний, послідовний огляд кількох експозицій музею.

Музейна екскурсія може бути частиною оглядової  екскурсії по місту. В цьому випадку  розкривається одна з підтем. Бажано, щоб екскурсію в музеї і  оглядову по мітсу проводив один і  той самий екскурсовод.

Оглядова  музейна екскурсія висвітлює окремі найбільш характерні моменти історичної події, розвитку певного явища або життявидатної особи. Їх проведення вимагає широкого висвтлення як еекспрзиції, так і різних видів діяльності музейного закладу. При цьому показ пам`яток або виствітлення певного питання не завжди пов`язані з попереднім і подальшим моментами екскурсії. В даному випадку послідовність показу експонатів в огляді визначається зручністю переходів. Фрагментарний показ пам`яток зумовлює і властиву огляду форому викладу інформації – тезисну. Оглядова екскурсія охоплює 10-12 залів, при цьому рекомендується зосереджувати увагу екскурсантів на 5-10 об`єктах в кожному з них.

У тематичних музейних екскурсіях показ пам`яток залежить від теми і послідовності підтем. Розробляючи маршрут екскурсії треба мати на увазі, що він не завжди збігається з маршрутом огляду експозиції. Як правило, маршрут екскурсії більш стислий. Пріорітет змістовної логіки екскурсії в даному випадку дозволяє так звані „петлі” в маршруті. При цьому важливого значення набувають хронологічні і тематичні переходи, які пов`язують у тематичну єдність зміст експозиції окремих залів, розділів і окремих пам`яток. Під час тематичної екскурсії відвідують 2-3 зали, рідше 4 зали і у кожному з них показують 40-50 пам`яток.

Існує ще одні важлива осоьбливіть, яка полягає в тому, що маршрут в музеї не має тривалих пауз. Насиченість експозиції матеріалом на „компактному” маршруті – одна з головних відмінних рис музейної екскурсії. Ця особливість враховується і при визначенні тривалості екскурсії: 45-50 хвилин для відвідувачів молодшого і середнього шкільного віку, до 90 хвилин для екскурсантів старшого шкільного віку і 2 години для дорослих.

Важливим  моментом підготовки музейної екскурсії, як і будь-якої іншої, є відбір об`єктів. Велика кількість пам`яток у залах музеїв не дозволяє зупинятися на їх повній характеристиці і визначальну роль тут відіграє тема і мета екскурсії. Отже, відбирають експонати, які мають надзвичайну  виразність і значення: унікальні пам`ятки, об`єкти, зовнішня виразність яких не висока, але їх змістовна сутність необхідна для характеристики важливих ознак історичного процесу, пам`ятки, які відбивають реставраційну, збиральницьку і науково-дослідну роботу музею.

Структура музейних екскурсій – традиційна: вступ, основна частина і заклячна частина.

У вступі екскурсовод знайомить відвідувачів з історією музею, називає тему, мету і завдання екскурсії, її хронологічні межі, кількість фондів, розділи  експозиції. Може подаватися характеристика історичної доби, яка відображена  в експозиції музею.

В основній частині відповідно до  мети екскурсії  дають характеристику об`єктів експозиції, висвітлення найбільш характерних подій, наукове обгрунтування сучасних поглядів на їх значимість. Розповідб має бути пов`язана з показом експонатів, їх аналізом. Необхідно надзвичайно ретельно підготувати висновки по підтемах, а також логічні переходи від однієї групи експонатів до іншої.

У заключній  частині екскурсовод підводтиь  підсумки екскурсії, робить узагальнення, висновки про значення експозиції музею  та його фондів, про особливості його науково-дослідної та експозиційної роботи на сучасному етапі, подає інформацію про виставки, які організовує даний музей і чкі відвідувачі можуть оглянути самостійно, після чого відповідає на запитання екскурсантів.

Процес підготовки музейної екскурсії включає декілька етапів:

• постановка мети екскурсії та вибір теми4
• відбір та вивчення літературних джерел;
• ознайомлення  з ексчпозиціями і фондами музею;
• відбір екскурсійних об`єктів та складання маршруту екскурсії;
• підготовка тексту екскурсії;
• визначення методичних прийомів;
• проведення екскурсії.

Кожен з цих етапів сомастійний, але  в той же час всі вони взаємопов`язані. Музейні екскурсії, як і інші, мають текст і технологічну карту.

Теми  музейних екскурсій не завжди можуть збігатися з експозиційними – вони можуть бути більш широкими або бульш вузькими, залежно від мети екскурсії, її назви, складу екскурсійної групи. При виборі теми екскурсії враховуються інтереси та знання аудиторії, якій вона адресована. Це вимагає застосування диференціованого підходу, який враховує вікові, професійні, освітні особливості екскурсантів на всіх етапах підготовки і проведення екскурсії. Враховуючи те, що по будь-якій експозиції можна провести декілька екскурсій (по всій експозиції, по окремих її розділах, по окремих питаннях), перш за все визначають мету і назву екскурсії та її основну ідею.

