Почвы совхоза “Солнечный” Лебединского района Сумской области, их происхождение, агротехническая характеристика и пути повышения плод

Із морфологічного опису видно, що ці ґрунти солонцюваті із помітно  вираженим ілювіальним горизонтом, нижній перехідний горизонт і материнська порода оглеєні.

Лугові ґрунти

1. Лугові поверхнево-слабосолонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на алювіально-делювіальних відкладах (шифр 25, площа 31,0 га).
2. Лугові слабозмиті поверхнево-слабосолонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на алювіально-делювіальних відкладах (шифр 26, площа 22,5 га).
3. Лугові намиті глибоко-середньосолонцюваті содово-солончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на делювіальних відкладах (шифр 26, площа 13,5 га).

Ці ґрунти утворилися в гігроморфних умовах при постійному капілярному зв’язку з слабо засоленими ґрунтовими водами, що залягають неглибоко. В господарстві ці ґрунти розташовані в заплаві ріки Сумка, а також по дну балок. Використовуються як природні кормові угіддя. Мають наступну морфологічну будову (полу яма 186, природні кормові угіддя).

HІкс 0-40	-	Темно-сірий, комкуватий, крупнопилувато-середньосуглинковий, щільний, слабошаруватий, вологий, закипає, коріння рослин, поступово переходить в
H/і/кс 41-80	-	Темно-сірий, горіхувато-зернистий, крупнопилувато-середньосуглинковий, ущільнений, слабо мокрий, коріння рослин, поступово переходить в
Нріксgl 81-110	-	Темно-сірий з бурувато-білим  відтінком,  горіхувато-зернистий, крупнопилувато-середньосуглинковий, мокрий, просочується вода, закипає, коріння  рослин.

Із морфологічного опису  видно, що лугові ґрунти мають збільшену  потужність верхнього гумусового горизонту (до 40 см), оглеєність  виявляється в нижній частині перехідного горизонту.

Болотні ґрунти

1. Лугово-болотні слабосолонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на алювіально-делювіальних відкладах (шифр 28, площа 53,2 га).
2. Лугово-болотні слабосолонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами болотних (10-30%) на алювіально-делювіальних відкладах (шифр 29, площа 26,8 га).
3. Болотні солонцюваті солончакові на алювіальних відкладах (шифр 30, площа 43,6 га).
4. Болотні солонцюваті солончакові на делювіальних відкладах (шифр 31, площа 14,3 га).
5. Торф’яники низинні  глибоко поховані содово-слабосолончакові середньорозкладені хвощово-осокові з глибини 1-1,5 м підстилаємі алювіаьлно-делювіальними відкладами (шифр 32, площа 13,5 га).

Ґрунти цієї групи  розташовані на найбільш низьких  ділянках заплави та днищах балок. Зайняті  вони малопродуктивними травами, а  більша частина покрита дерево-чагарниковою рослинністю.

Найбільш поширені болотні солонцюваті  солончакові ґрунти. Мають наступну будову профілю (полуяма 315, природні кормові угіддя):

HІgl 0-30	-	Темно-сірий, ущільнений, безструктурний, залізисто-марганцеві бобовини, закипає, коріння рослин, поступово переходить в
Нрgl 31-80	-	Темно-сірий з бурим  відтінком,  мокрий, в’язкий, щільний, закипає, коріння рослин.

Лугово-болотні ґрунти характеризуються постійним оглеєнням з 24-40 см і  заляганням ґрунтових вод глибше 50-60 см. Болотні ґрунти, як видно з  вище наведеного профілю, оглеєні з  поверхні і ґрунтові води знаходяться на поверхні або з глибині 20-40 см.

Торф’яники залягають на самих  понижених ділянках заплави і  днищ балок. Ці ґрунти, як і болотні, утворилися в умовах надмірного зволоження і незадовільного повітряного режиму, при якому розкладені рослинні залишки  накопичувались у вигляді торф’яної маси. У торф’яника глибокопогребенного торф знаходиться під шаром дрібнозему потужністю 50-100 см. Товща дрібнозему шарувата, нерівномірно гумісована.

Несприятливий повітряний режим, що викликаний пере зволоженням ґрунтом маси, призвів до утворення недоокислених сполук (сірководню, закису заліза і ін.), які негативно впливають на ріст цінних в кормовому відношенні трав. Негативному повітряному режиму сприяє наявність солонцюватого горизонту з поверхні цих ґрунтів.

Вихід порід

1. Гумусований оглеєний делювій крупнопилувато-середньосуглинковий на делювіальних відкладах (шифр 34, площа 3,8 га).
2. Лесові породи  крупнопилувато-середньосуглинкові (шифр 35, площа 1,8 га).

Гумусований делювій розташований на дні балки, що ділить с. Підліснівка на дві частини. Профіль його шаруватий. Звичайно чергуються в різній мірі гумісовані прошарки. Родючість низька. Неглибоке залягання ґрунтових вод сприяє оглеєнню профілю. Вихід лесовидних суглинків приурочені к оголеним яружним укосам, кар’єрам. Вони не придатні для сільськогосподарського використання.

Торфорозробки

1. Торфорозробки покинуті, підстилаємі з глибини 1,5-2,5 м алювіальними відкладами (шифр 36, площа 17 га).

Розташовані в заплаві  р. Сумка. Площа, зайнята торфорозробками  являє собою непридатну для сільськогосподарського використання територію. Увесь масив зритий канавами і ямами, які заповнені водою. 

Поєднання грунтів

1. Чорноземі типові вилугувані потужні мало гумусні в поєднанні із лугово-чорноземними слабо осолоділими (10-30%) крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 37, площа 1879 га).
2. Чорноземи типові карбонатні потужні мало гумусні в поєднанні із лугово-черноземнимислабоосолоділими (10-30%) крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 38, площа 66 га).

