Криміналістика в системі наукових знань

        Розходження в предметах криміналістичної науки і карно-процесуальної науки зовсім не виключає часткового збігу об'єктів дослідження. Такий збіг має місце у відношенні норм закону.

      Відомо, що серед деякої частини криміналістів одержала поширення концепція, відповідно до якої предметом кримінально-процесуальної науки є норми процесуального закону, а предметом криміналістичної науки — розробка технічних і тактичних рекомендацій, що не мають обов'язкової сили. Так, наприклад, з погляду С. П. Мітрічєва, розходження між криміналістикою і кримінально-процесуальною наукою «міститься в тому, що наука кримінального процесу вивчає правові норми, дотримання яких обов'язково для всіх учасників процесу, криміналістична наука ж на основі цих норм розробляє технічні і тактичні рекомендації, застосування яких залежить від їхньої доцільності в тім або іншому конкретному випадку, виходячи з інтересів розслідуваної справи».[41]

Але не слід підтримувати дану концепцію по наступних причинах. По-перше, навіть якщо вважати предметом  науки кримінального процесу  норми кримінально-процесуального права, то, крім них, до предмета цієї науки відносять ще і засновану на цих нормах діяльність суду, прокуратури й інших органів держави і виникаючі в процесі цієї діяльності кримінально-процесуальні відносини між її учасниками. По-друге, при такому розмежуванні науки виникає перспектива зведення криміналістичної науки до невеликого числа приватних технічних прийомів і засобів роботи з доказами, тому що процес безперервного поліпшення і поповнення кримінально-процесуального законодавства закономірно приводить до включення в нього найбільш значних і ефективних криміналістичних рекомендацій.

Зв'язок криміналістики з юридичними науками

   Криміналістика взаємопов'язана з галузевими та міжгалузевими юридичними науками і посідає серед них певне місце. Сутність цього взаємозв'язку полягає у тому, що галузеві та правові знання правлять за методологічну основу для криміналістики. Методологія забезпечує розроблення криміналістичного «інструментарію» для збирання, дослідження і використання доказів у межах додержання законності, забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян України. У зв'язку з цим наука криміналістика не лише збагачується даними правових знань, а й удосконалює засоби та методи правових наук. Так, слідчий експеримент, перевірка показань на місці тривалий час були відсутні в кримінально-процесуальному законі як самостійні слідчі дії. Після тривалих дискусій криміналістів і процесуалістів і розробки теоретичних засад і тактики їх провадження ці слідчі дії були внесені в процесуальний закон. Таким чином, криміналістичні знання вдосконалюють практику розслідування злочинів і дозволяють конструювати нові норми в процесуальному законі.

       Місце криміналістики серед юридичних наук визначено функціональною значущістю криміналістичних знань. Останні не є самоціллю, а становлять один із засобів інформаційного забезпечення досудового та судового слідства для прийняття процесуальних рішень суб'єктами, які здійснюють доказування у кримінальному судочинстві.[50]

       Криміналістика та кримінальне право. Зв'язок криміналістики та кримінального права є взаємообумовленим. Дані кримінального права про поняття злочину, ознаки його складу, форми вини, стадії злочинної діяльності тощо є відправними для формування елементів криміналістичної характеристики, конструювання слідчих версій, планування, прогнозування і розроблення методик розслідування окремих видів злочинів узагалі. Криміналістика вивчає слідчу практику, звертаючи при цьому увагу насамперед на нові засоби та способи злочинної діяльності, які в законі нерідко одержують статус кваліфікуючих ознак. Отже, криміналістичні знання впливають на вдосконалення кримінального права.