Кожна екскурсія повинна бути проведена  на належному науковому рівні  і має бути пов`язана з експозицією музею. Екскурсовод, готуючись до екскурсії продумує та визначає ті експонати, на аналізі яких він зупиниться під час екскурсії. Добираючи експонати для екскурсії, виходять насамперед з їх змісту і значення, а вже потім зважають на їх зовнійшній вигляд. Основу екскурсійного показу і розповіді зазвичай мають складати оригінальні матеріали, але не треба забувати і про допоміжні, які часто привертають увагу відвідувачів.

Паралельно  з вивченням літератиури необхідно  розпочинати з наукових робіт. Поряд  з цим, необхідно вивчити мемуарну та художню літературу. Здобуту інформацію слід зафіксуватиу вигляді виписок, тез, цитат, конспекту. Разом з вивченням літератури складається перелік експонатів, які будуть використані при проведенні екскурсії.

Робота  по вивченню музейної експозиції полягає  у систематичному і глибокому засвоєнні кожної експозиційної теми, кожного окремого експоната. Вивчаються фактичні дані про кожний експонат (спосіб виготовлення, місце відкриття, до якої епохи належить, яке має значення, як придбаний музеєєм та ін.). Вивчення експозиції відбувається як самостійно, так і за допомогою працівників музею, які готувалидану експозицію, звертаються також за консультаціями до спеціалістів у даній галузі знань.

Значно  розширює світогляд екскурсовода, допомагає  повніше розкрити зміст експозиції, дати грунтовні відповіді на запитання екскурсантів – знання фондів музею. Для цього вивчають матеріали,які зберігаються у фондахі не подані в експозиції, але про які можна розповісти під час екскурсії.

Підготовка  екскурсії передбачає,крім визначення її мети, виділення підтем і основних питань. Необхідно скласти план майбутньої екскурсії. При цьому враховується місцезнаходження експоната, можливості його огляду, варіанти переміщення по залах. Критерієм відбору експонатів слугує їхня важливість у розкриттіпідтем і окремих питань. Особлива увага приділяється експонату, з якого починається ескурсія. Він має зосередити увагу екскурсантів, зацікавити їх. Слід продумати, наскільки докладно треба розповідати про той чи інший експонат.

Критеріями  відбору експонатів є їх відповідність темі екскурсії, історична або художня цінність виразність форм. На маршрутіекскурсії обира.ть місця зупинок екскурсантів, позиції для огляду. Після цього уточнюється тематична структура екскурсії та розробляється зміст. Зібраний раніше матеріал по темі екскурсії „накладається” на експозиційний, привязується до об`єктів показу.

Це накладає відбиток і на вибір методичних прийомів проведення екскурсії. Основне правило  проведення екскурсії – поєднання  показу і розповіді – властиве і музейним екскурсіям. У таких екскурсіях показ переважає над розповіддю. Однак, оскільки музейні експозиції готуються спеціально для огляду, методика їх показу простіша у порівнянні, наприклад, з оглядовими екскурсіями по місту.

При аналізі пам`яток в музейних екскурсіях найчастіше користуються такими методичними прийомами як порівняння і реконструкція. Надзвичайна насиченість  експонатами вимагає чіткості і виразності розповіді. При цьому в основному використовують прийоми опису або характеристики об`````єкта, цитування справжніх документів або їх копій.

При проведенні музейної екскурсії треба враховувати  склад екскурсійної групи. Адже музеї  відвідують люди різного віку, різні  за освітою і інтересами. Отже, екскурсії  повинні проводитись так, щоб  вони задовольняли усіх, були цікавими і зрозумілими для кожного з відвідувачів. Тому кожна конкретна екскурсія повинна мати певну форму проведення, стиль викладу. Завдання екскурсовода значно полегшується, коли в музей приходятьорганізовані групи відвідувачів (усні шкіл, працівники місцевих підприємств та ін.. У цьому випадку екскурсія проводиться у відповідності з інтересами даної групи і зміст експозиціїі викладається під кутом зору, який цікавить дану групу екскурсантів.

Інтерес до музею і його пам`яток значною мірою залежить не тільки від експозиції, а й від того, як про неї розповідає екскурсовод. Тому дуже важливе значення має хороший виклад матеріалу, образність і виразність мови екскурсовода, жвавість та емоційність розповіді, зацікавленість тим, про що розповідається. Неграмотна мова, монотонність і кволість викладу можуть зіпсувати враження екскурсантів про найкращу експозицію. Необхідно поєднувати пізнавльний та емоційний матеріал для того, щоб відвідувачі не стомлювалися і не втрачали уваги.