В межах даної групи ґрунти відрізняються  як за належністю до ґрунтових типів, так і за належністю до ряду зволоження. На фоні основного ґрунтоутворюючого  процесу, при якому сформувались ґрунти, що займають основний фон, в  замкнутих западинах, де застоюються води, формуються осолоділі ґрунти.

Характеристика ґрунтів, що входять  до групи поєднання, наведена вище згідно номенклатурного списку.

 

Агрогенетична характеристика основних груп ґрунтів

Опідзолені  ґрунти

Фізико-хімічні показники  темно-сірих і сірих опідзолених ґрунтів наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Фізико-хімічні показники  темно-сірих і сірих опідзолених  ґрунтів.

№№ розрізів		Генетичні горизонти	Глибина в см	Гумус по Тюрину у %	Поглинуті				pH		Рухомі		Гідро-літична кислот-ність, мг- екв на 100 г ґрунту
					Са2+	Mg2+	Na+	K+	сольове	водне	P2O5	K2O
					мг- екв на 100 г ґрунту						мг- екв на 100 г ґрунту
Темно-сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові
136	He		0-20	4,2	25,01	4,99	0,25	0,29	6,1	6,8	2,9	7,6	-
	HI		40-50	2,4	23,56	3,37	0,34	0,30	5,8	6,8	2,8	6,5	-
			60-70	1,2	-	-	-	-	6,0	7,2	-	-	-
	I		120-130	0,5	-	-	-	-	-	8,0	-	-	-
Сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові
74	I		0-10	-	23,14	4,21	0,25	0,42	5,8	6,8	3,5	10,6	1,57
			20-30	-	22,73	7,15	0,25	0,34	5,0	7,0	-	-	0,87
	Pi		50-60	-	-	-	-	-	6,0	7,2	-	-	1,05

 

Із таблиці бачимо, що темно-сірі і сірі опідзолені ґрунти мають кислу реакцію, рН сольової витяжки дорівнює 5,9-6,1. Вміст гумусу у верхніх горизонтах невисоке 4,2-2,4%. Внаслідок кислої реакції ці ґрунти слабо структуровані, здатні до утворення кірки і до запливання, а близьке залягання ущільненого ілювіального горизонту призводить до того, що погано пропускає атмосферні і делювіальні води.

За запасами поживних речовин ці ґрунти середньо забезпечені  рухомими формами К₂О (7,6-10,6 мг-екв на 100 г ґрунту), та низько забезпечені рухомим

формами Р₂О₅ (2,9-3,5 мг-екв на 100 г ґрунту). Фосфор добре засвоюється рослинами, внаслідок кислої реакції ґрунтового розчину переходить в більш доступні для рослин форми.

Механічний склад темно-сірих опідзолених ґрунтів крупнопилувато-середньосуглинковий, про що свідчать дані лабораторного аналізу, які наводяться в таблиці 6.

Таблиця 6

№№ розрізів	Генетичні горизонти	Глибина в см	Розмір частинок в  мм, кількість у %
			0,25-0,05	0,05-0,01	0,001-0,005	0,005-0,001	< 0,001
Темно-сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові
136	He	0-20	11,8	43,8	5,1	8,3	31,0
	HI	40-50	2,1	51,7	7,2	8,7	30,3
	I	120-130	6,2	54,5	2,6	7,1	29,6
Сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові
74	I	0-10	2,8	44,9	5,4	7,5	39,4
		20-30	6,8	43,7	7,1	7,0	34,5
	Pi	50-60	7,3	53,7	4,2	5,6	28,5

 

Згідно даних таблиці  вміст частинок крупного пилу в ілювіальному горизонті збільшується. Такий перерозподіл свідчить про переміщення по профілю частинок мулу та пилу, що призводить до того, що верхній горизонт цих ґрунтів має погану структуру, розпилений, легко ущільнюється.

Дуже часто, особливо після зволоження, на поверхні утворюється  кірка, утруднюючи тим самим доступ повітря у ґрунт та негативно впливає на ріст і розвиток рослин.

Середньо і сильно змиті різновиди опідзолених  ґрунтів відрізняються від повнопрофільних  скороченим профілем. У слабозмитих  різновидів змита верхня половина гумусово-елювіального горизонту, у середньо змитих – весь гумусово-елювіальний, елювіальний та частина ілювіального горизонтів.

Ділянки зі слабо змитими  і особливо середньо- та сильнозмитими  ґрунтами потребують протиерозійних заходів.

Реградовані ґрунти

Механічний склад реградованих ґрунтів крупнопилувато-середньосуглинковий, про що свідчать дані лабораторного аналізу наведені в таюлиці 7.

Таблиця 7

№№ розрізів	Генетичні горизонти	Глибина в см	Розмір частинок в  мм, кількість у %
			0,25-0,05	0,05-0,01	0,001-0,005	0,005-0,001	< 0,001
Чорноземи реградовані  слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові
129	Heк	0-20	0,4	56,4	6,6	7,1	29,5
	Hрік	30-40	2,0	56,1	7,5	7,0	27,4
	НРIк	60-70	8,1	54,2	5,2	6,5	26,0
		100-110	2,5	57,2	7,4	7,4	25,5

Згідно аналітичних  даних, частинок мулу в орному шарі міститься від 29,5 до 27,4%. Це призводить до того, що ґрунти слабо структурні, здатні до кіркоутворення, що в свою чергу веде до погіршення фізико-хімічних властивостей. Фізико-хімічні показники реградованих ґрунтів наведені в таблиці 8.