      Криміналістика і кримінальний процес. Норми кримінально-процесуального права регулюють діяльність, пов'язану з порушенням кримінальних справ, проведенням дізнання, досудового та судового слідства. Зв'язок кримінального процесу з криміналістикою особливо важливий, оскільки засоби криміналістичної діяльності — наукові рекомендації, тактичні рішення і психологічні прийоми спілкування підчас слідчих дій реалізуються у кримінально-процесуальному полі. Будь-які криміналістичні рекомендації, технічні засоби та методики збирання, дослідження і використання доказів повинні відповідати духу та літері кримінально-процесуального закону. Криміналістична інформація стає доказом, якщо її джерело введено у процес доказування відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

       Найбільший вплив криміналістика чинить на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства. Розробляючи нові засоби та методи виявлення і фіксації матеріальних джерел інформації, криміналістика вдосконалює слідчу практику, вносить рекомендації і пропозиції щодо зміни чинного законодавства та запровадження нових правових норм, які забезпечують правові основи використання в доказуванні наново відкритих джерел доказів. Так, розроблення теоретичних засад і засобів використання звукових слідів (звукової інформації) дозволила не лише розширити застосування звукозапису в оперативній практиці, а й надати звуковим слідам процесуального статусу джерела доказів. Зняття інформації з технічних каналів зв'язку визнані законодавцем законними засобами збирання інформації для органів дізнання і досудового слідства.

  Бурхливий розвиток електроніки та обчислювальної техніки, комп'ютеризація збирання, зберігання та оброблення інформації стали для криміналістів поштовхом до розроблений нових засобів і методів використання автоматизованих банків даних різноманітної інформації, що дозволяє установлювати злочинців, вилучати інформацію з матеріальних джерел, які раніше перебували поза межами розслідування. Так, у слідчу практику було впроваджено криміналістичну одорологію, електронну мікроскопію і лазерну спектроскопію, голографію, на часі впровадження генної інженерії.

     Криміналістика та кримінологія. Криміналістика відповідно до ст. 22 КПК України вирішує профілактичні завдання своїми засобами та методами шляхом:

       а) вдосконалення науково-технічних засобів, тактичних прийомів розкриття і розслідування злочинів, забезпечення невідворотності покарання;

      б) розроблення методів і засобів слідчого й експертного дослідження матеріальних джерел доказів, що забезпечують запобігання злочинам. Наприклад, на підставі узагальнення слідчої практики слідчий вносить подання щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, за конкретними справами у конкретні організації та установи;

     в) розроблення криміналістичних засобів охоронної сигналізації, захисту від посягань на об'єкти різних форм власності, життя і здоров'я громадян за допомогою розроблення, наприклад, нових замикаючих пристроїв, електронних контролерів, що працюють на основі ідентифікації об'єкта за звуковими слідами;

г)  розроблення автоматизованих засобів фіксації і збирання криміналістичної інформації, наприклад, телевізійних систем стеження, які встановлюються на місцях імовірного вчинення правопорушень, злочинів тощо, систем стеження на ділянках інтенсивного руху -авто, мото транспорту (переїздах, перехрестях, транспортних розв'язках). Такі системи здатні фіксувати візуальне та звукове середовище «картини»місця події.

Дані кримінології використовуються у криміналістиці для розроблення  криміналістичної характеристики, встановлення кореляційних зв'язків між її елементами, визначення най імовірних осередків злочинності, часу проведення оперативних заходів і слідчих дій.

 Криміналістика та теорія оперативно -  розшукової діяльності (ТОРД). ТОРД як самостійна наука відокремилася від криміналістики та перебуває у стадії становлення. Тому не всі криміналісти та процесуалісти визнають її юридичною наукою. Водночас предмети криміналістики й оперативно-розшукової діяльності, хоча й мають багато спільного, схожу методологічну базу, але є різними.[47]

   Правовими засадами оперативно-пошукової діяльності є Конституція України, кримінально-процесуальне право та інші галузеві правові науки. Сутність оперативно-розшукової діяльності полягає в її оперативності, нерідко негласному характері заходів, особливому процесуальному порядку введення оперативної інформації у процес доказування.

  Взаємозв'язок криміналістики та ТОРД виявляється, по-перше, втому, що при розробленні проблем тактики та методики розслідування враховуються можливості оперативно-розшукових засобів і методів збирання інформації та прийомів її документування спеціальними засобами (фото, кіно, відеозапис, звукозапис). По-друге, цей зв'язок виявляється у тому, що криміналістичні рекомендації, крім усього іншого, повинні спрямовуватись на створення оптимальних умов для проведення тактичних операцій, елементом яких обов'язково має бути оперативно-розшукова діяльність. У свою чергу, рекомендації оперативно-розшукової діяльності сприяють виконанню слідчих дій, наприклад, підготовці до обшуку, перевірці показань на місці, допиту, затриманню, які нерідко проводяться разом з оперативно-розшуковими заходами.

   Криміналістика пов'язана з багатьма природничими та не правовими суспільними науками. Живильним середовищем для криміналістики є фізика, хімія, біологія, кібернетика та інформатика, пізнання закономірностей яких є основою для розроблення багатьох технічних, фізичних, хімічних і біологічних засобів і методик дослідження речових доказів.

   Криміналістика та природничі науки. Дані природничих і технічних наук здавна використовуються для розкриття і запобігання злочинам безпосередньо, наприклад, фотографічна, мікроскопічна, рентгеноскопічна та інша техніка застосовуються без будь-яких переробок або зі спеціальними переробками, з деяким коригуванням методик, що забезпечує виконання спеціальних криміналістичних завдань.[33] Так, стереоскопічний мікроскоп МВС використовується або без змін, або зі спеціальними конструктивними змінами, що дозволяють збільшити глибину різкості при дослідженні трасологічних і біологічних об'єктів. Для виготовлення стерео знімків перехресних штрихів на звичайному мікроскопі застосовується найпростіше спеціальне пристосування — столик, що коливається.

На основі фізико-хімічних закономірностей кольорових матеріалів у криміналістиці розроблений новий метод кольорового зрізнення, який дозволяє розрізняти невидимі кольорові відтінки барвників у пишучих приводах чорнил для принтерів, порошків для ксероксів, стрічок для автоматичних матричних друкувальних пристроїв тощо.

   Закономірність утворення пофарбованих з'єднань потожирової речовини з розчином нітрогліцерину дозволяє виявляти старі сліди пальців рук.

  Біологічні методи дослідження об'єктів тваринного та рослинного походження вдосконалені і трансформовані криміналістами в криміналістичні методики, такі, наприклад, як встановлення групової належності спорово-пилковим аналізом.

     Водночас і криміналістика впливає на фундаментальні науки. Так, метод криміналістичної ідентифікації використовується багатьма природничими науками як загальний метод пізнання, а криміналістичні методики встановлення підроблених грошей і цінних паперів лежать в основі створення технічних детекторів визначення справжності купюр, монет.

  Криміналістика та судова медицина. Криміналістика та судова медицина мають найдавніші та найтісніші зв'язки. Судово-медичні знання використовувалися у розкритті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийоми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і, навпаки, багато криміналістичних способів і технічних засобів з успіхом використовуються в судовій медицині.

        Криміналістика та судова психіатрія. Судова психіатрія, як і судова медицина, сформувалася окремо від криміналістики і внаслідок чіткого розмежування предметів дослідження зберігає свою самостійність. Судова медицина досліджує тканини та різні об'єкти життєдіяльності людини, а також трупи. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку при розладах психіки. Психічний стан злочинця безпосередньо пов'язаний із призначенням міри покарання і, зокрема, з притягненням людини до кримінальної відповідальності.

  Криміналістика та судова психологія. Дані психології широко використовуються у криміналістичній тактиці та методиці розслідування окремих видів злочинів, а також для формування окремих методик; створення теорії спілкування на досудовому та судовому слідстві: вчення про навички, методи розпізнавання інсценувань, способів учинення злочинів; детектування емоційного стану допитуваного тощо.

  Криміналістика, логіка та етика. Криміналістика широко та творчо запозичає положення формальної і діалектичної логіки, особливо такі прийоми мислення, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза й аналогія, узагальнення і абстрагування тощо. Логічні закони та прийоми мислення входять до методологічних засад криміналістики. Крім того, їх використання дозволило розробити «логіку слідства», вчення про криміналістичну версію, логіку доказування у кримінальному судочинстві.

       Глибоке проникнення психології і логіки в криміналістику стало передумовою для розроблення програм розслідування окремих видів злочинів, створення автоматизованих експертних систем підтримання прийняття рішень.